Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"11" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/3903/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРКАНА 7"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГНУМ ПЛАСТ"
про припинення порушення прав інтелектуальної власності,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Бойченко С.І.
Представники учасників справи:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРКАНА 7" (надалі позивач / ТОВ «БЕРКАНА 7») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГНУМ ПЛАСТ" (надані відповідач / ТОВ «ЛІГНУМ ПЛАСТ») у якому просить суд:
- визнати дії ТОВ «ЛІГНУМ ПЛАСТ» такими, що порушують виключні права ТОВ «Беркана 7» на використання корисної моделі «УПАКОВКА ДЛЯ РУЛОННОЇ ПРОДУКЦІЇ З БЕЗПЕЧНИМ НОЖЕМ», право власності на яку охороняється патентом на корисну модель №150372, який зареєстровано в державному реєстрі патентів України на корисні моделі 09.02.2022;
- зобов`язати ТОВ «ЛІГНУМ ПЛАСТ» припинити дії з використання корисної моделі «УПАКОВКА ДЛЯ РУЛОННОЇ ПРОДУКЦІЇ З БЕЗПЕЧНИМ НОЖЕМ», право власності на яку охороняється патентом на корисну модель №150372, який зареєстровано в державному реєстрі патентів України на корисні моделі 09.02.2022, в тому числі виготовляти продукти із застосуванням запатентованої корисної моделі, а саме: «Плівка харчова», професійна упаковка з ножем-слайдером, пропонувати такі продукти для продажу, рекламувати, продавати та іншим способом вводити їх в цивільний обіг або зберігати такі продукти з метою їх продажу;
- зобов`язати ТОВ «ЛІГНУМ ПЛАСТ» вилучити з цивільного обігу та знищити за власний рахунок всю продукцію: «Плівка харчова», професійна упаковка з ножем-слайдером, у якій використана корисна модель «УПАКОВКА ДЛЯ РУЛОННОЇ ПРОДУКЦІЇ З БЕЗПЕЧНИМ НОЖЕМ», право власності на яку охороняється патентом на корисну модель №150372, який зареєстровано в державному реєстрі патентів України на корисні моделі 09.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.01.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
12.02.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/3903/23, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.02.2024.
19.02.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому останній просить продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 01.03.2024. В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилається на те, що у відповідача немає в штаті юриста, директор не володіє юридичною освітою та з 29.01.2024 по 09.02.2024 перебував у відряджені, лише 15.02.2024 відповідачем укладено договір про надання правової допомоги, тому для підготовки відзиву та опрацювання документів необхідний додатковий час.
У підготовче засідання 20.02.2024 з`явились сторони.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 26.03.2024, задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву та продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 01.03.2024.
25.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи .
У підготовче засідання 26.03.2024 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився. Суд, із урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання на 16.04.2024.
15.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4433/24, в обґрунтування якого останній посилається на те, що предметом розгляду справи №910/4433/24 є визнання патенту на корисну модель №150372 недійсним, а тому розгляд даної справи неможливий до розгляду справи № 910/4433/24.
У підготовче засідання 16.04.2024 з`явились сторони. Суд, із урахуванням думки сторін, протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 30.04.2024.
30.04.2024 від позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
30.04.2024 від відповідача надійшли доповнення до клопотання про зупинення провадження в справі.
У підготовче засідання 30.04.2024 з`явились сторони. Суд, із урахуванням думки сторін, протокольною ухвалою оголосив перерву в підготовчому засіданні до 09.05.2024.
09.05.2024 в підготовче засідання з`явилися сторони. У засіданні представник відповідача підтримав своє клопотання про зупинення провадження справі, представник позивача заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГНУМ ПЛАСТ" про зупинення провадження в справі задоволено та зупинено провадження в справі №911/3903/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4433/24.
24.08.2026 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження в справі та закриття провадження в справі, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 в справі №910/4433/24, яке набрало законної сили 02.07.2026, патент України на корисну модель №150372 визнано недійсним, відсутній об`єкт правової охорони на захист якого подано позов у даній справі. Внаслідок обставин, які настали під час розгляду даної справи, відпала матеріально-правова основа заявлених позовних вимог та припинив існування предмет спору щодо захисту прав інтелектуальної власності за патентом України №150372, а тому, з посиланням на п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, просить суд закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору.
08.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якому просить стягнути з позивача 20 000, 00 грн.
14.09.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву про розмір судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2026 поновлено провадження в справі №911/3903/23 та підготовче засідання призначено на 28.10.2026.
16.10.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
21.10.2026 від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
У підготовче засідання 28.10.2026 представники сторін не з`явились.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2026 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2026.
09.11.2026 від позивача надійшли клопотання про залишення позову без розгляду, заперечення на заяву відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та заява про розгляд справи за відсутності його представника.
У засідання 11.11.2026 сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 5 частини 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги те, що позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з підстави, викладеної в п.5 ч.1 ст.226 ГПК України.
За приписами п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на викладене, оскільки позов залишається без розгляду за заявою позивача, сума сплаченого судового збору поверненню не підлягає.
Крім цього, відповідачем із посиланням на ст.130 ГПК України заявлено вимогу про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу, останній просить суд стягнути з позивача 20 000, 00 грн.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком чого є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
У статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема у зв`язку із залишенням позову без розгляду.
Частиною 5 ст. 130 ГПК України передбачено, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Аналіз статей 129 та 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною стосовно загальних правил розподілу судових витрат.
Такий правовий висновок викладено у додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі N 910/7169/18 з посиланням на близьку за змістом правову позицію у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі N 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі N 922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі N 910/14162/17, від 26.04.2021 у справі N 910/12099/17, від 12.07.2021 у справі N 903/317/20.
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі N 925/1372/21, від 11.05.2023 у справі N 921/811/21, від 25.04.2023 у справі N 924/341/22, від 10.10.2023 у справі N 907/636/20).
Водночас ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, проте відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі N 905/121/19, від 13.05.2021 у справі N 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі N 902/136/21, від 18.01.2022 у справі N 922/2017/17, від 14.03.2023 у справі N 911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Тобто, частина п`ята статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості. Такі критерії необґрунтованих дій встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Встановлення обставин необґрунтованості дій позивача у розумінні положень частини п`ятої статті 130 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду, і суд, застосовуючи дискрецію для вирішення такого питання, виходить із конкретних обставин кожної окремої справи. Індивідуальний характер обставин кожної окремої справи, на підставі яких судом встановлюється необґрунтованість дій позивача, дискреційний характер визначення судом необґрунтованості / обґрунтованості таких дій позивача, зумовлюють висновок про відсутність універсального підходу для вирішення цього питання. Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.03.2026 зі справи N 914/390/22, від 21.04.2026 зі справи N 924/1004/25.
Як неодноразово виснувала Велика Палата Верховного Суду, закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу. Стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача (див. постанову від 18.12.2019 зі справи N 640/1029/18-ц, ухвали від 07.07.2020 зі справи N 906/961/17, від 08.07.2020 зі справи N 810/3711/18, на які посилається скаржник).
Для стягнення на підставі частини п`ятої статті 130 ГПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).
Відповідачем не доведено обставин необґрунтованості дій позивача, зокрема щодо звернення позивача з даним позовом до суду, саме лише подання позову не може бути розцінене судом як таке, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, крім того, станом на момент звернення з даним позовом до суду був відсутній спір щодо дійсності патенту України на корисну модель №150372, останній має право на звернення до суду, реалізував таке право на свій розсуд та не позбавлений, права повторно звернутись із цим же позовом до суду.
Крім цього, за частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 ГПК України).
Суд зауважує, що відповідачем не подався до суду відзив (перша заява по суті спору), проте подавались клопотання від 19.02.2024, від 25.03.2024 про відкладення розгляду справи, від 15.04.2024 про зупинення провадження у справі та від 30.04.2024 доповнення до клопотання про зупинення провадження в справі.
Водночас жоден із поданих відповідачем до суду документів та матеріали справи не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованим та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГНУМ ПЛАСТ" про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.124, 130, 226, 234, 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРКАНА 7" про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРКАНА 7" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГНУМ ПЛАСТ" про припинення порушення прав інтелектуальної власності - залишити без розгляду.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІГНУМ ПЛАСТ" у відшкодуванні понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у відповідності до положень ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 16.11.2026.
Суддя В.М. Антонова
Судове рішення № 141537751, Господарський суд Київської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/3903/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: