Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.10.2026 Справа №607/19413/26 Провадження №2-о/607/499/2026м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: володіння заявником житловим будинком, загальною площею 32,9 кв.м, АДРЕСА_1 .
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 25 червня 1992 року, яке зареєстровано Єнакієвським міським комунальним господарством «Бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі за № 6092 та Договору дарування 1/2 частини цього будинку його сестрою ОСОБА_2 від 29 червня 1994 року, належить будинок загальною площею 32,9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
08 липня 2026 року заявник звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру, надавши державному реєстратору оригінали правовстановлюючих документів на це житло.
Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно № 86418298 від 21 серпня 2026 року у здійсненні реєстраційних дій заявнику було відмовлено. Причиною відмови у внесенні до Державного реєстру речових прав на зазначену квартиру стало те, що відділенням АТ «Укрпошта» повернуто запит державного реєстратора через відсутність технічної можливості доставки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 305.
Підставою звернення ОСОБА_1 із даною заявою до суду є об`єктивна неможливість державного реєстратора перевірити та підтвердити факт реєстрації речового права на майно заявника у Єнакієвському міському комунальному господарстві «Бюро технічної інвентаризації».
Встановлення факту про проведення реєстрації права власності відповідним БТІ до 2013 року, про який просить заявник, пов`язано із здійсненням реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно у зв`язку з відсутністю технічної можливості доставки запиту державного реєстратора до Єнакієвського міського комунального господарства «Бюро технічної інвентаризації», а також відмова державного реєстратора провести реєстрацію права власності на належне заявнику майно, створили ситуацію, при якій заявник не може реалізовувати свої правомочності як власник майна, зокрема, щодо розпорядження цим майном та здійснити державну реєстрацію речових прав на належне йому нерухоме майно відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що і стало причиною його звернення до суду про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2026 року відкрито окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.
21 жовтня 2026 року представником ОСОБА_1 ОСОБА_3 подано до суду заяву у якій представник заявника просить долучити до матеріалів справи переклад документів, які подані до матеріалів справи.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не заявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник заінтересованої особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради в судове засідання не з`явився, однак про місце, дату і час судового засідання повідомлявся належним чином, що не перешкоджає суду вирішувати по суті заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
Громадянин України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дебальцеве Донецької області, зареєстрований в АДРЕСА_3 , з 28 листопада 1984 року, що вбачається зі паспорта громадянина України НОМЕР_1 .
21 травня 1992 року було виготовлено технічну документацію на житловий будинок індивідуального житлового форду за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом в рівних частках набули право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці 600 кв.м (переклад з російської на українську мову виконав перекладач Войчук М. В., підпис якого 14 жовтня 2026 року посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Фелісієнко О. В. та зареєстровано в реєстрі № 3318).
Єнакіївським бюро технічної інвентаризації 04 серпня 1992 року здійснено державу реєстрацію права приватної власності на житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 , який в цілому зареєстрований за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Дебальцівською держнотконторою 25 червня 1992 року, реєстрований № 1439, та записано до реєстрової книги № 31, за реєстровим № 6092, про що видано Реєстраційне посвідчення (переклад з російської на українську мову виконав перекладач Войчук М. В., підпис якого 14 жовтня 2026 року посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Фелісієнко О. В. та зареєстровано в реєстрі № 3317).
Згідно договору від 29 червня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Дебальевської державної нотаріальної контори Марченко С. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1498, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 частину житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці 600 кв.м, про що вчинено Реєстраційний напис Єнакієвським міським комунальним господарством «Бюро технічної інвентаризації» 18 липня 1994 року, записано до реєстрової книги № 31, за реєстровим № 6092.
Заявник виїхав із м. Дебальцеве, постійно проживає та зареєстрований у м. Тернополі, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11 липня 2016 року № 6117001067.
21 серпня 2026 року державним реєстратором прийнято рішення № 86418298 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою від 08 липня 2026 року, оскільки на запит державного реєстратора не отримано відповіді з БТІ щодо відомостей про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, оскільки таке БТІ знаходиться на частині України, окупованій російською федерацією.
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
При цьому процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість виникнення у майбутньому.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.
У постанові Верховного Суду від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження №61-7049св22) зазначено, що згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Суд не встановив, що у виниклих правовідносинах є спір, адже не отримання відповіді з БТІ щодо відомостей про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, оскільки таке БТІ знаходиться на частині України, окупованій російською федерацією, на що покликається державний реєстратор у своєму рішенні про відмову в проведенні реєстраційних дій, яке судом описано вище, за наявності правовстановлюючих документів, досліджених судом, в яких відображено реєстрацію речового права заявника Єнакіївським бюро технічної інвентаризації 04 серпня 1992 року та 18 липня 1994 року, записано в Реєстрову книгу за № 31, під реєстровим №6092, про що видано Реєстраційне посвідчення та вчинено Реєстраційний напис, не створює спору про право, однак встановлення юридичного факту, про який просить ОСОБА_1 , надає йому можливість здійснити державну реєстрацію речового права на належне власнику нерухоме майно.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 у справі № 320/948/18 вказано, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 10 цього Закону на реєстратора покладається обов`язок перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупиняти державну реєстрацію прав, відмовляти у державній реєстрації прав та прийняти відповідні рішення.
Пунктом 3 вказаної норми закріплено, що реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.
Внести дані до Реєстру уповноваженими реєстраційними органами неможливо, оскільки, як вбачається із рішення державного реєстратора № 86418298 про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою від 21 серпня 2026 року, на запит державного реєстратора не отримано відповіді з БТІ щодо відомостей про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, оскільки таке БТІ знаходиться на частині України, окупованій російською федерацією.
Водночас суд беззаперечно встановив із досліджених у судовому засіданні правовстановлюючих документів те, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на праві приватної власності, яке виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 червня 1992 року, та на підставі договору дарування від 29 червня 1994 року, зареєстрований Єнакіївським бюро технічної інвентаризації, про що 04 серпня 1992 року та 18 липня 1994 року зроблено запис в реєстрову книгу за № 31 під реєстровим № 6092.
Враховуючи, що заявник набув право власності на будинок, який розташований за вищевказаною адресою, та здійснив його державну реєстрацію до початку функціонування Державного реєстру, суд погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що єдиним можливим способом встановлення факту здійснення останнім реєстрації права власності на такий будинок є саме звернення до суду із заявою про встановлення даного факту.
Згідно з ч. 1-4 ст. 12, ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За встановлених обставин оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги той факт, що заявник не в змозі отримати інформацію про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, у зв`язку із тимчасовою окупацією території України, де знаходиться Єнакіївське міське бюро технічної інвентаризації, що впливає на реалізацію його прав як власника майна, підлягає встановленню юридичний факт, що належний ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , на праві приватної власності, яке виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 червня 1992 року, та на підставі договору дарування від 29 червня 1994 року, зареєстрований Єнакіївським бюро технічної інвентаризації, про що 04 серпня 1992 року та 18 липня 1994 року зроблено запис в реєстрову книгу за № 31 під реєстровим № 6092.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 293, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт, що належний ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , на праві приватної власності, яке виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 червня 1992 року, та на підставі договору дарування від 29 червня 1994 року, зареєстрований Єнакіївським бюро технічної інвентаризації, про що 04 серпня 1992 року та 18 липня 1994 року зроблено запис в реєстрову книгу за № 31 під реєстровим № 6092.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа: Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ:34334305, адреса місця знаходження: бульвар Тараса Шевченка, буд. 3, м. Тернопіль, 46001.
Повний текст рішення суду складено 02 листопада 2026 року.
Головуючий суддя Герчаківська О. Я.
Судове рішення № 141535769, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/19413/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: