Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 11.11.2026
Справа № 334/8362/26
Провадження № 2/334/5304/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.
за участю секретаря Цілінко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
ВСТАНОВИВ:
24 серпня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між первісними кредиторами та відповідачем було укладено ряд кредитних договорів в електронній формі.
21.04.2021 між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 укладено Договір № 140/10051500-CCN.
14.12.2020 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1865118408. Цей Кредитний договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Кредитного договору та до яких Позичальник приєднався підписавши Кредитний договір, складають єдиний кредитний договір.
12.11.2021 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено Договір № Е07.21203.008949665.
23.05.2017 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено Договір № С08.210.73734.
Підписанням кредитних договорів відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма їх істотними умовами, які були погоджені сторонами, та що йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Умови кредитних договорів є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнані та є обов`язковими для виконання сторонами.
Згідно з умовами кредитних договорів відповідачу було надано кредитні кошти із зобов`язанням їх повернення та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів.
Кредитори належним чином та в повному обсязі виконали свої зобов`язання за кредитними договорами, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів.
Станом на дату подання позовної заяви відповідач, усупереч умовам договорів та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів, а також не сплатив у повному обсязі нараховані відповідно до узгоджених умов договору платежі, у тому числі проценти за користування кредитом. Зазначене свідчить про невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та є порушенням умов кредитних договорів, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Щодо права вимоги заборгованості за вищевказаними кредитними договорами ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з позичальника, позивач у своїй позовній заяві зазначає наступне.
21.12.2023 було укладено договір № НІ/11/13-Ф відповідно до якого АТ "ТАСКОМБАНК" відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 140/10051500-CCN.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 140/10051500-CCN.
17.12.2021 було укладено договір № 171221 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" відступило на користь АТ "ТАСКОМБАНК" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1865118408.
21.12.2023 було укладено договір № НІ/11/13-Ф відповідно до якого АТ "ТАСКОМБАНК" відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1865118408.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1865118408.
11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Е07.21203.008949665.
11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № С08.210.73734.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за цими кредитними договорами.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними кредитними договорами у розмірі 36516,62 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою судді від 03.09.2026 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки, ухвали про відкриття провадження на адресу місця реєстрації відповідача.
Згідно відповіді № 2301.3-12196/23.1-26 від 02.09.2026 р. з Управління ДМС у Запорізькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 1996 р. за адресою: АДРЕСА_1 що належить до територіальної підсудності Якимівського районного суду Запорізької області.
На виконання розпорядження Голови Верховного Суду № 49/0/9-22 від 14 вересня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області», яким територіальна підсудність справ Якимівського районного суду Запорізької області визначена Ленінському (Дніпровському) районному суду м. Запоріжжя.
Статтею 12-1 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про дату та час розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
21.04.2021 між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 укладено Договір № 140/10051500-CCN.
14.12.2020 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 1865118408. Цей Кредитний договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Кредитного договору та до яких Позичальник приєднався підписавши Кредитний договір, складають єдиний кредитний договір.
12.11.2021 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено Договір № Е07.21203.008949665.
23.05.2017 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено Договір № С08.210.73734.
Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитними договорами, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів.
Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач, усупереч умовам кредитних договорів та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком щомісячних платежів, а також не сплатив у повному обсязі нараховані відповідно до узгоджених умов договору платежі, у тому числі проценти за користування кредитами. Зазначене свідчить про невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та є порушенням умов цих договорів, що стало підставою для звернення до суду.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №140/10051500-ССN від 21.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 3198.31 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов`язанням тілом кредиту - 1611.95 грн.
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1586.36 грн.
- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- заборгованість за комісіями - 0.00 грн.
- інфляційні збитки - 0.00 грн.
- нараховані 3% річних -0.00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1865118408 від 14.12.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 20079.61 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 10526.71 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2016.77 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 7536.13 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №Е07.21203.008949665 від 12.11.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 12937.13 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням тілом кредиту) - 6981.30 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1.16 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 5954.67 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 6982.46 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням тілом кредиту) - 6981.30 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1.16 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №С08.210.73734 від 23.05.2017 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6256.24 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 2422.05 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3834.19 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36516.62 грн, з яких:
- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 21542.01 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7438.48 грн.
- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.
- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.
- Заборгованість за комісіями - 7536.13 грн.
- Інфляційні збитки - 0.00 грн.
- Нараховані 3% річних -0.00 грн.
Отже, судом належними та допустимими доказами встановлено факт укладення позичальником ОСОБА_1 кредитних договорів, правомірність набуття позивачем прав вимоги до відповідача за цими договорами, а також неналежне виконання відповідачем узятих на себе договірних зобов`язань, унаслідок чого загальна сума заборгованості за договорами складає 36 516,62 грн.
Щодо права вимоги заборгованості за вищевказаними кредитними договорами ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з позичальника.
21.12.2023 було укладено договір № НІ/11/13-Ф відповідно до якого АТ "ТАСКОМБАНК" відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 140/10051500- CCN.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 140/10051500-CCN.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 140/10051500-CCN.
17.12.2021 було укладено договір № 171221 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ" відступило на користь АТ "ТАСКОМБАНК" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1865118408.
21.12.2023 було укладено договір № НІ/11/13-Ф відповідно до якого АТ "ТАСКОМБАНК" відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1865118408.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1865118408.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1865118408.
11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Е07.21203.008949665.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № Е07.21203.008949665.
11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № С08.210.73734.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № С08.210.73734.
Отже, судом належними та допустимими доказами встановлено факт укладення позичальником ОСОБА_1 кредитних договорів, правомірність набуття позивачем прав вимоги до відповідача за цими договорами, а також неналежне виконання відповідачем узятих на себе договірних зобов`язань, унаслідок чого загальна сума заборгованості за договорами складає 36 516,62 грн.
Частиною 1 статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із частини 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як вбачається із частини 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте, це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Аналогічні висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 1066 від 01.07.2026; витяг з Акту № 40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
02 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 4.3 договору про надання правової допомоги передбачено, що факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.
01.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 1066 за умовами якої адвокатське об`єднання здійснює правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартість 9 000 грн;
З Витягу з Акту № 40 про надання юридичної допомоги, який складено 31.07.2026, вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» походили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, вартість 9 000 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Зазначена адвокатом в Акті № 40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 вартість послуги з надання усної консультації з вивчення документів у розмірі 4 000 грн. є необґрунтованою та не пропорційною до предмета спору, ураховуючи критерії дійсності та необхідності витрат у зазначеному розмірі.
Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), необхідного часу виконання робіт, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. не відповідають критерію необхідності, виправданості, не є співмірними складності даної справи, тому приходить до висновку про доведеність ТОВ «Факторинг Партнерс» понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 5 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141,206,247,258-259,268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»:
заборгованість за кредитним договором №140/10051500-ССN від 21.04.2021 р. у розмірі 3 198,31 гривень (три тисячі сто дев`яносто вісім гривень 31 коп.), з яких: -1611,95 грн. заборгованість за тілом кредиту; -1586,36 грн - проценти за користування кредитом;
заборгованість за кредитним договором №1865118408 від 14.12.2020 р. у розмірі 20 079,61 гривень (двадцять тисяч сімдесят дев`ять гривень 61 коп.), з яких: -10526,71 грн. заборгованість за тілом кредиту; -2016,77 грн - проценти за користування кредитом; -заборгованість за комісіями - 7536.13 грн.;
заборгованість за кредитним договором №Е07.21203.008949665 від 12.11.2021 р. у розмірі 6 982,46 гривень (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 45 коп.), з яких: -6981,30 грн. заборгованість за тілом кредиту; -1,16 грн - проценти за користування кредитом;
заборгованість за кредитним договором № С08.210.73734 від 23.05.2017 р. у розмірі 6 256,24 гривень (шість тисяч двісті п`ятдесят шість гривень 24 коп.), з яких: -2422,05 грн. заборгованість за тілом кредиту; -3834,19 грн - проценти за користування кредитом;
а всього стягнути заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 36 516,62 гривень (тридцять шість тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 62 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 гривень (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", ЄДРПОУ 42640371, адреса місця знаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6 , офіс 521.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Баруліна Т. Є.
Судове рішення № 141532428, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/8362/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: