Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 703/4281/26
2/703/2708/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
за участю
секретаря судового засідання Крамної Л.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Терещенка С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Сміла Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Смілянська міська рада, про визначення частки в спільній сумісній власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування,
установив:
29.06.2026 позивач через представника, адвоката Терещенка С.І., звернулася до суду із вказаною позовною заявою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, ОСОБА_3 , спадщину, що відкрилася після його смерті, позивачка прийняла, а син спадкодавця від її прийняття відмовився. За життя ОСОБА_3 , разом із відповідачкою ОСОБА_2 , відповідно до рішення суду від 27.04.2009 набув права на частку в спільній сумісні власності на 7/18 будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , останнім в спільне користування виділені частина будинку, відповідна частина господарських будівель та споруд. Відповідне право спільної сумісної власності належним чином зареєстроване. Позивачка звернулася до нотаріальної контори за видачою свідоцтва про право власності на частку ОСОБА_3 , однак нотаріусом відмовлено, оскільки не можливо визначити склад спадкового майна. ОСОБА_3 18.06.2012 придбав від ОСОБА_2 належну їй частку в спільному майні, за що сплатив гроші, а відповідачка в справі видала на його ім`я довіреність на право, серед іншого, розпорядитися її часткою в будинковолодінні. Внаслідок вказаних обставин ОСОБА_3 набув у власність 7/18 частки в праві власності на спірне будинковолодіння, вказана частка набута позивачкою, яка прийняла спадщину після його смерті.
Із урахуванням змінених позовних вимог просить:
1) визначити частку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що за адресою АДРЕСА_1 ;
2) визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 7/18 частки у праві власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що складається із житлового будинку з прибудовою під літерою «А-1, а» загальною площею 65,9 м кв, житловою площею 35,1 м кв, літньої кухні під літерою «Г-1», сараю під літерою «В», погреба під літерою «П», убиральні під літерою «У», гаража із оглядовою ямою під літерою «Г», колодязя під літерою «к», огорожі 1,2,3,4, що за адресою АДРЕСА_1 , належних на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду від 27.04.2009 в справі №2-6/2009 рік ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання, встановлений сторонам строк для подання письмових заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 19.08.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди від 19.08.2026 відмовлено.
Ухвалою суду від 20.10.2026 у прийнятті заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки в спільному нерухомому майні та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування відмовлено.
Ухвалою суду від 20.10.2026 закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 10.11.2025. Залучено до участі в справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору Смілянську міську раду.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додатках.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання 10.11.2026 не прибула, звернувшись із письмовою заявою про розгляд справи без її участі. У встановлений судом строк відзиву до суду не подавала.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Представник третьої особи, Смілянської міської ради, в судове засідання не з`явилася, звернувшись 10.11.2026 із письмовою заявою про проведення судового розгляду за її відсутності, за її змістом власної позиції щодо суті позову не висловлювала.
За ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 24.10.2024 в справі №752/8103/13-ц, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №520/5386/15-ц).
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, 10.11.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 13.07.1985 зареєстрували шлюб у Звенигородському районному відділі ДРАЦС.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 27.04.2009, що залишене без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 28.06.2009, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності, поділ будинковолодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, задоволений, серед іншого визнано за позивачами право спільної власності на 7/18 частин будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , виділено позивачам в спільне користування приміщення в житловому будинку та відповідну частину господарських будівель та споруд.
За ч. 3-4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відтак із вказаного рішення судом встановлено набуття ОСОБА_3 та його сестрою ОСОБА_2 права спільної сумісної власності на 7/18 будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 .
Вказана обставина сторонами не заперечувалася, право спільної сумісної власності померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстроване 07.10.2011, що вбачається із Витягу про державну реєстрацію прав від 07.10.2011 та інформацією із Державного реєстру речових прав від 19.08.2026, що отримана судом, де підставою виникнення відповідного права назване рішення Смілянського міськрайсуду від 27.04.2009.
При цьому будь-які підстави вбачати набуття позивачем ОСОБА_1 права на вказане нерухоме майно, з огляду на положення глав 24, 26 ЦК України, глави 7 СК України (в редакції на час виникнення відповідних правовідносин) відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті її чоловіка, зокрема отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 31.01.2023 на інше належне померлому нерухоме майно.
Вказані обставини підтверджуються Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі заведення спадкової справи №60/2022 від 15.07.2022, Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі видачі свідоцтва про право на спадщину від 31.01.2023, копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.01.2023, що зареєстроване в реєстрі під №81, витягом із державного реєстру речових прав від 31.01.2023 №321491958, а також постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.05.2026.
З останнього документу вбачається відсутність інших спадкоємців, оскільки спадщина у встановленому порядку 15.07.2022 прийнята дружиною спадкодавця ОСОБА_3 , тобто позивачкою в справі, а син померлого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від прийняття спадщини відмовився.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі №761/42030/21).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
У частині п`ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19 вказано, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі №640/13903/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі №266/5267/18; від 20 березня 2019 року у справі №550/1040/16-ц; від 22 квітня 2020 року у справі №601/2592/18; від 22 квітня 2020 року у справі №127/23809/18; від 27 травня 2020 року у справі №361/7518/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі №464/1663/18.
Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду.
За обставинами даної справи, належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування, і такі вимоги позивачем заявлені.
Відтак в задоволенні позовної вимоги про визначення частки померлого ОСОБА_3 у спільному майні належить відмовити.
При розгляді справ про визнання права власності на майно в порядку спадкування, встановлення належності спірного майна до складу спадщини є передусім питаннями доведення відповідних обставин, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення (постанова Верховного Суду від 14.08.2024 в справі №522/3974/20).
В доводах, якими мотивований позов, сторона позивача посилається на ту обставину, що ОСОБА_3 . 18.06.2012 сплатив ОСОБА_2 2000,00 долларів за належну їй частку в праві власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 .
На підтвердження вказаної обставини позивачем надано розписку від імені відповідачки, що датована 18.06.2012.
18.06.2012 ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси з приводу володіння, користування та розпорядження належною їй часткою у вказаному вище будинковолодінні, видавши на його ім`я довіреність, що посвідчена нотаріально, з терміном дії до 18.06.2022.
За вимогами ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється за законом в порядку черговості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).
Вказане свідчить про те, що позивачка ОСОБА_1 закликається до спадкування за законом як єдиний спадкоємець першої черги.
З даного приводу судом зазначається наступне.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року в справі №226/817/19 вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року в справі №175/1941/16-ц, від 10 листопада 2021 року в справі №759/19779/18 вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).
Будь-які відомості, що дозволяють вбачати, що ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 , якою прийнято спадщину, в матеріалах відсутні та сторонами таких не повідомлено, позиція сторони позивача зводиться до того, що позов пред`явлений саме до ОСОБА_2 як співвласника нерухомого майна, права якої зареєстровані. При цьому спору про право на майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході судового розгляду не встановлено.
Отже, єдиним спадкоємцем, яким спадщина прийнята, є ОСОБА_1 , позивач в справі.
Відповідно до статті 48 ЦПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
ЦПК України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, положення кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із «самим собою». У випадку встановлення судом процесуального випадку, за якого позивачем і відповідачем у справі є фактично одна і та ж сама особа, розгляд заявленого позову в цій частині є неможливим за відсутністю спору як такого (постанова Верховного Суду від 28.05.2025 в справі №643/4873/20).
За таких обставин належним відповідачем в даному випадку вбачається Смілянська міська рада як відповідний орган місцевого самоврядування.
Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача замінити первісного відповідача належним відповідачем.
Сторона позивача з клопотанням про заміну відповідача чи залучення співвідповідача не зверталася.
Отже в задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, суд не надає оцінку по суті заявлених вимог, оскільки вони заявлені до неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.
За таких обставин судовий збір покладається на позивача.
Матеріали справи не містять даних щодо інших судових витрат сторін, що пов`язані із розглядом справи, відповідних заяв у порядку, що передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не подано.
На підставі викладеного та керуючись ст. 76, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: Смілянська міська рада, місцезнаходження юридичної особи м. Сміла Черкаського району Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705.
Повне судове рішення складене 16.11.2026.
Суддя І.В. Овсієнко
Судове рішення № 141533910, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/4281/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: