Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/9409/26
Провадження № 1-кс/0203/8043/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі клопотання слідчої Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольховець Богуславського району Київської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3211 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження № 42026040000000008, досудове розслідування в якому здійснюється слідчим відділом Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
встановив:
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчої СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про продовження строків тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання слідча обґрунтовує наступним. Групою осіб, було організоване систематичне незаконне виготовлення, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту та збут фальсифікованих лікарських засобів «Biopatid 60 mg/2 ml», «Biopatid 40 mg/2 ml», «Biopatid КІТ 10 mg», «Biopatid Pen», діючою речовиною яких є тірзепатид, що відповідно до розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками № 20-001.3/002.0/17-26 від 16.01.2026 заборонені до реалізації, зберігання та застосування. Згідно з відповіддю Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.07.2026 № 7604-1.1/2.1/17-26 діюча речовина Тірзепатид (Тирзепатид/Tirzepatide) та лікарський засіб, що містить Тірзепатид (Тирзепатид/Tirzepatide) в якості активного фармацевтичного інгредієнту, підпадають під визначення як лікарський засіб. Безпосередньо ОСОБА_4 підозрюється в тому, що здійснював фасування зазначеного фальсифікованого лікарського засобу та його пересилання з метою збуту. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 15 вересня 2026 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 листопада 2026 року з альтернативою у вигляді застави в розмірі 3 501 328 грн. За час, що минув з моменту обрання запобіжного заходу, ризики, визначені ст. 177 КПК України не зменшилися, тому слідчий просить продовжити строк тримання під вартою на 60 днів та визначити заставу в розмірі 3 501 328 грн.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити, вказувала, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у складі організованої групи, він може переховуватись від слідства, здійснювати незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних, продовжити свою протиправну діяльність, у зв`язку з чим просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Зважаючи на систематичність можливої протиправної діяльності, просила встановити в якості альтернативи триманню під вартою заставу в розмірі 3 501 328 грн.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити в продовженні запобіжного заходу. Захисник вказувала на недоведеність ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовують своє клопотання, не було встановлено існування нових ризиків. Після проведення масових обшуків на території всієї України відсутня будь-яка можливість знищити чи спотворити докази у кримінальному провадженні. Запобігти впливу на інших підозрюваних та свідків можливо шляхом покладення в порядку ст. 194 КПК України обов`язку не спілкуватись з цими особами. У підозрюваного є малолітня дитина. Окремо захисник зауважувала на нічим не обґрунтований надмірний розмір застави, який є непомірним для підозрюваного.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника, пояснював, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3211 КК України.
Вищезазначене кримінальне правопорушення було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 05 січня 2026 року за № 42026040000000008 (а.с. а.с. 12 36). На підставі постанови заступника Генерального прокурора від 03 вересня 2026 року (а.с. 77) досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділом Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яке знаходиться в Центральному районі міста Дніпро, у зв`язку з чим розгляд клопотання підсудний слідчому судді Центрального районного суду міста Дніпра. Постановою т.в.о. першого заступника начальника ГУНП в Дніпропетровській області начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 12 вересня 2026 року слідчу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 включено до складу слідчої групи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42026040000000008 (а.с. а.с. 83 на зв. 84), у зв`язку з чим вона має повноваження звертатись до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні.
13 вересня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3211 КК України (а.с. а.с. 89 109). Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 15 вересня 2026 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 листопада 2026 р. з альтернативою у вигляді застави в розмірі 3 501 328 грн. (а.с. а.с. 130 134).
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28 жовтня 2026 року строк досудового розслідування кримінального провадження № 42026040000000008 продовжено до 12 березня 2027 року (а.с. 135).
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні злочину надано відповідні докази: копія розпорядження Держлікслужби про заборону реалізації, зберігання та застосування препарату із вмістом «тірзепатиду», копії протоколів негласних слідчих (розшукових) ді1 зняття інформації з електронних інформаційних систем та електронний комунікаційних мереж, візуального спостереження за особою, контролю за вчиненням злочину, які були проведені на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського апеляційного суду, висновком експерта, копії протоколів огляду, копії протоколу допиту свідка, який підтвердив відповідні обставини, копії протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, копії протоколів огляду і виїмки кореспонденції, здійснених на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського апеляційного суду, копії протоколів обшуку та протоколів огляду (а.с. а.с. 40 на зв. 75, 109 на зв. 125).
Вказані вище докази в їх сукупності (виявлені факти пересилання забороненого лікарського засобу, який реалізовувався під виглядом косметичного засобу, виробничі потужності для виготовлення фальсифікованих лікарських засобів, комунікація між учасниками можливого кримінального правопорушення щодо його вчинення) об`єктивно свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення та можливу причетність до нього підозрюваного ОСОБА_4 і є достатніми для обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. За практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) на цій стадії докази не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акту, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.
Відповідно до ст. 3211 КК України передбачена кримінальна відповідальність за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» фальсифікований лікарський засіб лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів.
Водночас, терміни «завідомо фальсифіковані лікарські засоби», використаний у Кримінальному кодексі України, не є тотожним терміну «фальсифіковані лікарські засоби», використаному в Законі України «Про лікарські засоби». При цьому, Закон України «Про лікарські засоби» не є нормативним актом у сфері кримінального права.
Натомість згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародним договором у сфері кримінальної відповідальності щодо лікарських засобів є Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров`я від 28 жовтня 2011 року (яка набрала чинності ля України з 01 січня 2016 року).
Згідно п. b) ст. 4 Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров`я від 28 жовтня 2011 року (яка набрала чинності для України з 01 січня 2016 року) термін «лікарський препарат» означає лікарські засоби для людського та ветеринарного використання, що може включати:
і) будь-яку речовину або поєднання речовин, які представлено як такі, що мають властивості для лікування чи недопущення хвороби в людей або тварин;
іі) будь-яку речовину або поєднання речовин, які можуть використовуватися людьми або тваринами чи які можуть допомагати людям або тваринам для відновлення, виправлення чи зміни фізіологічних функцій шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії чи для встановлення медичного діагнозу;
ііі) експериментальний лікарський препарат;
Відповідно до п. j) ст. зазначеної Конвенції термін «підроблення» означає умисне введення в оману стосовно дійсності та (або) джерела.
Згідно розпорядження Держлікслужби про заборону «Біопатиду» зі вмістом тірзепатиду прямо зазначено, що забороні підлягає «фальсифікований лікарський засіб», що прямо відносить препарат до об`єктів можливого кримінального правопорушення за ст. 3211 КК України та створює для будь-яких суб`єктів, що здійснюють діяльність у сфері обігу лікарських засобів, достатню «передбачуваність закону про кримінальну відповідальність» та дозволяє чітко відокремити правомірну діяльність від протиправної.
Таким чином, можлива фальсифікація лікарського засобу, як інкриміноване підозрюваному діяння, полягає в тому, що лікарський засіб реалізовувався із завідомо недостовірними відомостями про його начебто належність до «косметичних засобів», із завідомо недостовірними даними про його походження та без необхідної інформації про його властивості як лікарського засобу та без відомостей про відсутність його обов`язкової реєстрації як лікарського засобу. При цьому, вказаний препарат є фальсифікованим щодо відповідних лікарських засобів за змістом тірзепаміду, зареєстрованих в США та ЄС.
При розгляді клопотання слідчого слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні багатоепізодного тяжкого умисного кримінального правопорушення, у складі групи осіб, що може свідчити про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з того, що характер та можливі обставини вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , покарання, яке йому загрожує, в своїй сукупності можуть свідчити про ризик переховування від суду та слідства, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, слід врахувати, що ч. 2 ст. 3211 КК України передбачає основне покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк не менше восьми років, що додаткового підвищує ризик переховування від суду та слідства.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може бути обізнаний щодо значної кількості обставин вчинення кримінального правопорушення, існує ризик знищення чи спотворення підозрюваним доказів, які ще не були виявлені органом досудового розслідування. Крім того, враховуючи, що значна частина доказової інформації знаходиться в телефонах, месенджерах, у віддалених сховищах, існує ризик знищення вказаної інформації шляхом використанням для доступу до неї з інших пристроїв, чому не можна запобігти лише самим по собі фактом вилучення телефонів та комп`ютерів. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи тривалий та багатоепізодний характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, слід дійти висновку про існування вірогідності продовження протиправної діяльності, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При визначенні можливих запобіжних заходів, слід врахувати, що особисте зобов`язання, домашній арешт та застава не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, його тривалий характер та можливий обсяг доходів від цього правопорушення, а тому слід продовжити щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, врівноваживши його альтернативою у вигляді застави. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 194 КПК України, оскільки перебуваючи під домашнім арештом підозрюваний не буде позбавлений можливості впивати на свідків та інших підозрюваних через інших осіб, у спілкуванні з якими він не буде обмежений, перебуваючи вдома. Застава, як самостійний запобіжний захід не здатна запобігти вищенаведеним ризикам, оскільки не виключає можливості переховування від органу досудового розслідування в період між визначенням її розміру слідчим суддею та граничним строком її внесення.
Зважаючи на необхідність завершення призначених у кримінальному провадженні експертиз (а.с. а.с. 126 129), слідчий суддя приходить до висновку про об`єктивну неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали. Враховуючи вищезазначене слідчий суддя вважає за необхідне продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 січня 2027 року.
Вирішуючи питання щодо встановлення застави, суд приймає до уваги, обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , тривалість можливої протиправної діяльності, дохід від неї, майновий стан підозрюваного, інші відомості про нього та положення ст. 182 КПК України. Враховуючи розмір можливий дохід підозрюваного від протиправної діяльності, що міг призвести до поліпшення його майнового стану, слід дійти до висновку про наявність виключного випадку, що зумовлює необхідність визначити розмір застави, вище максимального розміру, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Водночас, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 не входить до числа основних вигодонабувачів від можливої протиправної діяльності, не має значних активів, відносно нього не було виявлено ознак витрачання великих коштів. Слідчий суддя також враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Істоміна проти України» (заява № 23312/15), а також рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25) визнано конституційними положення абз 5 ч. 5 ст. 182 КПК України.
З метою забезпечення для підозрюваного реальної можливості внесення застави, зважаючи на зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з обраною підозрюваним поведінкою надання показань, співпраці зі слідством, слід визначити заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800,00 грн.
У разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 42026040000000008 та суду на кожний виклик; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 42026040000000008, крім участі у процесуальних діях в порядку, визначеному КПК України; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 177, 182, 189, 190 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчої СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про продовження строків тримання під вартою задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 січня 2027 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 332 800 (Триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 03 січня 2027 року будуть покладені обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 42026040000000008 та суду на кожний виклик;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 42026040000000008, крім участі у процесуальних діях в порядку, визначеному КПК України;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України;
- повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 10.11.2026 р. о 10 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141532023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/9409/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: