Рішення № 141533290, 17.11.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
688/3974/26
Номер документу
141533290
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 688/3974/26

Провадження № 2/681/1361/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Горгулько Н.А.,

розглянувши в місті Полонному в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

13.08.2026 ТОВ «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позов, посилається на те, що 10.05.2023 між ТОВ «Займер» (після перейменування - ТОВ «Клай Інвест») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №235094, відповідно до якого товариство надало відповідачці фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «Клай Інвест» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідачка зобов`язання за договором належним чином не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості в установленому порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором №235094 від 10.05.2023.

19.04.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №568/ФК-24, відповідно до умов якого відступлено право вимоги за кредитним договором №235094 від 10.05.2023.

Згідно з договором факторингу заборгованість відповідачки за кредитним договором №235094 від 10.05.2023 перед ТОВ «Діджи Фінанс» становила 10 350 грн, із яких 3 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 7 350 грн - заборгованість за процентами.

Оскільки ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов`язань, позивач просить стягнути з останньої на його користь заборгованість за даним кредитним договором у розмірі 10 350 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.08.2026 дану справу передано для розгляду за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Полонського районного суду Хмельницької області від 23.09.2026 головуючим суддею по справі визначено суддю Горгулько Н.А.

Відповідно до ухвали судді від 25.09.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи.

09.10.2026 представник відповідачки адвокат Іщенко А.В. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідачки позовні вимоги визнає частково в розмірі 4 500 грн. В обґрунтування заперечень вказує, що згідно з п. 1.2 договору кредит надавався на 10 днів, тому нараховані проценти мають становити 1 500 грн. Нарахування процентів після 19.05.2023 вважає безпідставними відповідно до ст. 1048 ЦК України та правових позицій Великої Палати Верховного Суду. Також зазначає, що згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вона звільнена від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у період воєнного стану. Крім того, відповідачка заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу позивача, оскільки договір укладено з фізичною особою-підприємцем, а не з адвокатом. Натомість просить стягнути з позивача понесені відповідачкою витрати на правничу допомогу адвоката Жмуркової В.Ю. в розмірі 12 500 грн.

19.10.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити в повному обсязі. Позивач зазначив, що згідно з п. 3.3 Договору проценти правомірно нараховуються і за період прострочення виконання зобов`язання, а п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не звільняє від сплати процентів, оскільки вони є платою за користування кредитом, а не неустойкою. Також позивач заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачки у розмірі 12 500 грн, вважаючи їх неспівмірними з ціною позову та необґрунтованими, і звернув увагу на те, що відзив подано представником Іщенком А.В., тоді як акти про надання послуг складені з адвокатом Жмурковою В.Ю.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 10.05.2023 між ТОВ «Займер» (після перейменування - ТОВ «Клай Інвест») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №235094. ТОВ «Займер» надіслало ОСОБА_1 електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідачка підтвердила прийняття умов кредитного договору №235094 від 10.05.2023, що знаходиться у власному кабінеті відповідачки на офіційному веб-сайті кредитодавця, отже, його підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору (а.с.35-44).

Відповідно до п.1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається строком на 10 днів, тобто до 19.05.2023. Строк дії договору 10 днів, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно з п.4.3.7 договору клієнт має право продовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту на 10 днів. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом. Продовження (пролонгація) строку погашення заборгованості за договором (строку виконання грошового зобов`язання) / строку кредитування / строку дії договору здійснюється без змін умов попередньо укладеного договору.

За змістом п. 5.3 договору встановлено, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений у п. 1.2 цього договору, він зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення.

Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №235094 від 10.05.2023 є Графік розрахунків та загальна вартість кредиту, яким доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, дати платежів, суму платежів за розрахунковий період, проценти за користування кредитом та інші послуги кредитодавця.

Згідно з довідкою про ідентифікацію клієнта ТОВ «Клай Інвест» від 01.07.2026 вбачається, що 10.05.2023 о 17:24:08 клієнту ОСОБА_1 у системі ТОВ «Клай Інвест» був відправлений одноразовий ідентифікатор KL5768 на номер телефону НОМЕР_1 для укладення договору №235094 шляхом його підписання електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, номер картки клієнта ОСОБА_1 вказано НОМЕР_2 (а.с. 25).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід», 10.05.2023 ТОВ «Клай Інвест» перерахувало на картку НОМЕР_2 кошти у розмірі 3 000 грн, призначення платежу - видача кредиту №235094, номер транзакції 38372-86497-69944 (а.с. 36).

Згідно з повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 02.10.2026 за №20.1.0.0.0/7-260929/75695-БТ в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку НОМЕР_3 . З виписки про рух коштів по картці вбачається, що 10.05.2023 на вказаний рахунок відбулось зарахування коштів в сумі 3 000 грн (а.с. 92-94).

Отже, TOB «Клай Інвест» зобов`язання за укладеним договором виконало, надало відповідачці грошові кошти за договором в сумі 3 000 грн, а остання їх отримала, що підтверджується письмовими доказами.

ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 10 350 грн, яка складається із 3 000 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 7 350 грн заборгованості за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №235094 від 10.05.2023 (а.с. 19-22).

19.04.2024 ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №568/ФК-24 (а.с.26-31), відповідно до умов якого ТОВ «Клай Інвест» передало ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Клай Інвест» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт приймання-передачі реєстру прав вимог (а.с.10) підтверджує факт переходу від ТОВ «Клай Інвест» до ТОВ «Діджи Фінанс» прав грошової вимоги та є невід`ємною частиною цього договору. На виконання умов договору факторингу позивачем також надано платіжну інструкцію № 8041 від 19.04.2024 про сплату 1 278 383,10 грн (а.с.47).

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 10 350 грн, з яких 3 000 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 7 350 грн - сума заборгованості за процентами (а.с. 18).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з яким договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або в іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Встановлено, що договір про надання фінансового кредиту №235094 від 10.05.2023 підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Сторонами визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів.

Перерахування кредитних коштів у сумі 3 000 грн на рахунок відповідачки підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід» та наданою інформацією АТ КБ «ПриватБанк», що не заперечується відповідачкою.

Відповідачка уклала договір добровільно, з власної волі та підтвердивши, що умови договору є їй зрозумілими.

Оскільки ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернула, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами підлягають задоволенню і з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 3 000 грн за кредитним договором.

Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачкою кредитним договором суд виходить з такого.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Клай Інвест» станом на 19.04.2024 становить 10 350 грн, яка складається із 3 000 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 7 350 грн заборгованості за процентами.

Як вбачається з умов укладеного договору №235094 від 10.05.2023, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3 000 грн строком на 10 днів, тобто до 19.05.2023. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825% річних від суми кредиту в розрахунку 5% на добу.

Таким чином, загальний строк кредитування за вказаним договором складає 10 днів, загальна сума кредиту - 3 000 грн. Процентна ставка за користування кредитом 5% на добу.

Згідно з п.4.3.7 договору клієнт має право продовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту на 10 днів за умови повної сплати нарахованих процентів. Доказів того, що відбулася пролонгація строку повернення кредиту, до матеріалів позову долучено не було.

Суд відхиляє доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, щодо правомірності нарахування процентів за період прострочення на підставі п. 3.3 Договору, яким встановлено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно з якою надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

При цьому, кредитним договором №235094 від 10.05.2023 не передбачено нараховування процентів після закінчення строку кредитування. Доказів того, що відбулася пролонгація строку повернення кредиту позивачем до матеріалів позову долучено не було.

Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за кредитним договором №235094 від 10.05.2023 проценти за користування кредитними коштами в розмірі 5% на добу можуть бути нараховані лише протягом 10 днів, тобто строку, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за цим договором складає: 1 500 грн (3 000 х 5% х 10).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість за основною сумою кредиту в сумі 3 000 грн та заборгованість за нарахованими процентами в межах строку кредитування в сумі 1 500 грн, а всього 4 500 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 1 157,56 грн (4 500 грн становить 43,48% від 10 350 грн; 43,48% від 2 662,40 грн становить 1 157,56 грн).

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

У пункті 44 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією договору №42649746/02 від 01.06.2026, додатковою угодою від 21.07.2026, актом та детальним описом робіт на суму 6 000 грн.

Відповідачкою заявлено клопотання про відмову у задоволенні вимоги про стягнення правничої допомоги, у зв`язку з тим, що договір про надання правової допомоги укладений позивачем з фізичною особою-підприємцем Білецьким Б.М .

Проте суд вказує, що у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Білецького Б.М., тобто виконавець по договору є адвокатом.

Однак, суд виходить із того, що заявлений розмір витрат у сумі 6 000 грн не є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову. Виходячи з критеріїв реальності та розумності, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що справедливий розмір витрат на правничу допомогу позивача, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 4 000 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку з частковим задоволенням позову на 43,48% від заявлених вимог, необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 1 739,20 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідачки.

Відповідачкою заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 12 500 грн, понесені на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 20.05.2026, укладеного з адвокатом Жмурковою В.Ю. Фактичне надання послуг підтверджується Додатком №1 від 05.10.2026 та Актом приймання-передачі послуг №1 від 06.10.2026.

Оцінюючи доводи позивача, викладені у відповіді на відзив, щодо неспівмірності цих витрат та розбіжностей щодо особи, яка фактично подала відзив, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться належні докази укладення договору та надання послуг адвокатом Жмурковою В.Ю., а подання документів через систему «Електронний суд» іншим представником (адвокатом Іщенком А.В., на якого видано ордер) не спростовує факту понесення відповідачкою витрат. Також ним заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з обґрунтованості, з урахуванням складності справи, обсягом наданих адвокатом послуг та інших передбачених законодавством та зазначених вище факторів.

З врахуванням обсягу виконаних робіт, враховуючи ціну позову, суддя приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 4 000 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено на 43,48%, у задоволенні позову відмовлено на 56,52%. Відтак, на користь відповідачки з позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно тій частині вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено, що становить 2 260,80 грн (4 000 грн х 56,52%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №235094 від 10 травня 2023 року в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп., яка складається з 3 000 грн - основна сума боргу, 1 500 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 1 157 (одна тисяча сто п`ятдесят сім) грн 56 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 739 (одна тисяча сімсот тридцять дев`ять) грн 20 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн 80 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 21/1 поштовий індекс 07406.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Горгулько

Часті запитання

Який тип судового документу № 141533290 ?

Документ № 141533290 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141533290 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141533290 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141533290 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141533290, Полонський районний суд Хмельницької області

Судове рішення № 141533290, Полонський районний суд Хмельницької області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141533290 відноситься до справи № 688/3974/26

Це рішення відноситься до справи № 688/3974/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141533289
Наступний документ : 141533291