Рішення № 141537613, 03.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
910/5593/26
Номер документу
141537613
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2026Справа № 910/5593/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М., при секретарі судового засідання Кот О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "39-й вал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Подільська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 430 278,60 грн та виселення, -

За участю представників сторін:

від позивача: Красноштан С.А. (в порядку самопредставництва);

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "39-й вал" (відповідач) суми заборгованості з орендної плати в розмірі 359 929,80 грн, суми пені в розмірі 53 169,06 грн, суми 3% річних в розмірі 5 156,73 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 12 023,01 грн та виселення відповідача, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору оренди №004/25 від 11.03.2025 року.

Ухвалою від 20.05.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

29.05.2026 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.07.2026.

02.03.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про вступ у справу представника та заява про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, запропоновано Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "39-й вал" про дату, час і місце наступного підготовчого засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію та відкладено підготовче засідання до 15.09.2026.

01.09.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів повідомлення відповідача про дату, час і місце наступного судового засідання у даній справі.

Ухвалою від 15.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 03.11.2026 року.

В засіданні 03.11.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини 1рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2025 року між Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (балансоутримувач) та Товарисьвом з обмеженою відповідальністю « 39-й вал» (орндар) був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений в результаті аукціону №004/25 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 113,9 кв.м., у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Копилівська, будинок №65 літер А, для будь-якого цільового призначення.

Згідно з підписаним сторонами Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 11.03.2025 року балансоутримувач передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 113,9 кв.м., у будинку за адресою: місто Київ, вулиця Копилівська, будинок №65 літер А.

Відповідно до пунктів 8.1. змінюваних умов Договору місячна орендна плата становить 50 001,00 грн, в т.ч. сума ПДВ 10 000,02 грн, що загалом становить 60 001,02 грн.

Строк дії Договору 5 років з дати набрання чинності цим Договором (п. 11.1. змінюваних умов Договору).

За змістом пункту 3.3. Договору орендар сплачує орендну плату на рахунок балансоутримувача щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди за поточний місяць.

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується балансоутримувачем у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (підпункт 12.7.1. пункту 12.7. Договору).

Пунктом 12.8. Договору визначено, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення Договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього Договору, Орендодавець або балансоутримувач повідомляє Орендаря письмово листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як ЗО календарних днів з дати направлення листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист направляється (надсилається) на адресу електронної пошти Орендаря, зазначену в пункті 3.2.1 пункту 3.2 Умов та/або поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.

Як зазначено позивачем, у зв`язку з нездійсненням відповідачем оплати сум орендних платежів, позивачем було направлено відповідачу листи №106/63-1415 та №106/63-1415 від 22.04.2026 року з вимогою про дострокове припинення договору, у зв`язку з довготривалим порушенням строків оплати орендних платежів. У листі позивач просив відповідача, окрім сплати боргу, здійснити звільнення приміщення та передання його позивача за відповідним актом повернення.

Відповіді на вказані листи відповідачем позивачу надано не було.

Згідно з пунктом 3.10. Договору припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та інші витрати, визначені у пункті 3.8 цього Договору (за наявності).

Відповідно до пункту 4.1. Договору у разі припинення договору Орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

Відповідно до пункту 4.2. Договору орендар зобов`язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого Майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від Балансоутримувача і одночасно повернути Балансоутримувачу два примірники підписаних Орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди (у разі, коли доступ до об`єкта оренди забезпечується ключами); звільнити Майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів.

У випадку не повернення об`єкту оренди в порядку передбаченому даним Договором Балансоутримувач має право звернутися до суду з позовом щодо примусового виселення Орендаря з об`єкту оренди (пункт 4.3. Договору).

Згідно з пунктом 4.4. Договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем або Орендодавцем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна або складання Балансоутримувачем одностороннього Акту про невикористання Майна Орендарем.

Пунктом 12.1. Договору визначено, що цей договір укладено на строк, визначений у пункті 11 Умов. Перебіг строку Договору починається з дня набрання чинності цим Договором. Цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього Договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Керуюча компанія посилалась на те, що у порушення умов Договору Товариство допустило прострочення оплати орендної плати за період з травня 2025 по квітень 2026 року в розмірі 359 929,80 грн, у зв`язку з чим наявні підстави для їх стягнення, а також з огляду на те, що відповідач об`єкт оренди не звільнив, порушуючи при цьому право власника майна володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном, наявні підстави для виселення відповідача з нежитлових приміщень.

Відповідач правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між учасниками справи договір є договором оренди, а відтак правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення Договору) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом статті 283 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час укладення Договору) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення Договору) передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як було зазначено вище, листами, позивач повідомляв позивача про наявність заборгованості та необхідність звільнення приміщень.

У той же час, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Суд зазначає, що чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення.

Згідно строку дії Договору, а також, враховуючи листи позивача, Договір є таким що припинив свою дію 28.04.2026 року (дата зазначена позивачем у листах).

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору у разі припинення договору Орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

Відповідно до пункту 4.2. Договору орендар зобов`язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого Майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від Балансоутримувача і одночасно повернути Балансоутримувачу два примірники підписаних Орендарем актів разом із ключами від об`єкта оренди (у разі, коли доступ до об`єкта оренди забезпечується ключами); звільнити Майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів.

Однак, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого майна, підписання уповноваженими особами відповідного акту приймання-повернення приміщення, що свідчило б про повернення такого майна позивачу чи орендодавцю.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю « 39-й вал» з нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 113,9 кв.м., розташованих у будинку за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 65 літ. А.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами Договору оренди строк сплати орендної плати до 15 числа поточного місяця.

Зважаючи на ті обставин, що у вказаний спірний період відповідачем не було повернуто орендоване приміщення, суд дійшов висновку в обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача вартості орендних платежів за визначений позивачем період.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 359 929,80 грн, що виникла за період з травня 2025 по квітень 2026 року, підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 53 169,06 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

За умовами 3.8. Договору сторони передбачили, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, починаючи з дати виникнення заборгованості і за кожний день прострочення.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені на відповідність закону, врахувавши дату припинення дії Договору, судом встановлено, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому до стягнення з відповідача за позовом на користь позивача за позовом підлягає стягненню сума пені в розмірі 53 169,06 грн.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 5 156,73 грн суми 3% річних та 12 023,01 грн суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.8. Договору орендар згідно з чстиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує балансоутримувачу інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Таким чином, законом та сторонами у Договорі встановлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/21564/16 від 10.07.2019.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що здійснений він вірно, а тому, до стягнення з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 5 156,73 грн та сума інфляційних втрат в розмірі 12 023,01 грн, у з в`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову в повному обсязі.

Судовий збір позивача у розмірі 9 782,18 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю « 39-й вал» (код ЄДРПОУ 44533139, адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, буд. 65, літ. А, прим. 70) з нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 113,9 кв.м., розташованих у будинку за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 65 літ. А.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « 39-й вал» (код ЄДРПОУ 44533139, адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, буд. 65, літ. А, прим. 70) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39609111, адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 36) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 359 929,80 грн (триста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 80 копійок), суму пені в розмірі 53 169,06 грн (п`ятдесят три тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 06 копійок), суму 3% річних в розмірі 5 156,73 грн (п`ять тисяч сто п`ятдесят шість гривень 73 копійки), суму інфляційних втрат в розмірі 12 023,01 грн (дванадцять тисяч двадцять три гривни 01 копійка), суму судового збору у розмірі 9 782,18 грн (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 18 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 16.11.2026 року.

Суддя С. МОРОЗОВ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141537613 ?

Документ № 141537613 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141537613 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141537613 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141537613 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141537613, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141537613, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141537613 відноситься до справи № 910/5593/26

Це рішення відноситься до справи № 910/5593/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141537612
Наступний документ : 141537614