Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 199/9460/26
(2/199/7021/26)
РІШЕННЯ
Іменем України
03 листопада 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Богун О.О.,
при секретареві Мокич А.П.,
за участі сторін провадження
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про встановлення факту спільного проживання матері та дитини за минулий період та визнання права на участь у приватизації житлового приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту Житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про встановлення факту спільного проживання матері та дитини за минулий період та визнання права на участь у приватизації житлового приміщення.
В обґрунтування позову, посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час є відповідальним квартиронаймачем кімнати АДРЕСА_1 . Зазначену житлову площу позивачка отримала згідно Ордеру Серії НА №22 виданого на підставі розпорядження Управління житлового господарства Дніпропетрвоської міської ради від 10.06.2015 №253, на склад сім`ї: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син позивачки). Попереднє зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , з 23.01.2007 по 15.06.2015 років, син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був внесений до Ф-А матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.05.2014 року та знятий з реєстраційного обліку разом з матір`ю 15.06.2015 року. Позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 виданий Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпрпоетровської області 09.08.2008 року, актовий запис №653 від 09.08.2008 року. У шлюбі у позивачки народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер про що свідчить Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 видане Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського управління юстиції 14.04.2014 року, актовий запис №643. До моменту смерті чоловіка позивачка була зареєстрована за адресою проживання батьків чоловіка: АДРЕСА_2 . З моменту народження і до моменту офіційної реєстрації місця проживання дитина фактично безперервно проживала разом із позивачкою за вказаною адресою, виховувалась нею та перебувала на утриманні. Офіційної реєстрації дитина до 2014 року не мала у зв`язку з тривалим процесом збору документів. У 2025 році позивачка звернулась до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою стосовно приватизації житлового приміщення 237 у гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 . Позивачці було відмовлено у приватизації у зв`язку з тим, що відсутні відомості про реєстрацію ОСОБА_2 з 18.03.2009 по 08.05.2014 року.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07 липня 2026 року суддею прийнято справу до свого провадження та вирішено проводити розгляд в порядку загального позовного провадження.
01 вересня 2026 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив що вважає що позовна заява є безпідставною, а також поданою з метою спрощення чи уникнення встановленої законодавством процедури приватизації державного житлового фонду на користь громадян України, а отже даний позов не пілягає задоволенню на думку представника відповідача.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 вересня 2026 року підготовче провадження закрито та вирішено перейти до розгляду справи по суті.
Позивачу в судовому засіданні просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не надавав.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі частини п`ятої статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання осіб сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність у осіб особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.
Належними та допустимими доказами проживання осіб однією сім`єю відповідно до вимог статей 77-78 ЦПК України є, зокрема: довідки з місця проживання; свідчення свідків; спільні фото, листи ділового та особистого характеру тощо; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що особи вважали себе сім`єю, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Надані позивачем докази на думку суду є достатніми для підтвердження факту проживання позивача та її дитини однією сім`єю та ведення ними спільного господарства.
Щодо вимоги про визнання у участі на приватизацію суд приходить до висновку що позивачкою надано недостатньо доказів на його підтвердження та передчасно заявлено дану вимогу.
З цих підстав, суд вважає, що заявлені у справі вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.5, 12,13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту Житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про встановлення факту спільного проживання матері та дитини за минулий період та визнання права на участь у приватизації житлового приміщення, - задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 у період з 18.03.2009 року по 08.05.2014 року.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Стягнути із Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам а саме, у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять дві гривні) 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Богун
03.11.2026
Судове рішення № 141531441, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/9460/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: