Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №751/8545/26
Провадження №2/751/3259/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року місто Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Діденко А. О.
секретаря судового засідання Рак Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1528-2868 від 19.03.2025 року в розмірі 27 925,94 грн, а також суму сплаченого судового збору 2662,4 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови кредитного договору.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.08.2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судово засіданні вказав, що визнає позов частково, у сумі тіла кредиту, однак не згоден з нарахуванням відсотків, а також вказав, що наразі є військовослужбовцем і просить перерахувати відсотки, на що надав відповідні підтверджувальні документи.
У судовому засіданні 05.11.2026 судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення якого було призначено на 16.11.2026.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України після оголошення переходу до стадії ухвалення судового рішення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оголошення судового рішення було призначено на 16.11.2026.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 19.03.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1528-2868.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3907, для підписання Кредитного договору №1528-2868 від 19.03.2025 року.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит, на наступних умовах: сума кредиту 5 000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Також Додатковою угодою_№1 від 01.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1528-2868 від 19.03.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.
Також Додатковою угодою_№2 від 12.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1528-2868 від 19.03.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 300,00 грн.
Довідка видана ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 18.05.2026 року підтверджує, що 19.03.2025 року виконано платіжну операцію за № транзакції 1576457066, в сумі 5 000,00 грн на номер картки 44411110*6975, платник: ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1528-2868, 2025-03-19. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Довідка видана ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 18.05.2026 року підтверджує, що 01.04.2025 року виконано платіжну операцію за № транзакції 1576457066, в сумі 1 000,00 грн на номер картки НОМЕР_2 *6975, платник: ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1528-2868, 2025-04-01. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Довідка видана ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 18.05.2026 року підтверджує, що 12.04.2025 року виконано платіжну операцію за № транзакції 1576457066, в сумі 1 300,00 грн на номер картки НОМЕР_2 *6975, платник: ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1528-2868, 2025-04-12. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №1528-2868 від 19.03.2025 року, станом на 18.05.2026 за відповідачем, загальний розмір заборгованості становить 27 925,94 гривень, що становить: основний борг 6 458,26 гривень; залишок відсотків 18 205,25 гривень, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 3 262,43 грн.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.
Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3907, для підписання Кредитного договору № 1528-2868 від 19.03.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Таким чином суд вважає, що вказаний кредитний договір № 1528-2868 від 19.03.2025 року, який укладений в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу), з огляду на що суд не приймає до уваги твердження відповідача про невідповідність письмової форми правочину, в даному випадку оферта відповідача прийнята (акцептована) банком.
Позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користування кредитом не пізніше, ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 5.1 цього договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця в порядку, визначеному у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затвердження кредитодавцем та діють на дату цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивач ТОВ ФК «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1528-2868 від 19.03.2025 року в розмірі 27 925,94 гривень, що становить: основний борг 6 458,26 гривень; залишок відсотків 18 205,25 гривень, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 3 262,43 грн. При цьому, зазначає, що відповідачем періодично вносилися платежі за кредитним зобов`язанням.
Згідно довідки №14/262 від 01.07.2026 та №1186/255 від 25.10.2026 відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 16.10.2025 по теперішній час.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію п.п. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року.
За змістом ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.
У ч. 4 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.
Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.
Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.
Відповідно до п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.
Аналіз ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у п. 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.
Разом з цим, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 зазначено, що дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Крім того, указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
Таким чином, відповідачу , як військовослужбовцю, не повинні були нараховуватися проценти за кредитним договором після 16.10.2025, оскільки на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що загальна сума кредиту становить у розмірі 16 204, 68 грн, а саме: основний борг 6 458,26 грн, сума заборгованих відсотків - 9 746,42 грн.
З урахуванням того, що відсотки за користування кредитом підлягають частковому нарахуванню, тобто відповідач як військовослужбовець звільнений від нарахування відсотків за користування кредитом та відсотків по ст. 625 ЦПК України в сумі 3 262,43 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, позовні вимоги задоволені на 58,02%, а тому з відповідача на користь позивача необіхідно стягнути 1 544,72 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1528-2868 від 19.03.2025 в розмірі 16 205 (шістнадцять тисяч двісті пять) грн 68 коп., з яких : основний борг - 6 458,26 гривень; залишок відсотків - 18 205,25 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у сумі 1 544, 72 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя: А.О. Діденко
Судове рішення № 141529602, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 751/8545/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: