Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.11.2026Справа № 910/11241/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" про стягнення 20 672,83 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У вересні 2026 року Служба безпеки України (далі - СБУ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Проект Груп", у якому просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (далі - Товариство) 20 672,83 грн, з яких: 14 952,93 грн - пеня, 5 719,90 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" умов укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду від 8 грудня 2020 року № 19/2-24 у частині повного та своєчасного виконання обумовлених робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
11 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача на виконання вимог вказаної ухвали надійшла заява від цієї ж дати з доданими до неї документами для усунення недоліків позовної заяви. У вказаній заяві позивач зазначив, що відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту (36100693).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11241/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, наведеною ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 15 вересня 2026 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 15 вересня 2026 року (18 година 40 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 15 вересня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяв не подав.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від 4 жовтня 2026 року про об`єднання в одне провадження справ: № 910/11241/26 (суддя Павленко Є.В.), № 910/11247/26 (суддя Гумега О.В.), № 910/11246/26 (суддя Удалова О.Г.). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2026 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Також 5 жовтня 2026 року від відповідача надійшло клопотання від 4 жовтня 2026 року про розгляд справи № 910/11241/26 за правилами загального позовного провадження.
7 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення від цієї ж дати на вказане клопотання відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2026 року в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 910/11241/26 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
8 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати про поновлення процесуальних строків, встановлених ухвалою суду від 15 вересня 2026 року, а саме на подання: відзиву, заперечень, заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 жовтня 2026 року в задоволенні вказаної заяви відповідача було відмовлено.
13 жовтня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній повідомив суд про те, що ціна позову не змінилась, спірна заборгованість відповідачем погашена не була.
Інших заяв чи клопотань, зокрема, по суті спору, від сторін справи не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
8 грудня 2020 року за результатами проведення процедури публічної закупівлі між Службою та Товариством було укладено договір підряду № 19/2-24, за умовами якого останнє зобов`язалося виконати роботи з будівництва І черги об`єкта "Будівництво житлових будинків для військовослужбовців Служби безпеки України на вул. Причальній, 5-А у Дарницькому районі м. Києва" (добудова житлового будинку № 1) та передати їх замовнику в установлений строк.
Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками.
Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. договору основні параметри (склад та обсяги робіт), що доручаються до виконання Товариству, визначені технічною специфікацією (додаток № 4) і проектною документацією стадії "Робоча документація", яка надається підряднику на умовах, визначених розділом 7 цього правочину. Замовник має право зменшувати обсяги робіт залежно від фактичного фінансування видатків на зазначені цілі.
Згідно з пунктами 3.1.-3.3. вказаного правочину датою початку виконання робіт Товариством є дата підписання сторонами цього правочину. Строк виконання робіт становить 339 календарних днів у період з 26 листопада 2020 року, але не пізніше 30 вересня 2021 року. Строки виконання робіт визначені календарним графіком виконання робіт (додаток № 3).
За умовами пунктів 3.5., 3.6. договору строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін до цього правочину відповідно до чинного законодавства України, у тому числі в разі виникнення документально підтверджених обставин непереборної сили або внесення змін до проектної документації стадії "Робоча документація". Замовник має право в разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт із внесенням у встановленому порядку змін до договору, у тому числі до календарного графіка виконання робіт та договірної ціни.
Пунктом 4.1. вказаного правочину передбачено, що вартість робіт з будівництва вищевказаного об`єкта, визначена сторонами за результатами проведених відкритих торгів та на підставі договірної ціни (додаток № 1) і кошторисної документації (додаток № 2), становить 44 685 300,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 7 447 550,00 грн.
Згідно з пунктом 4.2. договору його ціна не може змінюватися після підписання до виконання сторонами зобов`язань у повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Сторонами погоджено, що вартість робіт, матеріалів та ресурсів, визначених проектно-кошторисною документацією, є динамічною та може підлягати уточненню в межах кошторисної вартості (цінової пропозиції).
За умовами пункту 5.3.1. вказаного правочину замовник зобов`язаний передати підряднику проектну документацію стадії "Робоча документація", а відповідно до пункту 5.3.2. цього договору - здійснювати розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування коштів підряднику.
Пунктом 5.5.1. договору встановлено обов`язок Товариства виконати роботи в установлені замовником і календарним графіком строки, включаючи можливі роботи, які чітко не вказані в технічній специфікації, але необхідні для повного виконання робіт та нормальної експлуатації об`єкта.
За умовами пунктів 10.1., 10.2. вказаного правочину Товариство гарантує виконання робіт згідно з календарним графіком, а замовник здійснює контроль за ходом їх виконання.
Відповідно до пунктів 11.1.-11.3. договору оплата робіт здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету за КПКВ 6521100 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України" по КЕКВ 3121 "Капітальне будівництво (придбання) житла", у межах кошторисних призначень на зазначені цілі, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій. Додаткові угоди до цього правочину на виконання робіт укладаються на кожний бюджетний рік окремо, із зазначенням обсягу річного фінансування робіт.
Пунктами 12.1., 12.2. вказаного правочину передбачено, що замовник здійснює розрахунки лише за фактично виконані підрядником роботи на підставі первинних облікових документів. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, акти вартості змонтованого устаткування) і подає їх для підписання замовнику. Останній зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом трьох робочих днів з моменту їх одержання.
Відповідно до пункту 12.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15-ти робочих днів з дня підписання замовником актів форми № КБ-2в, довідок форми № КБ-3, актів вартості змонтованого устаткування за наявності бюджетних асигнувань, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.
Пунктом 14.3. вказаного правочину встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язання з підрядника стягується пеня в розмірі 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 %.
Відповідно до пунктів 17.1., 17.2. договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але до повного виконання зобов`язань сторін за договором. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього правочину.
1 липня 2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2-19/2-36 до договору від 8 грудня 2020 року № 19/2-24, за умовами пункту 1 якої сторони домовилися зменшити договірну ціну на 960,00 грн та викласти пункти 4.1., 11.2. договору в новій редакції. Зокрема, відповідно до зміненого пункту 4.1 договору загальна вартість робіт становить 44 684 340,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 7 447 390,00 грн. Згідно з пунктом 2 цієї додаткової угоди сторони погодили внести зміни до додатків № 1, № 2 та № 5 до договору й викласти їх у новій редакції.
Додатками до вказаної додаткової угоди визначено договірну ціну, кошторисну документацію та план фінансування будівництва на весь період його здійснення.
31 грудня 2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 4-19/2-94 до договору від 8 грудня 2020 року № 19/2-24, за умовами пункту 1 якої сторони погодили продовжити строк виконання робіт до 31 березня 2022 року та внести відповідні зміни до пункту 3.2 договору. Крім того, зазначеною додатковою угодою сторони погодили внесення змін до плану фінансування робіт на весь період будівництва та календарного графіка виконання робіт, виклавши відповідні додатки в новій редакції.
Як зазначала Служба у своєму позові, у межах виконання умов договору Товариство виконало роботи на загальну суму 44 602 627,20 грн, у тому числі ПДВ - 7 433 771,20 грн, які були прийняті й оплачені Службою відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжних інструкцій: від 18 грудня 2020 року № 113 на суму 5 112 300,00 грн, у тому числі ПДВ - 852 050,00 грн; від 14 липня 2021 року № 5610 на суму 15 375 285,60 грн, у тому числі ПДВ - 2 562 547,60 грн; від 7 вересня 2021 року № 717 на суму 5 310 033,60 грн, у тому числі ПДВ - 885 005,60 грн; від 27 вересня 2021 року № 8044 на суму 1 725 433,20 грн, у тому числі ПДВ - 287 572,20 грн; від 11 листопада 2021 року № 9493 на суму 3 949 471,20 грн, у тому числі ПДВ - 658 245,20 грн; від 8 грудня 2021 року № 10685 на суму 3 362 032,80 грн, у тому числі ПДВ - 560 338,80 грн; від 22 грудня 2021 року № 11630 на суму 5 789 319,60 грн, у тому числі ПДВ - 964 886,60 грн; від 28 грудня 2021 року № 11947 на суму 3 699 872,40 грн, у тому числі ПДВ - 616 645,40 грн; від 30 грудня 2022 року № 13665 на суму 113 935,20 грн, у тому числі ПДВ - 18 989,20 грн; від 30 грудня 2022 року № 13668 на суму 164 943,60 грн, у тому числі ПДВ - 27 490,60 грн.
Судом встановлено, що у визначений договором строк Товариство всього погодженого сторонами об`єму робіт не виконало, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відомості обсягів невиконаних робіт за договором підряду від 8 грудня 2020 року № 19/2-24 (з урахуванням додаткових угод) на об`єкті "Будівництво житлових будинків для військовослужбовців Служби безпеки України на вул. Причальній, 5-А у Дарницькому районі м. Києва" (добудова житлового будинку № 1), складеного 17 серпня 2026 року Управлінням капітального будівництва Департаменту господарського забезпечення Служби. У вказаній відомості наведено перелік робіт, які, за даними позивача, залишилися невиконаними, із зазначенням їх найменувань, одиниць виміру та обсягів, зокрема, робіт з благоустрою території, улаштування дорожніх основ і покриттів, озеленення території.
За розрахунком Служби, вартість невиконаних Товариством робіт за договором становить 81 712,80 грн, що визначена як різниця між погодженою сторонами вартістю робіт у розмірі 44 684 340,00 грн та вартістю фактично виконаних робіт у розмірі 44 602 627,20 грн. Доказів виконання робіт на вказану суму відповідачем до суду подано не було й такі докази в матеріалах справи відсутні.
У зв`язку з неналежним виконанням Товариством зобов`язань за договором Служба на підставі пункту 14.3. договору нарахувала відповідачу штрафні санкції в загальному розмірі 20 672,83 грн, з яких: 14 952,93 грн - пеня за період прострочення з 1 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року, нарахована на вартість невиконаних робіт у розмірі 81 712,80 грн із застосуванням ставки 0,1 % за кожний день прострочення; 5 719,90 грн - штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт за прострочення виконання зобов`язання понад 30 календарних днів.
31 липня 2026 року Служба звернулася до Товариства з претензією № 19/18-1442, у якій повідомила про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами підряду від 16 листопада 2020 року № 19/2-23, від 8 грудня 2020 року № 19/2-24 та від 30 травня 2022 року № 19/2-13. У зазначеній претензії Служба вказала, що загальна вартість невиконаних Товариством зобов`язань за трьома договорами становить 5 081 794,01 грн, з яких за спірним договором від 8 грудня 2020 року № 19/2-24 - 81 712,80 грн. Посилаючись на порушення Товариством установлених строків виконання робіт, позивач вимагав у місячний строк сплатити штрафні санкції в загальному розмірі 1 280 828,16 грн, з яких за договором від 8 грудня 2020 року № 19/2-24 - 20 672,83 грн. Однак, ця претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом частини 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, додатковою угодою від 31 грудня 2021 року № 4-19/2-94 сторони погодили продовження строку виконання робіт за договором від 8 грудня 2020 року № 19/2-24 до 31 березня 2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство у вказаний строк роботи з благоустрою території, улаштування дорожніх основ і покриттів та озеленення території на загальну суму 81 712,80 грн з ПДВ не виконало. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Посилання Товариства на завершення будівництва об`єкта, введення його в експлуатацію та заселення суд відхиляє, оскільки зазначені обставини самі по собі не свідчать про належне виконання всіх передбачених договором робіт у встановлений зазначеним правочином строк.
При цьому, відповідачем не надано доказів виконання саме тих робіт із благоустрою території, улаштування дорожніх основ і покриттів та озеленення території, які зазначені Службою у відомості від 17 серпня 2026 року.
Суд відхиляє посилання Товариства на одностороннє складення зазначеної відомості, оскільки сам по собі факт оформлення відповідного документа однією із сторін не свідчить про недостовірність зазначених у ньому даних. Твердження відповідача про невідповідність зазначеної у цій відомості інформації фактичним обсягам виконаних робіт не підтверджені належними доказами, які б спростовували наведені позивачем обставини.
Крім того, суд відхиляє посилання Товариства на судове рішення у справі № 910/5223/25 щодо визнання недійсними окремих положень договору від 8 грудня 2020 року № 19/2-24, оскільки зазначене рішення не набрало законної сили в установленому законом порядку, а відтак зазначені у ньому обставини не мають преюдиційного значення для розгляду даної справи відповідно до приписів частини 4 статті 75 ГПК України.
Сама по собі наявність судового спору щодо дійсності окремих положень договору не спростовує обставин порушення відповідачем строків виконання договірного зобов`язання та не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за таке порушення.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Приписами статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною 2 статті 231 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено: якщо порушено господарське зобов`язання, у якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, застосовуються в разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.
Судом встановлено, що Служба відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки.
У зв`язку з неналежним виконанням Товариством своїх зобов`язань за договором Служба просила стягнути з відповідача 14 952,93 грн пені, нарахованої за період з 1 квітня 2022 року по 30 вересня 2022 року, а також 5 719,90 грн штрафу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, судом встановлено, що їх нарахування здійснено на загальну вартість невиконаних робіт у розмірі 81 712,80 грн з урахуванням ПДВ.
У той же час відповідно до підпункту 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 188.1. статті 188 цього Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів і послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням установлених зазначеною нормою особливостей.
Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі (постанови Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 1 червня 2021 року в справі № 916/2478/20 та в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 року в справі № 910/12764/20.
Тобто, ПДВ за своєю правовою природою є непрямим податком, який включається до ціни товарів, робіт чи послуг у випадках, передбачених податковим законодавством, проте сам по собі не становить вартості відповідних робіт.
Положеннями частини 2 статті 231 ГК України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин сторін) передбачено нарахування штрафних санкцій саме від вартості товарів, робіт чи послуг, щодо яких допущено прострочення виконання зобов`язання.
Таким чином, суд виходить із того, що базою для нарахування передбачених зазначеною нормою пені та штрафу є вартість невиконаних робіт без урахування ПДВ, оскільки останній має податкову природу та не є складовою вартості безпосередньо невиконаного зобов`язання.
У зв`язку з цим судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум пені та штрафу в межах визначеного позивачем періоду прострочення виконання договірного зобов`язання, виходячи з належної бази їх нарахування - вартості невиконаних робіт без урахування ПДВ, яка становить 68 094,00 грн. За результатами проведеного перерахунку судом встановлено, що обґрунтований розмір пені становить 12 461,20 грн, штрафу - 4 766,58 грн. Відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у зазначеному судом розмірі. Позовні вимоги про стягнення 2 491,73 грн пені та 953,32 грн штрафу є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.
Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки сторони у даній справі не заявляли про застосування позовної давності щодо стягнення спірних сум, то позовна давність до цих позовних вимог судом не застосовується.
Інші доводи, на які посилалося учасники справи під час її розгляду, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позовні вимоги Служби підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (01014, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 41-Б, кабінет 2018; ідентифікаційний код 36100693) на користь Служби безпеки України (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33; ідентифікаційний код 00034074) 12 461 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят одну) грн 20 коп. пені, 4 766 (чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн 58 коп. штрафу та 2 218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) грн 72 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту рішення 16 листопада 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко
Судове рішення № 141537441, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/11241/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: