Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
916/3071/26
Номер документу
141538491
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3071/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву комунального підприємства «Одескомунтранс» (вх. №2-2087/26 від 03.11.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: комунального підприємства «Одескомунтранс»

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.10.2026 у даній справі позовні вимоги комунального підприємства «Одескомунтранс» (далі КП «Одескомунтранс») до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Відділення) про визнання недійсним рішення Відділення №65/65 від 29.05.2026 по справі №65/91-01/2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» було задоволено, розподілено судові витрати зі сплати судового збору.

03.11.2026 до суду від КП «Одескомунтранс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн. Слід зазначити, що заява була направлена позивачем до суду засобами підсистеми «Електронний суд» 02.11.2026.

Ухвалою від 04.11.2026 судом було прийнято заяву позивача до розгляду без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк до 11.11.2026 для подання заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

11.11.2026 до суду від Відділення надійшли заперечення на заяву позивача, відповідно до яких Відділення просить відмовити у задоволенні поданої заяви. Відповідачем зазначено, що одна надана позивачем платіжна інструкція №1239 від 18.06.2025 не пов`язана з наданням правової допомоги у цьому спорі, оскільки на дату сплату коштів предмет спору взагалі не існував. Крім того, відповідачем наголошено на неспівмірності заявлених до стягнення витрат на правову допомогу зі змістом наданої правової допомоги для оцінки якої слід враховувати кількість судових засідань з урахуванням вчинених процесуальних дій у таких засіданнях, а також фактично надані представником послуги. Одночасно відповідач звертає увагу на відсутність у акті наданих послуг від 28.10.2026 конкретного переліку наданої правової допомоги, що унеможливлює перевірку складу та обсягу фактично наданих послуг, за які заявлено витрати на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення були направлені відповідачем на електронну пошту суду. Вказані заперечення приймаються судом до розгляду оскільки за повідомленням ДП «Інформаційні судові системи» з 09.11.2026 внаслідок технічного збою спостерігалися тимчасові труднощі в роботі електронного кабінету підсистеми «Електронний суд».

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві було повідомлено, що сума понесених витрат на правову допомогу складає 20 000,0, грн, докази понесення яких позивач мав надати у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішенням суду від 28.10.2026 у цій справі позовні вимоги КП «Одескомунтранс» було задоволено.

02.11.2026 КП «Одескомунтранс» було направлено до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка була зареєстрована канцелярією 03.11.2026, про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Таким чином, позивачем з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання юридичних послуг від 06.03.2023, укладений між позивачем (Клієнт) та адвокатом Доніною Л.А. (Адвокат), та додаткову угоду від 01.11.2023 про продовження строку дії вказаного договору з включенням умови щодо автоматичної пролонгації.

29.05.2026 між КП «Одескомунтранс» та адвокатом Доніною Л.А. було укладено додаткову угоду до договору про надання юридичних послуг від 06.03.2023 на представництво інтересів позивача у справі за позовом до Відділення про визнання недійсним рішення №65/65 від 29.05.2026. За умовами додаткової угоди вартість наданих Клієнту послуг в суді першої інстанції оцінена сторонами у розмірі 40 000,00 грн.

28.10.2026 між КП «Одескомунтранс» та адвокатом Доніною Л.А. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг від 06.03.2023, відповідно до якого Адвокатом належно виконано роботу (надано юридичні послуги) загальною вартістю 40 000,00 грн у зв`язку з представництвом інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області по справі №916/3071/26.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн позивачем було надано суду платіжну інструкцію №1239 від 18.06.2025 на суму 20 000,00 грн, №2585 від 27.10.2026 на суму 20 000,00 грн. Крім того, адвокатом було складено довідку №25 від 02.11.2026 про перерахування КП «Одескомунтранс» коштів у повному обсязі.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04).

За результатом оцінки наданих КП «Одескомунтранс» доказів господарським судом було встановлено, що позивачем було надано платіжну інструкцію №1239 від 18.06.2025 на суму 20 000,00 грн, сплата коштів за якою, як було правильно відмічено відповідачем, не може бути пов`язана з наданням правової допомоги у цьому спорі, оскільки додаткова угода на надання правової допомоги по даній справі була укладена між позивачем та адвокатом 29.05.2026. З урахуванням наведеного господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, доходить висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу у сумі 20 000,00 грн.

При наданні оцінки питанню наявності передбачених законом підстав для розподілу між сторонами витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн, понесення яких підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (зі змінами) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Акт наданих послуг від 28.10.2026, підписаний між КП «Одескомунтранс» та адвокатом Доніною Л.А., не містить детального опису робіт, на що також звернув увагу відповідач. Таким чином, для вирішення питання наявності/відсутності підстав для зменшення витрат на правову допомогу відповідач може посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За результатом оцінки заперечень відповідача проти стягнення заявлених КП «Одескомунтранс» витрат на правову допомогу, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином не було обґрунтовано наявність підстав для зменшення витрат на правову допомогу. Зміст основних заперечень зводиться до аналізу кількості судових засідань, у який адвокат брав участь, без оцінки поданого до суду позову, характеру спору, складності справи, яка в силу вимог закону не може бути віднесена до малозначної.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З огляду на викладене, керуючись принципом пропорційності, враховуючи характер та категорію спору, обсяг наданої адвокатом правової допомоги, а також задоволення заявленого позову у повному обсязі, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача шляхом присудження до стягнення з Відділення витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126-129, 221, 236 238, 244 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву комунального підприємства «Одескомунтранс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 32; код ЄДРПОУ 20992104) на користь комунального підприємства «Одескомунтранс» (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 3; код ЄДРПОУ 31185678) витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.).

3. В іншій частині вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне додаткове рішення складено 16.11.2026.

Суддя С.П. Желєзна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538491 ?

Документ № 141538491 це

Яка дата ухвалення судового документу № 141538491 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538491 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538491 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141538491, Господарський суд Одеської області

Судове рішення № 141538491, Господарський суд Одеської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - . На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141538491 відноситься до справи № 916/3071/26

Це рішення відноситься до справи № 916/3071/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141538490
Наступний документ : 141538492