Рішення № 141532762, 16.11.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
462/9062/26
Номер документу
141532762
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 462/9062/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Задорожної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування арешту,

встановив:

ОСОБА_1 через свого законного представника 07.10.2026 року звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.05.2006 року державного виконавця ДВС Залізничного району м.Львова Садовського М.І. та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна 08.06.2006 року за реєстраційним номером обтяження 3316032.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт на його користь. В установлений законом порядок позивач через свого законного представника звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що на спадкове майно накладено арешт. У серпні 2026 року законний представник позивача звернувся до Залізничного ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮ із заявою про зняття арешту з квартири, яка належала померлому, проте отримав відмову. При цьому, з отриманої від Залізничного ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮ відповіді вбачається, що у державного виконавця законних підстав для зняття арешту на нерухоме майно померлого немає, арешт можливо зняти лише судовому порядку. У зв`язку з неможливістю реалізувати свої права позивач, із метою забезпечення свої спадкових прав, змушений звернутись до суду з вимогою зняття арешту із вказаної квартири.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 12.10.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п?ятнадцятиденний строк з дня вручення такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву із викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання у таке не з`явився, проте 10.11.2026 року його законний представник подала до суду заяву у якій просила задовольнити позов у повній мірі та проводити судовий розгляд за її відсутності, що є її правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач - ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання у таке не з`явився, проте 05.11.2026 року подав до суду заяву про визнання позовних вимог та просив розглядати справу у його відсутності.

Третя особа - Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи, не забезпечила явку у судове засідання свого уповноваженого представника, та про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та виходить із наступного.

Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України, частини першої ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справ, що згідно постанови серії АА №716536 від 16.05.2006 року державним виконавцем відділу державної служби ДВС Залізничного району м.Львова Садовським М.І. на підставі виконавчого листа Залізничного районного суду м.Львова №2-194 від 18.12.2003 року про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліментів було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 30.05.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Залізничного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

За життя ОСОБА_3 20.01.2025 року склав заповіт (а.с.8), посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Рудою Л.Я., зареєстрований в реєстрі за №102, за яким заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7).

З дослідженої судом копії спадкової справи №10/2025 вбачається, що законні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в установлений строк звернулися до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Рудої Л.Я. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа №98/02-14 від 29.09.2026 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Руда Л.Я. повідомила ОСОБА_1 , що при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину нею було отримано інформацію про те, що на спадкове майно ОСОБА_3 постановою Залізничного ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 08.07.2020 року накладено арешт (а.с.53).

31.08.2026 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Залізничного ВДВС у м.Львові ЛМУ МЮ із заявою, в якій просила скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .

При цьому, у своїй відповіді №84841/9 від 11.09.2026 року Залізничний ВДВС у м.Львові ЛМУ МЮ повідомило, що матеріали виконавчого провадження знищені, а також відсутні підстави для зняття арешту (а.с.12).

Також встановлено, що 27.11.1995 року Залізничним районним судом м.Львова винесено постанову, відповідно до якої стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.11.1995 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.24).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 09.03.2010 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6).

Згідно з ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 р. Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 року у справі №463/3251/22.

Виходячи з наведеного, основним позасудовим способом оформлення права власності на майно в порядку спадкування за законом є отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса. Наявність арешту на майно спадкодавця перешкоджає позивачу, як спадкоємцю за законом, оформити спадщину на майно, на яке позивач претендує після смерті свого чоловіка та є підставою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину до його зняття.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1, 2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Частиною четвертою ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, частиною п`ятою цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

При цьому, за п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 року у справі №2/0301/806/11 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом. Наявність тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У постанові Верховного Суду від 03.06.2026 року в справі №932/5808/25 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, наявність тривалого арешту майна (понад 20 років) спадкодавця за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у майнові права позивача.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що у справі наявні достатні докази, які підтверджують те, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та може претендувати на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, однак, у зв?язку із накладенням арешту на вказану квартиру в нотаріальному порядку реалізація його спадкових прав є неможливою, а відповідач не висловив застережень щодо зняття такого арешту та просив позов задовольнити, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331,20 грн., сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с.1).

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений державним виконавцем державної виконавчої служби Залізничного району м.Львова Садовським М.І. на підставі виконавчого листа №2-194, виданого 18.12.2003 року Залізничним районним судом м.Львова, реєстраційний номер обтяження №3316032.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 ;

третя особа - Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 35009206, місцезнаходження: м.Львів, вул.Городоцька, 299.

Суддя: (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний

Часті запитання

Який тип судового документу № 141532762 ?

Документ № 141532762 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141532762 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141532762 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141532762 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141532762, Залізничний районний суд м. Львова

Судове рішення № 141532762, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141532762 відноситься до справи № 462/9062/26

Це рішення відноситься до справи № 462/9062/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141532761
Наступний документ : 141532763