Рішення № 141532757, 13.11.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
465/778/26
Номер документу
141532757
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 465/778/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Палюх Н.М.,

при секретарі Бонкало В.М.

з участю прокурора Ожибко Х.В., представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, Виконавчий комітет Зимноводівської сільської ради, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що у неї та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_4 . З часу народження дитини і до тепер її батько ОСОБА_3 проживає окремо, доньку не відвідує та не цікавиться її життям. Батько дитини самоусунувся від виховання доньки, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, загалом не виконує покладених на нього батьківських обов`язків, не бере матеріальної чи будь-якої іншої участі у вихованні доньки. ОСОБА_3 за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої доньки, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною. Поведінка батька відносно малолітньої доньки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав. За наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова, занесеною у протокол судового засідання від 15.10.2026, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та доповнив, що з травня 2025 відповідач не цікавиться життям доньки, жодної участі у її вихованні не приймає, аліменти не сплачує, тим самим повністю ухилившись від виконання своїх батьківських обов`язків. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причину неявки не повідомив. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Представники третіх осіб - у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, причину неявки не повідомили. Однак, скерували суду заяви, у яких просять розглядати справу у їх відсутності.

Прокурор Франківської окружної прокуратури м.Львова, висловлюючи позицію щодо заявлених позовних вимог, вважала позбавлення відповідача батьківських прав передчасним.

Заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 /а.с.14/.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 /а.с.79/.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, складеного 02.10.2026 старшим державним виконавцем Залізничного відділу державної служби у м.Львові Львівського міжрегіонального управління МЮ України, встановлено, що на примусовому виконанні у виконавця перебуває виконавчий лист №465/4884/25, виданий 25.06.2025 Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06.06.2025. Заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів станом на 02.10.2026 становить 75313,01 грн.

Окрім цього, відповідно до Довідки про несплату аліментів, виданої ОСОБА_6 про те, що вона дійсно не отримувала аліментів від ОСОБА_3 у липні, серпні, вересні та жовтні 2025 року, у лютому березні, квітні 2026 року, червні, липні, серпні та вересні 2026 року.

Також судом досліджено Протоколи опитування адвокатом у порядку ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких:

ОСОБА_8 пояснює, що є хрещеною матір`ю для ОСОБА_4 , часто і близько спілкується з мамою дитини. Зазначає, що батько ОСОБА_9 не цікавиться дочкою, її станом здоров`я чи розвитком. ОСОБА_3 жодної участі в утриманні дитини не приймає. Токаж зазначає, що у травні 2025 року бачила, як ОСОБА_3 підіймав руку на ОСОБА_6 , яка в цей час тримала доньку на руках. Також ОСОБА_3 відкрито говорив про те, що дитину він не хоче;

ОСОБА_10 пояснює, що знайомий з ОСОБА_3 з 2021 року. Зазначив, що був присутній на хрещенні його доньки ОСОБА_9 , де став свідком негативного ставлення ОСОБА_3 до дитини та заперечення ним свого батьківства. Також повідомив, що він не бачив батька ОСОБА_9 поруч із нею та, наскільки йому відомо, батько не цікавиться розвитком та потребами доньки.

ОСОБА_11 зазначає, що ОСОБА_3 жодним чином не піклується про доньку, не цікавиться її розвитком та станом здоров`я, взагалі не приймає участі у забезпеченні потреб дитини та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання доньки.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не цікавиться та не приймає участі у її вихованні та розвитку, не проявляє до неї батьківської турботи, повністю ухилившись від виконання своїх обов`язків по вихованню і утриманню доньки.

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_4 встановлено, що цей орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він повністю ухилився від виконання батьківських обов`язків.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Водночас, якщо з моменту проживання дитини з одним із батьків пройшов значний період часу, інтереси дитини в такому разі можуть превалювати над інтересом того з батьків, який бажає відновити сімейні відносини зі своєю дитиною.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та поведінки учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).

Слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною, а згідно з частинами першою-другою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав; поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від утримання і виховання якої він ухиляється вже довгий час, є підставними і підлягають до задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1331,50 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,89, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_12 на користь ОСОБА_13 1331,50 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 листопада 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради, адреса: м. Львів, пл.Ринок, 1.

Третя особа: Служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 44451947, адреса: с. Зимна Вода, вул. Шухевича, 83 Львівського району Львівської області.

Третя особа: Виконавчий комітет Зимноводівської сільської ради, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 04372282, адреса: с. Зимна Вода, вул. Шухевича, 83 Львівського району Львівської області.

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141532757 ?

Документ № 141532757 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141532757 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141532757 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141532757 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141532757, Залізничний районний суд м. Львова

Судове рішення № 141532757, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141532757 відноситься до справи № 465/778/26

Це рішення відноситься до справи № 465/778/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141512720
Наступний документ : 141532761