Рішення № 141538051, 04.11.2026, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення
04.11.2026
Номер справи
914/589/26
Номер документу
141538051
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 Справа № 914/589/26

За позовом: Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Золочів Львівської області

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

про стягнення 130 282, 61 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.

За участю представників:

від прокуратури: Дмитришин Ю.М. прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Ігнатенко С.С. представник

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України про стягнення 130 282, 61 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.03.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.05.2026 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державну екологічну інспекцію у Львівській області та відкладено підготовче засідання на 17.06.2026.

Ухвалою суду від 23.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.11.2026.

У судовому засіданні 04.11.2026 прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач та третя особа явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час, дату та місце її розгляду повідомлені належним чином.

Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у кварталі 31 виділу 2 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 5 дерев породи «сосна звичайна», внаслідок чого державі заподіяно шкоду на суму 130 267, 14 грн. Факт незаконної рубки підтверджено матеріалами кримінального провадження № 12024141160000240 від 05.08.2024, лісогосподарськими документами та висновком судової експертизи.

Прокурор повідомив, що особу, яка безпосередньо здійснила незаконну порубку, у ході досудового розслідування не встановлено, тому доводив, що збитки, завдані інтересам держави, мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України як правонаступником Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначив, що прокурор не вказує, які саме дії відповідач повинен був вчинити з метою забезпечення охорони та збереження лісу; вважає, що лісові господарства несуть відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки або у разі допущення ними порушення вимог щодо ведення лісового господарства; прокурор не довів наявності в діях відповідача протиправної поведінки (бездіяльності), яка б мала шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв`язок зі спірними збитками; заперечив законність протоколу огляду місця події, акта і висновку експертизи, адже в них відсутні відомості щодо методу здійснення замірів пнів; щодо висновку експертизи, то така проводилась без здійснення особистого огляду експертом виявлених пнів зрубаних дерев та проведення їх обміру; на сторінці 2 висновку експертизи зазначено розмір пнів, які не відповідають тим розмірам, які відображені в акті.

Прокурор у відповіді на відзив на спростування доводів відповідача ствердив, що не важливо хто конкретно здійснював незаконну рубку дерев на ділянці лісу, наданої у постійне користування відповідачу, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, яким завдано збитки внаслідок незаконної рубки дерев третіми невстановленими особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу; відповідач не довів відсутність вини в заподіянні шкоди, оскільки не надав єдиного доказу, який би свідчив про відсутність незаконної рубки лісорубного квитка; при перевірці правильності розрахунку завданих збитків, судовим експертом взято до уваги обміри 5 пнів діаметрами 56 см, 62 см, 66 см, 54 см та 60 см, що свідчить про відсутність суперечностей та неточностей; наявність проведеної перевірки та складеного за її результатами акту перевірки не є єдиною підставою для нарахування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та заявлення позовних вимог про стягнення такої; висновок експерта вважає належним доказом та звернув увагу, що експерт при проведенні судової експертизи самостійно визначає методику та методи дослідження при проведенні експертизи, в тому числі наявна чи відсутня необхідність проведення такої на місці події або за місцезнаходженням об`єкта дослідження.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив повторно ствердив про відсутність доказів допущених відповідачем порушень, його добросовісну поведінку; повторно звернув увагу на різницю в діаметрах пнів.

Прокурор у письмових поясненнях на заперечення відповідача зазначив, що вина відповідача полягає у недотриманні вимог лісового законодавства, адже відповідно до п.п. 1,2 ч. 2 ст. 19, п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України він як постійний лісокористувач лісу не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних порубок; щодо різниці в діаметрах пнів зазначив, що на 8 аркуші експертизи в якості вихідних даних насправді взято до уваги акт №2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складений 06.08.2024 інженером з лісових культур філії Бродівське лісове господарство ДП Ліси України за участю лісничого Лешнівського лісництва, тому діаметри пнів, зазначені в акті, співпадають з тими, що взяті в якості вихідних даних експертом під час проведення розрахунку заподіяної шкоди внаслідок незаконної рубки дерев.

Також відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що прокурор не довів виключного випадку представництва інтересів держави в суді у розумінні статті 131-1 Конституції України; норма абзацу 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру суперечить нормі прямої дії Конституції України.

Прокурор заперечив щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду та ствердив, що відповідач не врахував пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025, в якому зазначено, що окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року та що це рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності; звернув увагу, що уповноваженим органом є саме позивач, який належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави не вжив, тому 27.02.2026 перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області, правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, звернувся до Господарського суду Львівської області з цим позовом.

Обставини справи.

05 серпня 2024 року помічником чергового ВнП № 1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області складено рапорт про надходження 05.08.2024 о 12:47 год повідомлення зі служби 102 про те, що 05.08.2024 о 12:46 за адресою: Бродівський район, с. Лешнів, вул. ---, лісничий повідомив про те, що протягом декількох днів невідомі особи здійснили крадіжку деревини, а саме сосни.

За результатами відпрацювання зазначено, що виїздом слідчо-оперативної групи за адресою: Львівська область Золочівський район, с. Піски Лешнівського лісництва, квартал 31 виділ 2 виявлено незаконну рубку 5 дерев породи сосна звичайна, проведено огляд місця події в ході якого вилучено зрізи 5 пнів, сума збитків встановлюється, проведено радіорозвідку, відеоспостереження відсутнє.

За фактом виявленої незаконної рубки 05.08.2024 внесено відомості в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань (кримінальне провадження №12024141160000240).

06 серпня 2024 року представником філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», за участю інших працівників філії, складено акт огляду місця вчинення правопорушення №2ЛШ, в якому зазначено про незаконну рубку п`яти дерев породи «сосна звичайна» з діаметром пнів 56 см, 62 см, 66 см, 54 см, 60 см у кварталі 31 виділ 2 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» та зазначено розмір шкоди 130 267, 14 грн.

У межах кримінального провадження №12024141160000240 проведено судову інженерно-екологічну експертизу, якою визначено розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-25/3851-ФХЕД від 21.11.2025 рубка 5-ти дерев породи сосна звичайна в кварталі № 31 виділ 2 Лешнівського лісництва філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», проведена з недотриманням вимог законодавства України про раціональне використання, охорону та вфідтворення лісових ресурсів. Розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного та природно-охоронного законодавства, становить 130 282, 61 грн.

При проведенні судової інженерно-екологічної експертизи експерт в якості вихідних даних щодо кількості, якісного стану, породного складу та діаметру зрубаних дерев, використав акт № 2 ЛШ огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складений 06.08.2024.

Разом з тим, суд встановив, що на момент виявлення та вчинення незаконної рубки відповідна територія перебувала у постійному користуванні ДП Бродівське лісове господарство.

Належність кварталу 31, виділу 2 Лешнівського лісництва до території, яка перебувала у користуванні зазначеного підприємства, підтверджується матеріалами лісовпорядкування, зокрема планшетом №4 лісовпорядкування 2020 року Лешнівського лісництва та витягом із таксаційного опису.

У подальшому ДП Бродівське лісове господарство припинено шляхом реорганізації. Підприємство приєднано до ДСГП Ліси України, яке відповідно до матеріалів справи є правонаступником його прав та обов`язків. На базі ДП Бродівське лісове господарство створена відповідна філія ДСГП Ліси України, яка в подальшому також була закрита. Наразі відповідні лісові території входять до сфери діяльності філії Карпатський лісовий офіс ДСГП Ліси України.

Суд також встановив, що земельна ділянка, до складу якої входить квартал 31, виділ 2 Лешнівського лісництва, зареєстрована у Державному земельному кадастрі в межах земельної ділянки площею 1620,3526 га з кадастровим номером 4620388400:07:001:0001. На момент розгляду спору ця земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДСГП Ліси України та відноситься до Бродівської міської територіальної громади.

Відповідно до положення про філію Бродівське лісове господарство, основною метою діяльності підприємства є одержання прибутку від здійснення на промислові та комерційній основі господарської діяльності, яка направлена на ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання та відтворення лісів.

Предметом діяльності філії визначено у тому числі і забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Аналогічні обов`язки передбачені і в положенні про філію Карпатський лісовий офіс ДСГП Ліси України.

Оскільки лісові ділянки перебувають у постійному користуванні відповідача, прокурор ствердив, що в результаті неналежного виконання ним своїх обов`язків щодо забезпечення охорони і збереження лісу, такий зобов`язаний відшкодувати завдані збитки на суму 130 282, 61 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Щодо представництва інтересів держави прокурором.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись з позовом прокурор визначив позивачем Бродівську міську раду, в обґрунтування чого зазначив, що шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки деревини, завдана саме місцевому бюджету, а факт невідшкодування такої призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що порушує інтереси територіальної громади.

Наявність підстав для звернення до суду із позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля передбачена пунктом "б" статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якого місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Оскільки здійснення самовільних рубок були здійснені на території Бродівської міської територіальної громади, тому збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища міських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Тому суд дійшов висновку, що звертаючись з позовом до суду, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор звертався з листом до Бродівської міської ради Львівської області, проте у відповідь остання зазначила, що заходи в судовому порядку з приводу примусового стягнення збитків не вживались у зв`язку з браком коштів на сплату судового збору та відсутністю матеріалів кримінального провадження, необхідних для звернення до суду. Крім того, зазначила, що про існування кримінального провадження міська рада дізналась лише із запиту прокуратури.

Зазначене свідчить про тривале (понад 2 роки) нездійснення/неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів держави, а також про те, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Тому прокурор правомірно звернувся із цим позовом, а підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Щодо суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (ст. 63 Лісового кодексу України).

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як зазначено вище, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, філію "Бродівське лісове господарство" ДП "Ліси України" припинено шляхом реорганізації; поряд з тим, у складі ДСГП "Ліси України" діє філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".

Суд встановив, а учасники справи не заперечили, що філія "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України". Метою діяльності філії є ведення на землях лісового господарства, охорони, захисту, невиснажливого раціонального використання відтворення лісів. Предметом діяльності філії є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Земельна ділянка у кварталі 31 виділі 2 Лешнівського лісництва належить ДСГП "Ліси України" на праві постійного користування та відноситься до філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України", тому відповідач є постійним лісокористувачем, на якого відповідно до зазначених норм покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.

Згідно зі статтею 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів (ст. 89 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 63, 64, 86, 89 та 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, відповідно до цього Кодексу.

Отже, діяльність із ведення лісового господарства є постійною, безперервною, а на осіб, які її здійснюють, покладено обов`язки, визначені у вищеназваних статтях Лісового кодексу України.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення та іншого шкідливого впливу.

Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України).

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Здійснюючи аналіз норм права, суд зазначає, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Належність кварталу 31, виділу 2 Лешнівського лісництва до території, яка перебувала у користуванні ДП "Бродівське лісове господарство", підтверджується матеріалами справи.

ДП "Бродівське лісове господарство" реорганізовано шляхом приєднання до ДСГП "Ліси України", яке є його правонаступником. Таким чином, матеріалами справи підтверджується як розташування спірної лісової ділянки на території Бродівської міської ради, так і перебування її у постійному користуванні відповідача.

Сукупністю доказів, наявними в матеріалах справи підтверджується, що відповідач, як постійний лісокористувач, порушив норми статей 19, 63, 64, 86, 89, 90 ЛК України, що полягає у незабезпеченні охорони та збереження лісових насаджень. Отже, відповідач допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування 5 дерев породи "сосна звичайна".

Надавши оцінку всім наявним у справі письмовим доказам суд дійшов висновку, що відповідач як постійний лісокористувач не забезпечив збереження непризначеного для порубки дерева, а допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, тобто не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Тому в межах цієї справи доведено усі складові цивільного правопорушення: протиправну бездіяльність відповідача у вигляді незабезпечення належної охорони та захисту лісових насаджень; шкоду, розмір якої доказово підтверджено; причинно-наслідковий зв`язок шкоди з протиправною поведінкою відповідача (бездіяльністю) - заподіяння збитків зумовлено невиконання ним обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок, що свідчить про підставність позовних вимог.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що прокурор не довів його вини у вчиненні незаконної рубки дерев, а відповідач шляхом виявлення незаконної порубки вчинив усі можливі заходи, спрямовані на збереження лісу, оскільки за змістом наведених норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок (постанова Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17).

Законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у цій справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях (бездіяльності) ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України", яке, як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку дерев.

У цій справі склад цивільного правопорушення є доведеним: незаконна рубка дерева на підвідомчій відповідачу території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача; шкода, розмір якої доказово підтверджено висновком експертизи; причинно-наслідковий зв`язок шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконанням ним обов`язку щодо здійснення заходів щодо охорони лісів від незаконних рубок.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю (ст. 1166 ЦК України). Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності.

Посилання відповідача на сторінку 2 висновку експерта, на якій зазначено розмір пнів, які не відповідають розмірам, відображеним в акті суд відхиляє, оскільки при визначенні розміру заподіяної шкоди судовий експерт застосував ті ж розміри, які відображено в акті (сторінка 10 висновку).

Отже, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначеного для порубки дерева, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. При цьому, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про законність такої рубки.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судових витрат.

Судовий збір на підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 9а, ідентифікаційний код юридичної особи: 44768034) в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (місцезнаходження: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, будинок 156, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 45554542) на користь Бродівської міської ради Золочівського району Львівської області (місцезнаходження: 80600, Львівська обл., Золочівський район, м. Броди, пл. Ринок, 20, ідентифікаційний код: 26525941) 130 282, 61 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 9а, ідентифікаційний код юридичної особи: 44768034) в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (місцезнаходження: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, будинок 156, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи: 45554542) на користь Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, ідент. код: 02910031) 2 662, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.11.2026.

Суддя Никон О.З.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538051 ?

Документ № 141538051 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141538051 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538051 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538051 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141538051, Господарський суд Львівської області

Судове рішення № 141538051, Господарський суд Львівської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141538051 відноситься до справи № 914/589/26

Це рішення відноситься до справи № 914/589/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141538049
Наступний документ : 141538053