Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 128/1487/26
РІШЕННЯ
Іменем України
16.11.2026 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,? ?
секретар Манюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.05.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 1123068. Відповідно до договору, ним передбачено всі істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткову ставку за користування кредитом, загальну вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням вищенаведеного договору.
26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3375209. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 1123068.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 1123068 від 19.05.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 47 025, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9 900, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 35 640, 00 грн, заборгованість за комісіями 1 485, 00 грн.
За вказаних обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 47 025, 00 грн та судові витрати по справі (а.с. 1 - 6).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 41).
10.09.2026 представник відповідачки, адвокат Неофіта Д.Б., на підставі ст. 178 ЦПК України, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем кредитних коштів за вказаним кредитним договором від 19.05.2020 № 1123068. Отримавши ухвалу про відкриття провадження, вона дізналася про оформлення із використанням її персональних даних кредитного договору, внаслідок чого звернулася до ВП 1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, за результатами якої розпочато кримінальне провадження № 12026116250000049 за ч. 1 ст. 182 КК України. 02.05.2026 відповідачка звернулася із заявою до ТОВ «Мілоан» з метою повідомлення про оформлення щодо неї шахрайського кредиту, також її адвокатом подано адвокатський запит до АТ КБ «ПриватБанк» з метою встановлення відомостей щодо належності відповідачці платіжної картки НОМЕР_1 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк», відомостей щодо перерахування кредитних коштів за кредитним договором № 1123068 та отримання їх відповідачем.
Згідно відповіді на адвокатський запит, наданої АТ КБ «ПриватБанк», відповідачка не відкривала картку НОМЕР_1 , не є власником цієї картки та не отримувала кредитних коштів за кредитним договором № 1123068 від 19.05.2020. Відповідачка володіє іншими кредитними картками у вказаній установі та згідно виписок по рахунку за даними картками за період з 19.05.2020 відповідачка не отримувала жодних кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» згідно кредитного договору № 1123068 від 19.05.2020. За таких обставин, представник відповідачки просить відмовити у задоволенні позову повністю.
16.09.2026 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, відповідно до якої зазначила, що відзив на позовну заяву відповідачкою подано лише 09.09.2026, тобто з пропущенням установленого процесуального строку, тому представник позивача вважає, що відзив на позовну заяву підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, представник позивача вважає, що відзив на позовну заяву є необгрунтованим та безпідставним, а тому не заслуговує на увагу. Представник позивача зазначає, що договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, шляхом підписання його аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, який 19.05.2020 було направлено на вказаний нею номер телефону НОМЕР_2 , який є фінансовим телефоном відповідачки щонайменше з 23.11.2017 по 14.08.2026 та неодноразово актуалізувався нею. Під час реєстрації особистого кабінету первісним кредитором було проведено ідентифікацію особи позичальника, ОСОБА_2 за допомого знімку позичальника (відповідача) із паспортом. Жодного вироку суду, який би набрав законної сили та встановлював факт вчинення третіми особами шахрайських дій щодо відповідачки, у тому числі оформлення договору про споживчий кредит без її волі, матеріали справи не містять.
Стосовно доказів перерахування кредитних коштів та отримання їх відповідачкою, представник позивача зазначає, що на підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви було додано квитанцію від платіжної організації ТОВ «ФК «Елаєнс», що є належним доказом видачі кредиту.
На підставі вищевикладеного, представник позивача просить прийняти відповідь на відзив та залишити відзив відповідачки без розгляду, поновити строки для подання доказів та долучити надані цією відповіддю на відзив документи до матеріалів даної справи.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду в даній справі поданого відзиву на позовну заяву, який поданий з пропуском встановленого строку для його подання, а також, в зв`язку з цим, долучення наданих стороною позивача доказів, на які представник позивача посилається у відповідід на відзив, суд враховує вимоги ст. 222 ЦПК України, частиною другої якої встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Так, подання відзиву на позовну заяву з пропуском встановленого строку не містить ознак зловживання правом, оскільки з доданих до нього доказів встановлено, що отримавши позовну заяву відповідач вживала заходів до здобуття доказів на обгрунтування своєї позиції в справі, за наслідком отримання яких представником відповідачки було подано відзив.
За таких обставин суд вважає, що відзив не був поданий у строк, встановлений ухвалою провідкриття провадження в справі, з поважних причин, а тому підлягає прийняттю до розгляду в даній справі.
В зв`язку з цим, суд ухвалив прийняти до розгляду поданий відзив на позовну заяву та долучені до нього докази, а також відповідь на відзив на позовну заяву та долучені до неї докази.
В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує. Також подала клопотання, згідно якого просила судове засідання проводити без участі позивача, розглянути та задовольнити клопотання про витребування доказів.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Неофіта Д.Б. в судове засідання не з`явилися, згідно поданого відзиву на позовну заяву просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та здійснювати розгляд даної справи без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Позивач надав копію кредитного договору від 19.05.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та позичальником, яким вказана ОСОБА_1 , а саме, кредитний договір № 1123068 (індивідуальна частина), за умовами якого, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 9 900, 00 грн (п. 1.2). Кредит надається строком на 30 днів з 19.05.2020 (строк кредитування) (п. 1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 18.06.2020 (п. 1.4). Сторони погодили загальні витрати позичальника за кредитом, комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Згідноп. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок, водночас відомостей про номер карткового рахунку наданий суду договір не містить. Договір підписано позичальником від імені ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, який було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 , а саме 19.05.2020. Додатком № 1 до даного договору є графік розрахунків.
Також, від імені ОСОБА_1 19.05.2020 було підписано одноразовим ідентифікатором анкету-заяву на кредит № 1123068 від 19.05.2020, яка містить відомості про номер мобільного телефону та електронної адреси позичальника, водночас, даних про номер карткового рахунку (картки), на який позичальник просить здійснити перерахування кредитних коштів, така заява також не містить.
Відповідно до копії квитанції від 19.05.2020, ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в розмірі 9 900, 00 грн, отримувач: "власник картки № НОМЕР_1 ".
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, наданих ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 нараховано заборгованість за кредитним договором № 1123068, в сумі 47 025, 00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (залишок по кредиту) - 9 900, 00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 35 640, 00 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 485, 00 грн, яка позивачем не змінювалась.
26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір факторингу № 26-07/2024, сторони якого підписали акт приймання-передачі Реєстру Боржників для друку до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 та акт приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024.
Згідно копії витягу з реєстру боржників для друку до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, ОСОБА_1 включена до списку боржників за договором № 1123068 від 19.05.2020.
Згідно наданих представником позивача до відповіді на відзив доказів, ним надано фотокопію зображення відповідачки разом з паспортом громадянина України, яке датоване 11.01.2020, хоча кредитний договір, заборгованість за яким є предметом даного позову, датований 19.05.2020; довідку по заяві на кредит № 1123068, дата заяви 19.05.2020, згідно якої вказано платіжну картку позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту: VISA DEBIT CLASSIC НОМЕР_1, банк, що випустив картку: НОМЕР_3 (довідка сформавана та підписана одноосібно первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН", підпису позичальника не містить); довідку ТОВ "МІЛОАН", що для підписання договору № 1123068 від 19.05.2020 було відправлено смс позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 .
Також представником позивача надано роздруківки із сайту Українське бюро кредитних історій, щодо ОСОБА_4 , станом на 15.09.2026, згідно яких остання отримувала 49 кредитів, з яких 47 кредитів закриті та 2 відкриті.
Згідно наданих відповідачкою до відзиву на позовну заяву доказів, як клієнт АТ КБ "ПриватБанк" станом на 24.04.2026 вона ідентифікована як ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , згідно паспорта, виданого 21.04.2026, та до цього часу була ідентифікована як ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , згідно паспорта, виданого 15.09.2017, в анкетах-заявах про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг до 2021 року включно вказувала мобільний телефон НОМЕР_2 .
АТ КБ «ПриватБанк» у відповіді від 24.08.2026 зазначило, що ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , станом на 24.08.2026 має такі рахунки: НОМЕР_5 № картки НОМЕР_6 від 10.06.2014 (відкритий); НОМЕР_7 № картки НОМЕР_8 від 23.07.2024 (відкритий); НОМЕР_9 № картки НОМЕР_10 від 30.10.2024 (відкритий); НОМЕР_11 № картки НОМЕР_12 від 11.11.2022 (закритий 31.03.2024); № НОМЕР_22 від 10.08.2011 (закритий 31.07.2019); НОМЕР_13 № картки НОМЕР_14 від 05.10.2011 (закритий 31.08.2015); НОМЕР_15 № картки НОМЕР_16 від 23.04.2013 (відкритий); НОМЕР_17 № картки НОМЕР_18 від 26.02.2021 (відкритий); НОМЕР_19 № картки НОМЕР_20 від 26.02.2021 (відкритий); картку № НОМЕР_21 у клієнта ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , не виявлено. Крім цього, зазначено, що надати інформацію щодо того, на чиє ім`я відкрито картку НОМЕР_21 в АТ КБ «ПриватБанк» та особу, що є отримувачем кредитних коштів на суму 9 900, 00 грн за кредитним договором № 1123068 від 19.05.2020 можливість відсутня, оскільки не вказано повний номер картки.
Згідно наданих відповідачці АТ КБ «ПриватБанк» виписок по її рахункам, відкритим в запитуваний період з 25.05.2020 до 16.04.2026, зарахування на суму 9 900, 00 грн в орієнтовний період з 19.05.2020, на вказані рахунки не підтверджено.
Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області 02.06.2026 за заявою відповідачки про те, що 19.05.2020 невідома особа з використанням її анкетних даних оформила на її ім`я кредитний договір № № 1123068 на суму 9 900, 00 грн в ТОВ «Мілоан», зареєстровано кримінальне провадження № 12026116250000049 за ч. 1 ст. 182 КК України.
Вирішуючи клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів, що подано разом з відповіддю на відзив та яким представник позивача просить витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_21 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_21 кредитних коштів у сумі 9 900, 00 грн, які 19.05.2020 були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_21 за період з 19.05.2020 по 24.05.2020; інформацію чи відкривалась ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_21 (візуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_21 ; інформацію щодо номеру телефона, на який відправлялася інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_21 за період з 19.05.2020 по 24.05.2020; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд зазначає наступне.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Враховуючи надану стороною відповідача відповідь АТ КБ «ПриватБанк» від 24.08.2026, згідно якої надання інформації про ідентифікаційні дані власника картки/рахунку № НОМЕР_21 , а також зарахування грошових коштів на даний рахунок, є неможливим, оскільки не вказано повний номер картки, суд вважає, що оскільки позивачем повний намер картки у вказаному клопотанні також не зазначений, можливість виконання такої вимоги АТ КБ «ПриватБанк» як надання інформації про ідентифікаційні дані власника картки/рахунку № НОМЕР_21 , а також зарахування грошових коштів на даний рахунок та контакний номер телефону, на який відправляється інформація на підтвердження здійснення операцій, без зазначення повного номеру картки чи рахунку не доведено. Виконання даних вимог є об`єктивно неможливим без зазначення повного номера картки. Часткові реквізити (зокрема, перші шість та останні чотири цифри) не дозволяють однозначно ідентифікувати конкретного клієнта або рахунок у банківській системі, оскільки за такими параметрами може обліковуватися значна кількість платіжних інструментів різних осіб.
Вимога про витребування інформації щодо факту відкриття платіжної картки № НОМЕР_21 на ім`я відповідачки є безпідставною, оскільки відповідь в цій частині АТ КБ «ПриватБанк» надана відповідачці, яка долучила її до відзиву на позовну заяву.
Щодо інформації про те, чи знаходиться номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних відповідачки, суд зауважує, що належність цього фінансового номера саме відповідачці у вказаний період часу нею не заперечується та підтверджується наданими нею ж доказами, в тому числі, анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також цей номер зазначений у відзиві на позовну заяву, тому зазначена обставина не потребує додаткового доказування.
З огляду на вищевикладене, суд ухвалив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовити.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 1046 ЦК України (параграф 1, до якого відсилає ст. 1054 ЦК України), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, для встановлення судом факту укладення кредитного договору, необхідно доведення не лише дотримання письмової форми договору та його підписання відповідачем, а й факту передання відповідних коштів позичальникові.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Посилання представника позивача на те, що доказами укладення кредитного договору 19.05.2020 з первісним кредитором відповідачкою, є його підписання шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був направлений на належний відповідачці номер мобільного телелефону, квитанція про перерахування на платіжну картку (картковий рахунок) суми кредиту, довідка ТОВ "Мілоан" по заяві на кредит № 1123068, дата заяви 19.05.2020, на який було здійснено перерахування коштів за кредитним договором, не заслуговують на увагу, оскільки такі докази не є достатніми доказами отримання кредитних коштів відповідачкою чи перерахування їх за вказаними нею реквізитами.
Так, наданий суду кредитний договір не містить відомостей про те, на який саме рахунок позичальник просив здійснити перерахування кредитних коштів, квитанція про перерахування кредитних коштів відомостей про власника рахунку та повний номер рахунку не містить взагалі, тому є лише підтвердженням факту платіжної операції, але не того, кому саме було здійснено перерахування коштів, а довідка ТОВ "Мілоан" по заяві на кредит № 1123068, дата заяви 19.05.2020, сформована одноосібно без участі відповідачки та відомостей про повний номер платіжної картки також не містить.
Тобто жодного доказу, що відповідачка просила здійснити надання кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_21 , матеріали справи не містять. Крім того, згідно відповіді, наданої АТ КБ «ПриватБанк», відповідачка банківської картки № НОМЕР_21 не отримувала.
Верховний Суд неодноразово виснував, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами досягнення сторонами кредитного договору умов надання кредитних коштів позичальнику, а саме погодження нею умов про перерахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_21 . Наданий суду кредитний договір такої умови не містить, жодного іншого доказу про погодження відповідачкою порядку надання кредитних коштів за вказаними реквізитами платіжної картки суду не надано, належності відповідачці карткового рахунку № НОМЕР_21 не доведено, відповідно, позивачем не доведено укладення кредитного договору № 1123068 від 19.05.2025, враховуючи недоведення позивачем здійснення перерахування кредитних коштів позикодавцем позичальнику на умовах, які вказані та погоджені саме позичальником, а не одноосібно позикодавцем, тому в задоволенні позову із заявлених позивачем підстав слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати зі сплати судового збору з відповідачки стягненню не підлягають.
Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 611, 623, 638, 1049, 1054, 1055, 1069 ЦК України, ст.ст. 29, 86 Закону України «Про платіжні послуги» ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, поштовий індекс: 03150, код ЄДРПОУ: 42640371.
Відповідачка: ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 16.11.2026.
Суддя:? ? ? ? ?
Судове рішення № 141531576, Вінницький районний суд Вінницької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 128/1487/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: