Рішення № 141537621, 17.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
910/11504/26
Номер документу
141537621
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2026Справа № 910/11504/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Айденбуд Інвестмент»

про стягнення 323 851,80 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Айденбуд Інвестмент» про стягнення 323 851,80 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не приступив до виконання робіт, визначених Договором підряду № Р-0114026 від 11.02.2026, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача перерахованої йому попередньої оплати у розмірі 294 410, 73 грн та 29 441,07 грн штрафу за порушення строків виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11504/26, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Оскільки на момент відкриття провадження у даній справі відповідач не мав зареєстрованого електронного кабінету в системі Електронний Суд, що підтверджується сформованою за відповідним запитом суду відповіддю № 40047100 із вказаної системи, судом з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву копію ухвали від 15.09.2026 про відкриття провадження у справі було направлено на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Айденбуд Інвестмент», а саме: вул. Джонса Ґарета, 8, офіс 7, м. Київ, 04119, однак конверт із копією ухвали повернувся до суду не врученим, із зазначенням причини повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.

Враховуючи викладене вище, оскільки судом вжито всіх можливих заходів про повідомлення відповідача про розгляд справи, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.09.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2026 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АЙДЕНБУД ІНВЕСТМЕНТ», (надалі - відповідач) було укладено договір підряду № Р-0114026 (надалі - Договір), який підписано в електронному вигляді з проставленням кваліфікованого електронного підпису сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач зобов`язався власними силами зі своїх матеріалів виконати роботи, а позивач зобов`язався їх прийняти та оплатити.

Вид, місце, строки та порядок виконання робіт, їх ціна оплата зазначаються у відповідному додатку до Договору та кошторисі, які є невід`ємними частинами Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що вартість робіт, що виконуються за цим Договором, визначається у відповідному додатку до Договору.

За умовами пунктів 4.1., 4.2. Договору приймання виконаних робіт здійснюється позивачем у присутності представника відповідача та оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт, зокрема, за формою КБ-2в (надалі - Акт здачі-приймання виконаних робіт).

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6 додатку № 2 до Договору підряду предмет роботи: поточний ремонт. Місце виконання робіт: обл. Хмельницька, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 64. Граничний термін виконання робіт: 60 календарних днів з дати підписання договору. Початок робіт: не пізніше 2-х календарних днів з дати підписання договору. Загальна ціна роботи складає : 588 821, 46 грн., в тому числі ПДВ 98 136,91 грн.

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору підряду визначено порядок оплати та форму розрахунків:

І етап - позивач здійснює оплату у розмірі 50% від ціни Договору впродовж 5 робочих днів з дати підписання Договору, але не пізніше 5-х робочих днів на підставі отриманого від виконавця рахунку.

ІІ етап - остаточний розрахунок 50% здійснюється протягом 20 робочих днів після дати підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору підряду ним було сплачено попередню оплату у розмірі 294 410,73 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № Q2JO0Q8971 від 19.02.2026.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, внаслідок укладення між сторонами Договору між ними виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, обов`язок відповідача виконати передбачені цим Договором роботи в обумовлені строки.

Як вже зазначалось, роботи відповідач мав виконати протягом 60 календарних днів з дати підписання договору.

Судом встановлено, що Договір підписано КЕП зі сторони позивача - 13.02.2026, а зі сторони відповідача - 12.02.2026, а отже, вказаний правочин вважається підписаним сторонами 13.02.2026. З урахуванням зазначеного суд зазначає, що строк для виконання відповідачем робіт тривав до 14.04.2026, а не 08.04.2026, як помилково вважає позивач.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами щодо термінового виконання робіт, про що свідчать надані позивачем претензійні листи від 10.04.2026 № Е.18.0.0.0./3 260410/5024, від 17.04.2026 № Е.18.0.0.0./3-260417/31356 та № Е.18.0.0.0./3-260417/31863.

Оскільки відповідач не приступив до виконання умов Договору позивач направив відповідачу листи від 13.05.2026 №№ Е.18.0.0.0./3-260513/53602, Е.18.0.0.0./3-260513/53603 про одностороннє розірвання Договору підряду № Р-0114026 від 11.02.2026 з вимогою повернути позивачу суму сплаченої попередньої оплати у розмірі 294 410,73 грн з ПДВ протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати розірвання Договору та перерахувати позивачу штраф у розмірі 5% від повної вартості робіт, а саме 29 441,073 грн.

16.06.2026 позивач отримав від відповідача лист на електронну пошту, відповідно до якого відповідач повідомив про свої наміри сплатити штраф та повернути передоплату до кінця місяця.

Суд констатує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою, є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України).

В частині 3 статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 04.10.2022 у справі № 910/13391/20 зробив висновок про те, що з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами) набутими підрядником без достатньої правової підстави, а тому наявні підстави для застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності із приписами статті 1212 Цивільного кодексу України.

Так, положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання (аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).

До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Договір є розірваним з огляду на приписи статті 651 ЦК України, на підставі умови Договору погодженої сторонами.

З огляду на розірвання Договору та характер спірних правовідносин сторін, до вимог позивача в частині стягнення грошових коштів у сумі 294 410,73 грн підлягають застосуванню приписи статті 1212 ЦК України.

Станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем попередньої оплати у сумі 294 410,73 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 29 441, 07 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передатик редиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини першої ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з частиною другою, третьою ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони в пунктах 6.4., 6.5., 6.6. Договору підряду визначили відповідальність відповідача за порушення строків виконання робіт у вигляді штрафу у розмірі 5% від повної вартості робіт.

Оскільки у визначений сторонами в Договорі строк відповідач не розпочав виконання робіт за Договором, не повернув суму попередньої оплати суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 441,07 грн. штрафу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання своїх договірних зобов`язань, доводів позивача не спростовано.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Айденбуд Інвестмент» (вул. Джонса Ґарета, 8, офіс 7, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 45322721) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 294 410 грн. 73 коп. основного боргу, 29 441 грн. 07 коп. штрафу та судовий збір в розмірі 3 886 грн. 22 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано: 17.11.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141537621 ?

Документ № 141537621 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141537621 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141537621 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141537621 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141537621, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141537621, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141537621 відноситься до справи № 910/11504/26

Це рішення відноситься до справи № 910/11504/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141537620
Наступний документ : 141537622