Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/2581/26
2/0187/1533/26
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
"16" листопада 2026 р. селище Петриківка
Cуддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Луганської міської ради (адреса: вул. Коцюбинського, буд. 14, м. Луганськ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа: приватний нотаріус Святецька Ірина Вікторівна (адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 13, м. Полтава, 36014) про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
09.11.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Куценко Т.В. до Луганської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Святецька Ірина Вікторівна про визнання права власності.
Позивач та її представник просять суд:
1. Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 73,4 кв.м., житловою площею 38,9 кв.м.
3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на жилий блок 324 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 20,9 кв.м., житловою площею 12,6 кв.м.
4. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 58,9 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м.
З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Говорусі В.О.
Позовна заява подана у відповідності до вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України і її розгляд слід здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що для всебічного та об`єктивного розгляду справи необхідно витребувати від приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Святецької Ірини Вікторівни (адреса: вул. Симона Петлюри, 13, м. Полтава, 36014), належним чином завірену копію спадкової справи № 101/2025 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Водночас, з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18.
У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 року у справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 року у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 року у справі № 460/3138/19).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 року у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 року у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 року у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначено, що позивач має встановлену інвалідність 3 - ї групи (інвалідність пов`язана з загальним захворюванням та має протипоказання що обмежують її можливості), вказані проблеми зі здоров`ям потребують постійних обстежень, прийому препаратів для підтримання фізичного стану та психо емоційного стану та додаткових обстежень та реабілітаційних заходів, що в свою чергу вимагають постійних витрат на підтримання стану здоров`я, окрім того така група інвалідності має протипоказання, пов`язані із фізичними навантаженнями. Окрім того, позивач є внутрішньо переміщеною особою, перемістилася з тимчасово окупованої території України. Позивач не має коштів на оплату судового збору через важкий матеріальний стан, оскільки хоча і отримує заробітну плату та соціальні виплати, але вказаних коштів фактично не вистачає через необхідність орендувати житло, її доходів ледь вистачає для часткового, мінімального покриття витрат на проживання та лікування і реабілітацію, якої ледь вистачає на покриття нагальних потреб після виїзду та переміщення на підконтрольну українській владі територію. До того, ж ОСОБА_1 вимушена здійснювати інші витрати пов`язані з оплатою комунальних послуг за фактичним місцем проживання як впо, що в свою чергу потребує також значних витрат, зважаючи на вартість комунальних послуг. Вказані обставини впливають на її матеріальний стан, який є незадовільним і вкрай скрутним. Тому позивач просить врахувати вказані обставини та звільнити її від сплати судового збору.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Відповідно до пп. 19 п. 1 р. XIII Перехідних положень, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місце знаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України" Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу від 26 травня 2026 р. № 987), м. Луганськ та м. Сіверськодонецьк Луганської області відноситься до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.
Тому повідомлення відповідачів у справі необхідно здійснити через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК.
Керуючись ст. ст. 14, ст. 19, 76-81, ч.5 ст. 128, ст. 187 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду.
Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Святецька Ірина Вікторівна про визнання права власності.
Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали. В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.
Повідомити відповідачів про відкриття провадження у справі та здійснити його виклик до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Проведення підготовчого судового засідання призначити на 08 грудня 2026 року об 11-30 годині в залі № 2 Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності.
Витребувати від приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Святецької Ірини Вікторівни (адреса: вул. Симона Петлюри, 13, м. Полтава, 36014):
- належним чином завірену копію спадкової справи № 101/2025 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витребувані докази направити на адресу Петриківського районного суду Дніпропетровської області (вул. Миру, 19, селище Петриківка Дніпровського району Дніпропетровської області, 51800) протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Роз`яснити відповідачу, що він має право надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, у встановлений судом строк, який не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Позивачу копію відзиву та доданих до нього документів. До відзиву повинні бути додані: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів позивачу. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою dp.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя:В. О. Говоруха
Судове рішення № 141532155, Петриківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 187/2581/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: