Рішення № 141538293, 11.11.2026, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
11.11.2026
Номер справи
914/3708/23(914/3196/26)
Номер документу
141538293
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2026 Справа № 914/3708/23(914/3196/26)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ЄДРПОУ 31978981),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Західтрансбуд», (79025, Львівської області, м. Львів, вул. Левандівська, буд. 3, ЄДРПОУ 39494381)

про стягнення 8 520,34грн

в межах провадження у справі № 914/3708/23

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп», м. Вінниця

про банкрутство: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981)

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

20.11.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981).

Ухвалою суду від 22.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 17.01.2024.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 20.03.2024 року Господарським судом Львівської області відкрите провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981), введено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) строком на сто сімдесят календарних днів, призначено розпорядником майна Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1103 від 04.07.2013, адреса офісу:79014, м. Львів, вул. Ю. Руфа, 36).Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначено на 08.05.2024.

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) у встановленому законодавством порядку.

08.10.2026 на розгляд Господарського суду Львівської області ДП «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» подано позовну заяву до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «ЗАХІДТРАНСБУД» про стягнення 8 520,34грн.

Ухвалою суду від 12.10.2026 відстрочено сплату судового збору позивачу - Дочірньому підприємству «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідент.код 31978981) до моменту прийняття рішення у справі. Позовну заяву Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Західтрансбуд», (79025, Львівської області, м. Львів, вул. Левандівська, буд. 3, ЄДРПОУ 39494381) про стягнення 8 520,34грн прийняти до розгляду в межах провадження у справі №914/3708/23 про банкрутство ДП «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду на 11.11.2026.

28.10.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Через систему «Електронний суд» 06.11.2026 року відповідач подав клопотання про долучення доказів, долучеив до матеріалів справи платіжну інструкцію №97 від 05.11.2026 року про повну сплату основного боргу в сумі 6 073,06грн.

У судове засідання 11.11.2026 представники сторін не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 11.11.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 11.12.2023 року укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується надати послуги автотранспортними засобами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Як стверджує позивач, він виконав свої договірні зобов`язання за укладеним договором, на виконання своїх договірних зобов`язань, ДП «Львівський облавтодор» в особі його філії надало послуги відповідачу на загальну суму 24 273,06 грн, що підтверджується актом за січень 2024 року приймання наданих послуг. Відповідачем проведено часткову сплату залишок становить 6 073,06грн. На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача 6 073,06грн основного боргу, 1 779,41 інфляційних витрат, 667,87 грн 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов підтвердив наявність укладеного договору про надання послуг, підписання акту приймання передачі послуг за січень 2024 року на суму 24 273,06 та часткову оплату в розмірі 13 200грн. 26.12.2023 року та 5 000грн. 29.01.2024 на загальну суму 18 200грн. Відповідачем долучено до матеріалів справи докази сплати основного боргу в сумі 6 073,06грн. у стягненні 1 779,41 інфляційних витрат та 667,87 грн 3% річних позовні вимоги не визнав.

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «ЗАХІДТРАНСБУД» (надалі Відповідач, замовник) та Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі Позивач; ДП «Львівський облавтодор», виконавець) укладено Договір № 12/12 про надання послуг, надалі Договір.

Згідно пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги автотранспортними засобами, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. На виконання даного договору сторонами складено та підписано наступні акти наданих послуг: Акт № б/н за січень 2024 року на суму 24 273,06 грн.

Згідно пункту 4.1. Договору розрахунки за надані послуги по цьому Договору проводяться шляхом оплати Замовником або філією Замовника, на користь якої надаються послуги за даним Договором (за письмовим погодженням Замовника) після пред`явлення Виконавцем, одержання від Виконавця рахунку на оплату послуг та підписання Сторонами Акту наданих послуг і передачі документів, зазначених пунктом 4.2 Договору.

Позивач посилався на те, що відповідачем не погашено у повному обсязі заборгованість перед позивачем, яка станом на 30.09.2026 року становила 6 073,06 грн

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Приписами ч. 1 ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6 073,06 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 924/532/19 вивчав питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць. Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Відтак з метою відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати у розмірі 1 779,41 грн.

З метою отримання компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу, з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню 3 % річних за період з 01 лютого 2023 року по 30 вересня 2026 року, що становить 667,87 грн.

Відповідач у відзиві зазначає, що ТОВ Компанія «ЗАХІДТРАНСБУД» 26.12.2023 авансом сплатила на користь виконавця кошти в сумі 13 200 грн., а 29.01.2024 додатково сплатила кошти в сумі 5 000 грн. Всього сплачено на користь виконавця 18 200 грн. На виконання даного договору сторонами справді було підписано Акт № б/н за січень 2024 року на суму 24 273,06 грн. Згідно пункту 4.1. Договору розрахунки за надані послуги по цьому Договору проводяться шляхом оплати Замовником після одержання від Виконавця рахунку на оплату послуг та підписання Сторонами Акту наданих послуг і передачі документів, зазначених пунктом 4.2 Договору.

За приписами ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відтак, фактично строк (термін) виконання боржником обов`язку по сплаті коштів був визначений вказівкою на подію - моментом одержання від Виконавця рахунку на оплату послуг та підписання Сторонами Акту наданих послуг. Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. У такому разі боржник зобов`язаний здійснити оплату у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або закону.

Однак, позивач рахунку на оплату послуг не надавав; вимогу здійснити оплату у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги замовнику не пред`являв. Такі документи одночасно з пред`явленням позову також не були надані.

З огляду на те, що строк (термін) виконання боржником обов`язку по сплаті суми основного боргу був визначений вказівкою на подію, а виконавець не пред`явив замовнику вимоги щодо виконання такого зобов`язання, слід констатувати що неправомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних за приписами ч. 2 ст.625 ЦК України, оскільки немає самого факту прострочення грошового зобов`язання. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 779,41 грн. інфляційних втрат та 3% в сумі 667,87 грн. теж не підлягає до задоволення.

Окрім того, сторони підписали договір про надання послуг 11.12.2023, а відповідний Акт № б/н за січень 2024 року складений в кінці січня 2024 року. Однак при розрахунку 1 779,41 грн. інфляційних втрат та 3% в сумі 667,87 грн. позивач робить відповідні обчислення за часовий період: січень 2023 - грудень 2023 року, тобто річний період, що передує даті підписання первинних документів господарської операції.

Як стверджує відповідач ним погашено основний борг на суму 6 073,06 грн. До відзиву долучено докази сплати.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких підстав, враховуючи сплату відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 6 073,06 грн після відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі в частині стягнення 6 073,06 грн заборгованості у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 6 073,06 грн. у зв`язку із оплатою відповідачем слід закрити, в частині 1 779,41 інфляційних витрат та 667,87 грн 3% річних - відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. У частині позовних вимог щодо стягнення 6 073,06 грн. основного боргу - провадження у справі закрити.

2. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 779,41 інфляційних витрат та 667,87 грн 3% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 17.11.2026.

Суддя Чорній Л.З.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538293 ?

Документ № 141538293 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141538293 ?

Дата ухвалення - 11.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538293 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538293 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141538293, Господарський суд Львівської області

Судове рішення № 141538293, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141538293 відноситься до справи № 914/3708/23(914/3196/26)

Це рішення відноситься до справи № 914/3708/23(914/3196/26). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141538291
Наступний документ : 141538295