Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________
У Х В А Л А
попереднього засідання
09 листопада 2026 р. Справа № 902/716/26
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.
представника боржника - Суховерської О.В. (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/716/26 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією в справі арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.
14.08.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на офіційному вебпорталі Судової влади України.
04.09.2026 на адресу суду від ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 04.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/716/26.
14.09.2026 на адресу суду від ТОВ "ФК "Технофінанс" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 12.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/716/26.
Вказані заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2026
Ухвалою суду від 22.10.2026 відкладено попереднє засідання у справі та оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду заяв ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ТОВ "ФК "Технофінанс" про визнання грошових вимог до боржника на 09.11.2026.
В судовому засіданні 09.11.2026 розглядалися грошові вимоги кредитора до боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов`язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В судовому засіданні 09.11.2026 судом розглянуто такі заяви:
1) ТОВ "ФК"ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 04.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 14 154,00 грн.
Вказана заява мотивована тим, що 03.01.2026 між ТОВ "ФК "КІФ" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3102076, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання умов договору ТОВ "ФК "КІФ" надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.
20.04.2026 між ТОВ "ФК "КІФ" та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір факторингу № 02042026, відповідно до якого ТОВ "ФК "КІФ" відступило своє право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
Таким чином, на підставі Договору та Реєстру, Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі14 154,00 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 6 000,00 грн.;
- прострочений залишок заборгованості по процентам, розрахований відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" - 8 154,00 грн.;
Крім того, кредитор просить визнати витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. та суму судового збору в сумі 5 324,80 грн.
Наведені обставини підтверджені відповідними письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора від 20.10.2026 грошові вимоги визнав частково в сумі 6 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 5 292,00 грн. - заборгованості по процентам. Що стосується витрат на правничу допомогу, звертає увагу, що виконані роботи (надані послуги), виконані адвокатом, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки заяви про грошові вимоги кредитора; подані матеріали не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час. Крім того, визначення складу і розміру грошових вимог Кредитора не потребувало значних зусиль, так як останній визначений у розрахунку заборгованості за кредитним договором виконаним первісним кредитором.
Боржниця у повідомленні від 21.10.2026 вимоги визнає частково в сумі 6 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та заперечує щодо заборгованості по відсотках та витрат на правову допомогу.
Дослідивши додані до заяви з кредиторськими вимогами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги суд встановив наступне.
Як вбачається зі змісту заяви та наданих заявником документів, вимоги в частині за заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн. підтверджені матеріалами справи, визнані боржником та керуючим реструктуризацією є обгрунтованими та такими, що підлягають визнанню.
Щодо заявлених кредитором відсотків у сумі 8 154,00 грн за період з 03.01.2026 по 02.04.2026 суд зазначає таке.
Боржник та арбітражний керуючий стверджує, що за Кредитним договором розмір денної процентної ставки, що перевищує 1%, суперечить положенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-1Х), у зв`язку з чим відповідні умови договору є нікчемними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за результатом аналізу умов Кредитного договору встановлено, що відповідно до п. 3.6. Кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (5292 (загальні витрати) грн. / 6000 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.98% в день.
П. 3.4. договору передбачено пільгову процентну ставку у розмірі 1,35 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду кредитування з 03.01.2026 по 01.02.2026 та стандартну процентну ставку у розмірі 1,59 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується у стандартний період кредитування з 02.02.2026 по 03.04.2026 (п. 3.4 договору).
Сума заборгованості за процентами у розмірі 8 154,00 грн., яку заявив Кредитор, визначена виходячи з денної процентної ставки, яка відповідає процентним ставкам, зазначеним у п. 3.4. Кредитного договору.
З вказаними розмірами та сумами платежів за кредитним договором боржник погодився, підписавши договір про надання коштів у позику та зобов`язався його виконувати належним чином.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Вказаний кредитний договір не був визнаний недійсним у судовому порядку.
Враховуючи наведене, вимоги в частині заборгованості за відсотками в сумі 8 154,00 грн. також підлягають визнанню.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як встановлено судом, на підтвердження наданої правничої допомоги, представник кредитора надав суду: договір про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, укладений між Адвокатським об`єднанням "Квадра право" та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП"; ордер серії ВЕ № 1195499 на ім`я адвоката Гірчак А.М.; свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності серії МК № 001698 від 08.11.2019, детальний опис виконаних робіт від 19.08.2026, згідно якого АО надано правову допомогу клієнту з підготовки, подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 та супроводження справи, вартість наданих послуг становить 7 000 грн., акт прийому-передачі наданих послуг від 19.08.2026 до договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, в т.ч. щодо наданих послуг за боржником ОСОБА_1 (вартість - 7 000,00грн).
За умови надання договору про надання правничої допомоги, ордера адвоката та акту наданих послуг, такі витрати підлягають врахуванню незалежно від факту їх фактичної оплати, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Водночас, у постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. є таким, що не відповідає критерію співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складності цієї справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг)(в частині розгляду кредиторської заяви ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП"), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, сумою заявлених вимог.
Із наданого розрахунку (Акт від 19.08.2026) вбачається, що чотири години роботи адвоката було витрачено. При цьому Акт не містить деталізації робіт, зазначається лише про складання заяви з грошовими вимогами.
Крім того, опис робіт не містить достатньої конкретизації щодо обсягу проведеного аналізу, кількості та характеру опрацьованих судових рішень ЄДРСР, конкретних правових питань, які досліджувалися адвокатом, а також способу визначення заявленого часу на виконання кожної із зазначених дій.
Таким чином, наведений розрахунок фактично містить загальний перелік взаємопов`язаних дій без належної конкретизації їх фактичного обсягу та складності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що розумним розміром витрат ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Гірчак А.М., виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, є 3500,00 грн., які підлягають віднесенню до витрат, пов`язаних з провадженням у справі № 902/716/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
В іншій частині витрат заявника на правничу допомогу, суд відмовляє.
Судом також встановлено, що ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулося до суду в строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги - визнанню в сумі 14 154,00 грн. з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів) та витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 3 500,00 грн. (до задоволення вимог кредиторів).
2) ТОВ" ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» від 12.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника.
Вказана заява мотивована тим, що 03.01.2026 між ТОВ "ФК "ТОП 1" та ОСОБА_1 укладено Договір позики "Базовий ТОП" № 3264306506-564880.
Відповідно до п. 2.1 умов договору Позичальнику було надано позику у загальному розмірі 29 498,00 грн, з яких 21 900,00 грн становила сума кредитних коштів, що була фактично перерахована Позичальнику, а 7 598,00 грн - комісія за надання позики, утримана Позикодавцем відповідно до умов договору.
Факт надання кредитних коштів підтверджується договором позики, інформацією щодо реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, документами щодо перерахування кредитних коштів, а також іншими документами, що додаються до цієї заяви.
Відповідно до умов договору Позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти, комісію та інші платежі у строки та порядку, визначених договором.
Кінцевий строк повернення позики був встановлений 12 червня 2026 року.
Незважаючи на належне виконання первісним кредитором своїх договірних зобов`язань, Боржник кредитні кошти не повернув, обов`язкові платежі не здійснив, у зв`язку із чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до розрахунків заборгованості, складені кредиторами, заборгованість Боржника за Договором позики №3264306506-564880 становить 80 856,78 грн, що складається з:
29 498,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;
36 609,78 грн - заборгованість за процентами;
0,00 грн - заборгованість за пенею;
14 749,50 грн - штраф;
Право вимоги за зазначеним договором неодноразово відступалося відповідно до вимог статей 512- 516, 1077- 1082 Цивільного кодексу України.
Так, 1 травня 2026 між ТОВ «ФК «ТОП1» та ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» було укладено Договір факторингу №2026-05-2ФБ, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» перейшло право вимоги до Боржника.
Надалі, 04 травня 2026 між ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» та ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» укладено Договір факторингу №04-05-26ФБ, відповідно до якого ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» набуло усіх прав кредитора за Договором позики №3264306506-564880.
Після набуття права вимоги ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» не здійснювало жодних додаткових нарахувань за договором позики. Заявлена до визнання сума заборгованості відповідає розміру заборгованості, яка існувала на момент відступлення права вимоги та підтверджується розрахунком заборгованості, складеним попереднім кредитором.
Враховуючи наведене, ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» просить визнати грошові вимоги в сумі 80 856,78 грн. з якої заборгованість з тіла кредиту - 29 498,00 грн., заборгованість за процентами - 36 609,78 грн., штраф - 14 749,50 грн., а також та 5 324,80 грн. судового збору.
Керуючий реструктуризацією згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора від 20.10.2026 грошові вимоги не визнає з тих підстав, що заява підписана та направлена особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Боржниця згідно повідомлення від 21.10.2026 на заяву ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» зазначила, що кредитором не надано належних доказів , які б підтверджували факт перерахування боржниці позики саме в розмірі 29 498,00 грн., в матеріалах справи міститься довідка в якій зазначено суму платежу 21 900,00 грн.
Також боржниця заперечує щодо нарахування комісії за видачу кредиту, посилаючись на ЗУ "Про споживче кредитування", та штрафу в сумі 5 000,00 грн., посилаючись на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Дослідивши додані до заяви з кредиторськими вимогами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги суд встановив наступне.
Що стосується заборгованості в сумі 29 498,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1. Договору позики, позикодавець надає позичальнику грошові кошти в позику в сумі 29498,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності шляхом перерахування на рахунок позичальника, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника у форматі НОМЕР_2 , а позичальник зобов`язується повернути позику, сплатити проценти та комісії, за користування позикою, визначені цим договором у строки, встановлені Графіком платежів. Сума позики складається з двох частин та включає в себе суму у розмірі 7598 грн., що нараховується та утримується позикодавцем із суми позики в день надання позики (комісія за надання позики).
Тобто заборгованість в сумі 29 498,00 грн. складається з суми позики в розмірі 21900,00 грн. та комісії за видачу кредиту в сумі 7 598,00 грн.
Боржниця фактично отримала суму позики в розмірі 21 900,00 грн., Кредитором не надано належних доказів (виписки за картковим рахунком, квитанції чи платіжної інструкції), які б підтверджували факт перерахування Боржниці позики саме в розмірі 29 498,00 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про визнання боргу в сумі 21 900,00 грн.
Що стосується комісії за надання кредиту в сумі 7 598,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 виснували, що умова договору про споживчий кредит щодо стягнення комісії, яка не пов`язана з наданням окремої, чітко визначеної та погодженої зі споживачем послуги, є нікчемною відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», незалежно від того, як саме її названо в договорі (комісія за обслуговування, за надання, за розрахунково- касове обслуговування тощо) - визначальним є економічна суть платежу, а не його найменування.
Оскільки в Договорі відсутнє визначення жодної самостійної, відмінної від видачі кредиту послуги, що надається за плату у вигляді комісії за надання кредиту, умова пункту 2.1 Договору є нікчемною, а вимога про стягнення комісії в розмірі 7 598,00 грн - необґрунтованою, а тому суд дійшов висновку відмовити у визнанні вказаних вимог кредитора.
Що стосується заборгованості за відсотками в сумі 36 609,78 грн., то вказані вимоги підлягають частковому визнанню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи зазначене, кредитором не надано доказів передання грошових коштів у розмірі 29 498,00 грн., а положення ст. 1048 ЦК України передбачають нарахування відсотків виключно на суму позики.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що розраховувати відсотки потрібно з суми позики в розмірі 21 900 грн.
Відповідно до здійсненого судом розрахунку сума відсотків за період з 03.01.2026 по 01.05.2026 становить 27 160,38 грн., яка й підлягає визнанню, а в задоволенні заяви кредитора щодо визнання заборгованості за відсотками в сумі 9 449,40 грн. слід відмовити.
Що стосується штрафу в сумі 14 749,50 грн., суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пункт 18.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, позичальники не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом, за таких умов:
- у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі;
- всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який безперервно продовжувався та триває й наразі.
Оскільки нарахування штрафу в розмірі 14 749,00 грн. за Договором позики № 3264306506-564880 від 03.01.2026 здійснено в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку відмовити у визнанні даних вимог кредитора.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» звернулося до суду у встановлений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а грошові вимоги визнанню в сумі 49 060,38 грн., з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).
Отже, за результатами розгляду даної справи в попередньому засіданні, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
За наслідками проведення попереднього засідання, суд вважає за необхідне призначити у справі судове засідання на 21.01.2027.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 47, 48, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 3, 11, 18, 196, 197, 232, 234, 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Заяву ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 04.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вул. М. Грушевського, 10, м. Київ, 01001, код 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 14 154,00 грн. - заборгованості (друга черга задоволення);
- 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів);
- 3 500,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу (до задоволення вимог кредиторів).
3. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» від 04.09.2026 в частині визнання витрат на професійну (правничу) допомогу в сумі 3 500,00 грн.
4. Заяву ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» від 12.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.
5. Визнати грошові вимоги ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» (вул. Глобинська, 2, офіс 207/2, м. Дніпро, 49005, код 43868852) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:
- 49 060,38 грн. (друга черга задоволення);
- 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів);
6. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» від 12.09.2026 в частині визнання 7 598,00 грн. - комісії за надання позики, 9 449,40 грн. процентів, шрафу в розмірі 14 749,50 грн.
7. Встановити перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Каратуном Є.Є. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
- ТОВ "ФК"ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами в розмірі:
- 14 154,00 грн. - заборгованості (друга черга задоволення);
- 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів);
- 3 500,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу (до задоволення вимог кредиторів).
ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» з грошовими вимогами в розмірі:
- 49 060,38 грн. (друга черга задоволення);
- 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів);
8. Встановити перелік та розмір не визнаних судом вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :
- ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» з грошовими вимогами в сумі 3 500,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу;
- ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» з грошовими вимогами в сумі 7 598,00 грн. - комісії за надання позики, 9 449,40 грн. процентів, шрафу в розмірі 14 749,50 грн.
9. Арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. провести збори кредиторів про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, докази надати суду.
10. Призначити судове засідання у справі на 21.01.27 об 11:00 год. (в приміщенні Господарського суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх 4-й зал).
11. Проведення судового засідання 21.01.2027 об 11:00 год. у справі № 902/716/26 здійснити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua) за участю представника боржника - адвоката Суховерської О.В.
12. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
13. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредитора.
14. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 16.11.2026.
15. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Каратуну Є.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до електронного кабінету у системі ЄСІТС та на електрону адресу - el.en.fkgroup@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "ФК "Технофінанс" - fc.technofinance@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_5.
Суддя Лабунська Т.І.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
Судове рішення № 141536989, Господарський суд Вінницької області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/716/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: