Ухвала суду № 141537037, 17.11.2026, Господарський суд Волинської області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
903/829/26
Номер документу
141537037
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

17 листопада 2026 рокуСправа № 903/829/26Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна

за відсутності учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області матеріали по справі №903/829/26 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність,

В С Т А Н О В И В:

03.09.2026 фізична особа ОСОБА_1 сформувала в системі "Електронний суд" заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 07.09.2026 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 22.09.2026 року об 11:30 год. особисту явку ОСОБА_1 в судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 22.09.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, заборонено боржнику - фізичній особі ОСОБА_1 вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 27.10.2026.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) 22.09.2026 за №8541 на офіційному веб-порталі судової влади України було здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

24.09.2026 Адміністрацією Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2026 надано інформацію, про те, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією за період з 22.09.2023 по 22.09.2026 громадянкою України боржником ОСОБА_1 не виявлено.

01.10.2026 та 02.10.2026 представник АТ "Державний ощадний банк України", АТ "Універсал Банк" надіслав до суду повідомлення про відкриті рахунки ОСОБА_1 .

05.10.2026 Головним управлінням ДПС у Волинській області на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2026 надано інформацію про доходи ОСОБА_1 та членів сім`ї.

05.10.2026 та 13.10.2026, 16.10.2026 на адресу суду надійшла відповідь з АТ "Райффайзен Банк" та АТ КБ "Приватбанк", АТ "Ідея Банк" стосовно рахунків ОСОБА_1 .

Арбітражна керуюча Белінська Наталія Олександрівна сформувала в системі "Електронний суд" наступні документи:

1.Звіт про результати декларації боржника.

2. Акт опису майна боржника від 19.10.2026.

3. Звіт про виконану роботу керуючої реструктуризацією станом на 22.10.2026.

4.Клопотання, в якому просить суд провести попереднє засідання суду 27 жовтня 2026 р. о 10:15 год. по справі та призначити підсумкове засідання у про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

5. Відомість про результати розгляду вимог кредиторів по справі № 903/829/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , в якій вказала, що Белінська Наталія 23.10.2026 надіслала за допомогою поштового сервісу АТ "Укрпошта" кредиторам, які зазначені в заяві боржника про неплатоспроможність, повідомлення про відкриття провадження, про наслідки неподання заяви кредиторами відповідно до п.8 ч.1 ст.90 КУзПБ та про дату проведення попереднього засідання суду.

22.10.2026 боржниця сформувала в системі "Електронний суд" клопотання, яким долучила виправлені декларації.

Ухвалою від 27.10.2026 засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкладено на 10.11.2026 о 11:30 год.

27.10.2026 керуюча реструктуризацією подала до суду повідомлення кредиторам з доказами надіслання вказаного повідомлення.

Арбітражна керуюча на відеозв`язок не вийшла.

Ухвалою суду від 10.11.2026 відкладено засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 17.11.2026 о 11:00 год. Зобов`язано керуючу реструктуризацією в строк до 13.11.2026 подати до суду звіт про виконану роботу та подальший хід процедури реструктуризації боргів боржника.

13.11.2026 боржниця сформувала в системі «Електронний суд» клопотання, в якому просить суд закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з наслідками та визнати вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, погашеними.

13.11.2026 Арбітражна керуюча Белінська Наталія Олександрівна сформувала в системі "Електронний суд" наступні документи:

1.Заяву/пропозицію щодо заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

2. Клопотання про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що підтримує в повному обсязі подану пропозицію ОСОБА_1. про закриття провадження у справі та інші заяви, клопотання подані керуючою реструктуризацією.

3. Клопотання, в якому просить постановити ухвалу про перерахування з депозитного рахунку Господарського суду Волинської області основну грошову винагороду арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №903/829/26 за кошти сплачені Боржником в сумі 4992,00 грн за наступними реквізитами: № рахунку: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» Отримувач: Белінська Наталія Олександрівна Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .

4. Звіт про виконану роботу керуючої реструктуризацією.

16.11.2026 зареєстровано заяву ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» про грошові вимоги кредитора до боржника, в якому заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до боржника ОСОБА_1 у розмірі 2 142,00 гривень заборгованості та судових витрат у розмірі 12324,80 гривень, з яких 5324,80 грн - судовий збір та 7 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу. Грошові вимоги кредитора включити до реєстру вимог кредиторів.

17.11.2026 керуюча реструктуризацією сформувала в системі «Електронний суд» повідомлення про результати розгляду вимог кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

В призначене судове засідання не з`явилися кредитор, боржниця та арбітражний керуючий, хоча належним чином були повідомлені.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 02.06.2026 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КІФ» (код ЄДРПОУ: 42359240) (далі - Кредитодавець або Товариство) та Боржником (далі - Клієнт) укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 6439827 (далі - Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.3. Кредитного договору, за цим Договором Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов`язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума Кредиту складає - 900,00 гривень. Тип Кредиту - Кредит.

Строк пільгового кредитування - 30 дні (в) (день).

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості Кредиту для Клієнта та реальної річної процентної ставки за цим Договором (далі за текстом - «Графік платежів»), що є Додатком №1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована.

За користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

-Пільгова процентна ставка (знижка) у розмірі 1.42% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду (30 календарних днів з 02.06.2026 по 01.07.2026).

-Стандартна процента ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду (60 календарних днів з 02.07.2026 по 31.08.2026).

Згідно з п. 4.2. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 31.08.2026 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно Графіку платежів.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта за стандартом IBAN UA ___, та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 900,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги долучив Підтвердження від ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021.

Боржник свої зобов`язання належним чином не виконав, кредиту не повернув.

29.09.2026 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КІФ» (надалі - Продавець) та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (надалі -Покупець ) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимог № 29092026.

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов`язується продати (відступити) Покупцю Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Покупець зобов`язується прийняти (придбати) такі Права вимоги та сплатити Продавцю Ціну придбання в порядку та на умовах визначених Договором.

Згідно п. 2.1. Договору Перехід від Продавця до Покупця Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Покупець стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Продавця до Покупця Прав вимоги.

З метою дотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних», до матеріалів справи долучено копію частини (Витяг) Реєстру прав вимог. Таким чином, на підставі Реєстру прав вимог до Договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимог від 29.09.2026 року, Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 2 142,00 гривень.

З дати відступлення Прав Вимоги, Продавець перестає бути стороною за укладеними Кредитними Договорами, а Покупець стає виключним та єдиним кредитором згідно реєстру та набуває всіх прав за ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.

Згідно із ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частинами 4, 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч.7, абзацом 1 ч.8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 9 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Згідно із ч.12, 13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України закріплено що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 1082 ЦК України Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимог ТзОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" у частині витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частини перша, друга, третя та четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу кредитором подано копію укладеного між ТзОВ "Фінансова Компанія "Ел.Ен.Груп" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Квадра право" (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого адвокатське об`єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правовою характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно реєстру боржників. Клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрат необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг щодо надання правової (юридичної) допомоги за цим договором (послуги) визначається за домовленістю сторін іа складається з наступного розрахунку:

-підготовка, подання до відповідного господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації - 7000,00 грн;

-ведення справи в апеляційній інстанції - 8000,00 грн;

- ведення справи в касаційній інстанції - 9000,00 грн; загальна сума за договором складається з сум вказаних у актах виконаних робі, що є додатками до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Сплата за договором відбувається протягом 10 (десяти ) днів після підписання акту виконаних робіт та або направлення клієнту рахунку на оплату послуг.

За умовами п. 4.1. цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2027.

Сторонами складено та підписано акт від 10.11.2026 про надання правничої (правової) допомоги до договору №15042026 від 15.04.2026, відповідно до якого сторони підтверджують, що загальна вартість наданих послуг в справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 становить 5000,00 грн. Також до заяви приєднано детальний опис робіт (наданих послуг) станом на 10.11.2026.

Судом враховано, що ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» просить визнати грошові вимоги до Боржника у сумі 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Однак, згідно наданих Заявником акту прийому-передачі наданих послуг від 10.11.2026 та Детального опису виконаних робіт (наданих послуг) від 10.11.2026 року вартість наданих послуг становить 5000,00 грн.

Отже, розмір заявлених вимог в сумі 2000,00 грн витрат на правову допомогу не підтверджено доказами та не підлягає до задоволення.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З письмових пояснень керуючого реструктуризацією вбачається, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн є очевидно завищені та неспівмірні. На переконання керуючої реструктуризацією заява кредитора - фінансової установи до споживача є справою незначної складності та не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Дослідивши докази надання правничих послуг адвоката, оцінивши відповідні витрати кредитора та їх співмірність із визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України критеріями стосовно цієї справи та беручи до уваги заперечення керуючої реструктуризацією Белінської Н. О., суд дійшов висновку про те, що витрати кредитора на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн є неспівмірними із складністю справи.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 викладена правова позиція про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд бере до уваги, що заява з грошовими вимогами до боржника у даній справі є нескладною, її підготовка не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль (з огляду на те, що адвокатом витрачено 2 години), звернення кредитора за правничою допомогою у нескладному питанні до адвоката є його особистим вибором, не зумовленим обов`язковим приписом процесуального законодавства.

Крім цього, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало від адвоката значних зусиль, оскільки підтверджуються договором факторингу та витягом з реєстру боржників.

Отже, оцінивши додані до заяви докази та заперечення керуючого реструктуризацією, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами до боржника у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, кількості підготовлених адвокатом кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання витрат на професійну правничу допомогу ТзОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у розмірі 2500,00 грн, решту грошових вимог на суму 2500,00 грн з наведених вище підстав слід відхилити.

Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ).

За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі №903/829/26 кредитор сплатив судовий збір у розмірі 5324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2745 від 16.11.2026.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить два розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн. Судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимоги до боржника становить 6656,00 грн.

Кредитор сплатив судовий збір у розмірі 5 324,80 грн з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні документів через "Електронний суд" судовий збір сплачується з понижуючим коефіцієнтом в розмірі 0,8.

Отже, сплачений кредитором судовий збір у розмірі 5 324,80 грн підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства до задоволення вимог кредиторів.

Кредиторські вимоги ТзОВ ТзОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" були розглянуті арбітражною керуючою Белінської Н. О. та частково визнані нею на загальну суму 2142,00 грн, а саме:

-900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог);

-1242,00 грн. грн. - заборгованість за відсотками (2 черга задоволення вимог);

-2000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі:

- 2142,00 грн - вимоги 2 черги.

- 7824,80 грн - (5324,80 грн - судовий збір та 2500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу) - позачергово.

Решту грошових вимог, а саме: 4500,00 грн витрат на правову допомогу слід відхилити з підстав, наведених вище.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 22.09.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а оголошення про відкриття справи про банкрутство здійснено на сайті судової влади України 22.09.2026 року.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» подана до суду 16.11.2026 - тобто з порушенням 30 денного строку їх заявлення.

Суд зазначає, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» не дотрималося встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку заявлення вимог.

Однак у такому разі застосовуються наслідки пропуску зазначеного строку кредитором, що вказані в ч. 4 ст. 45 КУзПБ і такий пропуск строку не є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог. Кредитор може заявити свої конкурсні грошові вимоги до фізичної особи - боржника протягом всього часу процедури реструктуризації у справі про неплатоспроможність, зокрема, і після затвердження господарським судом плану реструктуризації боргів.

У зв`язку з чим заявлені грошові вимоги кредитора підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів без вирішального голосу на зборах кредиторів.

Заяви інших кредиторів з грошовими вимогами до боржника до суду не надходили.

На кредитора при зверненні у справі про банкрутство із заявою про визнання грошових вимог до боржника покладений обов`язок надати на підтвердження цих вимог разом з заявою всі докази, які відповідають вимогам щодо доказів (статті 76-79 ГПК України), незалежно від того, чи вважає він певну сукупність доказів достатнім для підтвердження грошових вимог до боржника, та незалежно, чи заперечують інші учасники його грошові вимоги. У протилежному випадку - у разі ненадання кредитором всіх документів на підтвердження грошових вимог - він несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням ним процесуальних дій (стаття 13 ГПК України), що, водночас, не виключає поширення на кредитора права надавати додаткові докази за правилами статті 269 ГПК України.

Отже, Кредитор при зверненні з відповідною заявою до суду першої інстанції мав надати всі документи, які дозволили б суду встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання Боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, платіжних документів, банківських виписок, платіжних доручень, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Про це свідчить практика Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 грудня 2023 року по cправі № 918/463/22.

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У зв`язку з визнанням грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до фізичної особи ОСОБА_1 , Заява/пропозиція арбітражної керуючої щодо заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та клопотання боржниці про закриття провадження у справі до задоволення не підлягають.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках та з підстав встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

У зв`язку з визнанням грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до фізичної особи ОСОБА_1 , з метою всебічного та об`єктивного вирішення даного спору, господарський суд, приходить до висновку про відкладення засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.202, 216, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до фізичної особи ОСОБА_1 , задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (ЄДРПОУ: 41240530, адреса: 01001, місто Київ, вул. Ірининська, будинок 5/24, офіс 89) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) в розмірі:

- 2142,00 грн - вимоги 2 черги (без права вирішального голосу на зборах кредиторів).

- 7824,80 грн - (5324,80 грн - судовий збір та 2500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу) - позачергово.

Решту вимог відхилити.

3. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Белінську Н.О. включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Відмовити у задоволенні заяви/пропозиції арбітражної керуючої щодо заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та клопотання боржниці про закриття провадження у справі.

5. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відкласти на 08 грудня 2026 року о 10:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Волинської області за адресою: пр-т Волі,54а, м. Луцьк, в залі судових засідань № 103.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повна ухвала суду підписана 17.11.2026.

Суддя І. О. Гарбар

Часті запитання

Який тип судового документу № 141537037 ?

Документ № 141537037 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141537037 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141537037 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141537037 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141537037, Господарський суд Волинської області

Судове рішення № 141537037, Господарський суд Волинської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141537037 відноситься до справи № 903/829/26

Це рішення відноситься до справи № 903/829/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141537036
Наступний документ : 141537038