Рішення № 141537463, 12.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
910/17681/23
Номер документу
141537463
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2026Справа № 910/17681/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Омельчук М.О. розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»

третя особа Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 90619558,11 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання»

про стягнення 40828304,29 грн

за участі представників:

від позивача - Нікітіна Ю.С.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 90619558,11 грн.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову (зменшення розміру позовних вимог) від 02.06.2026 обґрунтовано тим, що відповідач, як сторона, відповідальна за баланс, не оплатив позивачу вартість електричної енергії для врегулювання небалансів за Договором про участь у балансуючій групі № БГ21/01/20-1 від 20.01.2021. Посилаючись на рішення судів у справі № 908/2446/24, позивач зазначає, що 31.08.2024 взаємні зобов`язання сторін на суму 28333845,61 грн припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а зобов`язання відповідача перед позивачем у розмірі 43549171,67 грн залишились неоплаченими. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з червня 2021 року по лютий 2022 року у розмірі 43549171,67 грн, 3% річних у розмірі 3583276,67 грн та інфляційні витрати у розмірі 15153264,16 грн, нараховані за період з 17.03.2022 по 15.11.2023, а також повернути з Державного бюджету України частину судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши, що п. 4.19 Договору передбачає дві альтернативні умови виникнення у сторони, відповідальної за баланс, обов`язку з оплати рахунків Учасника: надходження коштів від учасників балансуючої групи або від адміністратора розрахунків. Станом на 07.06.2022 жодна з цих умов не настала, оскільки інші учасники балансуючої групи мають заборгованість перед відповідачем за період з 01.06.2021 по 31.03.2022, а кошти від адміністратора розрахунків за вересень 2021 року надійшли відповідачу лише 07.06.2022. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не оплатив рахунок № 915 від 31.03.2022, у зв`язку з чим відповідач на підставі п. 7.5 Договору призупинив розрахунки з позивачем.

Крім того, відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 40828304,27 грн, з яких 30022797,95 грн основного боргу, 1493455,09 грн 3% річних, нарахованих за період з 28.04.2022 по 11.12.2023, 5460735,28 грн інфляційних витрат, нарахованих за період з 28.04.2022 по 30.11.2023, та 3851315,95 грн пені, нарахованої за період з 01.09.2022 по 28.02.2023. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не оплачено рахунок № 915 від 31.03.2022 за електричну енергію для врегулювання небалансів за березень 2022 року, отриманий позивачем 25.04.2022.

Позивач заперечив проти задоволення зустрічного позову, вказавши, що станом на 25.04.2022 у відповідача вже існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 70490061,90 грн, а листом від 20.05.2022 позивач на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України просив зарахувати зустрічні однорідні вимоги на суму 30712214,09 грн. Відповідно до даних з сайту Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» станом на 23.01.2024 проведено оплати зі сторонами, відповідальними за баланс, за 3 декаду листопада 2022 року та 1 декаду грудня 2022 року, а отже, строк розрахунків відповідача перед позивачем згідно з п. 4.19 Договору настав. Посилання відповідача на п. 7.5 Договору позивач вважає безпідставним, оскільки відповідач, окрім очікування повного погашення платежів, мав право звернути стягнення заборгованості на фінансову гарантію Учасника та/або в односторонньому порядку розірвати Договір, але не скористався жодною з передбачених цим пунктом можливостей. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем при визначенні суми основного боргу не враховано зміни до актів коригування (врегулювання) за травень 2021 року, вересень 2021 року - лютий 2022 року, відповідно до яких заборгованість позивача підлягає зменшенню на 1688952,34 грн, з урахуванням чого заборгованість позивача на момент подання зустрічного позову становила 28333845,61 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2023 та карткою рахунку 3612 відповідача станом на 11.12.2023. Нарахування пені позивач вважає безпідставним з огляду на пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332. З урахуванням обставин, встановлених судами у справі № 908/2446/24, позивач просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

У відповіді на відзив відповідач зазначив, що до 07.06.2022 у нього не виникло зобов`язання з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів позивачу, а тому доводи позивача щодо заборгованості відповідача на момент виставлення рахунку № 915 від 31.03.2022 є необґрунтованими.

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що з 03.05.2022 правомірно зупинив розрахунки з позивачем на підставі п. 7.5 Договору, а 727492,69 грн основного боргу припадають на березень 2022 року, за який адміністратор розрахунків з відповідачем не розрахувався, у зв`язку з чим у стягненні вказаної суми слід відмовити як заявленої передчасно, а 3% річних та інфляційні витрати підлягають стягненню лише у розмірі 253,22 грн та 2032,07 грн відповідно. Щодо зустрічного позову відповідач зазначив, що у разі, якщо суд дійде висновку про припинення зобов`язання позивача зі сплати основного боргу зарахуванням 31.08.2024, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України з поверненням відповідної частини судового збору, а 3% річних, інфляційні витрати та пеня - стягненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення 40828304,29 грн. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у судовому засіданні.

Третя особа у своїх поясненнях зазначила, що станом на 31.03.2024 заборгованість третьої особи перед відповідачем за період з червня 2021 року по березень 2022 року становить 132457822,54 грн в т.ч. ПДВ (за рахунками врегулювання березня 2022 року), а заборгованість відповідача перед третьою особою за вказаний період становить 993960222,74 грн в т.ч. ПДВ (за рахунками 1 та 2 декади березня 2022 року). Також третя особа зазначила, що рахунки врегулювання оплачуються нею, якщо учасник ринку оплатив 100% від суми, належної йому до сплати за відповідний період, а внаслідок значного розміру наявної заборгованості перед оператором системи передачі третя особа не має можливості розраховуватися вчасно та в повному обсязі з усіма сторонами, відповідальними за баланс, та постачальниками послуг з балансування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з урахуванням поданих заяв про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач та третя особа уповноважених представників в судове засідання не направили.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню, а провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 28333845,61 грн підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (далі - СВБ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (далі - Учасник) укладено Договір №БГ21/01/20-1 про участь у балансуючій групі, який Додатковою угодою №01/06/21 від 19.07.2021 викладено в новій редакції (далі - Договір), відповідно до умов якого сторони об`єднались у балансуючу групу та визначили стороною, відповідальною за баланс, відповідача.

За умовами Договору СВБ зобов`язується нести фінансову відповідальність перед оператором системи передачі за небаланси електричної енергії балансуючої групи, а Учасник зобов`язується нести фінансову відповідальність за свої небаланси електричної енергії перед СВБ.

Згідно з п. 4.8 Договору фактичні обсяги купівлі-продажу електричної енергії, продані однією Стороною і куповані іншою Стороною з метою врегулювання небалансів, визначаються в акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, акті коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та в змінах до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, які оформлюються Сторонами в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до абз. 1 п. 4.19 Договору Учасник оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів СВБ на її банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16:00 год. другого робочого дня, наступного за днем, у якому СВБ надіслано такий рахунок Учаснику у порядку, передбаченому п. 1.5. Договору, або за днем додаткового погодження вищезазначеного рахунку в порядку, передбаченому п. 4.16. Договору.

Абзацом 2 п. 4.19 Договору визначено, що СВБ оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів Учаснику на його банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16:00 год. п`ятого робочого дня, наступного за днем надходження коштів на сплату рахунків на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний Розрахунковий місяць від учасників Балансуючої групи, які купують електричну енергію для врегулювання небалансів у СВБ, або від АР за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що у разі порушення Учасником балансуючої групи строків розрахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього Договору на строк більш ніж 5 (п`ять) днів СВБ має право призупинити здійснення розрахунків за власними зобов`язаннями перед таким Учасником балансуючої групи відповідно до цього Договору до моменту погашення ним сум прострочених платежів з урахуванням пені, що розраховується відповідно до п. 7.2. Договору, у повному обсязі або звернути стягнення заборгованості на Фінансову гарантію Учасника, та/або в односторонньому порядку розірвати цей Договір шляхом повідомлення про це Учасника балансуючої групи в порядку, встановленому п. 1.5 Договору та надання АР відповідної заяви про вихід Учасника зі складу Балансуючої групи. Таке розірвання вступає в силу через 2 (два) робочі дні після отримання АР такої заяви.

На виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахункові місяці з червня 2021 року по березень 2022 року, складені на підставі актів коригування (врегулювання) та змін до них, на загальну суму 71883017,28 грн, з яких за червень - серпень 2021 року на суму 65550,76 грн та за березень 2022 року на суму 727492,69 грн.

Відповідачем в свою чергу складено акт № 1146 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022, акт-коригування (врегулювання) № 1237 від 31.03.2022, зміни № 1630 від 11.08.2022 та зміни № 124 від 15.05.2023, відповідно до яких вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої відповідачем позивачу за березень 2022 року, становить 30022797,95 грн. Рахунок на оплату № 915 від 31.03.2022 на суму 30712214,09 грн надіслано відповідачем 22.04.2022 та отримано позивачем 25.04.2022.

Також сторонами складено зміни до актів коригування (врегулювання) за травень 2021 року, вересень 2021 року - лютий 2022 року від 17.12.2021 № 4242, від 09.03.2022 № 678, від 05.05.2022 № 1336, від 24.05.2022 № 1399, від 08.06.2022 № 1443, від 30.06.2022 № 1515 та від 19.07.2022 № 1545, відповідно до яких заборгованість Учасника з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів підлягає зменшенню на загальну суму 1688952,34 грн.

Станом на 31.08.2023 сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 71883017,28 грн, а заборгованість позивача перед відповідачем - 28333845,61 грн.

Станом на 31.08.2023 сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 71883017,28 грн, а заборгованість позивача перед відповідачем - 28333845,61 грн.

Заявою від 31.08.2024 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, надісланою 02.09.2024 та отриманою відповідачем 06.09.2024, позивач заявив про припинення зобов`язань сторін зарахуванням на суму 28333845,61 грн.

Судом встановлено, що в провадженні господарських судів перебувала справа № 908/2446/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого у формі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.08.2024.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі №908/2446/24 позов задоволено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

У вказаній постанові Центрального апеляційного господарського суду встановлено, що «Згодом, 02.09.2024 за вих № 3918, відповідач направив на адресу позивача заяву від 31.08.2024 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, яку СВБ отримала 06.09.2024. У цій заяві зазначалося, що сторони мають зустрічні грошові вимоги: - Сторона-1 (відповідач) у розмірі 71883017,28 грн, підтверджені численними Актами-коригувань та змінами (врегулювання) за період червень 2021 березень 2022 року; - Сторона-2 (позивач) у розмірі 28333845,61 грн за березень 2022 року з урахуванням Актів-коригувань та змінами (врегулювання) за інші місяці. У підсумку відповідач заявив про припинення зобов`язань у цій частині шляхом зарахування зустрічних вимог на суму 28333845,61 грн».

Також у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2025 у справі № 908/2446/24 зазначено, що «У даній справі позивач не заперечував сам факт наявності зобов`язань та їх розміру».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення основного боргу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Наявність та розмір зобов`язань відповідача перед позивачем з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за період з червня 2021 року по березень 2022 року на суму 71883017,28 грн підтверджуються наявними у матеріалах справи актами коригування (врегулювання), змінами до них, рахунками та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2023.

Заявою від 31.08.2024, отриманою відповідачем 06.09.2024, позивач заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 28333845,61 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2025 у справі № 908/2446/24 у визнанні вказаного одностороннього правочину недійсним відмовлено, а отже, зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 28333845,61 грн припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, розмір неоплачених зобов`язань відповідача перед позивачем за Договором становить 43549171,67 грн (71883017,28 грн - 28333845,61 грн).

Строк оплати рахунків позивача визначено абз. 2 п. 4.19 Договору вказівкою на надходження коштів від учасників балансуючої групи або від адміністратора розрахунків.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідач у запереченнях від 29.05.2024 та у додаткових поясненнях визнав, що кошти від адміністратора розрахунків за розрахункові місяці з червня 2021 року по лютий 2022 року надійшли йому у період з 25.01.2022 по 26.05.2023, а отже, строк оплати рахунків позивача за вказаний період настав.

Водночас, доказів надходження відповідачу коштів від адміністратора розрахунків або від учасників балансуючої групи за березень 2022 року матеріали справи не містять.

При цьому, з письмових пояснень третьої особи від 05.04.2024 вбачається, що станом на 31.03.2024 за рахунками врегулювання березня 2022 року наявна заборгованість адміністратора розрахунків перед відповідачем.

Оприлюднені адміністратором розрахунків відомості щодо поточного платіжного періоду для всіх учасників балансуючого ринку, на які посилається позивач, не підтверджують здійснення розрахунків з відповідачем за березень 2022 року.

Отже, визначений абз. 2 п. 4.19 Договору строк оплати рахунків позивача за березень 2022 року на суму 727492,69 грн не настав, а тому позовні вимоги в цій частині заявлені передчасно.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, викладеними у його заяві про зменшення розміру позовних вимог від 02.06.2026 про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за період червень 2021 рік - лютий 2022 рік становить 43549171,67 грн, оскільки загальна сума рахунків позивача за вказаний період (червень 2021 рік - лютий 2022 рік) становить 71155524,59 грн, а з урахуванням зарахування на суму 28333845,61 грн - 42821678,98 грн.

Різниця у розмірі 727492,69 грн становить вартість рахунків позивача за березень 2022 року (рахунок № 15 від 31.03.2022, рахунок № 1148 від 11.08.2022 та рахунок № 28 від 15.05.2023), строк оплати яких не настав, а тому згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України вимоги за ними не могли бути припинені зарахуванням.

Оскільки зобов`язання позивача з оплати рахунку № 915 від 31.03.2022, прострочення оплати якого стало підставою для призупинення відповідачем розрахунків на підставі п. 7.5 Договору, припинилися 31.08.2024 зарахуванням зустрічних однорідних вимог, підстави для призупинення відповідачем розрахунків з позивачем на час вирішення спору відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 42821678,98 грн (43549171,67 грн - 727492,69 грн), а в частині стягнення 727492,69 грн у суду відсутні підстави для задоволення.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат за період з 17.03.2022 по 15.11.2023, суд зазначає, що позивачем здійснено такі нарахування без урахування визначеного абз. 2 п. 4.19 Договору строку оплати рахунків за кожен розрахунковий місяць.

Відповідно до наведених відповідачем у запереченнях від 29.05.2024 відомостей, кошти від адміністратора розрахунків за червень - серпень 2021 року надійшли відповідачу 25.01.2022, за вересень 2021 року - 07.06.2022, за жовтень 2021 року - 22.08.2022, за листопад 2021 року - 05.09.2022, за грудень 2021 року та січень 2022 року - 12.09.2022, за лютий 2022 року - 26.05.2023.

Позивачем, на якого покладено обов`язок довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України), доказів надходження відповідачу коштів за вересень 2021 року - лютий 2022 року до 03.05.2022 не надано, а оприлюднені адміністратором розрахунків відомості щодо стану розрахунків з усіма сторонами, відповідальними за баланс, таких обставин не підтверджують.

Отже, у період з 17.03.2022 по 02.05.2022 прострочення відповідача мало місце лише щодо оплати рахунків за червень - серпень 2021 року на суму 65550,76 грн.

Рахунок № 915 від 31.03.2022 отримано позивачем 25.04.2022, однак у визначений абз. 1 п. 4.19 Договору строк позивачем не оплачено, у зв`язку з чим з 28.04.2022 позивач прострочив виконання грошового зобов`язання, а з 03.05.2022 строк такого прострочення перевищив 5 (п`ять) днів.

Пунктом 7.5 Договору сторони, реалізуючи свободу договору, передбачили право СВБ у разі порушення Учасником строків розрахунків на строк більш ніж 5 (п`ять) днів призупинити здійснення розрахунків за власними зобов`язаннями перед ним.

Про призупинення розрахунків на підставі п. 7.5 Договору відповідач заявив у відзиві на позовну заяву та у запереченнях від 29.05.2024.

Прострочені платежі позивачем до 31.08.2024 погашено не було.

Таким чином, у заявлений позивачем період нарахування з 03.05.2022 по 15.11.2023 відповідач правомірно, відповідно до умов Договору, призупинив розрахунки з позивачем, а отже, у вказаний період відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, у тому числі щодо рахунків, строк оплати яких настав після 03.05.2022.

Доводи позивача про те, що відповідач не скористався іншими передбаченими п. 7.5 Договору можливостями (звернення стягнення заборгованості на фінансову гарантію Учасника, розірвання Договору), судом відхиляються, оскільки п. 7.5 Договору надає СВБ право на вибір способу реагування на порушення Учасником строків розрахунків, а невикористання відповідачем інших можливостей не свідчить про неправомірність призупинення розрахунків.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат на суму 65550,76 грн за період з 17.03.2022 по 02.05.2022, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 253,22 грн та інфляційні витрати у розмірі 2032,07 грн.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення основного боргу суд зазначає наступне.

Вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої відповідачем позивачу за березень 2022 року, з урахуванням змін № 1630 від 11.08.2022 та № 124 від 15.05.2023 становить 30022797,95 грн.

Водночас, сторонами складено зміни до актів коригування (врегулювання) за травень 2021 року, вересень 2021 року - лютий 2022 року від 17.12.2021 № 4242, від 09.03.2022 № 678, від 05.05.2022 № 1336, від 24.05.2022 № 1399, від 08.06.2022 № 1443, від 30.06.2022 № 1515 та від 19.07.2022 № 1545, відповідно до яких заборгованість позивача з оплати електричної енергії для врегулювання небалансів підлягає зменшенню на загальну суму 1688952,34 грн.

Вказані зміни складені до звернення відповідача із зустрічним позовом, а з їх урахуванням заборгованість позивача перед відповідачем станом на дату подання зустрічного позову становила 28333845,61 грн, що відповідає підписаному сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2023.

Доводи відповідача про те, що сума 1688952,34 грн стосується коригувань за інші розрахункові місяці, судом відхиляються, оскільки за умовами п. 4.8 Договору фактичні обсяги купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів визначаються, зокрема, у змінах до актів коригування (врегулювання), а наявність та розмір зазначених змін відповідачем не спростовано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 зазначила, що «Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі».

Зустрічний позов подано 11.12.2023, а зобов`язання позивача з оплати 28333845,61 грн припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 31.08.2024, тобто після відкриття провадження у справі за зустрічним позовом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 28333845,61 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.

Оскільки заборгованість позивача у розмірі 1688952,34 грн була відсутня на момент звернення відповідача із зустрічним позовом, у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення основного боргу в цій частині слід відмовити.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, з 28.04.2022 позивач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати рахунку № 915 від 31.03.2022. Вказане зобов`язання припинилося зарахуванням зустрічних однорідних вимог лише 31.08.2024, тобто після закінчення заявлених відповідачем періодів нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Твердження позивача про наявність у відповідача станом на 25.04.2022 заборгованості перед позивачем у розмірі 70490061,90 грн не звільняють позивача від обов`язку оплатити рахунок № 915 від 31.03.2022 у визначений абз. 1 п. 4.19 Договору строк, з огляду на що судом відхиляються.

До того ж станом на 25.04.2022 строк оплати рахунків позивача, за винятком рахунків за червень - серпень 2021 року на суму 65550,76 грн, не настав.

Лист позивача від 20.05.2022, яким позивач просив зарахувати зустрічні однорідні вимоги на суму 30712214,09 грн та сплатити залишок боргу, не свідчить про припинення зобов`язань зарахуванням, оскільки станом на 20.05.2022 строк оплати рахунків позивача, за винятком зазначених, не настав, а отже, умови для зарахування, передбачені ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, були відсутні.

Перевіривши наданий відповідачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що відповідачем не враховано зміни розміру заборгованості позивача внаслідок складення змін до актів коригування (врегулювання).

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 28.04.2022 по 11.12.2023 з урахуванням зміни розміру заборгованості, суд встановив, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1413018,90 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних слід відмовити.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат за період з травня 2022 року по листопад 2023 року з урахуванням зміни розміру заборгованості, суд встановив, що розмір інфляційних витрат перевищує заявлений відповідачем.

Враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), з позивача на користь відповідача підлягають стягненню інфляційні витрати у розмірі 5460735,28 грн.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови від 26.04.2022 № 413) у підпункті 16 пункту 1 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 дійшла висновку, що «- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії; - зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332».

Перевіривши наданий відповідачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено за період з 01.09.2022 по 28.02.2023, тобто у період дії воєнного стану в Україні, внаслідок чого у суду відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог в цій частині.

Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат вирішення спору.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

У позовній заяві та у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 07.08.2024 позивач просив зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення на визначені у цих заявах суми основного боргу.

Водночас заява про зміну предмету позову (зменшення розміру позовних вимог) від 03.06.2026 (сформована в системі «Електронний суд» 02.06.2026), з урахуванням якої судом розглядаються позовні вимоги, такої вимоги не містить.

Крім того, суд зауважує, що ч. 10 ст. 238 ГПК України носить диспозитивний характер, надаючи право виключно суду вирішувати питання доцільність застосування механізму стягнення відсотків, відносно яких на час прийняття рішення не відомо чи виникне таке право у стягувача.

Щодо розподілу судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Умовами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання первісної позовної заяви, поданої в електронній формі, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 939400 грн згідно з платіжною інструкцією №18130 від 15.11.2023.

З урахуванням коефіцієнта 0,8 та зменшення розміру позовних вимог до 62285712,50 грн розмір судового збору за первісним позовом становить 747428,55 грн.

Позивач просить повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 187880 грн, сплачений без урахування коефіцієнта 0,8, який підлягає поверненню позивачу.

Крім того, оскільки судом вирішується питання про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору за його клопотанням, то, керуючись принципом процесуальної економії, суд вважає за доцільне за власною ініціативою повернути позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3908,45 грн, з огляду на зменшення розміру позовних вимог.

Отже, загальний розмір судового збору, що підлягає поверненню позивачу, становить 191971,45 грн.

За подання зустрічної позовної заяви відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 612424,57 грн згідно з платіжною інструкцією №139 від 11.12.2023. Оскільки провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 28333845,61 грн закрито, а відповідач просить повернути судовий збір у цій частині, відповідачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 425007,69 грн.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням коефіцієнта 0,8, а витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом у частині, що не підлягає поверненню, - пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (01010, м. Київ, вул. Левандовська, 8А, нежиле приміщення 1-8, груп. прим. 10; ідентифікаційний код 41963985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.35; ідентифікаційний номер 42093239) заборгованість у розмірі 42821678 (сорок два мільйони вісімсот двадцять одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн 98 коп., 3% річних у розмірі 253 (двісті п`ятдесят три) грн 22 коп., інфляційні витрати у розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн 07 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 513887 (п`ятсот тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 57 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.35; ідентифікаційний номер 42093239) з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору у розмірі 191971 (сто дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна) грн 45 коп., сплаченої на підставі платіжної інструкції №18130 від 15.11.2023.

Провадження у справі №910/17681/23 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» суми заборгованості у розмірі 28333845 (двадцять вісім мільйонів триста тридцять три тисячі вісімсот сорок п`ять) грн 61 коп. закрити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.35; ідентифікаційний номер42093239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (01010, м. Київ, вул. Левандовська, 8А, нежиле приміщення 1-8, груп. прим. 10; ідентифікаційний код 41963985) 3% річних у розмірі 1413018 (один мільйон чотириста тринадцять тисяч вісімнадцять) грн 90 коп., інфляційні витрати у розмірі 5460735 (п`ять мільйонів чотириста шістдесят тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 28 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 103106 (сто три тисячі сто шість) грн 31 коп.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (01010, м. Київ, вул. Левандовська, 8А, нежиле приміщення 1-8, груп. прим. 10; ідентифікаційний код 41963985) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 425007 (чотириста двадцять п`ять тисяч сім) грн 69 коп., сплаченого на підставі платіжної інструкції №139 від 11.12.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 16.11.2026

Суддя Я.В. Маринченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141537463 ?

Документ № 141537463 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141537463 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141537463 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141537463 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141537463, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141537463, Господарський суд м. Києва було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141537463 відноситься до справи № 910/17681/23

Це рішення відноситься до справи № 910/17681/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141537462
Наступний документ : 141537464