Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2026 Справа № 914/1806/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі
позивача Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, місто Стрий, Львівська область
до відповідача Журавненської селищної ради Стрийського районну Львівської області, селище Журавно, Стрийський район, Львівська область
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство оборони України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Самбірська квартирно-експлуатаційну частину району, місто Самбір
про скасування державної реєстрації земельної ділянки; витребування з незаконного володіння земельної ділянки.
За участі представників сторін:
від прокуратури: Котовська Іванна Анатоліївна- представник прокуратури;
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи-1: ОСОБА_2 - представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва);
від третьої особи-2: Бринько Марія Романівна - представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва, присутня в режимі відеоконференції);
ВСТАНОВИВ
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача Стрийської районної державної адміністрації Львівської області до відповідача Журавненської селищної ради Стрийського районну Львівської області, за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство оборони України, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Самбірська квартирно-експлуатаційну частину району про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки та витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (площа С. Бандери, 2, селище Журавно Стрийського району Львівської області, 81780, код ЄДРПОУ 04374890) на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 10,7236 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, в наступних координатах: №101 Х- 5452726.08 Y-1349945.81; №102 Х- 5452766.83 Y- 1350141.55 Y; №103 Х-5452806.61 Y-1350336.63; №104 Х-5452834.01 Y-1350465.67; №121 Х- 5452860.88 Y- 1350592.32; №120 Х-5452873.87 Y -1350587.30; №119 Х-5452888.00 Y-1350577.94; №118 Х-452890.53 Y 1350553.13; №117 Х-5452771.27 Y 1350031.79; №37 Х-5452779.36 Y-1350008.43; №38 Х- 5452748.47 Y 1349865.59; № 39 Х-5452719.37 Y - 1349730.99; № 40 Х 5452682.71 Y -1349539.37; №31 Х 5452652.90 Y 1349540.96; №18 Х 5452573.16 Y 1349545.19; №18' Х 5452559.07 Y -1349545.68;№ 9 Х 5452562.92 Y -1349571.81; №10 Х- 5452562.92 Y 1349571.81; №143' Х 5452423.59 Y- 1349592.74; №142 Х- 5452440.33 Y- 1349686.64; № 140' Х 5452474.08 Y- 1349906.35; №139 Х- 5452516.88 Y 1349902.41; №138 Х-5452558.05 Y-1350037.91;№137 Х-5452591.34 Y-1350038.48; №136 Х 5452718.24 Y- 1350633.54; №107 Х- 5452728.33 Y 1350631.32; №108 Х-5452720.03 Y-1350600.94;№109 Х 5452681.65 Y- 1350424.78; №110 Х 5452640.03 Y 1350233.73; №111 Х 5452597.60 Y 1350038.50; №112 Х 5452570.79 Y- 1349909.35; №113 Х- 5452545.79 Y- 1349788.49; №114 Х- 5452591.03 Y-1349766.20; №115 Х-5452670.11 Y- 1349749.78; №100 Х- 5452684.23 Y- 1349750.40.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань, які містяться в матеріалах справи.
Представник прокуратури в судове засідання 22.10.2026 з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 22.10.2026 не забезпечив, проте, 24.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли пояснення по справі (вх.№18093/26) в яких зазначає, що позивач позов підтримує в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 02.11.2026 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.
Треті особи 1, 2 у судове засідання 22.10.2026 з`явилися, позовні вимоги прокурора підтримали.
Проголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі призначено на 02.11.2026.
Представники прокуратури та третіх осіб 1,2 у судове засідання 02.11.2026 для проголошення вступної та резолютивної частин рішення з`явилися.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 02.11.2026 для проголошення вступної та резолютивної частин рішення суті явку представників не забезпечили.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
У судовому засіданні 02.11.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція сторін.
Позиція прокурора.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві.
На обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що всупереч вимогам статей 77, 83, 122, 142, 149 Земельного кодексу України частина земельної ділянки 10,7236 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, яка накладається на землі оборони (аеродрому «ІНФОРМАЦІЯ_1») військового містечка № НОМЕР_1 , безпідставно перебуває в комунальній власності, про що внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав.
У зв`язку з вищенаведеним, Самбірська КЕЧ (району) неправомірно позбавлена можливості забезпечувати належний облік, використання, збереження та матеріальний облік спірних земельних ділянок, проводити інвентаризацію, тощо.
Впродовж 1982-2026 років ні Міністерство оборони України, ні Стрийська КЕЧ району, ні Самбірська КЕЧ (району) від права постійного користування земельною ділянкою площею 10,7236 га, зайнятих аеродромом "ІНФОРМАЦІЯ_1" де розташовані спірні земельні ділянки, не відмовлялися і згоди на вилучення із постійного користування вказаної землі не надавали, власником земель оборони за законом є держава, а оспорювані земельні ділянки є землями оборони та перебувають на обліку в Самбірській КЕЧ (району).
Прокурор повідомив суд, що з метою забезпечення державі, в особі Стрийської районної державної адміністрації, яка у силу приписів статті 122 Земельного кодексу України є уповноваженим органом на захист інтересів держави реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника в користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га відомостей, які містяться в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, за Журавненською селищною радою Стрийського району Львівської області з припиненням речових прав та витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області на користь держави, в особі Стрийської районної державної адміністрації земельну ділянку площею площею 10,7236 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га з зазначеними у позові координатами .
Позиція позивача.
Позивачем подано через підсистему «Електронний суд» пояснення у справі (вх.№18093/26 від 24.06.2026), в якому просить про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач відзив на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Позиція третьої особи-1.
Представник третьої особи-1 підтримує заявлені прокурором позовні вимоги та просить позов задовольнити.
Зокрема зазначив, що оскільки спір безпосередньо стосується земель оборони військового містечка № НОМЕР_1 , які за своїм правовим режимом мають перебувати виключно у державній власності та використовуватися для потреб Збройних Сил України.
Позиція третьої особи-2.
Представник третьої особи-2 підтримує заявлені прокурором позовні вимоги та просить позов задовольнити.
Зокрема зазначив, що частина земельної ділянки площею 10,7236 га, що входить у земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, яка належить до земель оборони, безпідставно перебуває в комунальній власності, про що внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру.
Самбірська КЕЧ (району) неправомірно позбавлена можливості забезпечувати належний облік, використання, збереження та матеріальний облік спірної земельної ділянки, проводити інвентаризацію, тощо.
Обставини встановлені судом
25.07.1966 розпорядженням Ради Міністрів Української РСР №849-рс прийнято пропозиції Львівського облвиконкому, підтримані Міністерством сільського господарства УРСР, про відведення організаціям для спеціальних потреб земельних ділянок із земель колгоспів за згодою загальних зборів членів колгоспів/ і радгоспів Львівської області та військовій частині НОМЕР_2 для спеціальних потреб відведено земельну ділянку площею 135,05 га із земель колгоспів Жидачівського району: «Перемога» - 117,41 га, «Перше травня» - 15,64 га, «Дружба» - 2,0 га, у постійне користування на умовах, визначених у рішенні Львівського облвиконкому від 11.07.1966 №38.
Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1966 №849-рс відведення земельної ділянки площею 135,05 га військовій частині НОМЕР_2 із земель колгоспів Жидачівського району відбулося для спеціальних потреб.
Рішенням виконавчого комітету Жидачівської районної ради народних депутатів Львівської області від 18.03.1982 №77 затверджено встановлені межі і розміри землекористування та видано державний акт серії Б № 040543 на право користування землею Стрийській квартирно-експлуатаційній частині площею 141,62 га за рахунок колгоспу «Перемога» - 124,12 га, колгоспу «Заповіт Ілліча» - 17,0 га та колгоспу «Дружба» - 0,50 га.
Відповідно до плану землекористування, який є невід`ємною частиною указаного державного акту, до нього входить 4 земельні ділянки загальною площею 141,62 га, а саме: земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,50 га, земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 1,47 га, земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 0,45 га та земельна ділянка № НОМЕР_6 площею 139,20 га.
Даний державний акт є чинним та дійсним, в судовому порядку не оскаржувався та недійсним не визнавався
Державний акт серії Б №040543 на право користування землею загальною площею 141,62 га для державних потреб підтверджує, що передані на користь Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району землі перебували у державній власності.
Рішенням Львівської обласної ради народних депутатів від 20.06.1996 №97 затверджено матеріали інвентаризації земель, що знаходяться в користуванні органів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ України, Штабу цивільної оборони України, Товариства сприяння оборони України, Національної гвардії України, де у додатку 1 до рішення «Зведені матеріали інвентаризації земель Міністерства оборони України, інших міністерств і відомств оборонного значення на території Львівської області» вказано Жидачівський район та площу землі 141,6 га.
01.01.2019 Самбірська КЕЧ (району) згідно спільної директиви Міністерства оборони України та Генштабу Збройних Сил України від 29.08.2018 №Д-322/1/14 (ДСК), прийняла на облік та баланс від КЕВ міста Львова територію військового містечка № НОМЕР_1 , куди входила земельна ділянка площею 138,61 га, що підтверджується актом приймання (передачі) території військового містечка АДРЕСА_2, затвердженим 01.01.2019 ТВО начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Перебування на обліку в Самбірській КЕЧ (району) земельної ділянки площею 138,61 га підтверджується індивідуальною карткою НОМЕР_1 обліку земельної ділянки, витягом з відомості наявності та використання земельних ділянок станом на 01.01.2024 Самбірській КЕЧ (району), висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки, витягом з книги обліку земельних ділянок Самбірської КЕЧ (району), актом обстеження земельної ділянки військового містечка АДРЕСА_2 від 27.05.2019, технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 24.06.2019 № 650/0/5-19 «Про проведення інвентаризації земель оборони на території Львівської області» надано Міністерству оборони України дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною загальною площею 3 740, 2225 га, розташованих за межами населених пунктів на території Львівської області для постійного діяльності Збройних Сил України згідно з додатком 1, де, серед іншого, зазначено земельні ділянки площею 139,2000 га на території Жидачівського району (Любшанська сільська рада).
Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 650/0/5-19 «Про проведення інвентаризації земель оборони на території Львівської області» зобов`язано Міністерство оборони України розроблену в установленому порядку документацію із землеустрою подати на затвердження обласній державній адміністрації.
Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» на підставі договору від 03.07.2018 №1 на виконання робіт розроблено Міністерству оборони України технічну документацію із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області. У пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що в ході виконання геодезичних робіт Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» виконано уточнення розміщення земельних ділянок. Виявлено ознаки можливого земельного спору по Любшанській сільській раді, а саме накладки земельних ділянок на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 .
За інформацією Самбірської КЕЧ (району) від 10.12.2024 №2570, розроблену на виконання вищевказаного розпорядження Львівської обласної державної адміністрації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на території Любшанської сільської ради в натурі (на місцевості) не затверджено, оскільки земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 самовільно зайнята сторонніми землекористувачами.
17.06.2001 рішенням XII сесії III демократичного скликання Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області №70 «Про передачу земель, зайнятих під аеродромом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_7 , до земель запасу Любшанської сільської ради» вирішено прийняти землі, зайняті під аеродромом «ІНФОРМАЦІЯ_1» до земель запасу сільської ради, вилучені земельні ділянки передати до земель запасу Любшанської сільської ради площею 122,58 га.
18.06.2001 рішенням №320 від XVIII сесії III демократичного скликання Жидачівської районної ради «Про передачу земель, зайнятих під аеродром « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в/ч НОМЕР_7 до земель запасу сільських рад» вилучено з користування в/ч НОМЕР_7 земельну ділянку загальною площею 140,08 га та передано до земель запасу Любшанської, Облазницької та Млиниської сільських рад.
Прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка була в користуванні Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району та використовувалась для державних потреб.
Земельні ділянки загальною площею 141,62 га, зазначені в державному акті серії Б №040543 від 1981 року відносились до земель оборони, а з набуттям чинності Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 держава набула права постійного користування на відповідні земельні ділянки з даним цільовим призначенням в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району, а тепер Самбірської КЕЧ (району).
Прокурор стверджує, що земельна ділянка № НОМЕР_6 площею 139,20 га , яка зазначена в плані землекористування до державного акту, до складу якої входить частина земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 відповідно до вимог статті 70 Земельного кодексу України №561-XII, статті 77 Закону України віднесена до земель оборони, перебувала та перебуває у державній власності.
Прокурор та треті особи 1, 2 в судових засіданнях стверджували , що упродовж 1982-2026 років ні Міністерство оборони України, ні Стрийська квартирно-експлуатаційна частина району чи Самбірська КЕЧ (району) від права постійного користування земельною ділянкою площею 140,08 га, зайнятих аеродромом «ІНФОРМАЦІЯ_1», де розташована спірна земельна ділянка, не відмовлялися і згоди на вилучення із постійного користування вказаної землі не надавали, що підтверджується листом Міністерства оборони України №220/74/ВихЗПІ/113 від 19.05.2025 та листом Самбірської КЕЧ (району) №2570 від 10.12.2024.
Відповідно до розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації №346 від 28.08.2013 проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Жидачівського району орієнтовною площею 4241 га та складено за їх результатами технічної документації із землеустрою.
У 2013 році Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр землеустрою" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), адреса земельних ділянок - Любшанська сільська рада Жидачівського району Львівської області.
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) містить інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 площею 31,0212 га, зокрема: робочий інвентаризаційних план земельних ділянок, схему (план) розташування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на ортофотоплани, акт погодження меж землекористування (спірна земельна ділянка зазначена як землі сільськогосподарського призначення на території Любшанської сільської ради), схема (план) розташування земельної ділянки на проекті роздержавлення, зведений інвентарний план, кадастровий план, абрис земельної ділянки та інші графічні матеріали, які містять записи «Аеродром», кольорові зображення місця розташування спірної земельної ділянки.
Також у зазначеній вище документації міститься інформація Любшанської сільської ради щодо земель запасу за межами населеного пункту по сільській раді, де вказано «Аеродром» 122,6 га, та графічні зображення із зображенням земельної ділянки аеродрому «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Розпорядженням голови Жидачівської районної державної адміністрації №474 від 09.12.2013 затверджено матеріали інвентаризації земель сільськогосподарського призначення загальною площею 4146,7812 га (ввійшла і спірна земельна ділянка), розташованих за межами населених пунктів на території Жидачівського району Львівської області.
05.11.2013 відкрито поземельну книгу та зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 площею 31,0212 га за категорією земель - землі сільськогосподарського призначення.
На підставі рішення Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області №289 від 14.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпати Гео-Інвест" виготовлено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області.
05.12.2019 рішенням Жидачівської районної ради №491 затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області та затверджено територію населеного пункту у нових межах, а саме села Любша загальною площею 446,2271 га.
Рішенням Жидачівської районної ради №550 від 08.10.2020 внесено зміни до рішення Жидачівської районної ради від 05.12.2019 №491 "Про затвердження проєктів землеустрою щодо встановлення зміни меж населених пунктів сіл Антонівка, Любша, Мазурівка Любшанської сільської ради", затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області, а п. 2 викладено у новій редакції "Затвердити територію населеного пункту у нових межах, а саме с. Любша загальною площею 446,2271 га згідно додатку".
Відповідно до додатку до рішення №550 від 08.10.2020 у переліку земельних ділянок, які ввійшли у межі населених пунктів Любшанської сільської ради вказано земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 площею 31,0212 га (цільове призначення - землі запасу).
22.01.2021 на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 площею 31,0212 га зареєстровано право власності за Журавненською селищною радою.
Після включення земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 площею 31,0212 га у межі с. Любша, розпорядником земельної ділянки стала Журавненська селищна рада та земельна ділянка перейшла до комунальної власності.
18.02.2021 рішеннями Журавненської селищної ради Жидачівського району Львівської області №4-206/3 та №4-206/4 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності в оренду для городництва орієнтовною площею 12,3680 га та 7,4315 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в селі Любша Жидачівського району Львівської області.
ОСОБА_1 у заяві від 01.02.2021 до селищної ради просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовної площею 31,0212 га для городництва та передачі її в оренду у межах населеного пункту АДРЕСА_3.
На підставі проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 7,4315 га, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858, утворилися та 29.05.2021 зареєстровані у Державному земельному кадастрі дві земельні ділянки з кадастровими номерами 4621584400:01:000:1382 площею 23,5897 га та 4621584400:01:000:1383 площею 7,4315 га, загальна площа становить 31,0212 га.
У проекті землеустрою міститься план відведення земельної ділянки площею 7,4315 га для городництва, план меж земельної ділянки, абрис встановлення меж земельної ділянки, на яких відображена інформація про наявність бетонних плит, що є характерною ознакою та підтвердженням розташування аеродрому «ІНФОРМАЦІЯ_1».
На підставі проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 12,3680 га, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:1382 площею 23,5897 га, утворилися та 05.06.2021 зареєстровані у Державному земельному кадастрі дві земельні ділянки з кадастровими номерами 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га та 4621584400:01:000:2106 площею 12,3680 га, загальна площа становить 23,5897 га.
У проекті землеустрою міститься план відведення земельної ділянки площею 12,3680 га для городництва, план меж земельної ділянки, абрис встановлення меж земельної ділянки, на яких відображена інформація про наявність бетонних плит, що є характерною ознакою та підтвердженням розташування аеродрому «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Прокурор стверджує, що всі земельні ділянки утворені у ході розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, перебувають у комунальній власності та належать Журавненській селищній раді, в тому числі і земельна ділянка з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га
Відомості щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відсутні.
Журавненська селищна рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - села ІНФОРМАЦІЯ_1, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.
Спірна земельна ділянка 11,2217 га утворена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:1382, яка згідно витягу з Державного земельного кадастру належала до комунальної власності. Також відповідно до витягу із Державного земельного кадастру від 05.06.2021 з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 перебуває у комунальній власності.
Частина земельної ділянки площею 10,7236 га, що входить у земельну ділянку з кадастровим номером з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, знаходиться в межах земельної ділянки № НОМЕР_6 військового містечка № НОМЕР_1 площею 139,20 га (відповідно до державного акту), що підтверджується матеріалами Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 , технічний звітом військової частини НОМЕР_8 Міністерства оборони України, планом-схемою Приватного науково-виробничого підприємства «Укрспецтехнологія».
Прокурор стверджує, що всупереч вимогам статей 77, 83, 122, 142, 149 Земельного кодексу України частина земельної ділянки площею 10,7236 га, що входить у земельну ділянку з кадастровим номером з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, яка належить до земель оборони, безпідставно перебуває в комунальній власності, про що внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру, а тому вказану частину земельної ділянки необхідно витребувати на користь держави.
Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на адресу Стрийської районної державної адміністрації скеровано лист №15612ВИХ-25 від 10.06.2025, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз`яснено підстави, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною державною адміністрацією заходи до захисту інтересів держави.
У відповідь Стрийська районна державна адміністрація листом № 67- 3681/0/2-25 від 19.06.2025 надіслала інформацію з державного земельного кадастру на запитуванні земельні ділянки та зазначила про необхідність ознайомлення із вказаною інформацією та прийняття рішення про встановленню підстав для представництва інтересів держави в суді щодо повернення земельних ділянок.
Листом від 28.04.2026 Стрийська районна державна адміністрація повідомила, що про наявність сформованих та зареєстрованих вищевказаних земельних ділянок приватної та комунальної власності на земельній ділянці військового містечка № НОМЕР_1 площею 139,20 га (аеродром «ІНФОРМАЦІЯ_1»), що належить до земель оборони, дізналася з листа прокуратури та клопоче про представництво інтересів держави в особі адміністрації шляхом витребування спірних земельних ділянок.
Разом із цим, на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, повідомила позивача листами від 24.06.2025 №15-643ВИХ-25 та від 16.04.2026 №15-523ВИХ-26 про намір звернення прокуратури до суду із даним позовом.
Таким чином, прокуратурою повідомлено Стрийську районну державну адміністрацію про виявлені порушення, однак, вказаний орган самостійно не звернувся до суду з позовом, що стало підставою для представництва прокуратурою.
Відтак, наведені обставини зумовили звернення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача Стрийської районної державної адміністрації до до відповідача Журавненської селищної ради Стрийського районну Львівської області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки та витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (площа С. Бандери, 2, селище ЖуравноСтрийського району Львівської області, 81780, код ЄДРПОУ 04374890) на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 10,7236 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, в наступних координатах: №101 Х- 5452726.08 Y-1349945.81; №102 Х- 5452766.83 Y- 1350141.55 Y; №103 Х-5452806.61 Y-1350336.63; №104 Х-5452834.01 Y-1350465.67; №121 Х- 5452860.88 Y- 1350592.32; №120 Х-5452873.87 Y -1350587.30; №119 Х-5452888.00 Y-1350577.94; №118 Х-452890.53 Y 1350553.13; №117 Х-5452771.27 Y 1350031.79; №37 Х-5452779.36 Y-1350008.43; №38 Х- 5452748.47 Y 1349865.59; № 39 Х-5452719.37 Y - 1349730.99; № 40 Х 5452682.71 Y -1349539.37; №31 Х 5452652.90 Y 1349540.96; №18 Х 5452573.16 Y 1349545.19; №18' Х 5452559.07 Y -1349545.68;№ 9 Х 5452562.92 Y -1349571.81; №10 Х- 5452562.92 Y 1349571.81; №143' Х 5452423.59 Y- 1349592.74; №142 Х- 5452440.33 Y- 1349686.64; № 140' Х 5452474.08 Y- 1349906.35; №139 Х- 5452516.88 Y 1349902.41; №138 Х-5452558.05 Y-1350037.91;№137 Х-5452591.34 Y-1350038.48; №136 Х 5452718.24 Y- 1350633.54; №107 Х- 5452728.33 Y 1350631.32; №108 Х-5452720.03 Y-1350600.94;№109 Х 5452681.65 Y- 1350424.78; №110 Х 5452640.03 Y 1350233.73; №111 Х 5452597.60 Y 1350038.50; №112 Х 5452570.79 Y- 1349909.35; №113 Х- 5452545.79 Y- 1349788.49; №114 Х- 5452591.03 Y-1349766.20; №115 Х-5452670.11 Y- 1349749.78; №100 Х- 5452684.23 Y- 1349750.40.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо подання позову прокурором суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зробила правовий висновок про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
У пункті 38 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (пункт 40 постанови).
Аналогічні правові висновки зазначено Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, постанові від 10.02.2021 у справі № 454/851/19.
Зі змісту листа Стрийської районної державної адміністрації №67-664/0/2-26 від від 28.04.2026 отриманих прокуратурою в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», вбачається, що, незважаючи на обізнаність про порушення Журавненською селищною радою Стрийського районну Львівської області, (відповідачем ) вимог закону, міською радою не вжито жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави в особі територіальної громади у спірних правовідносинах та заявлено клопотання про представництво інтересів держави в особі адміністрації шляхом витребування спірних земельних ділянок.
Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем і відповідачем, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, питання припинення правовідносин засобами цивільно-правового реагування, радою не вирішувалось.
Отже, щодо подання позову керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, то він належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, дотримався порядку передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
На думку суду прокурором дотримано встановлену частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» процедуру, що в силу положень статей 44, 53 Господарського процесуального кодексу України наділяє прокурора процесуальною дієздатністю.
Висновки суду.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року (який регулював земельні відносини станом на 1966 рік) усі землі перебували у державній власності. Чіткого поділу земель за цільовим призначенням земельне законодавство станом на зазначений момент не регулювало.
Згідно з пунктом 157 Земельного кодексу УРСР 1922 року до складу державного земельного майна входять усі ті землі, що залишаються в єдиному державному земельному фонді після надання з нього земель у безпосереднє користування трудових землекористувачів та їх об`єднань, а також міст та поселень міського типу.
Відповідно до положень, закріплених у пункті 158 вимог Земельного кодексу УРСР 1922 року, допускалось існування земель для спеціальних цілей або земель спеціального призначення, на яких розміщувались фортеці та подібні до них військові споруди, та які знаходились в управлінні відповідних відомств на підставі особливих правил. Відвід зазначених земель здійснювався за загальними правилами землевпорядного провадження.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 25.07.1966 №849-рс відведення земельної ділянки площею 135,05 га військовій частині НОМЕР_2 із земель колгоспів Жидачівського району відбулося саме для спеціальних потреб, що відповідає вимогам Земельного кодексу УРСР 1922 року.
Згідно з статтею 3 Земельного кодексу УРСР 1970 (тут та в подальшому в редакції, чинній на момент видачі державного акту на право користування землею, далі - Земельний кодекс УРСР 1970 року) відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР земля є державною власністю - спільним надбанням усього радянського народу. Земля є виключною власністю держави і надається тільки в користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують право державної власності на землю, забороняються.
Відповідно до статті 15 Земельного кодексу УРСР 1970 року земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.
Статтею 20 Земельного кодексу УРСР 1970 року визначено, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.
Відповідно до статті 21 Земельного кодексу УРСР 1970 року видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.
Статтею 22 Земельного кодексу УРСР 1970 року передбачено, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
Рішенням виконавчого комітету Жидачівської районної ради народних депутатів Львівської області №77 від 18.03.1982 Стрийській квартирно-експлуатаційній частині затверджено встановлені межі і розміри землекористування та видано державний акт серії Б №040543 на право користування землею загальною площею 141,62 га для державних потреб, за рахунок земель колгоспів: «Перемога» - 124,12 га, «Заповіт Ілліча» - 17,0 га, та колгоспу «Дружба» - 0,50 га.
Відповідно до плану землекористування, який є невід`ємною частиною указаного державного акту, до нього входить 4 земельні ділянки загальною площею 141,62 га, а саме: земельна ділянка НОМЕР_3 площею 0,50 га, земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 1,47 га, земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 0,45 га та земельна ділянка № НОМЕР_6 площею 139,20 га.
Земельний кодекс УРСР 1970 року в редакціях, які діяли на час виникнення правовідносин щодо користування землею не передбачав таку категорію земель, як землі оборони.
Відтак, передані на користь Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району землі перебували у державній власності.
Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970 втратив чинність з 15.03.1991 у зв`язку з набранням чинності Земельним кодексом Української РСР від 18.12.1990 №561-ХІІ.
На момент введення в дію Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1990 №561-ХІІ спірна земельна ділянка була в користуванні Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району та використовувалась для державних потреб.
Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішення Жидачівської районної ради 18.06.2001, далі - Земельного кодексу України №561-ХІІ) за цільовим призначенням всі землі України поділяються, зокрема, на землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення.
Таким чином, категорія земель землі оборони запроваджено з прийняттям Земельного кодексу України №561-ХІІ.
Земельні ділянки загальною площею 141,62 га, зазначені в державному акті серії Б №040543 від 1981 року відносились до земель оборони, а з набуттям чинності ЗК Української РСР від 18.12.1990 держава набула права постійного користування на відповідні земельні ділянки з даним цільовим призначенням в особі Міністерства оборони України, а саме його структурного підрозділу Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району, а тепер Самбірської КЕЧ (району).
Отже, земельна ділянка №6 площею 139,20 га (зазначена в плані землекористування до державного акту), до складу якої входить частина земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 відповідно до вимог статті 70 Земельного кодексу України №561-ХІІ, віднесена до земель оборони, перебувала та перебуває у державній власності.
На момент прийняття рішення 2001 року діяло та продовжує діяти Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями (далі - положення), затверджене наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997, яким передбачено порядок погодження питань, пов`язаних із вилученням (викупом, відмовою) земельних ділянок.
Статтею 27 Земельного кодексу України №561-ХІІ передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31, 32 цього кодексу.
Статтею 31 Земельного кодексу України №561-ХІІ передбачено, що вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів .
Відповідно до пункту 25 Положення спірна земельна ділянка обліковувалася в Стрийській квартирно-експлуатаційній частині району, а на даний час у Самбірській КЕЧ (району).
Пунктами 45, 50 Положення встановлено, що передача земель, які виділені в користування Міністерству оборони України, місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником ГУ розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України; оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно- експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Таким чином, вилученню земельних ділянок військового містечка № НОМЕР_1 , аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належать до земель оборони, мали передувати отримання відповідної згоди Міністра оборони України або за його дорученням начальника розквартирування військ та капітального будівництва - начальника Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Проте, зі змісту рішення Жидачівської районної ради №320 від 18.06.2001 вбачається, що підставою для його прийняття стало клопотання Військової частини НОМЕР_7 «Про вилучення земельної ділянки бувшого аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка не є уповноваженим органом в силу вимог пунктів 45, 46 Положення та статтей 27, 31 Земельного кодексу України №561-ХІІ.
Як зазначили треті особи 1, 2 у своїх поясненнях, що впродовж 1982-2026 років Міністерство оборони України, Стрийська квартирно-експлуатаційна частина району чи Самбірська КЕЧ (району) від права постійного користування земельною ділянкою площею 140,08 га, зайнятих аеродромом «ІНФОРМАЦІЯ_1», де розташована спірна земельна ділянка, не відмовлялися і згоди на вилучення із постійного користування вказаної землі не надавали, що підтверджується листом Міністерства оборони України №220/74/ВихЗПІ/113 від 19.05.2025 та листом Самбірської КЕЧ (району) №2570 від 10.12.2024.
Отже, рішення Любшанської сільської ради №70 від 17.06.2001 та Жидачівської районної ради №320 від 18.06.2001 прийняті в порушення вимог законодавства, що діяло на час їх прийняття, оскільки органи місцевого самоврядування не мали права вилучати та в подальшому розпоряджатися спірною земельною ділянкою без дозволу уповноважених на те органів.
У силу приписів статтей 2, 27, 31, 70 Земельного кодексу України №561-ХІІ, Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, землі військового містечка № НОМЕР_1 , а саме аеродрому " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у тому числі спірна земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є землями оборони, перебувала та перебуває у державній власності, і передача таких земель місцевим органам влади може відбуватися виключно у порядку, передбаченому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами, якими урегульовано порядок вилучення земель оборони.
Відтак, перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності порушує вищевказане законодавство та інтереси держави на розпорядження та користування зазначеними землями оборони.
Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно з нормами статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово- навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».
Стаття 1 Закону України «Про використання земель оборони» визначає землі оборони як такі, що надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.
Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб.
Враховуючи наведене, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі щодо земель оборони є Стрийська районна державна адміністрація.
Щодо способу захисту суд зазначає наступне
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
У цій справі зміст порушення інтересів держави полягає у тому, що за рахунок земель оборони поза волею законного власника сформовано і зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку загальною площею 11,2217 га ( 10,7236 га з яких належить до земель оборони) за категорією земель «землі сільськогосподарського призначення», яка перебуває у комунальній власності Журавненської селищної ради.
Постановою Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №278/1303/20 зазначено, що встановивши, що передані у власність відповідача земельні ділянки належать до земель оборони, були закріплені за відповідним військовим формуванням на праві постійного користування, відповідно до статті 77 Земельного кодексу України такі землі можуть перебувати лише в державній власності, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що Буківська сільська рада Житомирської області не була уповноважена розпоряджатися такими земельними ділянками; …враховуючи встановлені обставини цієї справи, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для витребування спірних земельних ділянок.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №902/122/24 зазначено, що основи правового режиму земель оборони визначені статтею 77 Земельного кодексу України, за частинами першою та другою якої землями оборони визнаються землі, надані для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Відповідне регулювання містить також і статті 1 та 2 Закону №1345-IV, якими передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розташування і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі --військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
У своїх висновках Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.
Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.
Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є потрібними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 0.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (п.п. 98, 123), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (п.п. 115, 116), від 19.05.2020 у справі №916/1608/18, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (п. 10.29), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.п. 63, 74), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 146).
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.
Аналогічні висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (п.п. 85, 86), від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (п. 38), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (п. 34), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п. 74), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п. 148).
Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 22.01.2025 у справі №446/478/19.
У пункті 145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №446/478/19 зазначено, що у спорах з подібними обставинами належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається.
Відтак, суд зазначає, що якщо спірна земельна ділянка частково накладається на землі оборонного значення, то ефективним та правомірним способом захисту у таких категоріях справ є вимога про витребування тієї частини земельної ділянки, що накладається.
Факт накладення земельної ділянки 4621584400:01:000:2105 на землі оборони підтверджується розробленою Приватним науково-виробничим підприємством «Укрспецтехнологія» технічною документацією із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території АДРЕСА_4.
Також про розташування земельної ділянки 4621584400:01:000:2105 на землях оборони військового містечка НОМЕР_1 свідчать графічні матеріали як у Технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), адреса земельних ділянок - Любшанська сільська рада Жидачівського району Львівської області, так і проекті землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Любша Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області
Крім того, Приватним науково-виробничим підприємства «Укрспецтехнологія» надано план (схему) земельної ділянки із кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 із вказанням координат точок кутів поворотів земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_1 .
Як зазначено у плані, координати площі накладення частини земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 (площа накладення становить 10,7236 га), мають наступні координати:
№ X Y
101 5452726.08 1349945.81
102 5452766.83 1350141.55
103 5452806.61 1350336.63
104 5452834.01 1350465.67
121 5452860.88 1350592.32
120 5452873.87 1350587.30
119 5452888.00 1350577.94
118 5452890.53 1350553.13
117 5452771.27 1350031.79
37 5452779.36 1350008.43
38 5452748.47 1349865.59
39 5452719.37 1349730.99
40 5452682.71 1349539.37
31 5452652.90 1349540.96
18 5452573.16 1349545.19
18' 5452559.07 1349545.68
9 5452562.92 1349571.81
10 5452562.92 1349571.81
143' 5452423.59 1349592.74
142 5452440.33 1349686.64
140' 5452474.08 1349906.35
139 5452516.88 1349902.41
138 5452558.05 1350037.91
137 5452591.34 1350038.48
136 5452718.24 1350633.54
107 5452728.33 1350631.32
108 5452720.03 1350600.94
109 5452681.65 1350424.78
110 5452640.03 1350233.73
111 5452597.60 1350038.50
112 5452570.79 1349909.35
113 5452545.79 1349788.49
114 5452591.03 1349766.20
115 5452670.11 1349749.78
100 5452684.23 1349750.40
Оскільки земельна ділянка площею 10,7236 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, накладається на землі оборони (аеродрому « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») військового містечка № НОМЕР_1 , спір існує лише щодо частини земельної ділянки, що накладається, тому правильним та ефективним способом захисту у даній справі буде саме витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації Львівської області земельної ділянки площею 10,7236 га, що належать на праві власності Журавненській селищній раді та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відсутність прийнятого за встановленою процедурою рішення уповноваженого органу, спрямованого на вилучення спірної земельної ділянки з користування, зміну її цільового призначення і передання у комунальну власність, означає, що держава як власник землі волю на відчуження цієї ділянки не виявила, тобто ця ділянка вибула з володіння власника поза його волею.
Відповідно до положень статті 387 Цивільного кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 та постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №910/8298/21, від 25.07.2023 у справі №914/106/22.
Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна недобросовісним набувачем, від характеру набуття майна (на платній чи безоплатній основі).
У разі звернення до суду з позовом про витребування майна з чужого володіння підлягають установленню обставини, які можуть свідчити про добросовісність чи недобросовісність як першого, так й останнього набувача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18 вказано, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч Закону.
Відповідно до частини 2 статті 77 Земельного кодексу України, землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Цивільний оборот земельних ділянок, що належать до земель оборони, є і був обмежений законодавчо.
Статтею 25 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель є одним із видів документації із землеустрою.
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) містить інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 площею 31,0212 га (з якої у подальшому утворилася шляхом поділу спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га), зокрема: робочий інвентаризаційних план земельних ділянок, схему (план) розташування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на ортофотоплані, акт погодження меж землекористування (спірна земельна ділянка зазначена як землі сільськогосподарського призначення на території Любшанської сільської ради), схема (план) розташування земельної ділянки на проекті роздержавлення, зведений інвентарний план, кадастровий план та інші графічні матеріали, які містять записи «Аеродром», кольорові зображення місця розташування спірної земельної ділянки.
05.11.2013 відкрито поземельну книгу та зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 площею 31,0212 га за категорією земель - землі сільськогосподарського призначення.
14.12.2018 рішенням №289 Любшанської сільської ради Жидачівського району Львівської області надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж села ІНФОРМАЦІЯ_1 Жидачівського району Львівської області згідно затвердженого генерального плану.
Вказаний проект затверджено, земельна ділянка з кадастровим номером 4621584400:01:000:0858 ввійшла у межі населених пунктів Любшанської сільської ради та передана у комунальну власність.
05.06.2021 на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 відкрито Поземельну книгу як на землі сільськогосподарського призначення та зареєстровано у Державному земельному кадастрі.
За результатами проведеного 28.02.2025 комісією у складі т.в.о заступника начальника частини - головного інженера, інженерів, начальника відділення експлуатації фондів, складено акт обстеженням військового містечка (земельної ділянки) АДРЕСА_2.
У ході обстеження підтверджено факт самовільного зайняття (неправомірного вилучення) земель оборони та виявлено, що земельна ділянка розорана та незаконно використовується для сільськогосподарської діяльності. До вказаного акту долучені фото, на яких, зокрема, видно розташування бетонних плит, що є характерною ознакою для аеродромів, оскільки земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 виділялася для спеціальної мети - аеродром "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Відтак, з огляду на зовнішні, відомі (карти схеми, графічні зображення, що містяться у Технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) та проекті землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Любша), об`єктивні, явні і видимі характерні ознаки спірної земельної ділянки (земельні ділянки для аеродромів спеціально підготовлювалися з комплексом споруд та обладнання, залишки якого станом на даний час існують - бетонні плити).
Відповідач знав та проявивши розумну обачність, повинен був усвідомлювати, що землі оборони не можуть використовуватися для інших цілей, ніж це передбачено їх призначенням, і тим більше перебувати у комунальній власності із цільовим призначення як землі сільськогосподарського призначення.
Законодавством України, чинним на момент вибуття та зарахування до земель запасу спірної земельної ділянки та на даний час не передбачено норм, якими дозволено автоматичне набуття права комунальної власності на земельні ділянки, які можуть перебувати лише у державній власності.
Таким чином, ні Любшанська сільська рада, ні Журавненська селищна рада не могли набути право комунальної власності на землю, що в силу наявності прямої заборони у законі може перебувати лише у державній власності, що свідчить про недобросовісність таких.
Рішенням Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області від 08.12.2020 №1-522 вирішено розпочато процедуру реорганізації Любшанської сільської ради шляхом приєднання до Журавненської селищної та заначено, що Журавненська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Любшанської сільської ради.
Позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16. (п.п. 85, 86), від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (п.п. 38, 39), від 1 та 15.10.2019 у справах №911/2034/16 (п. 46) та №911/3749/17 (п.п. 6.25, 6.26), від 19.11.2019 у справі №911/3680/17.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про витребування з незаконного володіння Журавненської селищної ради на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації Львівської області земельної ділянки площею 10, 7236 га, в наступних координатах: №101 Х- 5452726.08 Y-1349945.81; №102 Х- 5452766.83 Y- 1350141.55 Y; №103 Х-5452806.61 Y-1350336.63; №104 Х-5452834.01 Y-1350465.67; №121 Х- 5452860.88 Y- 1350592.32; №120 Х-5452873.87 Y -1350587.30; №119 Х-5452888.00 Y-1350577.94; №118 Х-452890.53 Y 1350553.13; №117 Х-5452771.27 Y 1350031.79; №37 Х-5452779.36 Y-1350008.43; №38 Х- 5452748.47 Y 1349865.59; № 39 Х-5452719.37 Y - 1349730.99; № 40 Х 5452682.71 Y -1349539.37; №31 Х 5452652.90 Y 1349540.96; №18 Х 5452573.16 Y 1349545.19; №18' Х 5452559.07 Y -1349545.68;№ 9 Х 5452562.92 Y -1349571.81; №10 Х- 5452562.92 Y 1349571.81; №143' Х 5452423.59 Y- 1349592.74; №142 Х- 5452440.33 Y- 1349686.64; № 140' Х 5452474.08 Y- 1349906.35; №139 Х- 5452516.88 Y 1349902.41; №138 Х-5452558.05 Y-1350037.91;№137 Х-5452591.34 Y-1350038.48; №136 Х 5452718.24 Y- 1350633.54; №107 Х- 5452728.33 Y 1350631.32; №108 Х-5452720.03 Y-1350600.94;№109 Х 5452681.65 Y- 1350424.78; №110 Х 5452640.03 Y 1350233.73; №111 Х 5452597.60 Y 1350038.50; №112 Х 5452570.79 Y- 1349909.35; №113 Х- 5452545.79 Y- 1349788.49; №114 Х- 5452591.03 Y-1349766.20; №115 Х-5452670.11 Y- 1349749.78; №100 Х- 5452684.23 Y- 1349750.40, що належать на праві власності Журавненській селищній раді та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105.
Щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та права комунальної власності на неї суд відзначає таке.
Відповідно до частини 10 статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
З наведеного вбачається, що повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що земельна ділянка оборони в межах координат поворотних точок площею 10,7236 га не існує як об`єкт цивільних прав, тому рішення суду про її витребування не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за Журавненською селищною радою наразі зареєстроване та не оспорюється право на невитребувану частину земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статтей 125, 126 Земельного кодексу України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 дійшов висновку, що сам факт державної реєстрації права власності не є підставою для виникнення речового права за відсутності відповідної правової підстави. При Документ сформований в системі "Електронний суд" 07.04.2026 24 дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17 та від 17.04.2019 у справі №916/675/15.
Реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 сільськогосподарського призначення здійснено за Журавненською селищною радою, у тому числі і за рахунок земель оборони, що свідчить про незаконність реєстрації права власності на цю земельну ділянку за відповідачем.
У даному випадку лише за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 у Державному земельному кадастрі, а також скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з одночасним припиненням речових прав на неї буде забезпечено ефективне відновлення прав держави на спірну земельну ділянку шляхом відновлення становища, що існувало до його порушення, оскільки Стрийській районній державній адміністрації буде забезпечено реальну та безперешкодну можливість реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, адже на даний час як у кадастрі, так і в реєстрі речових прав зазначені неправильні відомості як про власника земельної ділянки, так і її цільового використання (в тій частині, щодо якої немає спору).
Такий підхід дозволить поновити право власника землі наскільки це можливо, не породжуючи стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем, не вимагаючи від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту та не породжуючи подальших судових спорів, а також створить і для відповідача передумови для формування та реєстрації нової земельної ділянки (в тій частині, на яку він має законне право).
У постанові від 03.09.2025 у справі №911/906/23 (п.п. 135, 139) Велика Палата Верховного Суду підтримала власні правові висновки, викладені в постанові від 22.01.2025 у справі №446/478/19, про те, що частина земельної ділянки, межі якої відомі, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою ділянкою. При цьому, зазначила, що реалізація основної позовної вимоги про віндикацію є можливою винятково за умови припинення права власності товариства на новостворену земельну ділянку, яка протиправно набута відповідачем з істотними вадами, оскільки складається з ділянок, на які відповідач має право, так і з ділянок, на які він законно права не має, що виключає можливість збереження за товариством права власності на цю ділянку в цілому. Та обставина, що новостворена земельна ділянка як окремий об`єкт цивільних прав не може належати Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива фарм", має наслідком скасування її державної реєстрації.
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також звертала увагу (п. 286) на те, що витребування спірних ділянок та їх виключення зі складу новоутвореної земельної ділянки не має впливати на права відповідача на ті ділянки, які правомірно належали йому до такого об`єднання. З огляду на баланс інтересів учасників спору саме на відповідача мають бути покладені всі додаткові витрати, пов`язані з поновленням його речового права на інші належні йому земельні ділянки, що підлягатиме новій реєстрації у ДЗК у зв`язку з припиненням його права на новостворену (об`єднану) ділянку.
Відповідно до пунктів 167-168 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №911/906/23 зроблений висновок, що після ухвалення такого судового рішення на стадії його виконання і позивач, і відповідач будуть змушені вживати дії, пов`язані з формуванням земельних ділянок (виготовлення технічної документації з визначення площі, меж земельної ділянки та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру), на які вони справді мають обґрунтовані права: позивач - на спірні земельні ділянки, а відповідач - на решту земельної ділянки, щодо якої немає спору. Тільки після завершення процесу формування земельних ділянок, заключним етапом якої є їх державна реєстрація у Державному земельному кадастрі, вони стануть повноцінними об`єктами цивільних прав. Тож іншого правового механізму вирішення ситуації, яка склалася у цій справі, крім як задовольнити не лише основну вимогу про витребування спірних земельних ділянок, а й допоміжні вимоги про припинення речових прав на новоутворену земельну ділянку та скасування її державної реєстрації, - немає.
Фактичні обставини справи №911/906/23 є відмінними від цієї справи, проте спільним фактором є реєстрація за відповідачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105, частина якої 10,7236 га із загальної площі ділянки 11,2217 га) належить Журавненській селищній раді, що виключає можливість збереження за відповідачем права власності на цю ділянку в цілому.
Беручи до уваги вищезазначене та враховуючи фактичні обставини у даній справі (земельна ділянка з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 частково накладається на земельну ділянку державної власності, що належить до земель оборони, перебуває у комунальній власності, а відтак протиправно набута відповідачем), з урахуванням положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього закону, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га та вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Журавненською селищною радою на земельну ділянку з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, призведе до ефективного захисту порушених прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону було сплачено судовий збір на загальну суму 6 341,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №559 (внутрішній номер 504522059) від 28.04.2026.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 341,67 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону у розмірі 6 341,67 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237,-238, 240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов задовольнити повністю.
2. Cкасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки
3. Витребувати з незаконного володіння Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (81780, Львівська область, Стрийський район, селище Журавно, площа Степана Бандери, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890) на користь держави в особі Стрийської районної державної адміністрації Львівської області (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Степана Бандери, 28, ідентифікаційний код юридичної особи 04056428) земельну ділянку площею 10,7236 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4621584400:01:000:2105 площею 11,2217 га, в наступних координатах: №101 Х- 5452726.08 Y-1349945.81; №102 Х- 5452766.83 Y- 1350141.55 Y; №103 Х-5452806.61 Y-1350336.63; №104 Х-5452834.01 Y-1350465.67; №121 Х- 5452860.88 Y- 1350592.32; №120 Х-5452873.87 Y -1350587.30; №119 Х-5452888.00 Y-1350577.94; №118 Х-452890.53 Y 1350553.13; №117 Х-5452771.27 Y 1350031.79; №37 Х-5452779.36 Y-1350008.43; №38 Х- 5452748.47 Y 1349865.59; № 39 Х-5452719.37 Y - 1349730.99; № 40 Х 5452682.71 Y -1349539.37; №31 Х 5452652.90 Y 1349540.96; №18 Х 5452573.16 Y 1349545.19; №18' Х 5452559.07 Y -1349545.68;№ 9 Х 5452562.92 Y -1349571.81; №10 Х- 5452562.92 Y 1349571.81; №143' Х 5452423.59 Y- 1349592.74; №142 Х- 5452440.33 Y- 1349686.64; № 140' Х 5452474.08 Y- 1349906.35; №139 Х- 5452516.88 Y 1349902.41; №138 Х-5452558.05 Y-1350037.91;№137 Х-5452591.34 Y-1350038.48; №136 Х 5452718.24 Y- 1350633.54; №107 Х- 5452728.33 Y 1350631.32; №108 Х-5452720.03 Y-1350600.94;№109 Х 5452681.65 Y- 1350424.78; №110 Х 5452640.03 Y 1350233.73; №111 Х 5452597.60 Y 1350038.50; №112 Х 5452570.79 Y- 1349909.35; №113 Х- 5452545.79 Y- 1349788.49; №114 Х- 5452591.03 Y-1349766.20; №115 Х-5452670.11 Y- 1349749.78; №100 Х- 5452684.23 Y- 1349750.40.
4. Стягнути з Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (81780, Львівська область, Стрийський район, селище Журавно, площа Степана Бандери, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04374890) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007,місто Львів, вулиця Клепарівська, 20, отримувач: Державна казначейська служба України, місто Київ, код банку 820172, рахунок №UA238201720343120001000082783, ідентифікаційний код юридичної особи 38326057) витрати зі сплати судового збору у сумі 6 341,67 грн.
5. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст рішення
складено 12.11.2026
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 141538192, Господарський суд Львівської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1806/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: