Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №333/7433/26
Провадження №2/333/5432/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2026 до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі первинний кредитор) та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 169398556 (далі - Договір), у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від первинного кредитору кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 10 000,00 грн. з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7 - 10.09.2030. На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору. 07.10.2025 відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі позивач або новий кредитор) за Договором факторингу № МВ-ТП/56 (далі договір факторингу). Відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 30 142,00 грн., з них заборгованість по кредиту 10 000, 00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 19 542,00 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту 600,00 грн.
06.07.2026 року ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Круглікової А.В. відкрито провадження по справі, постановлено розглядати позов за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.09.2026 року вищевказану цивільну справу прийнято у провадження судді Варнавської Л.О. на підставі повторного автоматичного розподілу справи, у зв`язку із призначенням судді Круглікової А.В. на посаду судді Миколаївського апеляційного суду, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
08.11.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Безрукової С.О. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач позов не визнає з таких підстав. Позивач не довів належними та допустимими доказами факту зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача посилаючись на те, що надані позивачем підтвердження щодо здійснення переказу від ТОВ «ПрофітГід» та довідка первісного кредитора від 21.06.2026 року не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі, оскільки жоден з цих документів не є первинним банківським документом. До позивача могло перейти право вимоги лише в обсязі, зафіксованому реєстром прав вимоги станом на 07.10.2025, проценти у сумі 14 406,00 грн., нараховані самим позивачем за період з 08.10.2025 по 03.03.2026, є безпідставними. Крім того, позивач не довів дострокового розірвання договору, тож строк повернення тіла кредиту та сплати комісії не настав, а розрахунки заборгованості є недостовірними: «розрахунок первісного кредитора» підписаний директором позивача. У задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, заперечення сторони відповідача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 11.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання коштів у розмірі 10 000,00 грн.; строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 25 днів); дата укладення договору 11.08.2025; договір № 169398556; номер картки НОМЕР_1 . З поміж іншого відповідач зазначає свої персональні дані, дані паспорту, електронну адресу, адресу проживання та реєстрації.
11.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 169398556 у формі електронного документа, який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису персональним одноразовим ідентифікатором «YRPP» відправлений йому 11.08.2025 о 18:19:32.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору, за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Загальний розмір кредиту за цим договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту 10 000 грн 00 коп. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту 10 000 грн 00 коп. Датою надання кредиту є 11.08.2025. Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового траншу за Договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу (п.2.4 Договору).
Згідно з п.3.1. Договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 25 (двадцять п`ять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Відповідно до п.3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів.
П.3.3. Договору передбачено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 25 (двадцять п`ять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2000 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. У разі отримання додаткового траншу протягом визначеного на момент укладення договору дисконтного періоду, сума нарахованих процентів, яку необхідно сплатити для першої пролонгації також зазначається у особистому кабінеті позичальника. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору. Продовження та поновлення дисконтного періоду не можливо після повного погашення суми кредиту.
П.5.1.Договору встановлено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74XX-XXXX-3293, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Згідно п.7.1. Договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 05.09.2025, а саме протягом 25 (двадцять п`ять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 10.09.2030 (п.7.3. Договору)
Проценти за договором сплачуються в порядку передбаченому п.7.4.1, п. 7.4.2 договору (п.7.4 Договору).
Відповідно до п. 8.1.Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено.
Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних (п.8.3.Договору). Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 600,00 грн. (п.8.4.Договору).
На підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів, згідно договору № 169398556 від 11.08.2025 у розмірі 10 000,00 грн., стороною позивача надано довідку з якої вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції на платіжну картку отримувача ОСОБА_1 , 11.08.2025 року суму у розмірі 10 000,00 грн. та підтвердження від ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів у сумі 10 000,00 грн. на картку отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_1 переказ кредиту за договором № 169398556.
07.10.2025 було укладено договір факторингу № МВ-ТП/56, відповідно до п.2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 07.10.2025, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №169398556.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Спірний договір № 169398556 від 11.08.2025 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав останньому грошові кошти (кредит) на обумовлених сторонами умовах.
Зі змісту та форм Договору факторингу судом не встановлено обставин, які би свідчили про його нікчемність. Доказів того, що вказаний Договір визнаний судом недійсним, матеріали справи не містять.
Отже, до ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до укладеного договору правомірно перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 169398556 від 11.08.2025.
Посилання сторони відповідача на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження існування зобов`язання спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема електронним кредитним договором № 169398556 від 11.08.2025, який укладений відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, що прирівнюється до власноручного підпису, копією паспорту споживчого кредиту до Договору №169398556 від 11.08.2025, а доводи відповідача щодо відсутності доказів отримання кредитних коштів також не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи містять докази про переказ та зарахування грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн. на банківську картку, реквізити якої були зазначені самим відповідачем при укладенні кредитного договору, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань. Доказів на спростування вказаних фактів стороною відповідача суду не надано.
Натомість, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем. Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставини щодо укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 169398556 від 11.08.2025 та належне виконання первісним кредитором свого зобов`язання, а саме надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов договору.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 000, 00 грн. необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови вказаного договору та не виконано взятих на себе зобов`язань, не повернуто отримані у кредит грошові кошти.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 19 542, 00 грн.
Як було встановлено судом раніше, на підставі пункту 3.1 Договору кредит надається строком на 25 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»).
Крім того, сторонами було погоджено у п.3.2 Договору, що встановлений в п.3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п.п. 95-108 щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Натомість, матеріали справи не містять доказів продовження строку дії укладеного договору (продовження дисконтного періоду) після закінчення дисконтного періоду 05.09.2025 року, відсутні докази сплати відповідачем нарахованих процентів в цей період та вчинення ним дій в особистому кабінеті щодо активації функції продовження строку дисконтного періоду.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 06.09.2025 року по 03.03.2026 року, тобто поза межами строку кредитування.
Відповідно до розрахунку заборгованості виготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 169398556 від 11.08.2025, у період з 11.08.2025 по 05.09.2025 нараховано проценти за користування кредитом в сумі 2 000, 00 грн.
Щодо стягнення комісії.
Під час укладення кредитного договору № 169398556 від 11.08.2025 відповідач був ознайомлений з його умовами, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договору, проти положень вказаного договору, умовами якого передбачено сплату комісії за надання кредиту, не заперечував, дійсність договору не оспорював.
Тому, суд доходить висновку, що передбачені умовами договору № 169398556 від 11.08.2025 одноразова комісія у сумі 600, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 12 600, 00 грн.
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом з 06.09.2025 року по 03.03.2026 року, суд відмовляє, оскільки їх нарахування здійснено поза межами строку кредитування і позивачем не заявлено вимогу про стягнення відсотків з відповідача як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено вимоги позивача частково, а саме з заявленої загальної суми 30 142, 00 грн. задоволено вимоги на суму 12 600, 00 грн., тобто на 41,80%, то з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає в сумі 1 112, 88 грн.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Заявлена позивачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткову угоду № 3493 від 19.05.2026 року до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, актом приймання-передачі послуг від 19.05.2026 з якого вбачається, що позивачу Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» було надано послуги на загальну суму 5 000, 00 грн., в тому числі 1000,00 грн. підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій (4 години); 500, 00 грн. підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) (2 години); 3 500,00 гривень підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду (10 годин).
З урахуванням наведеного суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 2090 грн., що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру та необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 536, 610, 625, 629, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, адреса: 14017, місто Чернігів, вул. Жабинського, 13, реквізити рахунку банку: п/р: НОМЕР_4 , код банку отримувача: 305299, банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК») суму заборгованості за кредитним договором № № 169398556 від 11.08.2025 у розмірі 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642, адреса: 14017, місто Чернігів, вул. Жабинського, 13, реквізити рахунку банку: п/р: НОМЕР_4 , код банку отримувача: 305299, банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК») судовий збір у розмірі 1 112 (одна тисяча сто дванадцять) гривень 88 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2090 (дві тисячі дев`яносто) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 16.11.2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська
Судове рішення № 141532409, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/7433/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: