Ухвала суду № 141535426, 06.11.2026, Київський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
06.11.2026
Номер справи
947/44765/26
Номер документу
141535426
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 947/44765/26

Провадження № 1-кс/947/16756/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42026164110000172 від 22.10.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Яришівка Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітініх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовця ВМС ЗСУ, майора медичної служби, який являється особою з другою групою інвалідності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1. Виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42026164110000172 від 22.20.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Крім того, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, на усій території України з 24.02.2022 по цей час оголошена та проводиться загальна мобілізація.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до ТЦК та СП для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час; громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях начальників ТЦК та СП, де вони перебувають на військовому обліку, громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, винні у порушенні правил військового обліку громадян України, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Згідно п. 79 Постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон) визначають, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі за текстом - ТЦК та СП ).

Незважаючи на викладене, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, всупереч вимогам чинного законодавства, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Дізнавшись про намір військовозобов`язаного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вирішити питання щодо зняття його з військового обліку, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання від останнього неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття відповідного рішення уповноваженими особами. З метою реалізації зазначеного умислу ОСОБА_4 залучив до протиправної діяльності ОСОБА_9 , з яким вступив у попередню змову.

Так, 20.10.2026, точніші дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому місці, під час телефонної розмови з ОСОБА_8 , який за рекомендацією знайомих мав намір вирішити питання щодо зняття з військового обліку, повідомив останньому про необхідність особистої зустрічі 27.10.2026 у м. Одесі для обговорення подальших дій, а також надав вказівку підготувати копії необхідних документів.

У подальшому ОСОБА_4 , запевнивши ОСОБА_8 у наявності можливостей вирішити порушене ним питання, висловив вимогу надати неправомірну вигоду в розмірі 16 000 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановленими службовими особами медичного закладу м. Одеси, щодо поміщення останнього на стаціонарне лікування та подальшого оформлення медичної документації з метою встановлення йому ІІ групи інвалідності, що в подальшому могло стати підставою для вирішення питання щодо зняття його з військового обліку.

Побоюючись втратити можливість вирішити питання щодо зняття з військового обліку, ОСОБА_8 погодився на запропоновані умови.

27.10.2026 приблизно о 14 год 30 хв ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 поблизу магазину «Будинок меблів» у м. Одесі повідомив останньому про наявність у нього особистих зав`язків та можливостей впливу на директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради ОСОБА_10 , з метою забезпечення поміщення ОСОБА_8 на стаціонарне лікування та подальше оформлення медичної документації для встановлення йому ІІ групи інвалідності з метою подальшого вирішення питання щодо зняття з військового обліку.

Після цього до розмови приєднався ОСОБА_9 , який підтвердив озвучені ОСОБА_4 обставини та спільно з останнім висунув ОСОБА_8 вимогу надати неправомірну вигоду в обумовленому розмірі 16 000 доларів США за здійснення впливу на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами.

Під час зазначеної зустрічі сторони домовилися, що ОСОБА_8 передасть грошові кошти під час наступної особистої зустрічі після отримання їх у борг від знайомих.

На підтвердження серйозності своїх намірів ОСОБА_9 забрав підготовлені ОСОБА_8 копії документів, про необхідність виготовлення яких раніше повідомив ОСОБА_4 .

У подальшому, 02.11.2026, під час телефонної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 останній повідомив, що вартість раніше обумовленого вирішення питання щодо оформлення медичної документації для встановлення групи інвалідності збільшилася на 3 000 доларів США, які необхідно додатково сплатити понад раніше узгоджену суму.

Таким чином, загальний розмір неправомірної вигоди становив 19 000 доларів США. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що додаткові обставини щодо подальшого вирішення домовленостей повідомить ОСОБА_8 під час особистої зустрічі.

На виконання раніше досягнутих домовленостей 03.11.2026 близько 12 год 00 хв ОСОБА_8 прибув до м. Одеси, де, діючи за вказівкою ОСОБА_4 , направився до кінцевої зупинки тролейбуса, розташованої по вул. Інглезі в м. Одесі (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено).

У подальшому, 03.11.2026 приблизно о 12 год 25 хв, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 , діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану та з метою реалізації спільного злочинного умислу, прибули до зазначеного місця зустрічі з ОСОБА_8 .

Під час зазначеноїособистої зустрічі ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_4 злочинного умислу, повідомив ОСОБА_8 про зміну раніше обговореного варіанту вирішення питання щодо встановлення групи інвалідності, пояснивши, що замість раніше обумовленої ІІ групи інвалідності йому буде оформлено ІІІ групу інвалідності.

При ОСОБА_11 підтвердив необхідність передачі неправомірної вигоди в раніше обумовленому розмірі, який з урахуванням збільшення вартості становив 19 000 доларів США.

ОСОБА_12 , виконуючи раніше висунуту вимогу та досягнуті домовленості, передав ОСОБА_9 та ОСОБА_4 частину обумовленої неправомірної вигоди в сумі 16 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 03.11.2026 становить 728 468 грн 80 коп., за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме директора Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради ОСОБА_10 , з метою поміщення ОСОБА_8 на стаціонарне лікування та подальшого оформлення необхідної медичної документації для встановлення йому ІІІ групи інвалідності, що надалі могло стати підставою для вирішення питання щодо зняття останнього з військового обліку.

Одразу після одержання неправомірної вигоди протиправну діяльність ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було припинено працівниками правоохоронних органів, які затримали останніх у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

03.11.2026 ОСОБА_4 затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України та 04.11.2026 його повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для скебе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, зазначивши, що підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою та підтверджується долученими до клопотання матеріалами.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на доводи, викладені у долучених нею письмових запереченнях з додатками. Так, адвокат ОСОБА_5 зазначає, що у клопотанні слідчим застосовано аргумент, який стосується особливо тяжкого злочину і не відповідає кваліфікації, наведеній самою стороною обвинувачення. Клопотання не містить жодного обґрунтування виняткового випадку перевищення встановленої межі розміру застави. Крім того, сторона обвинувачення не обґрунтувала наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Захисник просила слідчого суддю врахувати дані про особу підозрюваного, зокрема який має міцні соціальні зв`язки, оскільки має постійне місце проживання, перебуває у шлюбі та має на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір похилого віку. Більше того, ОСОБА_4 є особою з інвалідністю другої групи. Він отримав травми під час виконання бойового завдання в районі проведення антитерористичної операції. Він брав участь в АТО та має статус учасника бойових дій, нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня та відзнаками міністра оборони України. Також він є раніше не судимою особою. На підставі вищевикладеного, захисник просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час або визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

04.11.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В підтвердження існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на: заяву ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 23.10.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 23.10.2026, який повідомив, що невідомий йому чоловік, який використовував у месенджері «WhatsApp» ім`я « ОСОБА_13 », запропонував за грошову винагороду в розмірі 16 000 доларів США посприяти у вирішенні питання щодо оформлення медичної документації через медичні заклади із залученням своїх знайомих; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 28.10.2026, який повідомив, що 27.10.2026 відбулась зустріч з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 де проговорювались деталі, щодо вирішення питання та формального поміщення до медичного закладу, з метою подальшого оформлення необхідної медичної документації для встановлення йому групи інвалідності, що могло стати підставою для подальшого вирішення питання, щодо зняття останнього з військового обліку.за надання неправомірної вигоди у розмірі 16000 доларів США; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 03.11.2026, який повідомив, що 03.11.2026 відбулась зустріч з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 де проговорювались нові деталі, щодо вирішення питання та формального поміщення до медичного закладу, з метою подальшого оформлення необхідної медичної документації для встановлення йому групи інвалідності, що могло стати підставою для подальшого вирішення питання, щодо зняття останнього з військового обліку.за надання неправомірної вигоди у розмірі 19 000 доларів США. Після ОСОБА_8 передав частину грошових коштів у сумі 16 000 доларів США; протокол огляду та вручення грошових коштів заявнику від 03.11.2026; протокол затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України від 03.11.2026.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненін наразі підозрюється ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

5. Відомості, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вище було зазначено, на переконання слідчого судді, в рамках даного кримінального провадження існує обґрунтована підозра за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

На переконання слідчого судді, заявлений стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого наразі обґрунтовано підозрюється останній, є тяжким корупційним злочином, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено (ст. 69, 75 КК України), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження, дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Слідчий суддя враховує, що 03.11.2026 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.11.2026 останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, що свідчить про те, що на теперішній час досудовое розслідування даного кримінального провадження перебуває на своєму початковому етапі, що вочевидь зумовлює проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, у тому числі спрямованих на встановлення речей та документів, які можуть містити доказову інформацію. Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що за таких обставин існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України є доведеним, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може мати у розпорядженні, у тому числі, документи щодо поміщення ОСОБА_8 до медичного закладу, а тому підозрюваний може вдатися до спроб їх приховання, знищення або спотворення.

В розрізі наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також враховує, що відповідно до обставин кримінального провадження, викладених у клопотанні, ОСОБА_4 знайомий зі свідком ОСОБА_8 , який є заявником у даному кримінальному провадженні, анкетні дані останнього також наявні у матеріалах клопотання, що дає підстави вважати, що підозрюваний може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, у тому числі й ОСОБА_8 , з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Разом з тим, слідчий суддя критично оцінює доводи сторони обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

6. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміноване за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_4 кримінальне правопорушення в обов`язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі щодо вагомості наданих доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; відомостей щодо його стану здоров`я, міцності соціальних зв`язків підозрюваного; майнового стану підозрюваного, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

7. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання та фактичних обставин даного кримінального провадження, які вказують на те, що ОСОБА_4 ймовірно міг заволодіти неправомірною вигодою для себе за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами у сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США.

Так, згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя враховує не лише тяжкість кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, а й конкретні обставини його ймовірного вчинення, характер та ступінь встановлених ризиків, службове становище підозрюваного, його професійні та соціальні зв`язки, а також суспільний інтерес до обставин даного кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, при цьому, він є діючим військовослужбовцем ВМС. Інкриміновані останньому обставини стосуються питань військового обліку, належне та доброчесне функціонування яких в умовах воєнного стану має підвищене суспільне значення.

Характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, обставини його ймовірного вчинення, ступінь встановлених ризиків та значний суспільний резонанс у своїй сукупності, на думку слідчого судді, становлять виключний випадок, що дозволяє визначити розмір застави, що перевищує встановлену законом межу.

За таких обставин, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного слід визначити розмір застави у вигляді 153 (сто п`ятдесят три) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 509 184 (п`ятсот дев`ять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків. Наведені обставини у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (абзац другий ч. 5 ст.182 КПК України).

8. Висновки слідчого судді.

Таким чином, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 30.12.2026, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 153 (сто п`ятдесят три) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 509 184 (п`ятсот дев`ять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 30.12.2026, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 ;

5. здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141535426 ?

Документ № 141535426 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141535426 ?

Дата ухвалення - 06.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141535426 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141535426 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141535426, Київський районний суд м. Одеси

Судове рішення № 141535426, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141535426 відноситься до справи № 947/44765/26

Це рішення відноситься до справи № 947/44765/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141535424
Наступний документ : 141535435