Рішення № 141529009, 12.11.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
308/573/26
Номер документу
141529009
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 308/573/26

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Чепки В.В., за участі секретаря судових засідань Кут Ю.Ю., розглянувши заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 308/573/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 8 012,00 грн та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

26.10.2026 року судом було постановлене рішення у цій справі, за яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Докази розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до ухвалення рішення суду не подавалися, питання про їх розподіл судом не вирішувалося.

27.10.2026 від представника відповідача, адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича, до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій він просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 250 грн, розгляд заяви проводити без участі відповідача та його представника.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив наступне.

Між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник» укладено договір про надання правничої допомоги від 18.02.2026. Правничу допомогу у даній справі надавав адвокат Штабовенко Д.В. на підставі ордера. У відзиві на позовну заяву відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та заявив, що докази їх понесення будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заява з доказами подана 27.10.2026, тобто в межах цього строку. Представник вказує, що загальний розмір витрат залежав від кількості судових засідань, яку неможливо було передбачити; розгляд справи неодноразово відкладався, з восьми судових засідань, за участь у яких сплачено гонорар, чотири не відбулися не з вини відповідача. Заявлена сума перевищує попередній розрахунок на 1 250,00 грн (6,25 %), що, на думку заявника, не є істотним перевищенням у розумінні ч. 4 ст. 141 ЦПК України.

Надання послуг підтверджується актами надання послуг, підписаними сторонами договору без зауважень, та рахунками на оплату; оплата платіжними інструкціями. Усього відповідач сплатив 21 250,00 грн.

До заяви долучено договір, докази оплати, акти, рахунки на оплату та документ про направлення копії заяви іншим учасникам справи.

06.11.2026 від представника позивача Терлецької Тетяни Олексіївни до суду надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви представника відповідача. У клопотанні зазначено, що заявлена сума не відповідає критеріям дійсності, необхідності та розумності з урахуванням складності справи і фінансового стану учасників справи, окрім цього вказує, що позивач є особою з інвалідністю I групи та отримує пенсію розміром близько 5 000,00 грн, справа не є складною, ціна позову відносно невелика, публічного інтересу чи резонансу справа не має, а представник відповідача нарахував витрати навіть за судові засідання, які фактично не відбулися або тривали незначний час. Представник вказує, що відповідач юридична особа, що має належний фінансовий стан для сплати адвокатських послуг. Розгляд заяви представник позивача просить провести без участі позивача та його представника.

09.11.2026 представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких заперечив проти клопотання представника позивача, зазначивши, що ч. 3 ст. 141 ЦПК України не містить критерію необхідності врахування фінансового стану учасників справи, а звільнення позивача від сплати судового збору на п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не звільняє його від відшкодування витрат на правничу допомогу, окрім цього, позивач не довів неспівмірності витрат і не навів жодного розрахунку. Щодо доводів, представника позивача щодо оплати за засідання, які не відбулися вказує, що засідання не відбулися з причин, що не залежали від відповідача, а участь адвоката охоплює також підготовку до засідання, також справа розглядалась у загальному позовному провадженні та впливала на ділову репутацію відповідача, а у позові відмовлено повністю, у тому числі у вимозі про стягнення 50 000,00 грн моральної шкоди.

У відповідності до ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове судове рішення без виклику сторін.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подану адвокатом заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2026 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення у справі № 308/573/26 від 26.10.2026 року судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідача, суд приходить до висновку про необхідність винесення додаткового рішення у даній справі.

З матеріалів поданої заяви вбачається, що відповідач здійснив витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 21 250,00 грн, що підтверджується наступними документами:

- договором про надання правничої допомоги від 18.02.2026, укладеним з Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія Радник»;

- детальним описом робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- актами надання послуг № 82 від 27.02.2026, № 128 від 31.03.2026, № 184 від 30.04.2026, № 224 від 29.05.2026, № 330 від 30.07.2026, № 368 від 31.08.2026, № 419 від 30.09.2026, № 463 від 22.10.2026 та відповідними рахунками на оплату;

- платіжними інструкціями № 35 від 28.02.2026, № 56 від 31.03.2026, № 76 від 30.04.2026, № 91 від 29.05.2026, № 124 від 30.07.2026, № 136 від 31.08.2026, № 152 від 01.10.2026, № 159 від 22.10.2026.

Так, у відповідності до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

Згідно з правилами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З точки зору ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Своєю чергою, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Позивач в особі представника заперечив проти розміру заявлених витрат, зазначивши про їх неспівмірність, зокрема з огляду на оплату засідань, які не відбулися або тривали незначний час, складність справи та фінансовий стан позивача. Суд розцінює ці заперечення як клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятою та шостої статті 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.

Беручи до уваги наведене, суд оцінює саме ті обставини, щодо яких позивач має заперечення, та приходить до наступних висновків.

Факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 250,00 грн підтверджений належними й допустимими доказами: договором про надання правничої допомоги від 18.02.2026, актами надання послуг, рахунками та платіжними інструкціями. Витрати безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи. Той факт, що заявлена сума на 1 250,00 грн перевищує попередній розрахунок, сам по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні, а розмір витрат, що підлягає відшкодуванню за цим додатковим рішенням, не перевищує розміру попереднього розрахунку.

Суд враховує, що справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, позовні вимоги включали вимогу про визнання дій незаконними та вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 58 012,00 грн, а вирішення спору могло вплинути на ділову репутацію відповідача як закладу, що надає освітні послуги. Водночас справа не була виключно складною, не потребувала проведення експертиз, допиту значної кількості свідків чи дослідження великого обсягу доказів, а виконана адвокатом робота полягала у підготовці відзиву та участі у судових засіданнях.

Суд не може погодитися з наявністю підстав для покладення на позивача витрат на оплату судових засідань, які не відбулися. Підготовка до засідання, яке було відкладено і призначене повторно у тій самій справі, не потребує суттєвих додаткових зусиль та часу, а участь адвоката у судовому процесі як вид правничої допомоги у такі дні фактично не надавалася. Тому відповідні витрати, хоча й документально підтверджені та понесені відповідачем на користь свого адвоката, не відповідають критеріям необхідності та розумності їх розміру з точки зору покладення на іншу сторону.

При визначенні розумного розміру відшкодування суд враховує фінансовий стан обох сторін, на що вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю I групи, що, як зазначено у рішенні суду від 26.10.2026, є підставою для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та, як вказує його представник, отримує пенсію розміром близько 5 000,00 грн. Заявлена до стягнення сума 21 250,00 грн більш ніж у чотири рази перевищує місячний дохід позивача. Відповідач же є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність. Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що пільга зі сплати судового збору та майновий стан сторони самі по собі не звільняють її від обов`язку відшкодувати іншій стороні витрати на правничу допомогу, проте ця обставина підлягає врахуванню у сукупності з іншими при оцінці розумності розміру відшкодування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відшкодуванню за рахунок позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Такий розмір відповідає складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченому на їх виконання, ціні позову та значенню справи для сторін, є реальним та розумним.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі № 308/573/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії» судові витрати у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут прикладної психології та психотерапії», код ЄДРПОУ 44684171, місцезнаходження: 03134, місто Київ, проспект Академіка Корольова, будинок 2А, квартира 124.

Повний текст додаткового рішення складено 16.11.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка

Часті запитання

Який тип судового документу № 141529009 ?

Документ № 141529009 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141529009 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141529009 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141529009 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141529009, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Судове рішення № 141529009, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141529009 відноситься до справи № 308/573/26

Це рішення відноситься до справи № 308/573/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141529008
Наступний документ : 141529011