Ухвала суду № 141537653, 17.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
910/8190/26
Номер документу
141537653
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

м. Київ

17.11.2026Справа № 910/8190/26За заявою Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/8190/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

до 1) Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОМАТ "СПЕЦБЕТОН"

про визнання недійсним попереднього договору

Суддя Удалова О.Г.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/8190/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОМАТ "СПЕЦБЕТОН" про визнання недійсним попереднього договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2026 прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі.

20.10.2026 від Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить покласти на позивача 27 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2026 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8190/26, а також встановлено Приватному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" та Товариству з обмеженою відповідальністю "СТРОМАТ "СПЕЦБЕТОН" строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про ухвалення додаткового рішення до 02.11.2026 (включно).

23.10.2026 від Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшли заперечення на заяву відповідача-1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОМАТ "СПЕЦБЕТОН" письмових пояснень чи заперечень щодо заяви Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" про ухвалення додаткового рішення не надходило.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" про компенсацію судових витрат у справі № 910/8190/26, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач-1 вказував про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У заяві про компенсацію судових витрат відповідач-1 просить покласти на позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 27 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Клопотання відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат на правничу допомогу сформоване у системі "Електронний суд" 19.10.2026, тобто в межах встановленого строку на його подання, оскільки (17 та 18 жовтня - вихідні дні).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інтереси відповідача-1 у справі № 910/8190/26 представляв адвокат Галабудський Ігор Ігорович на підставі Договору про надання правничої допомоги № 01-0626 від 01 червня 2026 року та Додаткової угоди до нього № 910/8190/26 від 10 липня 2026 року.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Клієнт доручає, а Адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе зобов`язання здійснювати представниці повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта, надавати іншу правничу допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п. 4.1 договору формою оплати послуг Адвоката за цим договором із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту є винагорода (гонорар). Порядок обчислення винагороди (гонорару) (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру винагороди (гонорару), порядок її сплати, умови повернення, тощо, визначаються в додаткових угодах до цього договору за кожним конкретно визначеним дорученням Клієнта за цим договором та за кожною конкретно визначеною Клієнтом справою, які є його невід`ємними частинами, виходячи із складності кожної конкретної справи та планованого обсягу роботи, тривалості виконання певного доручення Клієнта, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану Клієнта та інших істотних обставини.

10.07.2026 між клієнтом та адвокатом укладено додаткову угоду № 910/8190/26, відповідно до п. 1.1 якої Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу, пов`язану з розглядом господарськими судами справи № 910/8190/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стромат "Спецбетон" про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав від 20.12.2022 № РАД27/89.

Пунктом 2.1 додаткової угоди до договору визначено опис та вартість робіт, що здійснюються Адвокатом для виконання доручення Клієнта, зазначеного в пункті 1.1. цієї додаткової угоди:

2.1.1. складання та направлення адвокатського запиту - 3 000,00 грн;

2.1.2. вивчення матеріалів, підготовка та подача відзиву на позовну заяву - 5 000,00 грн;

2.1.3. підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву - 5 000,00 грн;

2.1.4. підготовка та подача інших процесуальних документів в суді першої інстанції - 1 000,00 грн за один документ;

2.1.5. представництво в суді першої інстанції - 3 000,00 грн за одне засідання;

Відповідно до п. 2.3 додаткової угоди загальна вартість наданої правничої допомоги зазначається в довідці Адвоката. На вимогу будь-якої зі сторін сторонами може бути підписаний акт надання правничої допомоги.

16.10.2026 між клієнтом та адвокатом підписано акт на загальну суму 27 000,00 грн. Згідно з детальним описом робіт (розрахунком витрат) та Актом надання правничої допомоги від 16 жовтня 2026 року, підписаним Сторонами, вартість наданої правничої допомоги відповідачу-1 у суді першої інстанції становить 27 000,00 грн. До складу таких послуг увійшли:

- вивчення матеріалів, підготовка та подача відзиву на позовну заяву від 28.07.2026 - вартість 5 000,00 грн;

- підготовка та подача заперечення на відповідь на відзив від 04.08.2026 - 5 000,00 грн;

- підготовка та подача заперечення на клопотання позивача про експертизу від 27.08.2026 - вартість 1 000,00 грн;

- підготовка та подача заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення - вартість 1 000,00 грн;

- представництво інтересів та участь у судових засіданнях: 03.08.2026, 27.08.2026, 10.09.2026, 21.09.2026 та 12.10.2026 - вартість 15 000,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача-1, позивач посилається на те, що позивач, реалізуючи надані йому Господарським процесуальним кодексом України процесуальні права, подав заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі.

При цьому, за доводами позивача, сам факт відмови від позову не створює безумовного обов`язку позивача компенсувати витрати відповідача-1.

Крім того, позивач вказав, що ним було подано аналогічний позов до відповідача-1 та відповідача-2 про визнання недійсним з моменту вчинення попереднього договору купівлі-продажу майнових прав у справі № 910/8199/26. У даній справі Господарський суд міста Києва ухвалив рішення від 23.09.2026, яким відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що укладення зазначеного спірного договору не свідчить про порушення законних прав та інтересів позивача. Отже, лише під час судового розгляду та дослідження позицій сторін позивач дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для подальшого підтримання заявлених вимог та, не продовжуючи безпідставно судовий процес і не створюючи відповідачам додаткових витрат, скористався процесуальним правом на подання заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі.

Також позивач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (далі -ВП ВС), викладену в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, в якій ВП ВС прямо виходила з того, що сторона може доводити неспівмірність фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю судових засідань, тривалістю розгляду справи та фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи.

У зв`язку з викладеним, позивач заявив про неспівмірність заявлених відповідачем-1 витрат та просив суд застосувати положення частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України, оскільки справа не перебувала на розгляді суду протягом значного часу та не характеризувалася винятковою складністю чи надзвичайно великим обсягом доказового матеріалу. Фактично відбулося чотири підготовчих судових засідання та одне судове, в якому було закрито провадження по справі, у зв`язку з подачею Позивачем відповідної заяви. Також позивач звернув увагу, що підготовчі судові засідання відкладались не з вини позивача, а у зв`язку з неявкою відповідача-2.

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги відповідачу-1 на суму 27 000,00 грн.

У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законодавець прямо визначив правовий наслідок відмови позивача від позову для розподілу судових витрат: за заявою відповідача його витрати стягуються з позивача.

Отже, на відміну від загального порядку розподілу судових витрат залежно від результатів вирішення спору по суті, частина третя статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлює спеціальне правило для випадку, коли позивач відмовляється від позову, а суд приймає таку відмову та закриває провадження у справі.

Зазначене правило не ставить право відповідача на відшкодування витрат у залежність від того, чи визнав позивач свою неправоту, чи навів мотиви відмови від позову, чи погодився з правовою позицією відповідача. Визначальними для застосування цієї норми є факт відмови позивача від позову, прийняття такої відмови судом та наявність заяви відповідача про стягнення витрат.

Такий висновок відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.04.2023 у справі № 904/1478/19.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у відповідача виникає право на відшкодування за рахунок позивача понесених витрат, до яких належать як судовий збір, так і витрати, пов`язані з розглядом справи.

Таким чином, законодавець безпосередньо пов`язав із волевиявленням позивача щодо відмови від позову конкретний процесуальний наслідок - можливість стягнення витрат відповідача з позивача за відповідною заявою.

Інше тлумачення фактично позбавляло б змісту спеціальне правило частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дозволяло б позивачу припинити розгляд ініційованого ним спору без урахування витрат, які відповідач-1 уже поніс для захисту від заявлених вимог.

Поряд з цим, суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Беручи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду відповідачем-1 документів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Передбачене частиною шостою статті 129 Господарського процесуального кодексу України поняття "істотне перевищення суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку" є оціночним та залежить від конкретних обставин справи. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19.

У відзиві відповідач-1 вказував, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00 грн, тоді як подаючи заяву про компенсацію судових витрат, здійснених відповідачем-1 внаслідок необґрунтованих дій позивача, визначено суму, що становить 27 000,00 грн.

У контексті положень частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу необхідно враховувати не лише їх фактичне підтвердження документами, але й обґрунтованість такого перевищення відносно попереднього (орієнтовного) розрахунку, заявленого у позові та у відзиві на зустрічний позов.

Отже, заявник зобов`язаний довести, що перевищення витрат не могло бути передбаченим під час подання попереднього розрахунку, а такі витрати є наслідком об`єктивних та непередбачуваних обставин, які виникли у ході розгляду справи.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, адвокатом було виконано передбачуваний обсяг дій, необхідних для належного представництва інтересів клієнта, а саме: підготовлено та подано заяви по суті спору, забезпечено участь у судових засіданнях.

Вказані дії відповідають процесуальній поведінці сторони у господарському спорі та прямо передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про відсутність ознак непередбачуваності чи виходу за межі звичайного обсягу правничої допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані послуги з правничої допомоги значною мірою не виходили за межі попередньо визначеного орієнтовного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу та не вимагали від представника відповідача-1 вчинення додаткових, нерегламентованих процесуальним законодавством дій.

У даному випадку, розподіляючи витрати, понесені відповідачем-1 на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 27 000,00 грн, адже цей розмір має бути документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані представником відповідача-1 докази, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд дійшов висновку про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" про компенсацію судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ідентифікаційний код 05523398) 10 000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено 17.11.2026.

Суддя О.Г. Удалова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141537653 ?

Документ № 141537653 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141537653 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141537653 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141537653 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141537653, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141537653, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141537653 відноситься до справи № 910/8190/26

Це рішення відноситься до справи № 910/8190/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141537652
Наступний документ : 141537654