Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер справи 183/795/26
Провадження № 2/183/346/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - позивач, Новий кредитор) звернулося до суду з цим позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Позичальник), у якому позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 2882141 від 19 квітня 2025 року в розмірі 16 450,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - основний борг; 0,00 грн - проценти; 1 250,00 грн - комісія за надання кредиту; 4 200,00 грн - комісія за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн - неустойка, а також судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (надалі - Первісний кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 2882141, за яким надано 5 000,00 грн на умовах, визначених індивідуальною частиною договору та графіком платежів. Відповідач належним чином зобов`язання не виконав.
25 липня 2025 року між Первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 25072025. Згідно з актом приймання-передачі та витягом з реєстру боржників позивачу відступлено право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором у загальному розмірі 16 450,00 грн.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування оголошення на сайті суду. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом установлено, що 19 квітня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2882141. Пунктом 1.2 індивідуальної частини договору визначено суму кредиту 5 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.3 договору загальний строк кредитування становить 345 днів із 19 квітня 2025 року за умови виконання графіка платежів. Періодичність платежів - кожні 15 днів. Пунктом 1.4 та графіком визначено остаточний термін повернення кредиту 30 березня 2026 року. Отже, загальний строк кредитування не ототожнюється з тривалістю одного 15-денного розрахункового періоду.
За пунктом 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1 250,00 грн, що дорівнює 25 % суми кредиту та нараховується одноразово під час його видачі. Пунктом 1.5.2 визначено комісію за обслуговування в розмірі 14 % суми кредиту, тобто 700,00 грн за відповідний розрахунковий період, крім останнього. У пунктах 1.5.3, 1.5.4 передбачено ставку процентів 0,0010 % річних. У договорі та графіку загальну прогнозовану суму процентів відображено як 0,00 грн.
Документи договору сформовано в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця. У реквізитах електронного документа зазначено персональний ідентифікатор 393946. Із відомостей про оформлення заяви № 2882141 убачається проходження верифікації за телефоном, погодження умов та підписання паспорта кредиту 19 квітня 2025 року о 08:48:23, договору - о 08:49:10, завершення оброблення - о 08:49:44.
На підтвердження надання кредиту подано платіжне доручення № 42397731 від 19 квітня 2025 року на суму 5 000,00 грн, у якому зазначено платником ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», отримувачем - ОСОБА_1 , картку НОМЕР_1 та призначення платежу - кошти згідно з договором № 2882141. Номер картки відповідає зазначеному в пункті 2.1 договору та заяві Позичальника. Також відомості про надання цієї суми відображено також у розрахунку Первісного кредитора.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за договором № 2882141 19 квітня 2025 року відображено надання 5 000,00 грн і нарахування комісії за надання кредиту 1 250,00 грн. Комісію за обслуговування нараховано 05 травня, 20 травня, 04 червня, 19 червня, 04 липня та 19 липня 2025 року - по 700,00 грн, разом 4 200,00 грн. 07 травня, 22 травня, 06 червня, 21 червня, 06 липня та 21 липня 2025 року відображено штрафи по 1 000,00 грн, разом 6 000,00 грн.
Договір факторингу № 25072025 від 25 липня 2025 року передбачає перехід права вимоги з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників, що підтверджено пунктом 1.2 цього договору. Відповідний акт підписано сторонами 25 липня 2025 року. Оплату за відступлення права вимоги відображено у платіжній інструкції № 748 від 31 липня 2025 року.
У витязі з реєстру боржників за порядковим номером 1319 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір № 2882141 від 19 квітня 2025 року та складові переданої вимоги: 5 000,00 грн основного боргу, 0,00 грн процентів, 1 250,00 грн комісії за надання кредиту, 4 200,00 грн комісії за обслуговування і 6 000,00 грн неустойки.
Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за договором.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, договір, укладений в електронній формі з дотриманням установлених законом вимог, є таким, що укладений у письмовій формі (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Щодо переходу права вимоги, то за п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З урахуванням змісту договору, відомостей про оформлення та підписання документів, платіжного доручення з реквізитами відповідача й розрахунку наданих коштів суд дійшов висновку про виникнення між відповідачем і Первісним кредитором кредитних правовідносин. Договором факторингу, актом та витягом з реєстру підтверджується перехід права вимоги до позивача. Визначений графіком остаточний строк повернення кредиту 30 березня 2026 року сплив, доказів повернення основного боргу в наданих матеріалах немає.
Перевіряючи склад заявленої заборгованості, суд установив, що проценти до стягнення не заявлено, у позові та реєстрі їх розмір становить 0,00 грн. Тому підстав визначати до стягнення проценти або здійснювати їх перерахунок за межами позовних вимог немає.
Оцінюючи комісії, суд виходить із того, що їх допустимість визначається змістом погоджених послуг та вимогами Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 та статтею 8 цього Закону комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Саме по собі встановлення комісії не є підставою для відмови в її стягненні.
Пунктом 1.5.1 індивідуальної частини договору визначено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 25 % його суми. Її розмір становить 5 000,00 ? 25 % = 1 250,00 грн. Надання кредиту підтверджено дослідженими документами; заявлена комісія відповідає погодженому розміру та включена до графіка платежів. Тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Частинами першою, другою статті 11 та частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатне надання визначеної законом інформації про кредит на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць і нікчемність умов, які обмежують права споживача. Суд ураховує ці положення при оцінці змісту плати за обслуговування.
У цьому договорі обслуговування охоплює не лише інформування про стан заборгованості. Визначення комісії в індивідуальній частині передбачає, зокрема, цілодобовий доступ до особистого кабінету, можливість здійснення платежів через нього з автоматичним додаванням реквізитів, отримання консультацій та підтримки. Водночас пункт 3.1.3 окремо зобов`язує Кредитодавця безоплатно на вимогу Позичальника не частіше одного разу на місяць повідомляти поточний борг, повернуту суму кредиту та надавати виписку. Отже, безоплатне інформування збережено окремою умовою, зміст передбаченого договором сервісу не зводиться виключно до такої інформації.
За пунктом 1.5.2 комісія за розрахунковий період становить 5 000,00 ? 14 % = 700,00 грн. Розрахунок містить шість нарахувань у межах загального строку кредитування, разом 700,00 ? 6 = 4 200,00 грн. Ця сума відповідає умовам про розмір платежу та не перевищує обсягу відступленої вимоги. З огляду на погоджений зміст обслуговування й окреме забезпечення права на безоплатну інформацію суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо зазначеної комісії.
Водночас вимога про стягнення 6 000,00 грн неустойки задоволенню не підлягає.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування від відповідальності за статтею 625 цього Кодексу та від сплати неустойки за прострочення кредитного зобов`язання. Нараховані включно з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі за прострочення підлягають списанню Кредитодавцем.
Судом установлено, що всі шість штрафів по 1 000,00 грн нараховано у травні-липні 2025 року за пунктом 4.1 договору у зв`язку з порушенням строків виконання зобов`язання, тобто під час дії воєнного стану. Відступлення такої вимоги не усуває законодавчого звільнення Позичальника від її сплати. Тому у стягненні 6 000,00 грн штрафів слід відмовити.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 450,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - основний борг, 1 250,00 грн - комісія за надання кредиту, 4 200,00 грн - комісія за обслуговування. У задоволенні решти вимог про стягнення неустойки належить відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив 3 028,00 грн судового збору, пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 923,56 грн судового збору (3 028,00 ? 10 450,00 / 16 450,00). Решта судового збору залишається за позивачем.
На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 2882141 від 19 квітня 2025 року в розмірі 10 450 (десять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн - основний борг; 1 250,00 грн - комісія за надання кредиту; 4 200,00 грн - комісія за обслуговування кредиту.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 923 (одну тисячу дев`ятсот двадцять три) гривні 56 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 03 листопада 2026 року.
Суддя Г. Є. Майна
Судове рішення № 141532116, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 183/795/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: