Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/34676/26
Провадження № 2/947/7747/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Луняченка В.О.,
при секретарі Жекової А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до ОСОБА_4 (РНО947/34676/26КПП 24788002270) про звільнення майна з-під арешту,-
В С Т А Н О В И В:
19.08.2026 засобами кур`єрської служби доставки з позовом про звільнення з-під арешту нерухомого майна, а саме 1/5 частини квартири за адресо: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 16048115), накладеного на підставі постанови Першого відділу державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси серія АА № 765776 від 02.10.2006, стосовно ОСОБА_4 (номер запису про обтяження/заборону в реєстрі 4062449 від 16.11.2006), до суду звернулись ОСОБА_1 в особі представника адвоката Салманової Фатіми Акберівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою судді від 26.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.
Учаснкии справи в судове засідання не з`явились повідомлялись належним ичном, відомості про що містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи містяться заяви позивачів щодо розгляду справи за їх відсутності, позов ними підтримано.
Адвокатом Салмановою Ф.А.- представником ОСОБА_1 також надано заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з Договором купівлі-продажу квартири від 09 листопада 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. за реєстровим № 3635, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (від імені якого на підставі довіреності діяв представник), ОСОБА_4 та ОСОБА_4 продали у рівних частинах кожний, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили у рівних частинах кожний квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 64,7 кв. м (в тому числі житловою 38,3 кв. м). Продаж вчинено за 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень. Право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.12.2006 року.
Згідно з Витягом з Державного реєстру правочинів № 3140254 від 09.11.2006 року, виданим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., у Державному реєстрі правочинів зареєстровано правочин договір купівлі-продажу (номер правочину: 1702403) від 09.11.2006 року за № 3635 (бланк ВЕС 430792), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. Предметом правочину є трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 64,7 кв. м (у тому числі житловою 38,3 кв. м). Відчужувачами за правочином є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 . Набувачами за правочином є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Дата та час реєстрації правочину в реєстрі 09.11.2006 о 14:24.
Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12831883 від 11.12.2006 року, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», право приватної спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 16048115, номер запису: 336 в книзі: 629пр-118) зареєстровано у рівних частках (по 1/3 частці за кожним) за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу б/н від 09.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. за реєстровим № 3635. Дата прийняття рішення про реєстрацію 11.12.2006 року.
Однак, ОСОБА_1 мала намір розпорядитися належною їй 1/3 часткою квартири АДРЕСА_2 шляхом укладення договору дарування на користь своєї доньки ОСОБА_2 .
Реалізувати зазначене право та відновити оновлену реєстрацію права власності виявилося неможливим у зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна діючого обтяження (арешту та заборони відчуження № 4062449 від 16.11.2006 року), накладеного на 1/5 частину вказаної квартири щодо колишнього співвласника ОСОБА_4 . Наявність даного арешту у державних реєстрах перешкоджає нотаріальному посвідченню договору дарування та проведенню будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна в цілому.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження
об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 483105576 від 24.06.2026 року (сформованою державним нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у м. Одесі Ігнатенко М.М.), стосовно ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) наявні такі відомості про права власності та обтяження:
Право власності: Згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 є власником 10/100 (1/10) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 8626377; підстава виникнення права: договір дарування від 15.09.2007, р. № 14231, посвідчений нотаріусом Лічман І.М.; рішення прийнято 09.11.2007).
Обтяження (арешти):
Арешт нерухомого майна № 12228276 від 26.11.2015 (рішення № 26409326), накладений Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на все нерухоме майно боржника ОСОБА_4 на підставі постанови ВП № 49373450 від 25.11.2015.
Арешт нерухомого майна № 31443854 від 07.05.2019 (рішення № 46752519), накладений Другим Київським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції на все нерухоме майно боржника ОСОБА_4 на підставі постанови ВП № 42175178 від 26.04.2019.
Арешт нерухомого майна № 4062449 від 16.11.2006, зареєстрований Третьою одеською державної нотаріальної контори на підставі постанови Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси АА № 765776 від 02.10.2006 стосовно 1/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 483101377 від 24.06.2026 року (сформованою нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у м. Одесі Ігнатенко М.М. за заявою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 12.05.2026), стосовно трикімнатної квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 16048115, загальна площа 64,7 кв. м, житлова 38,3 кв. м, номер запису: 336 в книзі 629пр-118) наявні такі відомості:
Право власності: Згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира належить на праві приватної спільної часткової власності у рівних частках (по 1/3 частці кожному) ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 09.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. за реєстровим № 3635 (рішення про державну реєстрацію прийнято 11.12.2006 року).
Зареєстровані обтяження (арешти):
Арешт нерухомого майна № 4062449 від 16.11.2006 року (зареєстрований Третьою одеською державної нотаріальної контори на підставі постанови Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси АА № 765776 від 02.10.2006) стосовно 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 , боржник/власник ОСОБА_4 .
Арешт нерухомого майна № 9353276 від 16.12.2009 року (зареєстрований Одеською філією ДП «Інформаційний центр» МЮУ на підставі постанови 2 Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції АН № 349407 від 16.12.2009), що стосується 10/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_4 , де боржником зазначено ОСОБА_4 , а стягувачем/обтяжувачем Другий Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси.
Іпотеки: За вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні.
Згідно із Супровідним листом Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси від 03.10.2006 року № 13224 (зареєстрованим у Третій одеській державній нотаріальній конторі 16.11.2006 року за № 5695), на адресу нотаріальної контори було направлено постанову про накладення арешту та заборони відчуження щодо майна ОСОБА_4 . Відповідно до Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №
об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 483105576 від 24.06.2026 року (сформованою державним нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у м. Одесі Ігнатенко М.М.), стосовно ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) наявні такі відомості про права власності та обтяження:
Право власності: Згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 є власником 10/100 (1/10) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 8626377; підстава виникнення права: договір дарування від 15.09.2007, р. № 14231, посвідчений нотаріусом Лічман І.М.; рішення прийнято 09.11.2007).
Обтяження (арешти):
Арешт нерухомого майна № 12228276 від 26.11.2015 (рішення № 26409326), накладений Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на все нерухоме майно боржника ОСОБА_4 на підставі постанови ВП № 49373450 від 25.11.2015.
Арешт нерухомого майна № 31443854 від 07.05.2019 (рішення № 46752519), накладений Другим Київським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції на все нерухоме майно боржника ОСОБА_4 на підставі постанови ВП № 42175178 від 26.04.2019.
Арешт нерухомого майна № 4062449 від 16.11.2006, зареєстрований Третьою одеською державної нотаріальної контори на підставі постанови Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси АА № 765776 від 02.10.2006 стосовно 1/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 483101377 від 24.06.2026 року (сформованою нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у м. Одесі Ігнатенко М.М. за заявою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 12.05.2026), стосовно трикімнатної квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 16048115, загальна площа 64,7 кв. м, житлова 38,3 кв. м, номер запису: 336 в книзі 629пр-118) наявні такі відомості:
Право власності: Згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира належить на праві приватної спільної часткової власності у рівних частках (по 1/3 частці кожному) ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 09.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. за реєстровим № 3635 (рішення про державну реєстрацію прийнято 11.12.2006 року).
Зареєстровані обтяження (арешти):
Арешт нерухомого майна № 4062449 від 16.11.2006 року (зареєстрований Третьою одеською державної нотаріальної контори на підставі постанови Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси АА № 765776 від 02.10.2006) стосовно 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 , боржник/власник ОСОБА_4 .
Арешт нерухомого майна № 9353276 від 16.12.2009 року (зареєстрований Одеською філією ДП «Інформаційний центр» МЮУ на підставі постанови 2 Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції АН № 349407 від 16.12.2009), що стосується 10/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_4 , де боржником зазначено ОСОБА_4 , а стягувачем/обтяжувачем Другий Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси.
Іпотеки: За вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні.
Згідно із Супровідним листом Першої державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси від 03.10.2006 року № 13224 (зареєстрованим у Третій одеській державній нотаріальній конторі 16.11.2006 року за № 5695), на адресу нотаріальної контори було направлено постанову про накладення арешту та заборони відчуження щодо майна ОСОБА_4 . Відповідно до Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №765776 від 02.10.2006 року винесеної державним виконавцем ВДВСу Київському районі м.Оеси Єштокіним О.М. про примосове виконання виконавчого листа №АЕ від 12.09.2005 виданого Київським районним судом м.Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 , накладено арешт та заборону здійснювати відчуження 1/5 частини квартир АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 .
Згідно з відповіддю Одеського державного нотаріального архіву від 01.07.2026 року № 1474/01-20 (на запит державного нотаріуса Хаджибейської ДНК у м. Одесі Ігнатенко М.М. від 25.06.2026 № 2583/01-16), у матеріалах архівного фонду Третьої одеської державної нотаріальної контори міститься постанова державного виконавця Першого ВДВС у Київському районі м. Одеси серії АА № 765776 від 02.10.2006 року про заборону відчуження 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 (1967 року народження). На підставі вказаної постанови Третьою одеською державною нотаріальною конторою 16.11.2006 року було накладено заборону відчуження зазначеної 1/5 частини квартири, при цьому відомості щодо зняття заборони відчуження в архівних матеріалах відсутні. Документ підписано Завідувачем архіву Світланою Марчишиною.
Згідно з відповіддю Київського районного суду м. Одеси від 24.07.2026 року № 788 (на заяву від 10.07.2026 року за вх. № 59942, адресовану ОСОБА_1 ), за наслідками перевірки опису «Цивільних справ переданих до архіву суду за 2001 рік» встановлено, що у провадженні суду перебувала цивільна справа № 2-АЕ-95/2001 року за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів. Матеріали зазначеної цивільної справи знищено за закінченням встановленого терміну зберігання, а оригінал рішення по даній справі не зберігся. Документ підписано Головою суду С.А. Чванкіним.
Таким чином, попри те, що спірна квартира була відчужена за Договором купівлі-продажу від 09.11.2006 року і ОСОБА_4 втратив будь-які майнові права на неї, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна досі міститься застарілий запис про арешт 1/5 частини вказаного житла.
Наявність цього обтяження у державних реєстрах позбавляє Позивачів (як законних співвласників) можливості повноцінно здійснювати свої законні права щодо володіння, користування та розпорядження належним їм майном. Зокрема, Позивач 1 - ОСОБА_1 позбавлена змоги укласти договір дарування своєї 1/3 частки квартири на користь своєї доньки - ОСОБА_2 , оскільки нотаріуси відмовляють у вчиненні будь-яких нотаріальних дій щодо даної квартири за наявності зареєстрованого арешту.
Оскільки у позасудовому порядку скасувати даний арешт виявилося неможливим (зокрема, через знищення матеріалів виконавчого провадження за закінченням терміну зберігання), Позивачі змушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав шляхом зняття арешту з майна в судовому порядку.
Відповідно до ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.
Таким чином, статтею 50 Закону не було передбачено можливість зняття арешту у разі завершення виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону.
Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень , переданих на зберігання становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання становить 1 рік. Тому у зв`язку із закінченням строків зберігання, зазначене виконавче провадження було знищено у порядку передбаченому законодавством.
Ці факти підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, в редакції від 16.02.2010 року (надалі Закон №606) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом (п.8 ч.1). Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Згідно з ч.2, 3 ст.38 Закону №606, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
Відповідно до ч.2,3 ст. 59 Закону №606 у разі сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.
Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець.
02.06.2016 року було прийнято новий закон України «Про виконавче провадження».
Згідно з п.7 Розділу 13 Прикінцеві та перехідні положення встановлено, Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 07.03.2018 року (надалі Закон №1404) що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Згідно з ч.1, 2 ст.40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до ч.4 ст.59 Закону №1404 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Перевірити матеріали виконавчого провадження та надати правову оцінку законності накладення арешту, у рамках якого арештовано майно неможливо, оскільки матеріали виконавчого провадження знищено.
Отже, чинність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арешту АН № 392261 від 07.11.2008 року обмежує права та законні інтереси ОСОБА_13 як власника майна на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Існування арешту та заборони на відчуження майна порушує конституційні права позивача, його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно 3 4. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частина 1 ст. 321 ЦК України наголошує на те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як зазначено в Постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16, згідно з положенням статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
На даний час арешт є перешкодою в реалізації права власності позивачів, гарантованого їм Конституцією України.
Отже, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном ( постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі No 645/6694/15-ц (провадження No 61-18160св19)
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відсутні будь-які підстави існування арешту нерухомого майна, в т.ч. у зв`язку з відсутністю виконавчого провадження, знищення якого за терміном зберігання свідчить про те, що воно було закінчено, а тому накладений арешт підлягає скасуванню. Існування обтяження у вигляді арешту на спірне майно створює перешкоди позивачу в реалізації права власності.
На підставі вищевикладеного та, враховуючи, що позовні вимоги грунтуються на законі, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою, підлягає задоволенню, а порушення прав позивача підлягають усуненню шляхом зняття обтяження.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 351-355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Звільнити з під арешту нерухоме майно, а саме 1/5 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 16048115), накладеного на підставі постанови Першого відділу державної виконавчої служби у Київському районі м. Одеси серія АА № 765776 від 02.10.2006, стосовно ОСОБА_4 (номер запису про обтяження/заборону в реєстрі 4062449 від 16.11.2006).
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У зв`язку з відключеннями електропостачання, як плановими, стабілізаційними , повне рішення складено 12.10.2026
Суддя В. О. Луняченко
Судове рішення № 141535502, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/34676/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: