Рішення № 141538307, 27.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення
27.08.2026
Номер справи
915/1346/25
Номер документу
141538307
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Справа № 915/1346/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Савка К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв, проспект Миру, буд. 62-А, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54056 (код ЄДРПОУ 08029523)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П, вул. Польова, 4А, Степівська ТГ, с. Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57116 (код ЄДРПОУ 39483940)

про стягнення коштів у розмірі 4 848 700, 00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П заборгованість з індексації вартості внеску за договором № 13 від 16.08.2016 за період березень 2022 березень 2025 року в розмірі 4 848 700, 00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 58 184, 40 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.12.2025.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 01.12.2025, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у вимушеній позаплановій відпустці за сімейними обставинами в період з 24.11.2025 по 08.12.2025 (включно).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2026 призначено підготовче засідання по справі на 16.01.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання по справі на 26.02.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено відкласти підготовче засідання по справі на 07.04.2026.

Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 07.04.2026, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному з 06.04.2026 по 17.04.2026 (включно), з 21.04.2026 по 24.04.2026 (включно).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2026 призначено підготовче засідання по справі на 17.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.06.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2026 залишено без розгляду відзив на позовну заяву (вх. № 11336/26 від 04.08.2026).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено ухвалення та проголошення судового рішення в судовому засіданні на 27.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2026 закрито провадження у справі № 915/1346/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині позовних вимог позивача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П про стягнення заборгованості з індексації вартості внеску за договором № 13 від 16.08.2016 за період березень 2022 грудень 2022 в сумі 76 333, 40 грн.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 27.08.2026 не забезпечив, водночас судом враховано, що представник позивача був присутній в підготовчих та судових засіданнях, зокрема, під час розгляду справи по суті. Позивач про дату судового засідання був повідомлений шляхом доставки ухвали суду до електронного кабінету позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач явку повноважного представника в жодне підготовче/судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 120 ГПК України шляхом доставки ухвал суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.11.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026, № 596/2026 від 13.07.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

В судовому засіданні 27.08.2026 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення без проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено, що 16.08.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П був укладений договір про спільний обробіток землі № 13. Додатковими угодами № 1 від 07.04.2017, № 2 від 10.09.2018, № 3 від 13.02.2019 та № 4 від 30.11.2020 уточнені умови виконання договору.

Відповідачем порушено умови договору щодо несплати індексації вартості внеску за період березень 2022 березень 2025 в розмірі 4 848 700, 00 грн., що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629 ЦК України та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

04.08.2026 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11336/26 від 04.08.2026).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2026 залишено без розгляду відзив на позовну заяву (вх. № 11336/26 від 04.08.2026).

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

16.08.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П" (Сторона-2) укладено договір про спільний обробіток землі № 13 від 16.08.2016.

До договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 07.04.2017, додаткову угоду № 2 від 10.09.2018, додаткову угоду № 3 від 13.02.2019, додаткову угоду № 4 від 30.11.2020.

Договір та додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Додатками до договору є: Схема розміщення земельних ділянок та Акт № 1 обміру земельної ділянки.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору з метою відпрацювання співпраці з підприємствами і залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності та життєдіяльності КЕВ м Миколаїв, Сторони за цим Договором домовилися про спільну діяльність і співробітництво без утворення юридичної особи з використанням земель, які надані Стороні-1 в безстрокове користування та можливостей Сторони-2 спільно діяти для досягнення загальних цілей, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, збирання, зберігання та їх подальша реалізація.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3.1 договору Сторона-1 за цим Договором зобов`язується:

Залучити до спільної обробки, що буде проводитися разом зі Стороною-2 земельні ділянки, що надані Стороні-1 в безстрокове користування, площею 5.000 (п`ять тисяч) га, терміном на 7 сільськогосподарських років тобто до 31 грудня 2023 року.

Відповідно до абз. 1 п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4) термін дії договору 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025.

Відповідно до абз. 13 п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4) Сторона-2 зобов`язана щомісячно, до 20 числа наступного за звітним місяця, починаючи з серпня місяця 2020 року, компенсувати Стороні-1 вартість сплаченого Стороною-1 земельного податку в розмірі 100 % (сто відсотків). Сума земельного податку, що підлягає компенсації, кожного наступного календарного року може змінюватись залежно від встановленої рішенням органів місцевого самоврядування ставки земельного податку для відповідної категорії земель на кожний наступний календарний рік.

Відповідно до п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 та № 4) внесок Сторони-1 вартість права обробки земельних ділянок загальною площею 5000 (п`ять тисяч) га, згідно до Акту обміру земельної ділянки, який є невід`ємною частиною Договору, а також ділова репутація та ділові зв`язки та складає 11 450 000 грн. 00 коп. (одинадцять мільйонів чотириста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) з урахуванням податків та зборів, що виникають в процесі виконання умов договору.

Відповідно до п. 6.2 договору внесок Сторони 2 грошові кошти, паливно-мастильні матеріали, обробка ґрунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв`язки, інше, що встановлюють Сторони по закінченню сільськогосподарського року.

Відповідно до п. 8.1 (в редакції додаткової угоди № 1) прибуток, що отримується Сторонами від спільної обробки землі, підлягає розподілу пропорційно понесеним фактичним затратам на вирощування сільськогосподарської продукції, при цьому Сторона-1 в будь-якому випадку (окрім випадків, передбачених Договором) повинна отримати прибуток у розмірі не менше частки та внеску, визначеними у статті 6 цього Договору.

Відповідно до п. 8.3 договору (в редакції додаткової угоди № 4) фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку Стороні 1 та утримання відповідної частки прибутку Стороною 2.

Відповідно до абз. 1 п. 8.4 договору (в редакції додаткової угоди № 2) сторони погодились, що Сторона 2 перераховує Стороні -1 щомісячно до 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з січня поточного календарного року до червня цього ж року грошові кошти в сумі 200 000, 00 грн. та з липня по грудень поточного календарного року грошові кошти в сумі 1 708 333, 34 грн., що в загальному дорівнює розміру внеску Сторони -1 як дострокове розподілення очікуваного прибутку від спільної діяльності у поточному календарному році.

Відповідно до п. 12.1 договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту укладання.

Відповідно до п. 12.2 договору (в редакції додаткових угод № 1 та № 4) цей договір укладений строком на 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025 з обов`язковим щорічним узгодженням (індексацією) ціни внесків сторін за цим договором на кожний наступний сільськогосподарський рік впродовж строку дії договору. Зміна (збільшення, зменшення) розміру внесків Сторін ґрунтується на рівні інфляції в країні на момент визначення розміру внесків. Обов`язкове щорічне узгодження (індексація) ціни внесків проводиться сторонами в строк до 01 січня кожного року один раз на рік та у разі зміни кількості площ землі, що обробляються.

Судом встановлено, що на виконання вимоги директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024 № Д-321/101/дск Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України у 2024-2025 роках відповідно до директиви Командування сил логістики Збройних Сил України від 01.11.2024 № Д-23/ДСК проведено переформування Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління (м. Миколаїв) у Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв.

Відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв (нова редакція), затвердженого наказом начальника Південного квартирно-експлуатаційного від 30.01.2025 № 4, колишнє найменування Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв - Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління (м. Миколаїв).

Відповідно до Довідки КЕВ м. Миколаїв № 3149 від 12.09.2025 про наявність заборгованості контрагента ТОВ «Салоха-П» по договору № 13 від 16.08.2016 з урахуванням додаткових угод:

- відповідачу за період з січня 2022 по серпень 2025 (включно) нараховано вартість внеску на загальну суму 38 966 666, 80 грн.;

- відповідачу за період з січня 2022 по серпень 2025 (включно) нараховано індексацію вартості внеску на загальну суму 5 690 650, 00 грн.;

- відповідачем за період з січня 2022 по серпень 2025 (включно) проведено оплату на загальну суму 28 976 599, 88 грн.

На підтвердження факту проведення відповідачем на користь позивача оплат з дострокового розподілу прибутку, з компенсації земельного податку та на виконання рішень Господарського суду Миколаївської області позивачем подано суду виписки з рахунків за період з 18.01.2022 по 19.06.2025.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості з індексації вартості внеску за договором № 13 від 16.08.2016 за період березень 2022 березень 2025 року в розмірі 4 848 700, 00 грн.

Так, 24.01.2022 позивач направив на адресу відповідача лист № 152 від 24.01.2022 щодо індексації ціни внесків та повідомив, що проіндексована вартість внеску за договором № 13 станом на 01.01.2022 становить 12 595 000, 00 грн. Тобто, протягом 2022 ТОВ «САЛОХА-П» належить сплатити додатково 1 145 000, 00 грн., що становить відповідно 95 416, 67 грн. щомісячно. В листі КЕВ м. Миколаїв у випадку незгоди з розрахунком просив повідомити про це протягом 3 робочих днів з дня отримання листа, зазначивши, що в разі відсутності мотивованої відмови вважатиме індексацію внеску погодженою.

Лист отримано відповідачем 17.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 5405611051792.

31.01.2023 позивач направив на адресу відповідача лист № 226 від 31.01.2023 щодо індексації ціни внесків та повідомив, що проіндексована вартість внеску станом на 01.01.2023 за договором № 13 становить 14 495 700, 00 грн. Тобто, протягом 2023 ТОВ «САЛОХА-П» належить сплатити додатково 3 045 700, 00 грн., що становить відповідно 253 808, 33 грн. щомісячно. В листі КЕВ м. Миколаїв у випадку незгоди з розрахунком просив повідомити про це протягом 3 робочих днів з дня отримання листа, зазначивши, що в разі відсутності мотивованої відмови вважатиме індексацію внеску погодженою.

Лист отримано відповідачем 10.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 5405611114859.

01.01.2024 позивач направив на адресу відповідача лист № 209 від 01.01.2024 щодо індексації ціни внесків та повідомив, що проіндексована вартість внеску за договором № 13 станом на 01.01.2023 становить 12 033 950, 00 грн. Тобто, протягом 2024 ТОВ «САЛОХА-П» належить сплатити додатково 583 950, 00 грн., що становить відповідно 48 662, 50 грн. щомісячно. В листі КЕВ м. Миколаїв у випадку незгоди з розрахунком просив повідомити про це протягом 3 робочих днів з дня отримання листа, зазначивши, що в разі відсутності мотивованої відмови вважатиме індексацію внеску погодженою.

Лист отримано відповідачем 05.03.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 5405611421298.

Суду не подано доказів направлення відповідачем відповіді на вищевказані листи позивача.

Позивач в позовній заяві зазначив, що КЕВ м. Миколаїв було ініційовано низку судових проваджень протягом 2023-2025 років та отримано низку рішень Господарського суду Миколаївської області предметом яких було стягнення заборгованості за договором про спільний обробіток землі № 13 від 16.08.2016 за період 2022-2025 роки, при цьому індексація вартості внеску не була предметом розгляду господарських справ, в підтвердження чого надано копії рішень у справах № 915/130/23, № 915/1812/23, № 915/794/24, № 915/1251/24, № 915/58/252, № 915/585/25.

Судом встановлено, що:

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 у справі № 915/130/23 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ТОВ САЛОХА-П на користь Миколаївського КЕУ Командування Сил Логістики Збройних Сил України 4 800 000, 04 грн. основного боргу (заборгованість по договору про спільний обробіток землі № 13 від 16.08.2016 щодо розподілу прибутку). Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 у справі № 915/130/23 залишено без змін.

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2024 у справі № 915/1812/23 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ САЛОХА-П на користь Миколаївського КЕУ Командування Сил Логістики Збройних Сил України 7 833 333, 36 грн. заборгованості з дострокового розподілу прибутку за договором № 13 від 16.08.2016 за період січень-жовтень 2023 (включно). Відмовлено в позові в частині стягнення індексації ціни внеску за 2021-2022 роки в розмірі 561 050, 00 грн., у зв`язку з відсутністю узгодження індексації ціни внесків у 2021-2022 роках. Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось.

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі № 915/794/24 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ САЛОХА-П на користь Миколаївського КЕУ Командування Сил Логістики Збройних Сил України заборгованість з дострокового розподілу прибутку за договором № 13 про спільний обробіток землі від 16.08.2016 за період листопад 2023 року травень 2025 року в розмірі 4 416 666, 88 грн. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2024 у справі № 915/794/24 залишено без змін.

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 у справі № 915/585/24 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ САЛОХА-П на користь Миколаївського КЕУ Командування Сил Логістики Збройних Сил України 876 892, 89 грн. заборгованості із компенсації витрат з оплати земельного податку за період жовтень -грудень 2023 та січень березень 2024. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі № 915/585/24.

- рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2025 у справі № 915/1251/24 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ САЛОХА-П на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв заборгованість з дострокового розподілу прибутку за період червень-вересень 2024 року; 898 685,76 грн. - заборгованість з компенсації земельного податку за період квітень-вересень 2024 року. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2025 по справі № 915/1251/24 залишено без змін.

- рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 у справі № 915/58/25 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ САЛОХА-П на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв 5 725 000, 02 грн. - заборгованість з дострокового розподілу прибутку за період жовтень 2024 року - березень 2025 року; 952 606, 89 грн. - заборгованість з компенсації земельного податку за період жовтень 2024 року - березень 2025 року, 186 960, 76 грн. - збитки від інфляції; 63 834, 62 грн. - 3% річних; 607 580, 78 грн. - пеню. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 року у справі № 915/58/25 в оскаржуваній частині залишено без змін.

Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 180 ГК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (ст. 1 Закону). Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (ст. 3 Закону). Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18)).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18).

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, 16.08.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (Сторона -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛОХА-П" (Сторона -2) укладено договір про спільний обробіток землі № 13 від 16.08.2016 зі строком дії до 31.12.2025.

Відповідно до абз. 1 п. 8.4 договору (в редакції додаткової угоди № 2) сторони погодились, що Сторона - 2 перераховує Стороні - 1 щомісячно до 20 числа кожного поточного місяця, починаючи з січня поточного календарного року до червня цього ж року грошові кошти в сумі 200 000, 00 грн. та з липня по грудень поточного календарного року грошові кошти в сумі 1 708 333, 34 грн., що в загальному дорівнює розміру внеску Сторони -1 як дострокове розподілення очікуваного прибутку від спільної діяльності у поточному календарному році.

Відповідно до п. 12.2 договору (в редакції додаткових угод № 1 та № 4) цей договір укладений строком на 9 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2025 з обов`язковим щорічним узгодженням (індексацією) ціни внесків сторін за цим договором на кожний наступний сільськогосподарський рік впродовж строку дії договору. Зміна (збільшення, зменшення) розміру внесків Сторін ґрунтується на рівні інфляції в країні на момент визначення розміру внесків. Обов`язкове щорічне узгодження (індексація) ціни внесків проводиться сторонами в строк до 01 січня кожного року один раз на рік та у разі зміни кількості площ землі, що обробляються.

Позивач просить суд стягнути з відповідача індексацію внесків за період з березня 2022 по березень 2025 в загальній сумі 4 848 700, 00 грн.

Як зазначено судом вище, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2026 закрито провадження у справі № 915/1346/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині позовних вимог позивача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю САЛОХА-П про стягнення заборгованості з індексації вартості внеску за договором № 13 від 16.08.2016 за період березень 2022 грудень 2022 в сумі 76 333, 40 грн.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості з індексації вартості внеску за договором № 13 від 16.08.2016 за період з березня 2022 по березень 2025 в сумі 4 772 366, 60 грн.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою, встановленою укладеним між сторонами договором, є саме узгодження сторонами ціни внесків в строк до 01 січня кожного року. Їх автоматичне визначення шляхом обов`язкової індексації ціни внесків сторонами не передбачалось.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. 73, 74 ГПК України, з яких би вбачалось, що сторони узгоджували індексацію ціни внесків у 2022, 2023, 2024, 2025 роках, а тому у відповідача відсутній обов`язок з оплати різниці між вартістю внеску, яку сторони погодили в п. 12.2 договору № 13 від 16.08.2016 про спільний обробіток землі з урахуванням додаткових угод № 1 та № 4 та проіндексованою позивачем в наступному в односторонньому порядку ціни внеску за період з 2022 по 2025 роки.

Оскільки узгодження ціни внесків у 2022, 2023, 2024, 2025 роках в порядку, передбаченому договором, між сторонами не відбулось, при цьому ціна внесків сторін за договором узгоджується саме на кожний наступний сільськогосподарський рік і не може узгоджуватись за минулі роки, а тому у відповідача відсутній обов`язок з оплати на користь КЕВ м. Миколаїв сум в якості індексації ціни внесків за відповідний період.

Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Позивачем відповідно до платіжних інструкцій № 584 від 08.08.2025 на суму 50 450, 40 грн. та № 580 від 08.08.2025 на суму 8 566, 68 грн. під час звернення до суду із даним позовом сплачено судовий збір в загальній сумі 59 017, 08 грн.

При цьому, позовну заяву подано позивачем в електронній формі через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення коштів в загальній сумі 4 848 700, 00 грн., судовий збір з якої має становити 58 184, 40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Таким чином, за клопотанням позивача судом може бути вирішено питання про повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 832, 68 грн., у зв`язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 57 268, 40 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з індексації вартості внеску за договором № 13 від 16.08.2016 за період березень 2022 - березень 2025 року в розмірі 4 772 366, 60 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 17.11.2026

Суддя Е.М. Олейняш

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538307 ?

Документ № 141538307 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141538307 ?

Дата ухвалення - 27.08.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538307 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538307 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141538307, Господарський суд Миколаївської області

Судове рішення № 141538307, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 27.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141538307 відноситься до справи № 915/1346/25

Це рішення відноситься до справи № 915/1346/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141502219
Наступний документ : 141538309