Рішення № 141528626, 16.11.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
133/1035/26
Номер документу
141528626
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/1035/26

16.11.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 26.03.2026 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» зазначило, що 03.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 104151904, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 12000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти й інші платежі на умовах та у строки, визначені договором.

Позивач зазначає, що ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням. Однак ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконала, кредитні кошти, проценти та комісію не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 25.06.2024 року укладено Договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 104151904 від 03.02.2024 року.

На підтвердження укладення кредитного договору та виконання первісним кредитором зобов`язань щодо перерахування кредитних коштів позивачем надано копію кредитного договору з додатками, довідку про ідентифікацію відповідача, платіжне доручення, договір відступлення прав вимоги та витяг з реєстру боржників.

Станом на дату подання позову, за твердженням позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 38994,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 11160,00 грн, заборгованість за процентами 26634,96 грн, заборгованість за комісією 1200,00 грн.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відомості щодо подання відповідачем відзиву на позовну заяву, її позиції щодо заявлених позовних вимог та участі в судовому засіданні у наданих матеріалах відсутні.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок та строки подання учасниками справи заяв по суті справи.

Крім того, зазначеною ухвалою витребувано в АТ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача, а також виписку про рух коштів за відповідним рахунком.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 14.08.2026.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 03.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 104151904.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 12000,00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші передбачені договором платежі на умовах та у строки, визначені договором.

Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок платіжної картки, зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та зазначеної у кредитному договорі.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та погодження сторонами його умов позивачем до матеріалів справи долучено копію Договору про споживчий кредит № 104151904 від 03.02.2024 року, додаток до нього та довідку про ідентифікацію відповідача.

Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що, за твердженням позивача, підтверджується довідкою про ідентифікацію.

На підтвердження виконання кредитодавцем зобов`язань щодо перерахування кредитних коштів позивачем надано копію платіжного доручення про перерахування грошових коштів на користь відповідача.

Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 погодили умови кредитування, зокрема суму кредиту, порядок його надання, строк користування кредитом та порядок нарахування процентів, що підтверджується кредитним договором та додатком до нього.

Водночас, за твердженням позивача, ОСОБА_1 належним чином свої договірні зобов`язання не виконала, передбачених договором платежів на погашення кредиту, сплату процентів та комісії не здійснювала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 25.06.2024 року укладено Договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т.

Відповідно до умов зазначеного договору та положень статті 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 104151904 від 03.02.2024 року.

Факт переходу права вимоги до позивача підтверджується Договором відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024 року та витягом з реєстру боржників до зазначеного договору, в якому містяться відомості щодо відповідача та її кредитного зобов`язання.

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку та розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 104151904 від 03.02.2024 року становить 38994,96 грн, з яких 11160,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 26634,96 грн заборгованість за процентами та 1200,00 грн заборгованість за комісією.

Наведений розрахунок містить відомості про склад та розмір заборгованості відповідача за кредитним договором.

Також позивачем надано копію претензії про погашення кредитної заборгованості вих. № 23695632/4009 від 02.03.2026 року, направленої відповідачу з метою досудового врегулювання спору.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.05.2026 року відкрито провадження у справі та витребувано в АТ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача, а також виписку про рух коштів за відповідним рахунком з метою перевірки обставин перерахування кредитних коштів.

На виконання зазначеної ухвали суду 02.09.2026 року від АТ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку. Долученою до відповіді випискою про рух коштів підтверджено факт зарахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 12000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено не лише факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит № 104151904 від 03.02.2024 року, а й факт виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у повному обсязі.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані з укладенням договору про споживчий кредит, наданням відповідачу кредитних коштів, переходом права грошової вимоги до позивача та неналежним, за твердженням позивача, виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту і сплати передбачених договором платежів.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у ньому мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлен ня, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

+Окрім того, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який регулює відносини між кредиторами, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит, в тому числі (ст. 3 Закону) передбачено права кредитодавця стягувати з позичальника комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 03.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 104151904, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 12000,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом на умовах і в строки, визначені договором.

Факт укладення кредитного договору підтверджується копією Договору № 104151904 від 03.02.2024 року, заявою на отримання кредиту, додатком до договору та довідкою про ідентифікацію, наданими позивачем.

Згідно із заявою на отримання кредиту відповідач погодила отримання кредиту в сумі 12000,00 грн строком на 105 днів, з яких пільговий період становить 15 днів, а поточний період 90 днів. Також у заяві визначено процентну ставку за користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 1,70 % на день, протягом поточного періоду 2,30 % на день та комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору кредит надавався строком на 105 днів з 03.02.2024 року та складався з пільгового періоду тривалістю 15 днів, який завершувався 18.02.2024 року, і поточного періоду тривалістю 90 днів, який закінчувався 18.05.2024 року.

Згідно з пунктом 1.4 договору позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу 18.02.2024 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 18.05.2024 року.

Відповідно до пункту 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1200,00 грн та нараховується одноразово в момент видачі кредиту за ставкою 10 % від суми кредиту.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 3060,00 грн за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно з пунктом 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 24840,00 грн та нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Таким чином, умовами договору визначено загальні витрати позичальника за весь строк кредитування в сумі 29100,00 грн, з яких 1200,00 грн комісія за надання кредиту та 27900,00 грн проценти за користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок із використанням платіжної картки № НОМЕР_1 .

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кредитні кошти в сумі 12000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 82066431 від 03.02.2024 року про перерахування коштів на платіжну картку відповідача.

Крім того, факт зарахування кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ «ПРИВАТБАНК» від 02.09.2026 року та долученою до неї випискою про рух коштів, відповідно до якої на рахунок відповідача зараховано 12000,00 грн.

Отже, надані позивачем платіжне доручення та отримана судом відповідь банку в сукупності підтверджують факт перерахування ТОВ «Мілоан» та отримання відповідачем кредитних коштів у повному обсязі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» взяті на себе зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконало, тоді як відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 25.06.2024 року укладено Договір відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 104151904 від 03.02.2024 року.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, що підтверджується Договором відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024 року та документами, наданими на підтвердження переходу права вимоги, зокрема витягом із реєстру боржників.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 38994,96 грн, з яких 11160,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 26634,96 грн заборгованість за процентами та 1200,00 грн заборгованість за комісією.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого розміру заборгованості, суд враховує не лише розрахунок позивача, а й первинну відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, у якій відображено надання кредиту, нарахування процентів, здійснення відповідачем платежів та залишок заборгованості.

Згідно із зазначеною відомістю 03.02.2024 року відповідачу надано кредит у сумі 12000,00 грн та нараховано комісію за оформлення кредиту в розмірі 1200,00 грн.

Відповідач здійснила часткове погашення заборгованості 17.02.2024 року, сплативши 840,00 грн у рахунок процентів за користування кредитом та 840,00 грн у рахунок тіла кредиту. Таким чином, після здійснення вказаних платежів залишок заборгованості за тілом кредиту становить 11160,00 грн.

Також 17.02.2024 року відповідачу нараховано комісію за пролонгацію в розмірі 720,00 грн, яку того ж дня було сплачено, у зв`язку з чим зазначена сума не включена позивачем до складу заявленої заборгованості.

З відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що за період з 04.02.2024 року по 17.02.2024 року проценти нараховувалися в розмірі 204,00 грн за кожен день, що відповідає процентній ставці 1,70 % від суми кредиту 12000,00 грн.

За період з 18.02.2024 року по 25.02.2024 року проценти нараховувалися в розмірі 189,72 грн за кожен день, що відповідає процентній ставці 1,70 % від залишку кредиту 11160,00 грн.

Починаючи з 26.02.2024 року, згідно з відомістю, позивач здійснював нарахування процентів у розмірі 256,68 грн за кожен день, що відповідає процентній ставці 2,30 % від залишку кредиту 11160,00 грн.

За період з 04.02.2024 року по 17.02.2024 року нараховано проценти в загальному розмірі 2856,00 грн, за період з 18.02.2024 року по 25.02.2024 року 1517,76 грн, а за період з 26.02.2024 року по 25.05.2024 року 23101,20 грн.

Загальна сума нарахованих відповідно до відомості процентів становить 27474,96 грн. З урахуванням здійсненої відповідачем сплати процентів у розмірі 840,00 грн залишок заборгованості за процентами, визначений позивачем, становить 26634,96 грн.

Разом із тим суд враховує, що відповідно до пункту 1.3 кредитного договору строк кредитування становив 105 днів та закінчувався 18.05.2024 року, а пунктом 1.4 договору визначено, що остаточне погашення заборгованості має бути здійснене не пізніше цієї дати.

Водночас надана позивачем відомість містить нарахування процентів за період з 19.05.2024 року по 25.05.2024 року включно, тобто після закінчення визначеного договором строку кредитування.

При цьому позивачем не надано належних доказів укладення сторонами додаткової угоди про продовження строку кредитування або погодження іншої дати остаточного повернення кредиту, яка б надавала підстави для нарахування процентів за користування кредитом після 18.05.2024 року.

Саме по собі відображення відповідних сум у відомості про щоденні нарахування та погашення не підтверджує наявності у кредитодавця права на їх стягнення.

Крім того, суд враховує, що згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 висловила правовий висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в разі порушення позичальником зобов`язань захищаються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що нарахування процентів за період з 19.05.2024 року по 25.05.2024 року не відповідає погодженому сторонами строку кредитування, а тому підстави для їх стягнення відсутні.

Отже, із загальної суми нарахованих процентів 27474,96 грн підлягають виключенню проценти за сім днів після закінчення строку кредитування, розмір яких становить 1796,76 грн (256,68 грн ? 7 днів).

Таким чином, сума процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами строку кредитування, становить 25678,20 грн (27474,96 грн 1796,76 грн).

З урахуванням здійсненої відповідачем сплати процентів у розмірі 840,00 грн заборгованість за процентами в межах строку кредитування становить 24838,20 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в частині стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії та інші платежі за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Умова договору про споживчий кредит, яка передбачає здійснення платежів за дії, що не є послугою у визначенні закону, є нікчемною.

Зі змісту пункту 1.5.1 кредитного договору вбачається, що комісія в розмірі 1200,00 грн встановлена саме за надання кредиту та нараховується одноразово в момент його видачі.

Водночас надання грошових коштів позичальнику є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною додатковою послугою, яка надається споживачу за окрему плату.

Позивачем не надано доказів того, що зазначена комісія встановлена за надання відповідачу окремої додаткової послуги, відмінної від безпосереднього надання кредитних коштів, а також не доведено фактичного надання такої послуги.

Отже, сама по собі наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії за надання кредиту не є достатньою підставою для стягнення відповідної суми з позичальника.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що вимога про стягнення 1200,00 грн комісії за надання кредиту не підтверджена належними та допустимими доказами наявності самостійної платної послуги, а тому в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором або погашення заборгованості в повному обсязі. Водночас надана позивачем відомість підтверджує здійснення відповідачем часткових платежів, які враховані під час визначення залишку заборгованості.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає доведеними факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів у сумі 12000,00 грн, неналежного виконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, а також перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

При цьому суд бере до уваги, що наданий позивачем розрахунок заборгованості підтверджується первинною відомістю про щоденні нарахування та погашення в частині нарахувань у межах строку кредитування та здійснених відповідачем платежів.

Разом із тим позивачем не доведено правомірність нарахування процентів після закінчення строку кредитування та наявність підстав для стягнення комісії за надання кредиту як плати за окрему послугу.

Таким чином, заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача, складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11160,00 грн та заборгованості за процентами в межах строку кредитування в розмірі 24838,20 грн, а всього становить 35998,20 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит № 104151904 від 03.02.2024 року підлягають частковому задоволенню в розмірі 35998,20 грн, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 35 998,20 грн із заявлених 38 994,96 грн, що становить 92,315 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 2 457,79 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, понесення яких підтверджується відповідними документами, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи характер та складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, витрачений час, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати співмірними. Разом з тим, з огляду на часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 7 385,20 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у загальному розмірі 9 842,99 грн, з яких 2 457,79 грн судовий збір та 7 385,20 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 202, 207, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 104151904 від 03 лютого 2024 року в розмірі 35 998 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 20 коп., з яких:

-11 160,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

-24 838,20 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 457 (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 385 (сім тисяч триста вісімдесят п`ять) грн 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Часті запитання

Який тип судового документу № 141528626 ?

Документ № 141528626 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141528626 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141528626 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141528626 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141528626, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Судове рішення № 141528626, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141528626 відноситься до справи № 133/1035/26

Це рішення відноситься до справи № 133/1035/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141528625
Наступний документ : 141528627