Рішення № 1415287, 28.02.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.08р.

Справа № 12/63-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності.

Суддя Жукова Л.В.

при секретарі - пом. судді Конєва С.О.

Представники сторін :

Від позивача Діхтяр В.А. довіреність № 2 від 18.12.2007р.

Від відповідача Решетник О.А. довіреність № 4/11-544 від 27.12.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати за ним право власності в цілому, на самочинне побудоване та переобладнане нерухоме майно, а саме:

Житловий будинок літ. А-1 загальною площею 85,4 м.кв., житловою площею 52,0 м.кв., який складається з наступних позицій; поз. 1-1 коридор - загальною площею 12,1 м.кв., поз.1-2 житлова кімната –загальною площею 20,8 м.кв., поз. 1-3 житлова кімната –загальною площею 12,7 м.кв., поз. 1-4 житлова кімната –загальною площею 12,5 м.кв., поз. 1-5 санвузол –загальною площею 4,6 м.кв., поз. 1-6 кухня –загальною площею 16,7 м.кв., поз. 1-7 житлова кімната –загальною площею 6,0 м.кв.

Магазин літ. П-1, загальною площею 26,5 м.кв. відповідно до внутрішніх обмірів, та 37,5 м.кв. відповідно до зовнішніх обмірів, яке складається з поз.1-1 –кімната персоналу, загальною площею 3,6 м.кв. поз. 2-1 –торговий зал, загальною площею 22,9 м.кв.

Ангар літ. М, Ангар літ. О, Сарай літ. Р, Навіс літ. С, Літня кухня літ. Д, Гараж літ. Ж, Літня кухня літ. З, Вбиральня літ. Н Споруди № 1-6, І-ІІ, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рилєєва, 2 (два), без додаткових актів введення в експлуатацію посилаючись на ст. 376, 377 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечує, у відзиві на позов просить прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, згідно матеріалів справи та за умови відповідності самочинно збудованого об’єкту будівельно-технічним нормам.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гудвіл” є власником нерухомого майна, а саме: домоволодіння № 2, що складається: А-1 житлового будинку, житловою площею 58,1 кв.м., загальною площею 93,6 кв.м., В –убиральні, Д –сарая, Ж –гаражжу, - літньої кухні, К –душу, Л - - навісу, № 1-7,1 –огорожа, мостіння, розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв.м. (державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.02.2006р., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рилєєва, № 2 (два) на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2006р., що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.03.2006р. та копією з реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.02.2007р.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю „Гудвіл” є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рилєєва, 2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 17.02.2006р.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Як видно з наданих документів, позивач упродовж 2006-2007р. у ході користування зазначеним вище нерухомим майном, яке належить йому на праві власності у зв’язку з виробничою необхідністю здійснив самочинне будівництво та переобладнання без відповідного проекту та дозволу, внаслідок чого позивач вийшов за межі земельної ділянки, яка була придбана ним у 2006р. на підставі договору купівлі-продажу та в результаті чого були здійснені наступні переобладнання і будівлі, а саме:

Житловий будинок літ. А-1, переобладнані позиції, а саме: поз. 1-1 –коридор, загальною площею 12,1 м.кв., поз. 1-7 –житлова кімната, загальною площею 6,0 м.кв. по літ. А-1 загальна площа становить 85,4 м.кв., житлова площа 52,0 м.кв.

Магазин літ. П-1, загальною площею 26,5 м.кв. відповідно до внутрішній обмірів та 37,5 м.кв. відповідно до зовнішніх обмірів, поз.1-1 –кімната персоналу, загальною площею 3,6 м.кв., поз. 2-1 –торговий зал, загальною площею 22,9 м.кв.

Ангар літ. М, відповідно до зовнішніх обмірів загальною площею –54,7 м.кв.,

Ангар літ.О, відповідно до зовнішніх обмірів загальною площею –169,6 м.кв.,

Сарай літ. Р, відповідно до зовнішніх обмірів загальною площею –9,1 м.кв.,

Навіс літ. С, відповідно до зовнішніх обмірів загальною площею –66,7 м.кв.,

Споруди № 1-6, І-ІІ.

Отже, судом встановлено, що позивач провів самочинне будівництво та переобладнання нерухомого майна, що належить йому на праві власності без належно затвердженого проекту та на земельній ділянці, яка була придбана позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2006р. та державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.30, 31).

Пунктом 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Пунктом 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (п. 5 ст. 376 ЦК України).

З копії договору купівлі-продажу від 17.02.2006р. та державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,100 га, яка розташована в м. Дніпропетровську, вул. Рилєєва, б.2. З копії технічного паспорту, складеного 11.12.2007р. видно, що після проведення самочинного будівництва та переобладнання нерухомого майна, що належить позивачеві самовільно зайнято земельну ділянку площею 524 кв.м.

З доданих до позову копій листів № 75 від 26.12.2007р. та № 68 від 07.12.2007р. видно, що позивач звертався до міського голови м. Дніпропетровська та до управління земельних ресурсів про надання в оренду земельної ділянки, яка вийшла за межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності позивача за адресою вул. Рилєєва, 2 у м. Дніпропетровську згідно до ст. 377 ЦК України, ст.ст. 118, 125 Земельного кодексу України.

Станом на день розгляду цієї справи, позивач не отримав відповідей на вказані вище звернення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивач є фактично користувачем земельної ділянки за вказаною вище адресою та, вийшовши за межі земельної ділянки, яка знаходиться у позивача у власності, позивач не порушив прав та інтересів третіх осіб, крім того, позивач звернувся у грудні 2007р. до відповідача з клопотанням про надання в оренду частини земельної ділянки, яка виходить за межі тієї земельної ділянки, яка перебуває у власності у позивача, під збудоване нерухоме майно, однак доказів розгляду зазначеного клопотання у встановлені законодавством строки та у відповідності до вимог ст. 118 Земельного кодексу України не надано.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Також, відповідно до наявного в матеріалах справи висновку, наданого Придніпровською державною академією будівництва і архітектури, за результатами технічного обстеження комплексу будівель і споруд за адресою: вул. Рилєєва,2 в м. Дніпропетровську встановлено, що на момент обстеження конструкцій будівлі знаходяться у нормальному стані, що забезпечує функціонування споруд за призначенням; при фактичних виконаних конструктивних схемах, січеннях елементів і застосованих матеріалів будівлі відповідають будівельним нормам; станом на грудень 2007р. нормальна експлуатація будівель і споруд : Ангарів (літ. О, М), магазина (літ. П-1), сарая (літ. Р) і житлового будинку (літ. А-1), що розташовані по вул. Рилєєва, 2 повністю забезпечуються. Будівельні роботи по будівлям і спорудам завершені на 100%. Дані конструкції повністю відповідають будівельним нормам і правилам, відповідають будівельним стандартам України, відповідають пожежній безпеці, санітарно-гігієнічним умовам експлуатації, придатні до подальшого використання за призначенням.

Враховуючи наведені висновки, щодо відповідності переобладнаного та побудованого нерухомого майна будівельним, пожежним та санітарним нормам, суд находить підстави достатніми для задоволення позову позивача без додаткових автів введення нерухомого майна розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рилєєва, 2 в експлуатацію.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечує, просить прийняти рішення у відповідності з чинним законодавством.

Крім того, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача з урахуванням відсутності вини відповідача у проведенні позивачем самочинного переобладнання та будівництва нерухомого майна, що належить позивачеві на праві власності.

Керуючись ст.ст. 319, п. 1ст. 331, п.1, п.3, п. 5, ст. 376, ст. 377 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „ Гудвіл” (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 60, р/р № 26004207320100 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653, ЄДРПОУ 31155567) –право власності в цілому, на самочинне побудоване та переобладнане нерухоме майно, а саме:

Житловий будинок літ. А-1 загальною площею 85,4 м.кв., житловою площею 52,0 м.кв., який складається з наступних позицій; поз. 1-1 коридор - загальною площею 12,1 м.кв., поз.1-2 житлова кімната –загальною площею 20,8 м.кв., поз. 1-3 житлова кімната –загальною площею 12,7 м.кв., поз. 1-4 житлова кімната –загальною площею 12,5 м.кв., поз. 1-5 санвузол –загальною площею 4,6 м.кв., поз. 1-6 кухня –загальною площею 16,7 м.кв., поз. 1-7 житлова кімната –загальною площею 6,0 м.кв.

Магазин літ. П-1, загальною площею 26,5 м.кв. відповідно до внутрішніх обмірів, та 37,5 м.кв. відповідно до зовнішніх обмірів, яке складається з поз.1-1 –кімната персоналу, загальною площею 3,6 м.кв. поз. 2-1 –торговий зал, загальною площею 22,9 м.кв.

Ангар літ. М, Ангар літ. О, Сарай літ. Р, Навіс літ. С, Літня кухня літ. Д, Гараж літ. Ж, Літня кухня літ. З, Вбиральня літ. Н Споруди № 1-6, І-ІІ, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рилєєва, 2 (два), без додаткових актів введення в експлуатацію.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя

Л.В. Жукова

Рішення підписано 28.02.2008р. відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.