Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 593/1699/25
Провадження № 2/593/144/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" листопада 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
В складі:
головуючого судді Музики Я.М.
при секретарі Макійчук Г.Р.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката Дарморіс О.М.
та представника відповідача адвоката Моленя Р.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бережанського районного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом адвоката Дарморіс Оксани Маркіянівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України "Бережанського агротехнічного інституту" про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Дарморіс О.М. звернулась в Бережанський районний суд Тернопільської області із позовною заявою до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанського агротехнічного інституту» та уточнивши заявлені позовні вимоги просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанського агротехнічного інституту» від 27 жовтня 2025 року №324-к про припинення трудового договору (контракту) та поновити ОСОБА_1 з 28 жовтня 2025 року на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанського агротехнічного інституту»; стягнути з Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанського агротехнічного інституту» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування обов`язкових платежів і зборів, виходячи із середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 484,51 грн., моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
В обґрунтування вказаних позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 01 липня 1992 року переведена з посади лаборанта Бережанського технікуму механізації та електрифікації на посаду бібліотекаря Бережанського технікуму сільського господарства.
14 липня 1992 року Бережанський технікум сільського господарства реорганізовано в Бережанський агротехнічний коледж.
09 червня 2000 року на підставі рішення Вченої ради Національного аграрного університету на базі Бережанського агротехнічного коледжу створено Бережанський агротехнічний інститут.
27жовтня 2003 року позивачку переведено на посаду завідувача бібліотекою.
12 грудня 2004 року позивачка переведена на посаду директора бібліотеки.
02 січня 2007 року позивачка звільнена з роботи в порядку переведення у Відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету «Бережанський агротехнічний інститут», пункт 5 ст. 36 КЗпП України.
03 січня 2007 року позивачка прийнята по переводу на посаду завідувача бібліотеки Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного університету «Бережанського агротехнічного інституту».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 945 та наказу Національного університету біоресурсів і природокористування України від 15 грудня 2008 року №827 Відокремлений підрозділ Національного аграрного університету «Бережанський агротехнічний інститут» перейменовано у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут».
06 жовтня 2020 року позивачку наказом відповідача від 05 жовтня 2020 року № 337-к звільнено з посади завідувача бібліотеки, у зв`язку із відмовою від продовження роботи, у зв`язку із зміною істотних умов праці. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із позовом про поновлення на роботі.
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року у справі №2/593/55/2021; (ЄУ 593/1108/20) позов позивачки задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 03 серпня 2020 року №271-к «Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки». Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 06 жовтня 2020 року № 337-к про припинення трудового договору позивачки. Поновлено позивачку на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» з 07 жовтня 2020 року із поновленням умов праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут». Рішення суду в частині поновлення позивачки на роботі допущено до негайного виконання.
На виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року у справі № 2/593/55/2021; (ЄУ 593/1108/20) наказом відповідача від 18 листопада 2021 року №231-к скасовано наказ №337-к «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 », поновлено позивачку на попередній роботі на посаді завідувача наукової бібліотеки з 07 жовтня 2020 року. Допущено позивачку до виконання попередніх обов`язків - завідувача наукової бібліотеки з 19 листопада 2021 року.
29 грудня 2021 року наказом відповідача №251-к «Про наступне вивільнення завідувачки бібліотеки ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» у відповідності до п.1 ст.40 КЗпП України попереджено позивачку про наступне вивільнення у зв`язку із реорганізацією та змінами в організації виробництва і праці бібліотеки ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» та виведенням посади «завідувач бібліотеки» із штатного розпису ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» у відповідності до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
16 лютого 2022 року постановою Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року у справі №2/593/55/2021; (ЄУ 593/1108/20) залишено без змін.
У подальшому наказом відповідача від 28 березня 2022 року №36-к про припинення трудового договору позивачку звільнено з 29 березня 2022 року з посади «завідувач бібліотеки» структурного підрозділу «наукова бібліотека», у зв`язку із скороченням штату працівників, підстава - пункт 1 ст. 40 КЗпП України.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачка знову звернулася до Бережанського районного суду Тернопільської області із позовною заявою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня
2024року у справі №2/593/11/2024; (ЄУ593/385/22) задоволено збільшені та уточнені позовні вимоги, подані представником позивачки адвокатом Дарморіс Оксаною Маркіянівною в її інтересах до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут». Визнано незаконним та скасовано наказ Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» за №251-к від 29 грудня 2021 року. Визнано незаконним та скасовано наказ Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» за № 36-к від 28 березня 2022 року. Поновлено позивачку на попередньому місці роботи на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» з 30 березня 2022 року із поновленням умов праці. Стягнуто із відповідача на користь позивачки втрачений заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 127 208,79 гривень з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків і зборів та 15 000,00 гривень, витрачених позивачкою на професійну правничу допомогу.
На виконання вказаного рішення суду відповідач 10 жовтня 2024 року поновив позивачку на посаді завідувача наукової бібліотеки.
У подальшому 17 жовтня 2025 року на адресу позивачки надійшло рекомендоване поштове відправлення №4600313526447 з службовою запискою завідувача відділу кадрів відповідача ОСОБА_2 від 10.10.2025 р., у якій він повідомив позивачку, що 06 жовтня 2025 року, 07 жовтня 2025 року та 08 жовтня 2025 року зафіксовано факти відсутності позивачки на роботі та запропоновано не пізніше наступного робочого дня з дати отримання вказаної службової записки повідомити його про наявні поважні причини відсутності на роботі у вказані дні та надати відповідні документи на їх підтвердження.
До вказаної службової записки долучено акт від 06.10.2025 № 1 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 », акт від 07.10.2025 №2 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 », та акт від 08.10.2025 №3 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 ».
У зазначених актах вказано, що юрисконсульт відповідача ОСОБА_3 , завідувач відділу кадрів відповідача ОСОБА_2 та старший викладач кафедри гуманітарної освіти та туризму ОСОБА_4 , склали їх про те, що 06 жовтня 2025 року з 14 год. 49 хв. до 17 год. 15 хв., 07 жовтня 2025 року з 13 год. 30 хв. до 17 год. 15 хв. та 08 жовтня 2025 року з 08 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. позивачка була відсутня на роботі.
27 жовтня 2025 року позивачку наказом відповідача від 27.10.2025 № 324-к звільнено з посади завідувача наукової бібліотеки за прогул за пунктом 4 ст. 40 КЗпП України на підставі актів про відсутність на роботі від 06.10.2025 № 1 (відсутність на роботі протягом 2 год. 45 хв.), від 07.10.2025 № 2 (відсутність на роботі протягом 3 год. 45 хв.), від 08.10.2025 № 3 (відсутність на роботі протягом 2 год. 00 хв.), від
15.10.2025№5 (відсутність на роботі протягом 2 год. 25 хв.), від 16.10.2025 № 6 (відсутність на роботі протягом 3 год. 10 хв.), від 17.10.2025 № 7 (відсутність на роботі протягом 1 год. 40 хв.).
28 жовтня 2025 року позивачка отримала від відповідача рекомендоване поштове відправлення №4600313527826 з службовою запискою завідувача відділу кадрів відповідача ОСОБА_2 від 23.10.2025р., у якій він повідомив позивачку, що 15 жовтня 2025 року, 16 жовтня 2025 року, 17 жовтня 2025 року зафіксовано факти відсутності позивачки на роботі та запропоновано не пізніше наступного робочого дня з дати отримання вказаної службової записки повідомити його про наявні поважні причини відсутності на роботі у вказані дні та надати відповідні документи на їх підтвердження.
До вказаної службової записки долучено акт від 15.10.2025 № 5 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 », акт від 16.10.2025 № 6 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 », та акт від 17.10.2025 № 7 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 ».
У зазначених актах вказано, що юрисконсульт відповідача ОСОБА_3 , завідувач відділу кадрів відповідача Погаратий А.Л. та старший викладач кафедри гуманітарної освіти та туризму ОСОБА_4 , склали їх про те, що 15 жовтня 2025 року з 11 год. 40 хв. по 12 год. 50 хв. та з 16 год. 00 год. до 17 год. 15. хв., 16 жовтня 2025 року з 11 год. 20 хв. до 13 год. 00 хв. та з 13 год. 30 хв. до 15 год. 00 хв., 17 жовтня 2025 року з 09 год. 15 хв. до 10 год. 55 хв. позивачка була відсутня на роботі. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що її звільнили безпідставно, а тому звернулась до суду із даним позовом.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просить суд його задоволити у повному обсязі. Крім цього, суду пояснила, що її було звільнено безпідставно, адже вона постійно була на робочому місці, лише могла відлучатись оскільки вони роблять звірку із поштою. Також доповнила, що акти які були складені комісією у складі юрисконсульта Карпіва О.О., завідувача відділу кадрів Погаратого А.Л. та старшого викладача кафедри гуманітарної освіти та туризму Шумінської О.Б. відносно неї про відсутність на роботі є надуманими, їй ніхто не казав писати пояснення щодо вищезазначених актів.
У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Дарморіс О.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду дала пояснення аналогічні поясненням, що зазначені у позовній заяві, просить суд позов задоволити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанського агротехнічного інституту» - адвокат Молень Р.Б. позову не визнав, подав суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити позивачці ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог за їх безпідставністю, надуманістю та недоведеністю, оскільки вважає, що подані вимоги не ґрунтуються на вимогах Закону, в них не зазначено жодних підстав та не подано належних і допустимих доказів для задоволення цього позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків,-
В судовому засіданні встановлено ОСОБА_1 із 01 липня 1992 року переведена з посади лаборанта Бережанського технікуму механізації та електрифікації на посаду бібліотекаря Бережанського технікуму сільського господарства.
14 липня 1992 року Бережанський технікум сільського господарства реорганізовано в Бережанський агротехнічний коледж.
09 червня 2000 року на підставі рішення Вченої ради Національного аграрного університету на базі Бережанського агротехнічного коледжу створено Бережанський агротехнічний інститут.
27 жовтня 2003 року позивачку переведено на посаду завідувача бібліотекою (наказ від 27.10.2003 №212).
12грудня 2004 року позивачка переведена на посаду директора бібліотеки (наказ від 12.12.2004 № 70).
02 січня 2007 року позивачка звільнена з роботи в порядку переведення у Відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету «Бережанський агротехнічний інститут», пункт 5 ст. 36 КЗпП України (наказ від 02.01.2007 №1-к).
03 січня 2007 року позивачка прийнята по переводу на посаду завідувача бібліотеки Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного університету «Бережанський агротехнічний інститут».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 945 та наказу Національного університету біоресурсів і природокористування України від 15 грудня 2008 року №827 Відокремлений підрозділ Національного аграрного університету «Бережанський агротехнічний інститут» перейменовано у Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» .
06 жовтня 2020 року позивачку наказом відповідача №337-к звільнено з посади завідувача бібліотеки, у зв`язку із відмовою від продовження роботи, у зв`язку із зміною істотних умов праці. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із позовом про поновлення на роботі.
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року у справі №2/593/55/2021; (ЄУ 593/1108/20) позов позивачки задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 03 серпня 2020 року №271-к «Про зміну істотних умов праці завідувача бібліотеки». Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» від 06 жовтня 2020 року № 337-к про припинення трудового договору позивачки. Поновлено позивачку на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» з 07 жовтня 2020 року із поновленням умов праці завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут». Рішення суду в частині поновлення позивачки на роботі допущено до негайного виконання.
На виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року наказом відповідача від 18 листопада 2021 року №231-к скасовано наказ від 05 жовтня 2020 року № 337-к «Про припинення трудового договору ОСОБА_1 », поновлено позивачку на попередній роботі на посаді завідувача наукової бібліотеки з 07 жовтня 2020 року. Допущено позивачку до виконання попередніх обов`язків - завідувача наукової бібліотеки з 19 листопада 2021 року.
29 грудня 2021 року наказом відповідача №251-к «Про наступне вивільнення завідувачки бібліотеки ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» у відповідності до п. 1 ст. 40 КЗпП України попереджено позивачку про наступне вивільнення у зв`язку із реорганізацією та змінами в організації виробництва і праці бібліотеки ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» та виведенням посади «завідувач бібліотеки» із штатного розпису ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» у відповідності до п.1 ст. 40 КЗпП України (пункт 1 наказу).
16лютого 2022 року постановою Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2021 року у справі №593/1108/20 залишено без змін.
У подальшому наказом відповідача від 28 березня 2022 року №36-к про припинення трудового договору позивачку звільнено з 29 березня 2022 року з посади «завідувач бібліотеки» структурного підрозділу «наукова бібліотека» у зв`язку із скороченням штату працівників, підстава - пункт 1 ст. 40 КЗпП України.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачка знову звернулася до Бережанського районного суду Тернопільської області із позовною заявою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня
2024 року у справі №593/385/22 задоволено збільшені та уточнені позовні вимоги, подані представником позивачки адвокатом Дарморіс Оксаною Маркіянівною в її інтересах до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут». Визнано незаконним та скасовано наказ Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» за № 251-к від 29 грудня 2021 року. Визнано незаконним та скасовано наказ Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» за № 36-к від 28 березня 2022 року. Поновлено позивачку на попередньому місці роботи на посаді завідувача наукової бібліотеки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» з 30 березня 2022 року із поновленням умов праці. Стягнуто із відповідача на користь позивачки втрачений заробіток за час вимушеного прогулу, що становить 127 208,79 гривень з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків і зборів та 15 000,00 гривень, витрачених позивачкою на професійну правничу допомогу.
На виконання вказаного рішення суду відповідач 10 жовтня 2024 року поновив позивачку на посаді завідувача наукової бібліотеки.
У подальшому 17 жовтня 2025 року на адресу позивачки надійшло рекомендоване поштове відправлення №4600313526447 з службовою запискою завідувача відділу кадрів відповідача ОСОБА_2 від 10.10.2025р., у якій він повідомив позивачку, що 06 жовтня 2025 року, 07 жовтня 2025 року та 08 жовтня 2025 року зафіксовано факти відсутності позивачки на роботі та запропоновано не пізніше наступного робочого дня з дати отримання вказаної службової записки повідомити його про наявні поважні причини відсутності на роботі у вказані дні та надати відповідні документи на їх підтвердження.
До вказаної службової записки долучено акт від 06.10.2025 № 1 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 », акт від 07.10.2025 №2 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 », та акт від 08.10.2025 №3 «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 ».
Для всіх працівників ВП НУБІПУ «Бережанський агротехнічний інститут встановлено п`ятиденний робочий тиждень тривалістю 40 годин, робочих розпочинається о 8.00 год., а закінчується о 17:15 год. у всі дні окрім п`ятниці. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю: з 13.00 год. і до 13.30 год.
Водночас, працівниками відповідача встановлено та відображено у відповідному акті №1, що 06.10.2025 року позивачка була відсутня на роботі з 14:49 год. до кінця робочого дня, тобто до 17:15 год.
07.10.2025 р. позивачка була відсутня на роботі з 13:30 год. до 17:15 год. - понад три години, що зафіксовано актом №2 від 07.10.2025 року.
08.10.2025 р. позивачка була відсутня на роботі з 08:00 год. по 10:00 год., що зафіксовано актом №3 від 08.10.2025 року.
10.10.2025р. юрисконсульт ВП НУБІПУ «Бережанського агротехнічного інституту» Карпів О.О. та завідувач відділу кадрів ВП НУБІПУ «Бережанського агротехнічного інституту» Погаратий А.Л. усно звернулись до позивачки із пропозицією надати письмові пояснення щодо зафіксованих фактів відсутності її на роботі, які мали місце 06.10.2025 p., 07.10.2025 р. та 08.10.2025 p., однак позивачка відмовилась давати будь-які пояснення з цього приводу: письмові чи усні.
Згодом, завідувач відділу кадрів Погаратий А.Л. засобами поштового зв`язку направив на адресу позивачки службову записку від 10.10.2025 року, у якій просив невідкладно повідомити його про наявні поважні причини відсутності позивачки на роботі 06.10.2025 p., 07.10.2025 р. та 08.10.2025 р. та до якої додав належним чином завірені копії актів про відсутність на роботі.
Поштове відправлення із вказаною службовою запискою та доданими до неї документами отримано позивачкою особисто 17.10.2025 року, на підтвердження чого суду було надано копію відповідного письмового повідомлення.
Окрім зазначеного, 15.10.2025 р. позивачка була відсутня на роботі з 11:40 год. до 12:50 год. та з 16:00год. до 17:15 год., що зафіксовано актом №5 від 15.10.2025 року.
16.10.2025 р. позивачка була відсутня на роботі з 11:20 год. до 13:00 год. та з 13:30 год. до 15:00 год. - понад три години, що зафіксовано актом №6 від 16.10.2025 року.
17.10.2025 року позивачка була відсутня на роботі з 09:15 год. до 10:55 год., що зафіксовано актом №7 від 17.10.2025 р.
Усі зазначені Акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 складені та підписані юрисконсультом ВП НУБІПУ «Бережанського агротехнічного інституту» Карповим О.О., завідувачем відділу кадрів ВП НУБІПУ «Бережанський агротехнічний інститут» Погаратим А.Л., старшим викладачем кафедри гуманітарної освіти і туризму ВП НУБІПУ «Бережанський агротехнічний інститут» Шумінською О.Б.
Водночас, факти відсутності позивачки на роботі у вказані дні та час відображено у табелі обліку робочого часу за жовтень 2025 р.
Отримавши пропозицію подати письмові пояснення щодо фактів відсутності на роботі та повідомити про поважні причини відсутності на роботі позивачка таку відхилила та, натомість, 22.10.2025 р. подала директору ВП НУБІПУ «Бережанського агротехнічного інституту» заяву, у якій повідомила про те, що звільняється з роботи за власним бажанням з 27.10.2025 р. Втім, у вказаній заяві позивачка не зазначила належних підстав для розірвання трудового договору з 27.10.2025 р. - до закінчення двотижневого строку попередження про звільнення, передбаченого ст. 38 КЗпП України.
23.10.2025р. завідувач відділу кадрів ВП НУБІПУ «Бережанського агротехнічного інституту» Погаратий А.Л. склав та направив на поштову адресу ОСОБА_1 службову записку із проханням повідомити його про причини відсутності на poботі 15-17 жовтня 2025 р., до якої додав належним чином завірені копії відповідних актів про відсутність на роботі. Вказаний лист отримано позивачкою 28.10.2025 р.
Наказом №324-к від 27.10.2025 р. виконувач обов`язків директора ВП НУБІПУ «Бережанський агротехнічний інститут» Степанія Білик звільнила ОСОБА_1 із займаної посади на підставі п. 4 ч.І ст. 40 КЗпП України.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює у навчальному закладі на роботі із січня 2025 р. юрисконсультом і інспектором по кадрах ОСОБА_2 його було запрошено в комісію, щоб здійснити перевірку чи працівниця ОСОБА_1 перебуває на робочому місці. Коли вони приходили із комісією, то ОСОБА_1 на робочому місці не було. Їй було запропоновано дати пояснення, чому її не було на робочому місці, однак вона відмовилась давати такі пояснення.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона займає посаду старшого викладача кафедри гуманітарної освіти та туризму у даному вузі, інспектором по кадрах ОСОБА_2 її було запрошено в комісію, щоб здійснити перевірку чи ОСОБА_1 є на робочому місці. Вони приходили із комісією, протягом кількох днів, безліч разів на робоче місце ОСОБА_1 , однак на робочому місці її не було. Крім цього, ОСОБА_1 було запропоновано дати пояснення щодо цієї ситуації, однак вона ніяких пояснень не надавала.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він працює інспектором по кадрах у навчальному закладі, і вони приходили комісією із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на робоче місце ОСОБА_1 , 06 жовтня 2025 р., 07 жовтня 2025 р., 10 жовтня 2025 р. та з 15 жовтня 2025 р. по 17 жовтня 2025 р., однак бібліотека, де знаходиться робоче місце ОСОБА_1 була закрита. Після цього комісією були складені відповідні акти про відсутність на роботі і були направлені позивачці. Також свідок ОСОБА_2 додав, що можливість пояснити неявку на робочому місці працівниці ОСОБА_1 було надано, однак ніяких пояснень директору ОСОБА_1 не надавала.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працює у бібліотеці Бережанського агротехнічного коледжу, із позивачкою ОСОБА_1 вони є колегами та сидять у одному приміщенні. Додала, що позивачка ОСОБА_1 усі дні у жовтні 2025 р. була точно на роботі, можливо лише відлучалась із свого робочого місця. Крім цього, зазначила, що вона не бачила, щоб в бібліотеку навчального закладу у жовтні 2025 р. приходили такі особи як ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та питали за її колегою ОСОБА_1 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він є директором навчального закладу і час від часу вони проводять перевірки працівників чи присутні усі на роботі. Працівницю ОСОБА_1 вони звільнили законно, оскільки її регулярно не було на робочому місці, що підтверджується відповідними актами комісії.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є заступником директора, їй були надані акти про відсутність на робочому місці працівниці ОСОБА_1 , в результаті чого був виданий наказ від 27 жовтня 2025 року №324-к про припинення трудового договору.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Положеннями ст.149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З огляду на наведене вище, відсутність позивачки на роботі 07.10.2025р. з 13:30год. до 17:15 год. - понад три години, що належним чином зафіксовано у Акті про відсутність на роботі ОСОБА_1 №2 від 07.10.2025 р., отримання позивачкою усної пропозиції надати письмові пояснення щодо даного факту 10.10.2025року, отримання позивачкою письмової пропозиції надати письмові пояснення щодо даного факту 17.10.2025 року, неповідомлення позивачкою жодних у тому числі поважних, причин відсутності на роботі є достатньою підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника, покладених на нього трудових обов`язків. Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Прогул є дисциплінарним проступком підвищеного ступеня тяжкості, тому у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України за його вчинення передбачене право власника або уповноваженого ним органу застосувати до працівника найбільш суворе дисциплінарне стягнення у виді звільнення.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 28.05.2025 р. у справі №523/22514/23,-
Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності.
Відсутність працівника на роботі може бути зафіксовано відповідним актом Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.
Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково зазначаються не тільки дата, ай певний час відсутності працівника.
Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, поважними причинами мають бути об`єктивні обставини, які об`єктивно перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті. Зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я. Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази.
У постанові від 07.08.2024 р. у справі №296/8616/20 Верховний суд виклав наступну правову позицію:
Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я. Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази.
Отже, порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника, покладених на нього трудових обов`язків. Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Прогул є дисциплінарним проступком підвищеного ступеня тяжкості, тому у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України за його вчинення передбачене право власника або уповноваженого ним органу застосувати до працівника найбільш суворе дисциплінарне стягнення у виді звільнення.
Разом з тим, для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
Касаційний суд підкреслює, що, виходячи з конкретних обставин і враховувати надані сторонами докази, відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника може бути поважною причиною такої відсутності, проте таке погодження має бути надане уповноваженим власником органом. Самовільне використання без погодження власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки не є поваленою причиною відсутності на роботі.
У постанові від 10.08.2021 р. у справі №308/12855/19 Верховний Суд виклав таку правову позицію:
Визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.
Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ЦПК України.
Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин які повністю виключають вину працівника.
Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що Акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 , складені та підписані юрисконсультом, завідувачем відділу кадрів та старшим викладачем кафедри гуманітарної освіти і туризму ВП НУБІПУ «Бережанський агротехнічний інститут» є достатніми та належними доказами фактів відсутності позивачки на роботі зокрема 07.10.2025р. з 13:30 год. до 17:15 год. - понад три години.
Відтак, заява позивача про те, що «у зазначені у актах відповідача дні та години позивачка була на роботі, ніякої комісії відповідача, яка складала такі акти на робочому місці відповідача не було» не знайшла свого підтвердження. Окрім того, позивачка не повідомляє суду про наявність поважних причин її відсутності на роботі. Інших підстав скасування наказу| про звільнення позивачки позовна заява не містить.
Окрім того, необгрунтованою є і вимога позивачки про стягнення на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
У постанові від 5 грудня 2022 року у справі №214/7462/20 Об`єднана палата КЦС зазначила, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою, вина особи яка завдала моральної шкоди.
Також у цій постанові ОП КЦС зазначила, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Спричинення моральної шкоди є оціночним критерієм, побудованим на загально прийнятих уявленнях про негативні події, які вносять дисбаланс у звичний спосіб життя, необхідність докладати зусиль для його відновлення та супутні цьому моральні переживання.
Позивачкою не надано жодних доказів перенесення нею душевних страждань у зв`язку із звільненням. Окрім того, про такі страждання не можна говорити з огляду на зміст заяви, поданої позивачкою 22.10.2025 року, де вона повідомляє про її особисте бажання звільнитися з роботи.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
З огляду на наведене вище, позивачка не довела обставини, на які вона посилається в якості обгрунтування позовних вимог.
З огляду на зазначене, у задоволенні позову адвоката Дарморіс О.М. яка представляє інтереси ОСОБА_1 до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України "Бережанського агротехнічного інституту" про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, слід відмовити у повному обсязі за його безпідставністю та недоведеністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись: ст. ст. 2, 4, 12, 14, 76-78, 200, 206, 258, 263-265, 268, 282, 284 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову адвоката Дарморіс Оксани Маркіянівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України "Бережанського агротехнічного інституту" про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити у повному обсязі за його безпідставністю та недоведеністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я.М.Музика
Судове рішення № 141535629, Бережанський районний суд Тернопільської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 593/1699/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: