Рішення № 141533530, 12.11.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
491/743/26
Номер документу
141533530
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №491/743/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 листопада 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

учасників справи: представника позивача - Платонова С.І.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Цуркана О.О.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - прокурора, Алексєєнка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради в особі виконавчого комітету Ананьївської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Любашівська окружна прокуратура Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2026 року Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради звернувся до суду з даним позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки встановлені обставини свідчать про існування безпосередньої загрози його життю, здоров`ю та нормальному розвитку, що зумовлює необхідність застосування судом передбаченого законом заходу захисту у вигляді відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що до Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради звернулася гр. ОСОБА_3 , яка виявила відповідача в стані тяжкого алкогольного сп`яніння. При цьому неповнолітній ОСОБА_2 перебував у родині дружини брата відповідача, що свідчило про фактичну відсутність належного піклування матері про дитину. Того ж дня Службою у справах дітей спільно з представниками Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Ананьївської міської ради» та сектору ювенальної превенції Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області було проведено обстеження умов проживання сім`ї. Під час обстеження встановлено, що у будинку перебувала лише відповідач, яка мала явні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітку мову та неадекватну поведінку. У зв`язку з наявністю у відповідача явних зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння та її безпорадним станом членами комісії було викликано бригаду екстреної медичної допомоги, лікар якої надав відповідачу необхідну медичну допомогу. Після стабілізації її стану Службою у справах дітей проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків, недопущення зловживання алкогольними напоями та попереджено про можливість застосування передбачених законом заходів захисту прав дитини, у тому числі її відібрання. 26 червня 2026 року Службою у справах дітей повторно проведено обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї. За результатами обстеження встановлено, що житлове приміщення не забезпечене електропостачанням, перебуває у вкрай незадовільному санітарному стані, захаращене побутовими речами та сміттям, внутрішні приміщення потребують ремонту, наявні сліди вологи, плісняви та кіптяви, належні місця для відпочинку та сну дитини відсутні, а пічне опалення перебуває у технічно несправному стані. Також, під час обстеження встановлено, що відповідач знову перебувала в стані алкогольного сп`яніння, мала неохайний зовнішній вигляд, ознаки тривалого недогляду за собою та тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі. Таким чином, незважаючи на проведену профілактичну роботу, офіційне попередження, надану можливість добровільно усунути причини, що становили небезпеку для дитини, а також спробу родичів організувати лікування, відповідач жодних належних висновків не зробила, своєї поведінки не змінила та не забезпечила дитині безпечних умов проживання. З урахуванням установлених обставин Службою у справах дітей відповідно до пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини проведено оцінку рівня безпеки дитини, за результатами якої підтверджено наявність безпосередньої загрози життю та здоров`ю неповнолітнього ОСОБА_2 . У зв`язку із встановленням безпосередньої загрози життю та здоров`ю дитини наказом Служби у справах дітей від 26 червня 2026 року № 63/од-2026 неповнолітнього ОСОБА_2 було негайно відібрано від матері та тимчасово влаштовано до сім`ї родичів. З метою забезпечення подальшого судового захисту прав дитини виконавчим комітетом Ананьївської міської ради 29 червня 2026 року прийнято рішення № 435 «Про негайне відібрання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність звернення до суду із даним позовом. Крім того, під час збору матеріалів також було встановлено, що неповнолітній ОСОБА_2 дитиною з інвалідністю та відповідно до медичного висновку має захворювання дитячий церебральний параліч, що потребує постійного догляду, належних санітарно-побутових умов проживання, медичного спостереження та особливої уваги з боку матері. Разом з тим, відповідач не забезпечила дитині навіть мінімально необхідних умов для її безпечного проживання, лікування, розвитку та догляду, чим створила реальну загрозу її життю та здоров`ю.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання (а.с.34).

Протокольною ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 22 липня 2026 року задоволено клопотання відповідача (а.с.37) - підготовче засідання у справі відкладено та призначено на 05 серпня 2026 року (а.с.41).

23 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката, Цуркана О.О., надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить позовну заяву залишити без задоволення. Представник зазначає, що вимоги даної позовної заяви відповідач не визнає повністю, вважає, що позовна заява є незаконною та необґрунтованою, виходячи з наступного. Місцем постійного проживання відповідача з дитиною було в Каховському районі Херсонської області та внаслідок бойових дій на тій території та її подальшої окупації вона змушена була переїхати з дитиною до іншого постійного місця проживання в м. Ананьїв Подільського району Одеської області, внаслідок чого вона отримала статус ВПО. Сам факт переїзду на інше місце проживання сам по собі тягне за собою погіршення житлових умов, що має бути враховано судом. Більше того, на сьогодні відповідач змінила місце проживання, де житлово-побутові та санітарні умови є прийнятними, внаслідок чого твердження позивача, що за місцем мешкання відповідача та дитини житлово-побутові умови проживання є незадовільними вже не є актуальними. Також на сьогодні вже не є актуальними твердження позивача, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями. Остання пройшла курс лікування від хвороби в КНП «Ананьївська БМЛ» Ананьївської міськради та була виписана з медичного закладу з поліпшенням (додається). Сам факт вживання колись у минулому алкогольних напоїв на може бути безумовною підставою для відібрання дитини. До того ж відповідач не є хронічним алкоголіком. Також, ОСОБА_1 перебуває в процесі активного пошуку стабільної роботи та незабаром має бути працевлаштованою. Таким чином, на сьогодні не має підстав відбирати дитину у її матері відповідача по справі, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню судом. Також не підлягають задоволенню судом позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки вони є похідними позовними вимогами (а.с.42-44).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 05 серпня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 25 серпня 2026 року (а.с.62).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 25 серпня 2026 року, в силу вимог цивільного процесуального законодавства, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Любашівську окружну прокуратуру Одеської області. У зв`язку з чим судове засідання відкладено на 06 жовтня 2026 року (а.с.69).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача (а.с.77) - судове засідання у справі відкладено та призначено на 27 жовтня 2026 року (а.с.78).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача - судове засідання у справі відкладено та призначено на 12 листопада 2026 року (а.с.90).

Представник позивача Платонов С.І., який дії на підставі довіреності від 30 січня 2026 року № 04-32/353, в судовому засіданні пояснив, що відповідно до висновку просить суд задовольнити позовні вимоги - відібрати у відповідача дитину без позбавлення батьківських прав. Одночасно зазначив, що мати зробила реальний крок для того щоб повернути їй сина. Так, зняла квартиру, за результатами обстеження встановлено, що відповідач створила належні умови для проживання дитини. За час відібрання дитини цікавиться його життям здоров ям. Відповідач проявляє наполегливе бажання повернути їй сина.

Відповідач ОСОБА_1 просила прийняти рішення, яким повернути їй сина.

Представник відповідача - адвокат Цуркан О.О., повноваження якого посвідчуються ордером на надання правничої допомоги серії ВН № 1736279 від 20 липня 2026 року (а.с.40), в судовому засіданні пояснив, що відповідач влаштувалася на роботу, не вживає алкогольні напої, створила належні умови для життя і навчання дитини. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Прокурор Алексєєнко М.А. за результатами розгляду даної справи зробив висновок, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, тому приймати рішення про відібрання дитини від відповідача на даний час не доцільно. Вважає, що в найкращих інтересах дитини буде її проживання в сім`ї разом з матір`ю.

Заслухавши сторін по справі, вивчивши матеріали справи, суд, вирішуючи справу по суті, виходить з наступного.

Відповідно до статтетй 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

В частині першій статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

У частині першій статті 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основними підставами для відібрання дитини є: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Указана норма включає як право батьків на вжиття заходів для повернення дитини, так і обов`язок національних органів влади вживати такі заходи. Зазначене застосовується не лише у справах, пов`язаних із обов`язковим відібранням дітей на державне утримання та вжиттям заходів соціального захисту, а також у справах, у яких між батьками та іншими членами сім`ї дитини виникає спір щодо спілкування з дитиною та її проживання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хокканен проти Фінляндії» від 23 вересня 1994 року).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою для відібрання дитини, покладено на позивача.

Відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Звертаючись в суд з позовом, орган опіки та піклування посилався на наявність безпосередньої загрози життю, здоров`ю та нормальному розвитку дитини.

Судом встановлено, що відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; уродженка с. Першопокровка Нижньосірогозького району Херсонської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 07 липня 2016 року Каховським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19 зворотний).

Згідно медичного висновку № 22 на дитину з інвалідністю віком до 18 років від 17 грудня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання (патологічний стан) G-80.1 дитячий церебральний параліч. Розбіжна косоокість. Дизартрія. Висновок дійсний до 17 грудня 2029 року, дата переогляду 17 листопада 2029 року (а.с.20 зворотний-21).

29 червня 2026 року виконавчим комітетом Ананьївської міської ради було прийнято рішення № 435 «Про негайне відібрання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.15 зворотний-16).

Також, 29 червня 2026 року за № 15.01-35/335 Службою у справах дітей Ананьївської міської ради було направлено повідомлення про негайне відібрання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із сім`ї ОСОБА_1 до Любашівської окружної прокуратури Одеської області відповідно до вимог частини другої статті 170 СК України (а.с.29 зворотний).

Згідно висновку Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ананьївської міської ради від 01 липня 2026 року № 436, доцільно відібрати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав, у зв`язку з підтвердженням факту безпосередньої загрози життю та здоров`ю дитини (а.с.11-15).

Службою у справах дітей Ананьївської міської ради спільно з КУ «Центр надання соціальних послуг Ананьївської міської ради» та Сектором ювенальної превенції Подільського РУП ГУНП в Одеській області неодноразово були здійснені виїзди за місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_2 .

Так, з акту обстеження умов проживання дитини в родині відповідача ОСОБА_1 , проведеного 30 січня 2026 року, вбачається, що умови проживання задовільні. Будинок глинобитний, стіни оштукатурені, опалення пічне, водопостачання в будинку та у дворі. В кімнатах чисто, затишно, наявні необхідні меблі та побутова техніка, є запас продуктів харчування. У дитини є окрема кімната, ліжко з постільною білизною та ковдрою, стіл, стілець для виконання уроків, є зошити, учбові посібники. Відповідач, окрім сина, здійснює догляд за хворою матір`ю. Родинні стосунки гарні, теплі. Мати (відповідач) доглядає за хворим на ДЦП сином та важкохворою матір`ю, яка прикута д ліжка. Дохід родини складає: виплати як ВПО, пенсія по інвалідності дитини, соціальна допомога, як малозабезпеченій сім`ї. За результатами встановлено: в будинку дотримуються санітарно-гігієнічні умови проживання, створені безпечні умови проживання для дитини, повноцінне харчування, температурний режим в будинку дотримується, є достатній запас дров на опалювальний сезон. Рекомендовано посилити контроль за навчанням дитини, його емоційний станом (а.с.22 зворотний-23).

За результатами обстеження умов проживання дитини в родині відповідача ОСОБА_1 , проведеного 31 березня 2026 року, встановлено, що умови проживання задовільні. В кімнатах чисто, затишно, наявні необхідні меблі, побутова техніка, є запас продуктів харчування. В будинку є електромережа та водопостачання. У дитини є окрема кімната, ліжко, стіл для виконання уроків. Але, після смерті бабусі дитина певний час проживає в одній кімнаті з матір`ю. Дитина забезпечена базовими потребами: одягом, взуттям, шкільним приладдям, предметами особистої гігієни, тощо. Родинні стосунки теплі, мати інколи впадає в депресію у зв`язку з життєвими обставинами і на цьому ґрунті починає вживати алкоголь, чого раніше вона собі не дозволяла. Рекомендовано підтримувати санітарно-побутові умови проживання в належному стані. Також рекомендовано контролювати навчання дитини, його відвідування школи, його емоційний стан та дозвілля (а.с.25 зворотний-26).

В подальшому, при здійсненні 16 червня 2026 року обстеження умов проживання, за адресою проживання неповнолітньої дитини (відповідачем було змінено місце проживання), на час обстеження дитини вдома не було, мати перебувала в стані алкогольного сп`яніння, в кімнатах було брудно, одяг та речі розкидані і в будинку, все знаходиться в безладі, на столі брудний посуд, залишки їжі. Зі слів матері її неповнолітній син ОСОБА_2 вже декілька днів знаходиться у її радного брата в м. Ананьїв. За результатами обстеження ОСОБА_1 попереджена про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов`язків та про їх наслідки, а саме про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Дано термін дві неділі на виправлення ситуації щодо припинення вживання алкогольних напоїв (а.с.26 зворотний-27).

Аналогічно змісту акт обстеження умов проживання сім`ї відповідача від 26 червня 2026 року (відповідачем знову було змінено місце проживання). Сімейне середовище не забезпечує належних умов для виховання та розвитку дитини. Мати не виконує батьківські обов`язки, що проявляється у зловживанні алкогольними напоями. Встановлено відсутність належного догляду за дитиною та не забезпечено безпечних житлово-побутових умов. Сукупність вставлених обставин свідчить про наявність безпосередньої загрози життю та здоров`ю дитини, оскільки мати систематично вживає алкогольні напої, не забезпечує належних умов проживання, догляду та безпеки дитини, що унеможливлює її подальше перебування разом з матір`ю без застосування невідкладних заходів захисту (а.с.28 зворотний-30).

В матеріалах справи також наявні копії протоколів бесід від 26 січня, 26 березня, 16 червня 2026 року, проведених з відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до яких останню було ознайомлено з законодавством України щодо обов`язків батьків з утримання, виховання та навчання неповнолітніх дітей. Відповідач також було попереджено про адміністративну, кримінальну відповідальність та можливість позбавлення її батьківських прав (а.с.21 зворотний-22, 24 зворотний-25, 27 зворотний-28).

З наведеного позивач дійшов висновку про наявність безпосередньої загрози життю, здоров`ю та нормальному розвитку неповнолітнього ОСОБА_2 та як наслідок застосування такого заходу захисту дитини як відібрання його у матері (відповідача) та звернення до суду з даною позовною заявою.

Поряд з цим, як було встановлено з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання у с-ще. Федорівка Каховського району Херсонської області (а.с.10 зворотний, 32), яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року № 987), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, з 24 лютого 2022 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, тобто не придатне для проживання матері з неповнолітньою дитиною. ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи (а.с.19) та разом із неповнолітнім сином, шукаючи прихистку, змінила не одне місце проживання. З тим, що трапилось у відповідача впорається не кожен чоловік, і вона потребує як моральної підтримки суспільства, так і державних органів. Наразі відповідач мешкає в орендованій квартирі АДРЕСА_2 (а.с.99 зворотний-101).

04 листопада 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Служби у справах дітей Ананьївської міської ради із заявою здійснити обстеження житлово-побутових умов її сім`ї з метою повернення сина. За результатами обстеження умов проживання відповідача щодо можливості повернення дитини в сім`ю встановлено, що умови проживання задовільні. Житло мебльоване, наявна побутова техніка, наявні продукти харчування, в кімнаті чисто, опалення централізоване, є водопостачання. Наявні миючі засоби, на кухні посуд чистий. Для дитини облаштоване спальне місце, місце для підготовки уроків, для відпочинку. Мати підтримує зв`язок із сином, цікавиться його станом здоров`я та життям. Мати створила належні та безпечні умови для проживання дитини (а.с.105).

Після відібрання дитини ОСОБА_1 пройшла курс стаціонарного лікування у КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради з 30 червня 2026 року до 07 липня 2026 року, що підтверджується випискою з історії хвороби, що доводить намагання відповідача змінити свою поведінку (а.с.44). При цьому, матеріали справи не містять докази систематичного зловживання відповідачем алкогольними напоями, перебування її на обліку, що могло бути вагомою підставою для відібрання дитини у матері.

З 26 жовтня 2026 року ОСОБА_1 влаштувалася на роботу секретарем-друкаркою у КУ «Жеребківський ліцей Ананьївської міської ради» (а.с.98).

Також судом досліджено долучені до матеріалів справи квитанції на придбання дитині одежі, продуктів харчування, канцелярського приладдя (а.с.83-87, 106).

Згідно характеристики, датованої 21 серпня 2026 року, на учня 7-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній за характером спокійний, врівноважений, допитливий. Правила поведінки в школі завжди виконує. Конфліктів з однокласниками та вчителями закладу не мав. Дисциплінований, не запізнюється, заняття без поважних причин не пропускає. Хлопець одягнений скромно, охайно, відповідно до сезонів. Шкільним приладдям забезпечений достатньо, стан речей задовільний. Мати цікавиться успіхами дитини, відвідує батьківські збори (а.с.67).

Зважаючи на наведене, відповідач продемонструвала бажання і здійснила ряд дій та вжила заходів з метою змінитися самій, свій спосіб життя, та повернути сина у сім`ю, де створила йому належні умови проживання, розвитку, виховання, тому підстави відібрання у неї дитини, наразі, відсутні, що спростовує доводи позовної заяві у зазначеній частині.

У правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Верховний Суд звертав увагу, що приписи частини другої статті 170 СК України про негайне відібрання дитини від батьків у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, покликані саме на захист дитини і відображають відповідні повноваження органу опіки та піклування.

Разом з тим, покладення на орган опіки та піклування у такому разі обов`язку у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав означає наявність судового контролю за вказаним рішенням органу опіки і піклування та не свідчить про те, що суд повинен обов`язково ухвалювати рішення про позбавлення батьківських прав або про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, якщо дійде висновку про обґрунтованість рішення органу опіки і піклування про негайне відібрання дитини.

Суд перевіряє наявність підстав для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав саме на час ухвалення рішення і якщо суд дійде висновку, що обставини для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини на час ухвалення рішення відпали, він відмовляє у задоволенні позову, однак така відмова не свідчить автоматично про незаконність чи необґрунтованість рішення органу опіки і піклування про негайне відібрання дитини.

Суд звертає увагу на те, що з часу відібрання дитини ОСОБА_1 змінила свою поведінку у виконанні своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина.

Крім того, на час ухвалення рішення причини, які загрожували безпеці та здоров`ю дитини, відпали.

Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що відповідач усвідомила свою поведінку та в подальшому вчиняє дії, що вказують про бажання належно виконувати свої батьківські обов`язки, повернути неповнолітнього сина додому та налагодити зв`язок. В свою чергу, зафіксовані актами обстеження умов проживання події, спричинені певними життєвими обставинами відповідача.

Суд виходить із того, що найкращим для дитини є її проживання в рідній сім`ї.

Суд також враховує, що поведінка відповідача змінилась, вона зробила для себе висновки, бажає і надалі виконувати батьківські обов`язки, має любов до свого сина, і демонструє своїм ставленням дійсне бажання жити з сином та опікуватись ним.

Порівнюючи вагомість тих обставин, на які як на підставу для відібрання дитини посилається позивач, і вагомість психологічного аспекту відібрання, враховуючи особу і поведінку відповідача, а також враховуючи, що відібрання дитини від батьків може бути застосовано лише як крайня міра, коли без відібрання не можна усунути загрозу для життя та здоров`я дитини у інший спосіб, то при наданих доказах і при вставлених судом конкретних обставинах судом не встановлено підстав для відібрання дитини від матері, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно не підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів, оскільки зазначена вимога є похідною від попередньої вимоги про відібрання неповнолітньої дитини, без позбавлення батьківських прав.

Відповідно до частини третьої статті 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Суд, враховуючи те, що позовна заяв про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав не підлягає задоволенню, вважає за необхідне негайно повернути дитину ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 430 ЦПК України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», судові витрати у виді судового збору віднести за рахунок держави, відповідно до пункту 12 частини другої статті 3 та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради в особі виконавчого комітету Ананьївської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Любашівська окружна прокуратура Одеської області - відмовити.

На підставі пункту 5 частини першої статті 430 ЦПК України негайно повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач: виконавчий комітет Ананьївської міської ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 66401, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, буд. 51; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42024778відповідач: представник відповідача - адвокат: третя особа ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , та як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ОСОБА_4 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 Любашівська окружна прокуратура Одеської області, місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 66502, Одеська область, Подільський район, с-ще. Любашівка, вул. Володимира князя, буд. 107Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 17 листопада 2026 року.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «___» ________20_ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/743/26 Ананьївського районного суду Одеської області.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141533530 ?

Документ № 141533530 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141533530 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141533530 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141533530 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141533530, Ананьївський районний суд Одеської області

Судове рішення № 141533530, Ананьївський районний суд Одеської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141533530 відноситься до справи № 491/743/26

Це рішення відноситься до справи № 491/743/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141502770
Наступний документ : 141533533