Рішення № 141535474, 05.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
947/22862/26
Номер документу
141535474
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 947/22862/26

Провадження № 2/947/5497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Жековій А.О.,

за участі прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси Невечеря Є.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Київського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за участі третіх осіб: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Черкаської міської ради,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Київського районного суду м.Одеса, діючи в інтересах ОСОБА_1 , як її представник, звернулась адвокат Чуб Тетяна Валеріївна

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О. від 14.08.26 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухівалою суду від 31.08.2026 здійснено заміну третьої особи Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування на та залучи ти до участі у справі в якості третьої особи Виконавчий комітет Черкаської міської ради ( код ЄДРПОУ 04061547, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Байди Вишневецького, будинок 36 ), а також зобов`язано Виконавчий комітет Черкаської міської ради надати суду у встановлений законом строк висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.11.2026 року на виконання ухвали суду від 31.08.2026 Виконавчим комітетом Черкаської міської ради надано висновок №21794/26968-01-21 від 26.10.2026 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Чуб Т.В. щодо розгляду справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримані.

Скориставшись своїм правом, відповідач ОСОБА_2 , надав суду заяву про визнання позовних вимог, в якій зазначив про можливість розгляду справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

За положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Як кореспондує ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на наведене вище суд уважає за можливим розглянути цю справу за відсутності сторін за наявними матеріалами, які є достатніми для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини у даній справі та об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , 1983 р.н., є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.02.2023 ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_2 , 1976 р.н.

Як зазначено у позовній заяві ОСОБА_2 , не будучи біологічним батьком дитини, 15.03.2024 подав заяву про визнання свого батьківства відносно малолітньої ОСОБА_3 , у зв`язку з чим у актовий запис про народження дитини внесені відповідні зміни та повторно видано свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00044176714 від 22.03.2024 на підставі заяви ОСОБА_2 № 29 від 15.03.24 про визнання батьківствадо актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесені зміни: прізвище дитини « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_6 », відомості про батька « ОСОБА_7 » змінено на « ОСОБА_8 ».

Київським районним судом м. Одеси (справа № 947/33022/24) 04.11.2025 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.02.2025.

Мати ОСОБА_1 разом із дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Мати дитини є військовослужбовцем. ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідками від 26.01.2026 № 7101-7501939627 та від 06.02.2026 № 7101-5003959565, копії яких долучені до матеріалів справи.

22.08.2025 ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 , який є військовослужбовцем.

Батько ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з його слів є військовослужбовцем.

Із позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що з початку 2024 року шлюбні відносини між нею та ОСОБА_2 припинилися. Мати з дитиною переїхали з м. Одеса до м. Черкаси. ОСОБА_2 припинив спілкування з родиною та дитиною. Аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 не сплачує. Тобто, з 15.03.2024 ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, з дитиною не спілкується, не цікавиться її життям, станом здоров`я, навчанням, з днем народження не вітає.

Також, у позовній заяві зазначено, що відносини між батьком ОСОБА_2 і дитиною не склалися. ОСОБА_8 не проявляв батьківських почуттів до дитини, в ОСОБА_11 також не виникли до нього почуття любові та прихильності. ОСОБА_2 не намагався стати для дитини батьком, не піклувався про неї, не цікавився її життям. Фактично, визнання факту батьківства потрібно було ОСОБА_12 для звільнення з лав ЗСУ.

Як вказано у позовній заяві, з метою юридичного звільнення від батьківства ОСОБА_2 у січні 2025 року звернувся до суду з позовом про виключення відомостей про батька з актового запису про народження та припинення стягнення аліментів. Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 01.10.2025, копія якого долучена до позовної заяви, у задоволенні позову відмовлено.

Наразі має місце заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 60864,50 гривень.

Згідно з довідкою Черкаської гімназії № 9 ім. О.М. Луценка № 110 від 22.04.2026, яка долучена до позовної заяви, ОСОБА_3 навчається у 5-В класі. Батько ОСОБА_2 батьківські збори не відвідує, із класним керівником не спілкується, успіхами дитини не цікавиться.

Відповідно до акту відвідування за місцем проживання дитини ОСОБА_3 , який складений 21.04.2026 працівниками Черкаської гімназії № 9 ім. О.М. Луценка та долучений до заяви, неповнолітня проживає у двокімнатній квартирі разом з матір`ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_13 . Квартира у задовільному стані: чиста та охайна. У дитини є окреме місце для відпочинку та навчання. Для дитини створені належні умови для проживання, навчання та розвитку, мати належним чином виконує свої батьківські обов`язки.

Спеціалістами Служби обстежено місце проживання дитини, за результатами якого складено акт від 21.09.2026 № 717 та встановлено, що для малолітньої ОСОБА_3 створені належні умови для проживання та навчання. ОСОБА_3 навчається у 6-В класі Черкаської гімназії № 9 ім. О.М. Луценка. Доглядом та вихованням дитини займається мати і бабуся. На момент проведення обстеження ОСОБА_3 виглядає доглянутою та почуває себе добре.

До Служби надійшло пояснення ОСОБА_15 від 01.10.2026, у якому останній зазначив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_3 , яка проживає з матір`ю ОСОБА_1 в м. Черкаси. Також зазначив, що він не являється біологічним батьком ОСОБА_11 . Вважає, що визнання ним батьківства щодо ОСОБА_11 є помилкою, оскільки не відчуває до дитини ніяких почуттів, не бажає з нею спілкуватися та брати участь у її житті. Вказав, що наслідки позбавлення батьківських прав йому відомі та зрозумілі.

На засіданні Комісії ОСОБА_1 підтвердила вимоги, викладені у позовні заяві. Як їй стало відомо, ОСОБА_2 визнав батьківство відносно ОСОБА_11 через органи РАЦ з метою звільнення із ЗСУ та подальшим виїздом за межі України. Після визнання батьківства він змінив ставлення до неї та до дитини, тому вони розлучилися. Донька ніколи не вважала ОСОБА_2 своїм батьком та зверталася до нього на ім`я. Наразі ОСОБА_3 бажає змінити прізвище. На даний час вона перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, який дуже добре відноситься до неї і дитини.

Малолітня ОСОБА_3 на засіданні комісії повідомила, що вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

Згідно із постановою Верховного Суду України від 19.02.2025 у справі № 147/277/24 свідоме, тривале ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини, що призвело до відсутності психоемоційного зв`язку між батьком та дитиною, заява останнього про позбавлення його батьківських прав стосовно дитини, адаптованість дитини до відносин у сім`ї є достатніми підставами для позбавлення батьківських прав.

Наявними документами підтверджується той факт, що ОСОБА_2 ухилився від виконання покладених на нього обов`язків по вихованню дитини, що виражається в його бездіяльності та свідомому нехтуванні батьківськими обов`язками, чим позбавив доньку права на належне батьківське виховання та утримання.

З огляду на викладене, враховуючи норми чинного законодавства, а саме ст. 19, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування, зазначив у своєму висновку від 26.10.2026 № 21794/26968-01-21 вважає за доцільне доцільним позбавлення батьківських ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 164 ч.1 п.2 Сімейного Кодексу України батько або мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання обов`язків щодо виховання, утримання та розвитку дитини.

Вирішуючи спір виходить з наступного.

Одним з головних принципів сімейного права є паритетність у побудові сімейних відносин. Цей принцип навіть знайшов своє відображення в Основному Законі України - Конституції, у статті 51 якої зазначено, що кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до сімейного життя.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до положення ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п.2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пункт 16 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України містить роз`яснення з приводу того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя. Зокрема, відповідно до положень ст. 12 ч. I Конвенції ООН від 20 листопада 1989 р. "Про права дитини" (ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 ЦПК України).

Виходячи із змісту ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, у тому числі коли дитина розлучається з одним із батьків, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченні інтересів дитини.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

З матеріалів наданих суду, вбачається, що відповідач ухиляється від участі у вихованні дитини та її повноцінному утриманні, з відповідними заявами про встановлення порядку участі у вихованні дочки не звертався, надав згоду щодо позбавлення його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог, щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 200,258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за участі третіх осіб: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Черкаської міської ради - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_3 ) батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16.11.2026

Суддя В. О. Луняченко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141535474 ?

Документ № 141535474 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141535474 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141535474 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141535474 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141535474, Київський районний суд м. Одеси

Судове рішення № 141535474, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141535474 відноситься до справи № 947/22862/26

Це рішення відноситься до справи № 947/22862/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141535472
Наступний документ : 141535476