Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2026 Справа № 914/685/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І. розглянувши матеріали
За заявою Приватного підприємства Арт Енерго
Про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №914/685/25
За первісним позовом: Приватного підприємства Арт Енерго, с. Сокільники, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, м. Львів
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом: Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м.Львів
про: визнання недійсним та скасування рішення комісії ТзОВ Газорозподільні мереж України в особі Львівської філії ТзОВ Газорозподільні мережі України з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 23.12.2024
за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України ,м. Львів
до відповідача (за зустрічним позовом): Приватного підприємства Арт Енерго, с. Сокільники, Львівська область
про: стягнення 480992,18 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу
встановив:
27.10.2026 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/685/25. Первісний позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 23.12.2024, яким прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення №310307 від 19.11.2024. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь Приватного підприємства «Арт Енерго» 2422,40 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Судовий збір за зустрічним позовом покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».
03.11.2026 від ПП «Арт Енерго» до суду надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, судом встановлено, що в позовній заяві ПП «Арт Енерго» зазначало, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 50000,00грн на професійну (правничу) допомогу. До Господарського суду Львівської області надійшла заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 133200,00грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги заявником надано: копію договору №83/25 про надання правничої допомоги від 24.02.2025; копію додаткової угоди №1 від 25.03.2025; копії актів №№ 1,2 про надання послуг від 27.10.2026; копію ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1353472 від 11.03.2025, виданого на ім`я адвоката Н.О.Булат.
Розрахунок витрат ПП «Арт Енерго» на професійну правничу допомогу складається з:
- за актом № 1 на суму 33200,00 грн (здійснення правового аналізу, підготовка та подання позовної заяви та інших процесуальних документів в суді І інстанції);
- за актом № 2 на суму 100000,00грн (участь адвоката у 20 судових засіданнях у справі № 914/685/25 у період з 22.04.2025 по 27.10.2026 із розрахунку 5 000,00 грн за одне засідання).
Відповідач заперечив проти поданої заяви, зазначивши таке.
ПП «Арт Енерго» не було належним чином заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у строки та в порядку, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), тобто до закінчення судових дебатів у справі. Вимога в позовній заяві про стягнення судових витрат є узагальненою, без зазначення суми коштів, які позивач просить стягнути. Водночас, позивачем у позовній заяві вказано попередній розмір витрат на правничу допомогу - 50000,00 грн. Натомість, у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача 133200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Тобто, позивач збільшив розмір заявлених витрат на правничу допомогу у 2,6 рази без будь-якого обґрунтування для цього.
Разом з тим, ТОВ «Газорозподільні мережі України» вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 33200 грн згідно з договором №83/25 від 24.02.2025 не має жодного відношення до спору позивача з ТОВ «Газорозподільні мережі України». Предметом договору №83/25 від 24.02.2025 є надання правничої допомоги ПП «Арт-Енерго» стосовно будь-яких звернень чи щодо представництва інтересів ПП «Арт-Енерго» у відносинах з будь-якими суб`єктами. Жодним положенням договору №83/25 від 24.02.2025 не передбачено, що сума у розмірі 33 200 грн має бути оплаченою позивачем у зв`язку з будь-якими діями чи рішеннями ТОВ «Газорозподільні мережі України». Зважаючи на це, вартість правничої допомоги у розмірі 33200 грн не може стягуватися з ТОВ «Газорозподільні мережі України», оскільки позивач не довів, що така сума має відношення до судового спору у справі №914/685/25, а предмет договору №83/25 від 24.02.2025 суперечить покладенню такої суми саме на ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Також за міркуваннями відповідача за первісним позовом справа №914/685/25 не є складною для представника позивача, яка має досвід роботи юрисконсульта Оператора ГРМ. Так, адвокат Булат Неля Олегівна працювала юрисконсультом в Оператора ГРМ (АТ «Львівгаз») з 03.06.2022 по 24.10.2023. За час такої роботи вона здобула значний досвід в сфері діяльності Оператора ГРМ, в тому числі щодо нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу споживачам, щодо яких розглядалися акти про порушення. Наявність такого досвіду спрощує ведення позовної роботи у справах щодо оскарження рішень Комісії Оператора ГРМ щодо розгляду актів про порушення та стягнення необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу.
Щодо акту №1 та акту №2 про надання послуг відповідач за первісним позовом зазначив, що такі суперечать один одному. Згідно з актом №1 від 27.10.2026, ПП «Арт-Енерго» прийняло юридичні послуги від АО «Енергія права» за супровід справи №914/685/25 в суді І інстанції на загальну суму 33 200 грн. Того ж дня ПП «Арт-Енерго» прийняло юридичні послуги від АО «Енергія права» за участь у судових засіданнях у справі №914/685/25 на загальну суму 100 000 грн.
Зважаючи на зазначене, ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернуло увагу, що супровід справи №914/685/25 передбачає в тому числі і участь адвоката у судових засіданнях (представництво інтересів клієнта у суді). Фактично позивач двічі просить відшкодувати йому витрати на правничу допомогу за представництво у судових засіданнях, адже кожен з наданих актів виконаних робіт передбачає одні й ті ж самі послуги (супровід справи №914/685/25 в судових засіданнях). На думку, ТОВ «Газорозподільні мережі України» такі дії позивача є зловживанням.
При цьому ТОВ «Газорозподільні мережі України» зазначило про невідповідність форми обчислення гонорару адвоката Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, в даному випадку спосіб підрахунку витрат на правничу допомогу не відповідає ст. 30 вказаного Закону, оскільки це не є ні фіксованою сумою (в договорі про надання правничої допомоги така сума не зафіксована сторонами), ні погодинною оплатою (що призводить до вимоги позивача стягнути 5000 грн за засідання, яке тривало 2 хв). Так, судове засідання 05.05.2026 тривало 2 хв 10 сек, 16.06.2026 4 хв 06 сек, 08.05.2025 4 хв 30 сек, 18.09.2025 9 хв 22 сек. Відтак, ТОВ «Газорозподільні мережі України» вважає, що стягнення 5000 грн за кожне з перелічених судових засідань порушує принцип добросовісності та розумності.
Крім цього, за твердженням відповідача за первісним позовом, заявлена сума судових витрат непропорційно велика стосовно предмету спору у даній справі (скасування рішення про нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу). Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, скасування якої є предметом позову ПП «Арт-Енерго», становить 480 992,18 грн. Водночас, представник позивача просить стягнути 133200 грн вартості правничих витрат за розгляд справи в суді І інстанції, що становить понад 27,6% від вартості предмета спору у справі та відповідно порушує принципи розумності та співмірності, які застосовуються при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Також ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернуло увагу, що позивач за первісним позовом не надав доказів оплати вартості правничої допомоги у даній справі. Відповідно до п.4.1 договору №83/25 від 24.02.2025, оплата здійснюється клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору. Отже, оплата за вказаним договором мала бути здійснена до 03.03.2025 включно. Однак докази оплати ПП «Арт-Енерго» будь-яких сум на користь АО «Енергія права» відсутні, що спростовує вимогу про відшкодування таких витрат, оскільки вони не є фактичними (не відбулися) та не мають належного підтвердження.
На думку відповідача за первісним позовом, розумна вартість витрат на правничу допомогу в цій справі не може бути більшою, ніж мінімальний розмір заробітної плати 8647грн.
Зважаючи на зазначене, відповідач за первісним позовом просить суд відмовити в задоволенні поданої заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
При прийнятті рішення суд виходив із такого.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Подаючи позов, ПП «Арт-Енерго» зазначало про витрати на оплату правової допомоги, які очікує понести в ході розгляду справи.
Як встановлено судом між ПП «Арт-Енерго» та Адвокатським об`єднанням «Енергія права» (надалі адвокатське об`єднання) укладено договір №83/25 про надання правничої допомоги від 24.02.2025 (надалі договір від 24.02.2025). Згідно з умовами п.1.1 вказаного договору, адвокатське об`єднання зобов`язалося відповідно до звернення клієнта на умовах та в порядку, передбаченому цим договором здійснювати представництво інтересів клієнта, зокрема, як позивача, відповідача, третьої особи та в інших процесуальних статусах з усіма правами наданими ГПК, ЦНП, КАС України.
Відповідно до п.4.1 договору від 24.02.2025, сторони погодили, що вартість наданих адвокатських послуг (гонорар) становить 33200,00грн. Зазначена оплата здійснюється клієнтом протягом 5 робочих днів після підписання даного договору. Вартість інших послуг визначається додатково за згодою сторін (шляхом підписання акту про надання послуг) з урахуванням часу, необхідного для надання послуг клієнту та підготовки процесуальних документів, участі в судових засіданнях тощо.
На підтвердження факту надання послуг адвокатським об`єднанням надається акт наданих послуг (п. 2.5 договору від 24.02.2025).
У додатковій угоді №1 від 25.03.2025 сторони погодили доповнити розділ 4 «Оплата послуг» договору від 24.02.2025 пунктом 4.3 такого змісту:
« 4.3. Окрім вартості послуг, передбаченої п.4.1 цього договору (у розмірі 33200,00грн), та витрат, передбачених п.4.2 цього договору, клієнт додатково оплачує послуги адвокатського об`єднання за участь адвоката в судових засіданнях під час розгляду справи №914/685/25 у суді першої інстанції в розмірі 5000,00грн за кожне судове засідання».
Відповідно до акту №1 про надання послуг від 27.10.2026 адвокатське об`єднання у справі №914/685/25 надало ПП «Арт-Енерго» такі послуги: супровід справи №914/685/25 в суді І інстанції, в тому числі: 1.Здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів; 2.Підготовка та подання позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів до Господарського суду Львівської області. Вартість вказаних послуг становить 33200,00грн.
Відповідно до акту №2 про надання послуг від 27.10.2026 адвокатське об`єднання у справі №914/685/25 надало ПП «Арт-Енерго» юридичні послуги участь в 20 судових засіданнях (по 5000,00грн за кожне). Вартість вказаних послуг становить 100000,00грн.
Відповідач заперечив проти заявленої суми витрат на правову допомогу та просив відмовити у задоволенні поданої заяви.
Стосовно змісту виконаних робіт в частині супроводу справи №914/685/25 в суді І інстанції та участі в одному судовому засіданні, зважаючи на критерії розумності їхнього розміру, слід зазначити таке.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд звертає увагу, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово також вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи викладене, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).
При цьому суд звертає увагу на те, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23 (920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).
Водночас слід зазначити, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності. Витрати на підготовку заяв по суті справи (позов, відзив, відповідь на відзив), як правило, підлягають відшкодуванню, оскільки вони відповідають критерію необхідності (їх надання вимагається згідно з процесуальним законом). У той же час, витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не є обов`язковими для відшкодування у кожному без винятку випадку (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.09.2026 у справі № 904/3252/23).
Дослідивши матеріали справи, а також перелік послуг відповідно до наданих ПП «Арт Енерго» документів, господарським судом встановлено збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за рахунок зазначення в акті №1 про «підготовку та подання всіх інших необхідних процесуальних документів», які не є обов`язковими, а заявником не доведено, що витрати за надання послуг з підготовки клопотань/заяв з процесуальних питань були необхідними та неминучими, адже заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 33200,00 грн є завищеними та виходять за розумні межі вартості цих послуг у даному випадку з огляду на предмет та обставини справи. Також суд звертає увагу, що «всі інші необхідні процесуальні документи» не є заявами по суті справи, відтак зазначені витрати позивача за первісним позовом не відповідають критерію необхідності та не були обґрунтовані критерієм неминучості, відтак, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Крім цього, судом враховано, що ставка адвоката у розмірі 5000,00грн за кожне судове засідання в сукупності з незначною тривалістю частини з них (тривалістю до 5хв) призводить до покладання на відповідача за первісним позовом необґрунтованого фінансового тягаря, що суперечить принципу диспозитивності та справедливості розподілу судових витрат.
Отже, враховуючи заперечення відповідача за первісним позовом, предмет позову, фактичний обсяг виконаних адвокатом робіт, виходячи з критеріїв дійсності, обґрунтованості, розумності, господарський суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є надмірними, такими що не відповідають вказаним критеріям.
Таким чином, зважаючи на співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт за первісним та зустрічним позовом, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, Господарський суд Львівської області доходить висновку про часткове присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 40000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти вимог слід відмовити.
Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Заяву позивача задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Золота, 42, ідентифікаційний код 45204941) на користь Приватного підприємства «Арт Енерго» (81130, Львівська область, Львівський район, село Сокільники, вулиця Скнилівська, 21, ідентифікаційний код 33863093) 40000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
3.У задоволенні решти вимог відмовити.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 17.11.2026.
Суддя Уляна ДІЛАЙ
Судове рішення № 141538122, Господарський суд Львівської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/685/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: