Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.11.2026 Справа №607/19953/26 Провадження №2/607/7988/2026Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (далі ТОВ «ФК «Смарт Пей») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 20116831944 від 12.09.2020 у розмірі 41 956,54 грн.
Позов мотивовано тим, що 12.09.2020 Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 20116831944 (далі Договір № 20116831944). За умовами Договору № 20116831944 відповідачу надано кредит у сумі 3000 грн. Визначено процентну ставку у розмірі 47,88% річних від суми кредиту. Позивач зазначив, що АТ «ПУМБ» виконало свої зобов`язання за Договором № 20116831944 у повному обсязі. 26.06.2026 АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу № 1, за умовами якого до ТОВ «ФК «Смарт Пей» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 20116831944. Відповідач покладені Договором № 20116831944 зобов`язання не виконав, унаслідок чого станом на 26.06.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 41 956,54 грн, а саме: тіло кредиту 26023,08 грн; проценти за користування кредитом 15 933,46 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, в судове засідання повторно не з`явилася, відзиву на позов не надала.
Від представника відповідачки - адвоката Рукавця О.В. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що 11.11.2026 він уклав угоду про надання правничої допомоги з відповідачкою та потребує часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Розглянувши вказане клопотання, суд визнав причину неявки відповідачки та її представника неповажною, а клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно із частиною першою статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд враховує, що в судове засідання, призначене на 15.10.2026 відповідачка також не з`явилася, 06.10.2026 подавши заяву про відкладення розгляду справи.
За клопотанням відповідачки судове засідання було відкладено до 12.11.2026, однак ні відповідачка, ні її представник у судове засідання знову не з`явилися.
Щодо доводів представника відповідача, викладених у клопотанні, про необхідність відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи, суд зазначає, що у відповідачки було достатньо часу (більше місяця) як для своєчасного укладення договору про правничу допомогу, так і для передачі всіх необхідних матеріалів адвокату. Усі матеріали справи надсилалися позивачем за зареєстрованим місцем проживання відповідачки. Окрім того, представник не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо в приміщенні суду.
Укладення договору про надання правничої допомоги за день до судового засідання не свідчить про об`єктивну неможливість явки чи наявність інших поважних причин для неявки в судове засідання, а відтак не може бути підставою для повторного відкладення розгляду справи та затягування судового процесу.
Ураховуючи те, що відповідач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, на підставі вимог статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
12.09.2020 АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 20116831944 шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням Договору № 20116831944 позичальник підтвердив, зокрема, що він ознайомлений та погоджується з ДКБО, Тарифами Банку та що всі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Також підписанням Договору № 20116831944 позичальник підтвердив, що він отримав від банку примірник заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 20116831944 від 12.09.2020.
Кредитні кошти надаються позичальнику у вигляді встановлення кредитного ліміту у сумі 3000 грн на платіжну картку кредитодавця.
Реальна річна процентна ставка складає 47,88%.
Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі заперечень будь-якої зі сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО.
Підписанням заяви позичальник підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також що він ознайомлений з правилами користування платіжною карткою та зобов`язується їх дотримуватись.
Відповідно до довідки АТ «ПУМБ» на виконання умов договору № 20116831944 12.09.2020 на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 3000 грн, який неодноразово змінювався та станом на 03.03.2022 становив 26 030 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 20116831944 від 12.09.2020 станом на 25.06.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 41 956,54 грн, а саме: тіло кредиту 26023,08 грн; проценти за користування кредитом 15 933,46 грн.
З виписки по картці за період з 12.09.2020 до 25.06.2026 вбачається, що АТ «ПУМБ» надало у користування відповідача кредитні кошти, а відповідач користувався рахунком № НОМЕР_1 та використовував кредитні кошти у межах суми кредитного ліміту для зняття готівки, оплати товарів і послуг тощо.
26.06.2026 АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу № 1, за умовами якого клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі Права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами Реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити Права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором.
Права вимоги за Реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати за Права вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний у п. 3.2 договору, за ціною, визначеною п. 3.1 договору (п. 4.1 договору факторингу № 1).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26.06.2026 до ТОВ «ФК «Смарт Пей» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 20116831944.
Указаний витяг підписано клієнтом та фактором та містить їхні печатки.
З платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026 встановлено, що ТОВ «ФК «Смарт Пей» сплатило АТ «ПУМБ» грошові кошти на загальну суму 100000000 грн з призначенням платежу «Оплата згідно Договору факторингу № 1 від 26.06.2026 р., без ПДВ».
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
Частини перша, п`ята статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частини 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно із статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 20116831944 від 12.09.2020. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем власноручним підписом.
Відтак у сторін Договору № 20116831944 відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.
Позивач довів суду, що АТ «ПУМБ» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за кредитним договором, оскільки надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.
З наданої суду виписки по рахунку відповідача за період з 12.09.2020 до 25.06.2026 встановлено, що відповідачу був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач використовував надані йому за Договором № 20116831944 кредитні кошти.
Однак відповідач покладені Договором № 20116831944 зобов`язання виконував частково, неодноразово прострочив повернення кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитом. Докази зворотного суду не надано.
Згідно із частиною першою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Позивач довів, що унаслідок укладення договору факторингу кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 20116831944 станом на теперішній час є ТОВ «ФК «Смарт Пей».
Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у сумі 26023,08 грн (сума кредиту) та 15 933,46 грн (проценти за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.
Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідач не спростував розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.
З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Смарт Пей» заборгованості за кредитним договором № 20116831944 від 12.09.2020 на загальну суму 41 956,54 грн, з яких: заборгованість за кредитом 26023,08 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 15 933,46 грн.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн (а.с. 32).
Позивач стверджує також, що поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень, на підтвердження яких надає: договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026, акт наданих послуг правничої допомоги від 30.06.2026 на суму 10000 грн.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.
Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).
Суд вважає, що такі послуги, які зазначені у акті наданих послуг правничої допомоги, а саме: правовий аналіз та консультація на суму 2000 грн та супровід цивільної справи під час судового розгляду на суму 2000 грн не підтверджені матеріалами справи, не відповідають критеріям обґрунтованості та розумної необхідності, не є необхідними та неминучими для цієї справи. На думку суду така послуга як правовий аналіз та консультація (комплексний аналіз первинних документів, оцінка доказів тощо) охоплюється послугою підготовки позовної заяви. Послуга супроводу цивільної справи під час судового розгляду не підтверджена матеріалами справи, оскільки представник позивача участі у розгляді справи не брав, будь-яких клопотань не подавав, відповіді на відзив не готував, оскільки відзиву від відповідача не надходило.
На підставі наведеного, суд доходить висновку, що позивачу слід відшкодувати лише необхідні і розумні витрати на правничу допомогу. Такими у цій справі є витрати у розмірі 6000 грн на підготовку позовної заяви.
Загалом судові витрати будуть становити 8662,40 (2662,40+6000) грн.
Зважаючи на те, що позов задоволено повністю, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 8662,40 гривень судових витрат.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» заборгованість за кредитним Договором № 20116831944 від 12.09.2020 у розмірі 41 956 (сорок одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 54 копійки та судові витрати у розмірі 8662 гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ», код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя В. М. Позняк
Судове рішення № 141535737, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/19953/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: