Рішення № 141538211, 09.11.2026, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
914/1271/26
Номер документу
141538211
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 Справа № 914/1271/26

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі судового засідання Зоряні Мельничук, розглянув у відкритому засіданні справу

за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова

в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.ГРУП»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Природоохоронна рекреаційна установа парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебіді»

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

представники сторін:

від прокуратури: Місінська М.А. (в залі суду);

від позивача: Поліщук О.С. (в залі суду);

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «С.О.ГРУП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Природоохоронна рекреаційна установа парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебіді», про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Ухвалою від 30.04.2026 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

01.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засідання 09.11.2026 проголошену вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокурор просить усунути перешкоди Львівській міській раді в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:07:002:0008 у межах парку - пам`ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» шляхом знесення (демонтажу) Товариством з обмеженою відповідальністю «С.О.ГРУП» (код ЄДРПОУ: 22349223, вул. У. Самчука, 8, м. Львів) самочинної огорожі згідно координат, вказаних у схемі топографічного знімання ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро» площею 0,1450 га.

Позиція позивача

Львівська міська рада підтримала позовні вимоги з підстав викладених у додаткових поясненнях.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

Третя особа підтримала позовні вимоги з підстав викладених у письмових поясненнях.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 № 105 «Про затвердження списку найбільш визначних парків-пам`ятників садово-паркової архітектури Української PCP» складено список таких об`єктів природно-заповідного фонду, серед яких «Стрийський парк».

Постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по охороні природи від 26.08.1972 № 22 «Про віднесення пам`яток природи республіканського значення до категорії заповідних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва згідно нової класифікації» встановлено, що пам`ятки природи республіканського значення, що були затверджені постановою Ради Міністрів Української УРСР від 29.01.1960 №105 та розпорядженнями від 07.08.1963 №1180 і від 01.11.1968 №1085-р у відповідності з новою класифікацією віднести до категорії парків-пам`яток садово-паркового мистецтва згідно додатку №1.

У п. 36 Додатку № 1 вказано Стрийський парк, який засновано у 1876 році та такий являє собою природні, дендрологічні та архітектурно-художні цінності, площа 56 га. Ландшафтний парк створений на базі природного лісу. Багато рідкісних екзотичних порід. Підпорядкований Міськкомунгоспу. Затверджений пам`яткою природи республіканського значення постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 №105.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 15.11.2007 № 1264 «Про створення природоохоронної рекреаційної установи парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» створено природоохоронну рекреаційну установу парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» (далі - Парк- пам`ятка).

Парк-пам`ятка розташований у південній частині м. Львова між вулицями Івана Франка, Стрийською, У ласа Самчука і Козельницькою. Парк-пам`ятка побудований в XIX ст. під керівництвом архітектора Арнольда Рерінга, який в ландшафтному стилі є взірцем садово-паркової архітектури і належить до кращих парків в середній Європі.

Парк-пам`ятка входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Галицькою окружною прокуратурою міста Львова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025141360001679 від 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, досудове розслідування проводить СВ ВП ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки № 1 орієнтовною площею 0,0757 га, що за адресою вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові, яка розташована на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк».

01.10.2025 до Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області надійшов лист з Управління державного контролю за використанням та охороною земель Львівської міської ради про те, що 04.09.2025 року під час обстеження земельної ділянки площею 51,3865 га парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Стрийський парк" на вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки №1 орієнтовною площею 0,0757 га.

Наказом управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради від 28.08.2025 №84 створено комісію для проведення обстеження частини земельної ділянки парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Стрийський парк" на вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові. Комісією, створеною відповідно до вказаного наказу.

04.09.2025 проведено обстеження земельних ділянок, які розташовані в межах парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» на вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові, за результатами чого складено акт від 04.09.2025 №148.

Під час обстеження виявлено, що ТОВ «С. О. ГРУП» самовільно зайняло та фактично використовує земельну ділянку № 1 орієнтовною площею 0,0757 га шляхом встановлення металевої огорожі в межах земельної ділянки площею 51,3865 га (кадастровий номер 4610136600:07:002:0008) парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Стрийський парк" на вул. Уласа Самчука, 8, у м. Львові за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. На земельній ділянці розміщена тимчасова споруда (склад), частина двоповерхової нежитлової будівлі.

Ухвалою Львівської міської ради від 22.03.2012, № 1381 передано ЛКП «Зелений Львів» земельну ділянку площею 51,3865 га (у тому числі площею 1,2784 га у межах червоних ліній до початку будівництва та реконструкції вулиць), обмежену вул. І. Франка, вул. Стрийською, житловою забудовою на вул. Парковій, вул. Уласа Самчука, житловою забудовою на вул. І. Франка, у постійне користування для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» за рахунок земель природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення за функцією використання - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Ухвалою Львівської міської ради від 17.05.2018 № 3467 надано природоохоронній рекреаційній установі парку - пам`ятці садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» земельну ділянку площею 51,3865 га (кадастровий номер 4610136600:07:002:0008) у постійне користування для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк».

Відповідно до даних містобудівного кадастру земельна ділянка знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова, пам`ятка природно-заповідного фонду. Відповідно до відкоригованого генерального плану міста Львова масштабу 1:10000 земельна ділянка знаходиться в межах існуючих озеленених територій загального користування.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.09.2025 № НВ-9978013842025: державна реєстрація земельної ділянки площею 51,3865 га (кадастровий номер: 4610136600:07:002:0008) здійснена 25.09.2013.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: земельна ділянка площею 51,3865 га (кадастровий номер:4610136600:07:002:0008) перебуває з 07.11.2013 у власності Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 04055896), номер запису про речове право (в державному реєстрі прав) - 3655878.

Право постійного користування земельною ділянкою зареєстроване на Природоохоронну рекреаційну установу парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» (код ЄДРПОУ: 41594335), номер запису про інше речове право (в державному реєстрі прав) - 27076343 від 11.07.2018, на підставі: Ухвали, серія та номер: 3467, від 17.05.2018, виданої: Львівською міською радою.

13.07.2015 рішенням державного реєстратора за ТОВ «С.О.Груп» зареєстровано право власності на будівлю (відпочинковий комплекс «Парк Блюз» (Delise), за адресою вул. Самчука, 8, площею 1503,2 кв.м. (номер запису про право власності 10380957).

Як вбачається із змісту складеного Акту обстеження від 04.09.2026, ТОВ «С. О. ГРУП» самовільно зайняло та фактично використовує земельну ділянку №1 орієнтовною площею 0,0757 та шляхом встановлення металевої огорожі в межах земельної ділянки площею 51,3865 га (кадастровий номер 4610136600:07:002:0008) парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» на вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її падання в користування (сервітут) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. На земельній ділянці розміщена тимчасова споруда (склад), частина двоповерхової нежитлової будівлі.

Ухвалою Львівської міської ради від 17.03.2016 № 9340 надано товариству з обмеженою відповідальністю "С. О. ГРУП" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки площею 0,1735 га на вул. Уласа Самчука. 8. на яку буде поширюватись право сервітуту на платній умові у розмірі орендної плати, терміном на 5 років для обслуговування будівлі відпочинкового комплексу "Парк - Блюз" (з обмеженнями без права капітального будівництва та реконструкції: без права огородження ділянки: без права зміни цільового призначення ділянки) у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк».

Ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2016 № 1458 надано товариству з обмеженою відповідальністю «С. О. Груп» частину земельної ділянки площею 0,1735 га з обмеженнями: без права будь-якого будівництва: без права огородження ділянки: без права зміни цільового призначення ділянки у межах земельної ділянки площею 51,3865 га (кадастровий номер 4610136600:07:002:0008) в обмежене сервітутне користування на платній умові у розмірі орендної плати терміном на 5 років для обслуговування будівлі відпочинкового комплексу «Парк-Блюз" у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Стрийський парк" на вул. Уласа Самчука. 8 за рахунок земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Ухвалою Львівської міської ради від 19.04.2018 №3356 внесено зміни до ухвали міської сади від 26.12.2016 № 1458: пункт 2 викладено у новій редакції: надано товариству з обмеженою відповідальністю «С.О.ГРУП» частину земельної ділянки площею 0.1735 га з обмеженнями: без права будь-якого будівництва: без права огородження ділянки: без права зміни цільового призначення ділянки у межах земельної ділянки площею 51.3865 га (кадастровий номер 4610136600:07:002:0008) в обмежене сервітутне користування на платній умові у розмірі орендної плати терміном на 5 років для обслуговування будівлі відпочинкового комплексу "ПаркБлюз" у межах пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Стрийський парк" на вул. Уласа Самчука. 8 за рахунок земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

У ході досудового розслідування допитано в статусі свідка провідну спеціалістку Відділу державного контролю за використанням та охороною земель Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради ОСОБА_1 , яка підтвердила факт самовільного зайняття земельної ділянки №1 орієнтовною площею 0,0757 га.

Крім того, в процесуальному статусі свідка допитано директора «С.О. Груп» ОСОБА_2 яка повідомила, що до липня 2015 року ТОВ «С.О.Груп» не провадило жодної діяльності за адресою по вул. У.Самчука, 8. З 1995 за вказаною адресою здійснювало діяльність ТзОВ «Лебіді», керівником якого до 03.01.2019 був ОСОБА_3 .. Після його смерті ТОВ «Лебіді» очолила ОСОБА_2 , яка з 03.07.2015 є директором ТОВ «С.О.Груп».

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 14 Конституції України, ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

До природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища (ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища (ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Тобто, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері використання об`єктів природно-заповідного фонду чітко передбачені як обмеження для використання, так і заборона зміни меж або відведення для інших потреб землі територій та об`єктів, що мають особливу економічну, наукову та естетичну цінність.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Також, відповідно до ст. 5 Закону України «Про екологічну мережу України», території та об`єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.

Екомережа - це єдина територіальна, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтів та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні.

Частинами 3, 4 ст. 373 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади ( ч. 1 ст. 374 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земля є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 20 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Статтею 375 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; припинення правовідношення; Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частинами 1, 2 ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Частиною 2 статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Частиною 1 статті 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Частиною 2 ст. 212 ЗК України визначено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ч. 3 ст. 212 ЗК України).

Частиною 4 статті 376 ЦК України передбачено, що в разі якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Оскільки самовільно зайнята земельна ділянка орієнтовною площею 0,1735 га є комунальною власністю, а відтак Львівська міська рада має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном.

Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 у справі №755/3782/17 за позовом прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі міської ради про знесення самочинно збудованого майна та повернення земельної ділянки зазначив, що: «Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням володіння. При цьому право власності має захищатися лише при доведеності самого факту його порушення діями відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цього права із застосування наслідків, в тому числі і звільнення земельної ділянки від самовільно зведених споруд шляхом їх знесення чи усунення інших перешкод у користуванні земельною ділянкою».

Відтак, самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, без набуття її у визначеному законом порядку у власність чи користування, порушує права територіальної громади на володіння, користування, розпорядження своїм майном.

Поруч з тим, як вказано вище, директором відповідача у межах кримінального провадження вказано на факт то, що таким не була зведена огорожа, що є предметом позовних вимог у даній справі. Оскільки у допиті директора ТОВ «С.О.Груп» у межах кримінального провадження вказано на те, що останнім не здійснювалось будівництво паркану, що предметом позовних вимог, необхідним є посилання на висновки Верховного Суду щодо належного відповідача у даній справі.

Так, Верховний Суд у постанові від 31.03.2026 у справі № 915/1440/23 вказав, що покладений в основу оскаржуваних судових рішень висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод Міськраді в користуванні спірними земельними ділянками з підстав неналежного складу відповідачів, до яких заявлено вимогу про знесення об`єктів самочинного будівництва, не відповідає висновку щодо питання застосування норм ст. 391 ЦК України та ст.ст. 152, 212 ЗК України, сформульованому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2023 у справі № 915/1416/21 (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.10.2023, тобто до ухвалення апеляційним судом оскаржуваної постанови), в якій зазначено, зокрема, про те, що за встановлених фактичних обставин у вказаній справі - самочинного будівництва ФОП Тесельком В. М. об`єкта на земельній ділянці, кадастровий номер 4810136300:01:005:0031, яка належить позивачеві та відчуження відповідного об`єкту в подальшому на користь ТОВ фірми "Стів", яке продовжує використовувати належну територіальній громаді міста Миколаєва в особі Міськради земельну ділянку, вчиняючи тим самим перешкоди позивачу у реалізації ним свого права власності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшли правильного висновку, що ефективним способом захисту прав позивача як власника земельної ділянки в цьому випадку є саме вимога про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу відповідного торговельного кіоску.

Крім того при вирішенні зазначеного спору суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, спростував висновок суду першої інстанції про те, що позов про знесення самочинного будівництва може бути пред`явлено лише до особи, яка здійснила це будівництво, якою ТОВ фірма "Стів" не є (п. 50 Постанови у справі № 915/1440/23).

В пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 викладено висновок про те, що сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.03.2024 у справі № 915/1439/21, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинного побудовано майно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.

Оскільки самовільно зайнята земельна ділянка орієнтовною площею 0.1735 га є комунальною власністю, Львівська міська рада має право вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:07:002:0008 у межах парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» шляхом знесення (демонтажу) Товариством з обмеженою відповідальністю «С.О.ГРУП» самочинної огорожі.

Щодо представництва прокурором інтересів держави, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить не неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності було встановлено під час проведення Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель Львівської міської ради обстеження 04.09.2025.

На запити окружної прокуратури Управлінням земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради надано відповідь від 13.02.2026 № 2403-вих-19451, від 04.03.2026 №2403-вих-29555, у яких зазначено, що рішень (ухвал) про надання в сервітутне користування фізичним чи юридичним особам земельної ділянки орієнтовною площею 0,0757 га, яка входить в межі земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:07:002:0008) на вул. Уласа Самчука, 8 у м. Львові для обслуговування будівлі, Львівською міською радою не приймалось.

Листом від 04.03.2026 №2901-вих-29229 юридичним департаментом Львівської міської ради повідомлено прокуратуру, що згідно топографічного знімання та схеми земельної ділянки в координатах, розробленого ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро» 12.12.2025 року за адресою У. Самчука, 8 площа самовільно зайнятих земель у межах парку (кадастровий номер 4610136600:07:002:0008) становить 0,1450 га.

У згаданому листі також зазначено, що Львівською міською радою не вчинялося дій, з метою поновлення порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про захист права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку. У випадку подання відповідного позову Галицькою окружною прокуратурою міста Львова, Львівська міська рада підтримає позов у суді.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 справа №912/2385/18) зазначено: «Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу (п. 76 постанови). Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 77 постанови).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п. 80 постанови)». Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).

Земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Територіальна громада міста Львова, як власник території (земельної ділянки) делегувала Львівській міські раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Невжиття Львівською міською радою та її виконавчими органами протягом тривалого часу заходів реагування на самовільне захоплення землі, її використання свідчить про неналежне здійснення захисту прав територіальної громади органом місцевого самоврядування та наявність правових підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і звернення до суду з позовом.

Судові витрати в розмірі судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Усунути перешкоди Львівській міській раді в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:07:002:0008 у межах парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк» шляхом знесення (демонтажу) Товариством з обмеженою відповідальністю «С.О.ГРУП» (код ЄДРПОУ 22349223, вул. У. Самчука, 8, м. Львів) самочинної огорожі згідно координат, вказаних у схемі топографічного знімання ЛКП «Архітектурно-планувальне бюро» площею 0,1450 га.

3. Стягнути Товариством з обмеженою відповідальністю «С.О.ГРУП» (код ЄДРПОУ 22349223, вул. У. Самчука, 8, м. Львів, 79011) на користь Львівської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок рр UA138201720343140001000000774 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач - Львівська обласна прокуратура, код ЗКПОУ 02910031).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Горецька З.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538211 ?

Документ № 141538211 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141538211 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538211 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538211 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141538211, Господарський суд Львівської області

Судове рішення № 141538211, Господарський суд Львівської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141538211 відноситься до справи № 914/1271/26

Це рішення відноситься до справи № 914/1271/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141538209
Наступний документ : 141538213