Рішення № 141537699, 05.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
910/967/26
Номер документу
141537699
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026Справа № 910/967/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Приватного акціонерного товариства «Кіноекран»

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

за участю представників:

від прокуратури: Намлієва І.В.

від позивача: Кушнірова О.О.

від відповідача: Ткаченко В.М.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся перший заступник керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач) до Приватного акціонерного товариства «Кіноекран» (далі - ПрАТ «Кіноекран», відповідач) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271.

У обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що відповідач у неправомірний спосіб та поза межами встановленого законом порядку набуття прав на землю комунальної власності придбав та зареєстрував на частині вказаної земельної ділянки право власності на нежитлову будівлю, яка фактично є збірно-розбірною конструкцією з металу (малою архітектурною формою), чим позбавив територіальну громаду міста Києва права реалізувати правомочності власника цієї земельної ділянки.

У позові прокурор просить усунути перешкоди власнику в користуванні та ирозпорядженні частиною земельної ділянки шляхом:

1) скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чайки І.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2022 (індексний номер: 63472375) та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ПрАТ «Кіноекран» на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2022167680000), номер запису про право власності: 46716555 (відомостей про речове право - 46716555), з одночасним припиненням права власності ПрАТ «Кіноекран» на нього;

2) закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2022167680000;

3) зобов`язання ПрАТ «Кіноекран» звільнити частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 площею 0,0339 га шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі загальною площею 151,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2022167680000, а також металопластикової споруди, огорожі з бетону та сітки «рабиця».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що відповідач набув право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться на земельній ділянці 8000000000:62:068:0016, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.02.2022, який недійсним у визначеному законом порядку не визнавався, а надані прокуратурою матеріали кримінального провадження не можуть бути належними доказами у господарському судочинстві через відсутність їх оцінки судом загальної юрисдикції, у зв`язку з чим вважав, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповіді на відзив прокурор зауважив, що земельна ділянка, на якій розміщена придбана ПрАТ «Кіноекран» будівля (яка не відноситься до нерухомого майна), Київрадою не відводилась ні для будівництва, ні для будь-якого користування відповідачем, а зареєстрований договір купівлі-продажу щодо цієї будівлі є нікчемним в силу ст. 228 ЦК України, оскільки право власності на нерухоме майно у відповідача не виникло.

Позивач (Київрада) надав свої пояснення по суті позову, в яких зазначив, що будівля, яка належить відповідачу, є збірно-розбірною конструкцією з металу (малою архітектурною формою), тому в силу закону не могла бути зареєстрована як нерухоме майно, поштова адреса за вказаним об`єктом не присвоєна, Київрада не приймала будь-яких рішень про передачу відповідачу у власність чи користування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271, правовстановлюючих та дозвільних документів на розташоване на ній нерухоме майно не надавала.

У підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії листа Міністерства юстиції України №13383/215425-7-25/19.1.1 від 30.01.2026 , наказу Міністерства юстиції України № 249/5 від 29.01.2026 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця О.О.» та акту за результатами проведення вказаної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. № 444/19.1.1/26 від 29.01.2026, оригінали яких знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 42021102030000128 від 05.07.2021. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що зазначені докази свідчать про неправомірність набуття відповідачем права власності на будинок, що розташований на вищевказаній земельній ділянці.

Розглянувши зазначене клопотання з урахуванням думки учасників процесу, суд ухвалою від 16.07.2026, занесеною до протоколу судового засідання, вирішив його задовольнити, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За змістом ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку для подання доказів, прокурор зазначив, що вказані докази були ним отримані у визначеному законом порядку після подачі позовної заяви, відтак, не могли бути подані одночасно із поданням позову.

Розглянувши наведені обґрунтування, суд визнав поважними причини пропуску прокурором процесуального строку для подання доказів та відповідно до ст. 119 ГПК України поновив йому строк на подання таких доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2026, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження було закрите, справу призначено до розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті відповідач заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з тим, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в цій справі, адже прокурор не дотримався обов`язкових вимог закону для підтвердження «виняткового випадку» такого представництва, не отримав належної відмови Київради щодо звернення до суду з даним позовом, при цьому Департамент земельних ресурсів є окремим суб`єктом владних повноважень, а не структурним підрозділом Київради, а тому не може його підміняти. Крім того відповідач зауважив, що рішенням Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 окремі приписи абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визнані неконституційними, що також виключає наявність повноважень прокурора для звернення з цим позовом до суду та є підставою для залишення його без розгляду.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 05.11.2026, суд вирішив залишити зазначене клопотання без розгляду як таке, що було подане з порушенням процесуального строку, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 207 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, клопотання, документи, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, залишаються без розгляду у зв`язку із пропуском процесуального строку на їх подання.

У судовому засіданні прокурор свій позов підтримав та обґрунтував, просив його задовольнити.

Представник позивача заявлені вимоги вважав правомірними, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, наведених у відзиві, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За змістом ч. 3 вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас слід врахувати, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Таким чином прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі № 917/644/18 та від 09.02.2022 у справі № 922/2399/21.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в цій справі, прокурор зазначає, що всупереч встановленому законом порядку та за відсутності правових підстав відповідач набув та зареєстрував за собою право власності на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва, яка не відноситься до об`єктів нерухомого майна, і таким чином незаконно заволодів частиною земельної ділянки комунальної власності, внаслідок чого Київська міська рада, як власник землі, втратила можливість самостійно на власний розсуд раціонально використовувати та розпоряджатися відповідною земельною ділянкою.

Отже, на думку прокурора, інтерес держави полягає у необхідності захисту прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, та забезпечення раціонального використання і охорони земель.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У даному випадку земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 розташована у межах міста Києва і не належить іншим особам на праві приватної або державної власності, відтак, вона є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, а у відповідності до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Рада є представницьким органом територіальної громади міста Києва, уповноваженою діяти від імені територіальної громади та в її інтересах, у тому числі щодо захисту, охорони, збереження та раціонального використання земель комунальної власності.

Таким чином реалізація правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, зокрема, спірною земельною ділянкою, належить органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Київська міська рада.

Матеріали справи свідчать, що Деснянська окружна прокуратура м. Києва зверталася до Київради з листами № 57-10642вих-25 від 26.11.2025, № 57-177вих-25 від 09.01.2026 про виявлені порушення інтересів держави, в яких пропонувала надати інформацію про вжиті заходи щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні вищевказаною земельною ділянкою.

Департамент земельних ресурсів міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент земельних ресурсів) повідомив прокуратуру листами № 057-13461 від 22.10.2025, № 057-16839 від 19.12.2025, що власник спірної земельної ділянки (Київрада) не приймав рішень щодо надання дозволів про передачу у власність або користування спірної земельної ділянки будь-якій фізичній чи юридичній особі, в тому числі ПрАТ «Кіноекран». Також Департамент земельних ресурсів направив прокуратурі лист № 057-17251 від 29.12.2025, в якому зазначив про відсутність інформації щодо вжиття Київрадою заходів цивільно-правового реагування стосовно спірної земельної ділянки.

Таким чином встановлено, що Київська міська рада, будучи наділеною законними повноваженнями щодо розпорядження, контролю за використанням та захисту земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, не вжила будь-яких заходів, спрямованих на захист спірної земельної ділянки, зокрема, не звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, а тому суд вважає, що в даному випадку у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Доводи відповідача про те, що Департамент земельних ресурсів не є структурним підрозділом Київради і не уповноважений надавати відповіді за Київраду, суд відхиляє, оскільки відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затвердженого рішенням Київради № 182/342 від 19.12.2002, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (КМДА) та згідно із діючим законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київради (КМДА) у сфері земельних відносин, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва, є підзвітним і підконтрольним Київраді та виконавчому органу Київради (КМДА), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київради (КМДА), - виконавчому органу Київради (КМДА). Таким чином Департамент є структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, що уповноважений надавати відповіді та інформацію прокурору з питань реагування на порушення приписів земельного законодавства.

Крім того судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025, прийнятим у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу 1 ч. 3, абзаців 1, 2, 3 ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Проте окремі приписи абзацу 1 ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що перший заступник керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва, звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Київради, належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи учасників справи, суд встановив наступне.

Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 151,6 кв.м., житловою 99,9 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , було зареєстроване 04.02.2020 за ОСОБА_1 (рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.02.2020 № 50953272), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2022167680000.

Підставою для реєстрації стали довідка ТОВ «Алі Рієлті» про показники об`єкта нерухомого майна № ПБ-2020 № 45 від 28.01.2020 та технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями № 45/2020 від 28.01.2020.

Згідно з вищевказаною довідкою № ПБ-2020 № 45 від 28.01.2020 ТОВ «Алі Рієлті» здійснило інвентаризацію житлового будинку по АДРЕСА_1 », який був побудований господарським способом в 1990 році та знаходився у власності у ОСОБА_1

06.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. внесено реєстраційні зміни до права власності (рішення від 06.02.2020 № 51001811), а саме - статус об`єкта був змінений з житлового будинку на нежитлову будівлю (площу 151,6 кв.м. залишено). При цьому з реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна 2022167680000 видалено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 28.01.2020, виданий ТОВ «Алі Рієлті», додано технічний паспорт на нежитлову будівлю від 04.02.2020 № 45/2020 та висновок (звіт) про проведення технічного огляду житлового будинку б/н від 04.02.2020, виданий ТОВ «Алі Рієлті».

У подальшому, 15.02.2022, між ОСОБА_1 (продавець) та ПрАТ «Кіноекран» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І.Г., за умовами якого право приватної власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, загальною площею 151,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 2022167680000) перейшло до ПрАТ «Кіноекран» (рішення державного реєстратора від 15.02.2022 № 63472375).

На підставі вищевказаного договору приватним нотаріусом було прийняте рішення № 63472375 від 15.02.2022 і того ж дня проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 151,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за відповідачем - ПрАТ «Кіноекран».

Поряд з цим встановлено, що за договором купівлі-продажу від 15.02.2022 нерухоме майно розташовується на земельній ділянці площею 0,0337 га, кадастровий номер 8000000000:62:068:0016 (п. 1.3 договору).

Також відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 10-10-0.221-34/2-26 від 07.01.2026 земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:62:068:0016 була зареєстрована 11.06.2021 за заявою ОСОБА_1 на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої ТОВ «Міська Бізнес Група» 26.01.2021, з наступними характеристиками: місце розташування - АДРЕСА_1 ; площа 0,0337 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Поряд з цим відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, наданих станом на час розгляду справи, державна реєстрація вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0016 - скасована, а відомості про неї набули статусу архівних.

Також матеріали справи свідчать, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021102030000128 від 05.07.2021, відкритому за ч. 1, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, 16.12.2025 із залученням провідних інженерів геодезистів КП «КІЗВ» був проведений огляд місцевості, яким встановлено, що земельна ділянка площею 0,0339 га з кадастровим номером 8000000000:62:068:0016 розташована на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є територіальна громада міста Києва.

А з листа Департаменту земельних ресурсів № 057-13461 від 22.10.2025 вбачається, шо за даними Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 0,8996 (кадастровий номер 8000000000:62:068:0271) на АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва була сформована шляхом виконання Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва та зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з видом цільового призначення земельної ділянки - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема енергогенеруючим блоком.

Отже встановлено, що у власність відповідача за договором купівлі-продажу нерухомого майна перейшла нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці, площею 0,0337 га, кадастровий номер 8000000000:62:068:0016, яка на час розгляду справи фактично розташована на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271, власником якої є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

Також встановлено, що 18.02.2020 ОСОБА_1 подавав до Київради клопотання № 651100195 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:068:0271) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 (реєстраційно-обліковий код 62:068:0826).

У відповідь на вказане клопотання Департамент земельних ресурсів листом № 0570202/03-5789 від 19.03.2020 повідомив, що подальша підготовка проєкта рішення Київради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки буде можливою після та в разі усунення зауважень, а саме: уточнення цільового призначення земельної ділянки, документального підтвердження законності виникнення та експлуатації об`єктів містобудування, документального підтвердження вирішення питання пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

На підставі цього ж клопотання розробнику документації із землеустрою було видане завдання на проектування № МЗГ/2019-4533 від 27.03.2020 для розробки проекту землеустрою.

Водночас встановлено, що:

- заяви, клопотання фізичних чи юридичних осіб, зокрема, від ПрАТ «Кіноекран» чи ОСОБА_1 на отримання адміністративної послуги стосовно підготовки проєкту рішення Київської міської ради щодо передачі в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_1 , до Департаменту не надходили.

- за інформацією Департаменту земельних ресурсів (лист № 057-13461 від 22.10.2025) рішення щодо надання дозволів чи про передачу у власність або у користування зазначеної земельної будь-якій фізичній чи юридичній особі, в тому числі ОСОБА_1 , ПрАТ «Кіноекран» Київська міська рада не приймала;

- з листів КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-10978 від 03.11.2025 та № 062/14-16070 від 30.12.2025, наданих на запити Деснянської окружної прокуратури, вбачається, що інвентаризаційної справи та матеріалів технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва в сховищі КП КМР «КМ БТІ» не існує. Згідно з даними реєстрових книг КП КМР «КМ БТІ» по нежитловому фонду за вказаною адресою нерухоме майно на праві власності не зареєстровано;

- згідно з листом Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва № 073-4462 від 05.12.2025, наданим на запит Деснянської окружної прокуратури міста Києва, дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва, Департамент не видавав;

- відповідно до відомостей з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зокрема, Реєстру будівельної діяльності (Декларативні та дозвільні документи), за параметрами пошуку за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва, відсутні відомості про видачу та реєстрацію документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

- листом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 102-6399 від 11.12.2025 Деснянську окружну прокуратуру повідомлено, що поштова адреса: АДРЕСА_1, присвоєна майновому комплексу ЗАТ «Вторполімер», разом з тим, звернення від громадянина ОСОБА_1 та ПРАТ «Кіноекран» про присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва житловому будинку загальною площею 151,6 кв.м. (житловою 99,9 кв.м.) відсутні;

- Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом № 055-10967 від 27.11.2025 повідомив, що згідно з даними електронної бази Департаменту, даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва», містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва житлового будинку чи нежитлової будівлі загальною площею 151,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , не надавались. Також повідомлено про відсутність відомостей про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна - житловому будинку чи нежитловій будівлі загальною площею 151,6 кв.м. адреси: м. Київ, АДРЕСА_1. В реєстрі адрес наявні лише відомості про присвоєння поштової адреси майновому комплексу ЗАТ «Вторполімет», що також підтверджено Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією листом від 11.12.2025.

При цьому протоколом огляду від 16.12.2025, проведеного старшим дізнавачем Деснянського УП ГУНП в межах кримінального провадження 42021102030000128 від 05.07.2021, встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 за адресою: АДРЕСА_1 , розташована нежитлова будівля площею 151,6 кв.м. у вигляді збірно-розбірної конструкції з металу, пофарбованої в синій колір, візуально одноповерхова, частина якої огороджена бетонним парканом та сіткою «рабицею», візуально вказана конструкція схожа на складське приміщення. Також на земельній ділянці розташована невелика металопластикова конструкція для охорони білого кольору. Вказане підтверджується фото-таблицею до протоколу огляду від 16.12.2025.

На звернення старшого дізнавача відділу дізнання УП ГУНП № 462036-2025 від 03.12.2025 у вказаному кримінальному провадженні та на лист Департаменту земельних ресурсів № 057-15954 від 04.12.2025 КП «Київський інститут земельних відносин» склало технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною - матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі міста Києва.

Згідно з указаним звітом у межах ділянки №8000000000:62:068:0271 (північно-західний сектор) знаходиться металева нежитлова споруда площею 0,0152 га. До вказаної споруди примикає майданчик, облаштований комбінованою огорожею з бетонних плит та металевої сітки. Після оброблення зібраної інформації складено збірний кадастровий план, план меж обстежуваної території, план меж фактичного користування, нанесена межа обстежуваної території земельної ділянки на аерофотознімок, вирахувана загальна площа обстеженої території аналітичним способом і складає 0,1220 га. Загальна площа території фактичного користування становить 0,0347 га. Вказана територія повністю розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271.

Також із протоколів допиту свідків від 29.09.2021, складених в межах кримінального провадження № 42021102030000128 від 05.07.2021, вбачається, що головний архітектор Терещенко Н.С. та керівник ТОВ «Алі Рієлті» Кульбовський І.Т. не видавали та не підписували від імені ТОВ «Алі Рієлті» технічні паспорти на будинок садибного типу від 28.01.2020 та на нежитлову будівлю від 04.02.2020, що стали підставою для здійснення реєстрації права власності на житловий будинок загальною площею 151,6 кв.м., житловою 99,9 кв.м., по АДРЕСА_1 , а в подальшому - на нежитлову будівлю, за ОСОБА_1 .

За доводами прокурора вказані обставини свідчать про незаконну державну реєстрацію за ОСОБА_2 , а у подальшому - за ТОВ «Кіноекрант», права приватної власності на об`єкт нерухомого майна, загальною площею 151,6 кв.м. по АДРЕСА_1 у м. Києві, що є збірно-розбірною металевою конструкцією, тобто тимчасовою некапітальною спорудою (малою архітектурною формою), а також про самовільне зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 та самовільне будівництво на ній, що є порушенням права територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під об`єктом самочинного будівництва.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Пунктом «а» частини 2 ст. 83 ЗК України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, на землю.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У спірних правовідносинах правомочності власника землі на території міста Києва від імені територіальної громади здійснює Київська міська рада, яка відповідно до ст. ст. 9, 12 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями (ст. 122 Земельного кодексу України) щодо розпорядження землями територіальної громади міста Києва, зокрема, щодо передачі комунальних земельних ділянок у власність чи користування громадянам та юридичним особам відповідно до Земельного кодексу України.

За змістом ст. 116, 125, 126 ЗК України право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає наявність рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду), отримання документів, що посвідчують право на визначену земельну ділянку та державну реєстрацію відповідного права.

Отже єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У даному випадку такі повноваження в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Разом з тим судом встановлено, що Київська міська рада не приймала будь-яких рішень про надання спірної земельної ділянки у власність або користування ОСОБА_1 чи ПрАТ «Кіноекран».

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Із аналізу наведеної правової норми можна зробити висновок, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

У даному випадку, оскільки спірна земельна ділянка належить територіальній громаді Києва, а Київрада жодних рішень про її передачу не приймала, відтак, зведений на ній об`єкт нерухомості має ознаки самочинного будівництва згідно зі ст. 376 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 зазначила, що знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Так, частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру.

У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (п. 98 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та інші).

Отже ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації неможливо. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Зокрема, відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, що діяла на час здійснення первинної реєстрації права власності) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015, у редакції на час здійснення первинної державної реєстрації (далі - Порядок) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність;

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності.

У спірних правовідносинах підставою для реєстрації права власності на будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці, були технічні паспорти на будинок садибного типу від 28.01.2020 та на нежитлову будівлю від 04.02.2020, а також довідка про показники нерухомого майна № ПБ-2020 № 45 від 28.01.2020, видані ТОВ «Алі Рієлті» ОСОБА_1

Водночас матеріали справи (зокрема, надані прокурором матеріали кримінального провадження) свідчать, що такі технічні паспорти та довідка уповноваженими посадовими особами ТОВ «Алі Рієлті» не видавалися та не підписувалися; дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 , органами ДАБК не видавалися; у реєстрових книгах по нежитловому фонду КП КМР «КМ БТІ» за вказаною адресою право власності на нерухоме майно не реєструвалося; відомості щодо присвоєння відповідному об`єкту нерухомого майна відсутні, наявні лише дані про присвоєння поштової адреси майновому комплексу ЗАТ «Вторполімет»;

Отже судом встановлено, що дозвільна чи будівельна документація на вищевказану будівлю не оформлювалася, рішення про відведення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:068:0271) позивачем не приймалося.

Крім того із матеріалів справи вбачається, що на запити Деснянської окружної прокуратури Міністерством юстиції України була проведена камеральна перевірка державного реєстратора - приватного нотаріуса Швеця Р.О., за результатами якої складено акт. Зазначеним актом встановлено, що під час проведення реєстраційних дій та прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, приватним нотаріусом Швецем Р.О. порушено вимоги статей 3, 10, 12, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», пунктів 12, 45 Порядку № 1127, а саме - проведено державну реєстрацію без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013; за відсутності документа, який відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; безпідставно, поза процедурою державної реєстрації видалено документи, розміщені у розділі Державного реєстру прав.

Наказом Міністерства юстиції України № 249/5 від 29.01.2026 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О.» вирішено тимчасового блокувати приватному нотаріусу Швецю Р.О. доступ до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 місяць.

Також наявним у матеріалах справи технічним звітом щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною, складеним провідними інженерами-геодезистами КП «Київський інститут земельних відносин» 2025 року під час проведення топографо-геодезичних та вишукувальних робіт за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що нежитлова будівля загальною площею 151,6 кв.м. по АДРЕСА_1 у м. Києві фактично є збірно розбірною металевою конструкцією, тобто тимчасовою некапітальною спорудою.

Водночас згідно з ч. 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини та інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративної мережі.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Отже відповідно до вказаної норми Закону державна реєстрація права власності на зазначену вище будівлю заборонена, оскільки зі встановлених обставин справи відповідний об`єкт не є капітальною конструкцією і вона не належить до об`єктів нерухомого майна.

Таким чином суд дійшов висновку, що державна реєстрація за ОСОБА_1 права власності на вказане майно за адресою: АДРЕСА_1 , була здійснена без правовстановлюючих документів та є незаконною.

У подальшому, як вже встановлено судом, після незаконної реєстрації 04.02.2020 за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, із внесеними змінами 06.02.2020 щодо нежитлової будівлі, ОСОБА_1 неправомірно відчужив будівлю ПрАТ «Кіноекран» за договором купівлі-продажу № 112 від 15.02.2022, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відповідні відомості (рішення державного реєстратора № 63472375 від 15.02.2022).

Доводи відповідача про те, що договір купівлі-продажу від 15.02.2022 є правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття ПрАТ «Кіноекран» права власності на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , суд відхиляє, оскільки сторони цього договору достовірно знали, що вказана нежитлова будівля не відноситься до нерухомого майна; продавець не був власником нерухомого майна; земельна ділянка, на якій вона розташована, в користування не надавалась.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 916/329/21 (916/3073/21), правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, зокрема про набуття земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості, який на ній розміщений, чи про набуття такого об`єкта окремо від земельної ділянки, якщо таке набуття не допускається в силу закону (постанови ВП ВС від 22.06.2021 № 200/606/108, від 23.11.2021 № 359/3373/16-ц).

Неіснуюче право власності на об`єкт нерухомості не породжує й прав щодо розпорядження майном (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16).

Отже, у контексті викладеного, суд вважає, що укладення правочину стосовно зазначеної будівлі на комунальній земельній ділянці, яке призвело до відчуження та зміни власників, з боку вищевказаної фізичної особи та відповідача було здійснене недобросовісно, наслідком чого стала незаконна державна реєстрація права власності на таке майно.

Щодо тверджень відповідача про те, що він є добросовісним набувачем в розумінні положень ст. 388 ЦК України, то суд їх відхиляє, адже ПрАТ «Кіноекран» не тільки мало можливість, а повинне було дізнатися про неможливість набуття права власності на майно за відсутності правовстановлюючих документів як на саме майно, так і на земельну ділянку під це майно, в ході державної реєстрації.

Водночас суд зазначає, що відповідний запис в Державному реєстрі про право власності відповідача на нежитлову будівлю, що знаходиться на земельній ділянці кадастровим номером 8000000000:62:068:0271, створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника земельної ділянки, зокрема, щодо відчуження або передачі у користування цієї земельно ділянки іншим особам, оскільки відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача на земельну ділянку було порушено незаконною реєстрацією права власності на нерухоме майно за відповідачем, з яким позивач не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права власності відповідача, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правомочності розпоряджатись своїми земельними ділянками.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Указані положення співвідносяться з п. 9 ч. 1 ст. 27 вказаного Закону, зокрема, з приписами про те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

При цьому в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 зазначеного Закону (у чинній редакції) відомості про право власності відповідача не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 ч. 7 статті 37 цього Закону. Натомість державний реєстратор вчиняє нову реєстраційну дію - внесення до Державного реєстру відомостей про припинення права власності відповідача на нерухоме майно на підставі судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Ураховуючи викладене та зважаючи на встановлені фактичні обставини, суд вважає, що рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чайки І.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2022 (індексний номер 63472375) та здійснена на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація за ПрАТ «Кіноекран» права власності на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва, підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності ПрАТ «Кіноекран» на вказану будівлю.

Отже вимоги прокурора в цій частині суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача про те, що надані прокуратурою матеріали кримінального провадження не можуть бути належними доказами у господарському судочинстві, суд зазначає, що матеріали кримінального провадження № 42021102030000128 суд приймає до уваги не лише окремо, а й у сукупності з іншими доказами у справі та відповідно здійснює їх оцінку. При цьому суд виходить з того, що система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК України).

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Щодо вимоги прокурора про закриття відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2022167680000, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру та реєстраційна справа закриваються в разі: 1) знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості; 2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна; 3) виключення об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв`язку із змінами проектної документації на будівництво; 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки; 5) набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ; 6) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Закритий розділ Державного реєстру та реєстраційна справа не підлягають поновленню;

Згідно з ч. 7 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі.

Враховуючи, що державна реєстрація права приватної власності ПрАТ «Кіноекран» на нежитлову будівлю була незаконно здійснена як на нерухоме майно, проте, таке майно не є нерухомим, вказана державна реєстрація підлягає скасуванню із відповідним закриттям цього розділу в Державному реєстрі.

Саме лише скасування реєстрації права власності відповідача на майно відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», про що зазначалося вище, суд вважає недостатнім та таким, що не призведе до ефективного поновлення права територіальної громади на земельну ділянку.

У даному випадку суд дійшов висновку, що прокурор обрав ефективний спосіб захисту порушеного права територіальної громади, а саме - закриття відповідного розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи, оскільки за змістом абз. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закритий розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа поновленню не підлягають.

Отже суд задовольняє позовні вимоги прокурора і в цій частині.

Розглядаючи вимогу про зобов`язання відповідача звільнити частину земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі, суд виходить з такого.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути/звільнити земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

У даному випадку, оскільки спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

При цьому, як вже зазначалося, законом передбачено, що для виникнення права користування чи права оренди на земельну ділянку необхідна наявність волевиявлення органу, який здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, що виражається у прийнятті рішення на відповідній сесії і в подальшому надає можливість на складання правовстановлюючих документів на землю.

Обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а тому використання земельної ділянки за відсутності таких документів не можна визнати законним. Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17 та від 16.05.2018 у справі № 918/633/16.

Також Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 виклав правовий висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Згідно зі ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже особа, яка використовує земельну ділянку з порушенням права іншої особи (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Правова позиція щодо повернення земельної ділянки, яка використовується без правовстановлюючих документів з приведенням її у придатний для використання стан, викладена у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19, від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17. Саме такий спосіб захисту є належним і ефективним для поновлення порушеного права дійсного власника землі.

На підставі наведеного, враховуючи, що будь-яких рішень щодо передачі ПрАТ «Кіноекран», ОСОБА_1 у власність чи у користування спірної земельної ділянки Київрада не приймала, а її використання без правовстановлюючих документів порушує право територіальної громади міста Києва, вищевказана земельна ділянка, відповідно до вимог ст. 212 ЗК України, підлягає поверненню власнику з приведенням її у стан, придатний для використання, шляхом демонтажу (знесення) розташованих на ній нежитлової будівлі, яка не відноситься до нерухомого майна, та металопластикової споруди, огорожі з бетону та сітки «рабиця».

Таким чином позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даному випадку, виходячи з меж заявлених позовних вимог, встановлених обставин та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що при ухваленні рішення ним повно і всебічно з`ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та надано оцінку всім аргументам і поданим учасниками справи доказам.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору прокуратури покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

За таких обставин, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Кіноекран» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою задовольнити.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кіноекран» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 02403328) усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 шляхом:

1) скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чайки І.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2022 (індексний номер: 63472375) та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Приватного акціонерного товариства «Кіноекран» на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2022167680000), номер запису про право власності: 46716555 (відомостей про речове право 46716555), з одночасним припиненням права власності ПрАТ «Кіноекран» на нього;

2) закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2022167680000;

3) звільнення Приватним акціонерним товариством «Кіноекран» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 02403328) частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 площею 0,0339 га шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі загальною площею 151,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у Деснянському районі м. Києва, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2022167680000, а також металопластикової споруди, огорожі з бетону та сітки «рабиця».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кіноекран» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, буд. 17, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 02403328) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код 02910019, банк: ДКСУ, м. Київ, код банку: 820172; р/ р UA 168201720343100001000011062) судовий збір у сумі 7 987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 20 коп.

Скорочене рішення підписане в судовому засіданні 5 листопада 2026 року.

Повне рішення складене 16 листопада 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141537699 ?

Документ № 141537699 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141537699 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141537699 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141537699 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141537699, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141537699, Господарський суд м. Києва було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141537699 відноситься до справи № 910/967/26

Це рішення відноситься до справи № 910/967/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141537698
Наступний документ : 141537700