Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 589/4840/26
Провадження № 2/589/3559/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Темірова Ч.М.,
за участю секретаря судового засідання: Ільїної Т.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Волошина М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про розірвання договору оренди землі,-
ВСТАНОВИВ:
14.09.2026 позивач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ТОВ «Гетьманське» про розірвання договорів оренди № б/н від 29 травня 2020 року зі змінами, у редакції додаткової угоди від 26 січня 2022 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», щодо: земельної ділянки площею 3,1705 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0368; земельної ділянки площею 3,4870 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0367; земельної ділянки площею 0,4175 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0792; земельної ділянки площею 0,4201 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0793.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що йому на праві приватної власності належать вищевказані земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначені земельні ділянки передані в оренду за спірними договорами ТОВ «Гетьманське», але останнє протягом 2024 та 2025 роки не сплачує позивачу орендну плату.
Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року було відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
01.10.2026 до суду надійшов відзив, в якому відповідач вказав, що орендовані ним за вказаними договорами земельні ділянки знаходяться на території Кривоносівського старостинського округу Зноб-Новгородської селищної ради Шосткинського району Сумської області, яка з 01.05.2022 відносить до території можливих бойових дій. З урахуванням даних обставин з початку повномасштабного вторгнення ТОВ «Гетьманське» позбавлене можливості обробляти земельні ділянки, належні позивачу, а отже і виплачувати орендну плату, що не може бути порушенням умов договорів оренди землі, оскільки дані обставини з 24.02.2022 з введенням воєнного стану на території України, відповідно до листа Торгово-Промислової Палати України від 28.02.2022, є форс-мажорними.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві. Додатково зазначив, що відповідач останні три роки не сплачує йому орендну плату, неодноразово обіцяли виправити ситуацію, однак до цього часу не здійснили жодного платежу. .
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Пояснив, що орендовані земельні ділянки знаходяться на відстані близько 18 км від кордону з російською федерацією на території Кривоносівського старостинського округу Зноб-Новгородської селищної ради Шосткинського району Сумської області, яка з 01.05.2022 відносить до території можливих бойових дій. З початку введенням воєнного стану на території України, відповідач позбавлений можливості обробляти земельні ділянки, належні позивачу і виплачувати орендну плату. Тому вважає, що орендар не міг користуватися у цей час орендованим майном із незалежних від нього причин, які є відповідно до практики Верховного суду форс-мажорними обставинами.
Судом встановлено, що позивач є власником земельних ділянок, що розташовані в межах території Зноб-Новгородської селищної ради Шосткинського району Сумської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельної ділянки площею 3,1705 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0368; земельної ділянки площею 3,4870 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0367; земельної ділянки площею 0,4175 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0792; земельної ділянки площею 0,4201 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0793.
Як вбачається з копій свідоцтв про право на спадщину за законом серій НОІ 63260, НОІ 630262, НОІ 630263, НОІ 630259 від 20.05.2020 зазначені земельні ділянки позивач успадкував після смерті його брата ОСОБА_2 /а.с.7,16,25,34/.
Також право власності позивача на земельні ділянки підтверджується копіями інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 21.05.2024 року /а.с.7,16,25,34 зв.б./.
29.05.2020 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «Гетьманське» (Орендар) були укладені договори оренди земельних ділянок: площею 3,1705 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0368, площею 3,4870 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0367; площею 0,4175 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0792; площею 0,4201 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0793 /а.с.8-10, 17-19, 26-28, 35-37/. Строк дії договорів був обумовлений сторонами у 7 років.
Відповідно до Додаткових угод від 26.01.2022 до Договорів оренди від 29.05.2020, укладеної між позивачем та ТОВ «Гетьманське», строк дії вказаних договорів укладено на 12 років, перебіг якого починається з дати укладення договорів /а.с.12-14, 21-23, 39-41/
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 762 ЦК України встановлений обов`язок наймача вносити плату за користування майном у розмірах та строки визначені договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У пункті д) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, може бути підставою для розірвання такого договору.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 вказала, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Самий лише факт систематичного порушення договорів оренди землі у виді повної несплати орендної плати є підставою для розірвання таких договорів, незважаючи на те, чи надалі була повністю сплачена зазначена заборгованість. Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
Судом встановлено, що всупереч наведених вище умов спірних договорів оренди землі ТОВ «Гетьманське» систематично не сплачувало позивачу ОСОБА_1 орендну плату за користування землею.
Представник відповідача у відзиві та судовому засіданні не заперечував факт не сплати орендної плати, але вказав, що така затримка виникла через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскільки з 24.02.2022 в України ведений воєнний стан, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 та зазначаючи, що підприємство було позбавлене можливості обробляти земельні ділянки, належні позивачу, а отже і сплачувати орендну плату.
Надаючи критичну оцінку наведеним доводам відповідача, суд звертає увагу останнього на наступне.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Дійсно, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
У постанові Верховний Суд від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21.
У даній справі сторони в умовах спірних договорів в розділі «Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору» домовились, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Відповідач, обґрунтовуючи свої доводи про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання зі здійснення орендних платежів, посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1.
Так, в цьому листі, розміщеному на офіційному сайті, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Проте лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22).
Сама по собі війна не може автоматично означати звільнення від виконання в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.
Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Згідно з наведеними положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник (у даному випадку орендар ТОВ «Гетьманське») посилається на причину невиконання зобов`язання на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконанні зобов`язань.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач обмежився лише посиланням на військові дії на території України, зокрема активні бойові дії на території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумській області. Між тим твердження відповідача щодо належності території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади до зони активних бойових дій спростовуються наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», згідно з яким з 01.05.2022 Зноб-Новгородська селищна територіальна громада відноситься до територій можливих бойових дій.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі №915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22).
Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 зазначено, що норма ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає як підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Підпунктом 3 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану.
Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 7 червня 2024 року «Про деякі питання про створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» затверджено Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого введено у дію реєстр територій та геоінформаційна система, якому відповідає Інтерактивна карта територій, яку адмініструє Державна служба надзвичайних ситуацій (далі ДСНС).
Відповідно до ч. 283-1.2. ст. 283-1 ПК України період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обмежень використання за цільовим призначенням земельних ділянок позивача та актів, які вказують, що земельні ділянки позивача була повернута орендодавцю.
Отже, відповідачі не дотрималися визначеного законодавством порядку для встановлення статусу земельних ділянок, як таких, що забруднені вибухонебезпечними предметами, тому відсутні підстави для висновку про можливість їх звільнення від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Тому, спірні договори оренди землі за вимогою позивача мають бути достроково розірвані з підстав неналежного виконання умов цих договорів, а саме: з підстав невиконання Орендарем обов`язків зі сплати орендної плати у вказані періоди, що є істотним порушенням умов відповідних договорів оренди землі та підставою для їх розірвання.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2-5, 12, 13, 19, 23, 76-81, 141, 258-268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 29 травня 2020 року зі змінами у редакції додаткової угоди від 26 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» щодо земельної ділянки площею 3,1705 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0368.
Розірвати договір оренди землі від 29 травня 2020 року зі змінами у редакції додаткової угоди від 26 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» щодо земельної ділянки площею 3,4870 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0367.
Розірвати договір оренди землі від 29 травня 2020 року зі змінами у редакції додаткової угоди від 26 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» щодо земельної ділянки площею 0,4175 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0792.
Розірвати договір оренди землі від 29 травня 2020 року зі змінами у редакції додаткової угоди від 26 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» щодо земельної ділянки площею 0,4201 га, кадастровий номер 5924483200:07:002:0793.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» /адреса: вул. Шевченка, буд.74, с. Чепелів, Корюківський район, Чернігівська область, 15233, ЄДРПОУ 41105190/ на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / понесені витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 5324 грн 80 коп. /п`ять тисяч триста двадцять чотири/ грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЧ.М.Теміров
Судове рішення № 141535613, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 12.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 589/4840/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: