Рішення № 141529370, 16.11.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
489/6554/26
Номер документу
141529370
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 489/6554/26 провадження №2/489/3522/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У липні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №98711497000 від 15.08.2022 в розмірі 74623,93 грн. та судові витрати, які складаються із 2662,40 грн. судового збору та 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 15.08.2022 між відповідачем та Акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі АТ «УкрСиббанк») було укладено кредитний договір №98711497000, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 65941,53 грн. на умовах і порядку, передбачених цим договором.

15.04.2024 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 264, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №98711497000 від 15.08.2022 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становить 74623,93 грн., з якої 57698,25 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. по відсотках, 16925,68 грн. комісією.

Так як вказана заборгованість в досудовому порядку не погашена відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про її примусове стягнення.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 20.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Відзиву на позов відповідач не надано.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 15.08.2022 між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №98711497000, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 65941,53 грн. на строк до 17.08.2026. Розмір ануїтетного платежу становить 2363,00 грн., який сплачується позичальником щомісячно до 15 числа. Процентна ставка за користування кредитом у межах строку кредитування становить 0,00001 % річних, а після цього строку 70001,1 % річних.

Згідно Графіку платежів, який є додатком до кредитного договору, комісія за управління кредитом становить 989,12 грн. щомісячно.

Кредитний договір підписано відповідачем власноручним підписом.

До укладення кредитного договору відповідач ознайомився і підписав паспорт споживчого кредиту.

Видача кредиту в розмірі 65941,53 грн. та часткове погашення заборгованості випискою АТ «УкрСиббанк» за період з 15.08.2022 по 15.04.2024.

26.11.2020 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «ФК «Крелит-Капітал» укладено договір факторингу № 12/84, за умовами якого та Реєстру боржників, який є додатком № 1 до вказаного договору, АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № Z70.206.72941 від 13.01.2017 в розмірі 30821,28 грн.

15.04.2024 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 264, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №98711497000 від 15.08.2022 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Згідно витягу з Реєстру боржників, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становить 74623,93 грн., з якої 57698,25 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. по відсотках, 16925,68 грн. комісією.

Вказана заборгованість також підтверджена доданим до позову розрахунком позивача.

08.06.2026 на адресу відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило досудову вимогу про погашення заборгованості в сумі 74623,93 грн., в іншому випадку заборгованість буде стягнута в судовому порядку.

Так як вимога залишена без виконання, позивач, як новий кредитор, просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Згідно з статті 6, частини першої статті 627 та частини першої статті 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит на узгоджений строк, зі щомісячною сплатою комісії за управління кредитом.

Відповідач порушив грошові зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту та комісії, право вимоги якої набув позивач.

Надаючи оцінку правомірності нарахування кредитором заборгованості по тілу кредиту та комісії, суд погоджується лише із заборгованістю по тілу кредиту.

Із заборгованістю по комісії суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У справі, яка розглядається, встановлено, що умовами укладеного між відповідачем ОСОБА_1 із АТ «УкрСиббанк» кредитного договору передбачена щомісячна комісія за управління кредитом в розмірі 1,5 % від суми кредиту, яка включається до суми ануїтетного платежу 989,12 грн. щомісячно) та становить 2363,00 грн. щомісячно (Додаток № 1 до кредитного договору, розділ «Комісії», Графік платежів, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за Договором).

При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, що надаються позичальнику, та за які банк встановив щомісячну комісію за управління кредиту.

Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення договору у розділі «Комісії» додатку № 1 до договору від 15.08.2022 №98711497000 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за управління кредитом - є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).

При цьому суд констатує, що умови кредитного договору, а саме положення розділу «Комісії» додатку № 1 до кредитного договору, який є невід`ємною частиною кредитного договору та яким визначено щомісячну сплату комісії за управління кредитом, є нікчемним у силу вимог закону, а тому банк не мав підстав для нарахування щомісячної комісії за управління кредитом, а тому в цій частині загальна сума заборгованості ОСОБА_1 підлягає зменшенню на суму комісії 16925,68 грн.

Відповідно до статей 525 - 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на вищевикладені вимоги закону та враховуючи, що кредитний договір від 15.08.2022 №98711497000 у частині встановлення комісії за управління кредитом є нікчемним, позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правомірним лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до доданої до позову виписки по кредитному договору за період з 15.08.2022 по 15.04.2024 вбачається, що на погашення заборгованості по комісії за управління кредитом із внесених відповідачем платежів первісним кредитором було зараховано 13958,32 грн.

Так як суд дійшов висновку про нікчемність встановлення комісії за управління кредитом, відповідно заборгованість по тілу кредиту підлягає зменшенню на 13958,32 грн., які були сплачені відповідачем та неправомірно зараховані кредитором на погашення заборгованості по комісії.

У зв`язку із цим, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 43739,93 грн. (57698,25 - 13958,32).

У іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають із наведених вище мотивів.

Так як позов задоволено частково, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1560,43 грн. (2662,40 х 58,61%).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 8000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та критерії розумності і співмірності.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі, її розгляд в порядку спрощеного провадження, часткове задоволення позову, а також необхідність врахування дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи в суді є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №98711497000 від 15.08.2022 в розмірі 43739,93 грн. (сорок три тисячі сімсот тридцять дев`ять гривень 93 коп.), судовий збір в сумі 1560,43 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят гривень 43 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 коп., 4 поверх;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 16.11.2026.

Суддя І.В.Коваленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 141529370 ?

Документ № 141529370 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141529370 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141529370 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141529370, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Судове рішення № 141529370, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141529370 відноситься до справи № 489/6554/26

Це рішення відноситься до справи № 489/6554/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141529364
Наступний документ : 141529373