Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/22433/26
Провадження № 1-кс/344/8258/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №12025091010001737 від 20.10.2025 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255-4 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий, за погодженням з прокурором, 15.11.2026 року звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликається на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025091010001737 від 20.10.2025 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255-4 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб із числа жителів м. Івано-Франківська, з метою шахрайського заволодіння коштами, організували колл-центр на території Івано-Франківської області та під виглядом законної діяльності, вчиняються шахрайські дії, спрямовані на заволодіння коштами.
Відтак встановлено, що ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливою метою, у період дії воєнного стану на території України, організували створення електронно-комунікаційної шахрайської організованої групи, до протиправної діяльності якої залучили невстановлених на даний час досудовим розслідуванням третіх осіб.
При цьому, для забезпечення внутрішньої та зовнішньої стійкості та безпеки функціонування вказаної злочинної організації, під час підбору вказаних осіб враховувалися їх особисті якості, навички та вміння працювати з комп`ютерною технікою та досвід роботи з інформаційними технологіями, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень та до безумовного підпорядкування керівникам організованої групи.
Для безпечної та анонімної комунікації усіх причетних осіб між собою, у тому числі для обговорення деталей протиправної діяльності, спрямованої на заволодіння грошовими коштами громадян на підконтрольні їм рахунки, ОСОБА_8 із ОСОБА_5 створили чат у месенджері «Телеграм» назвавши його під назвою «ДОМ» із загальною кількістю близько 13 людей. Для кожного етапу роботи було створено окремі робочі Telegram-групи. ОСОБА_5 зареєстрований під нікнеймом ІНФОРМАЦІЯ_1 н.м.т. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 у свою чергу здійснював роль, щоб залучати у нових працівників (HR), до якого включали невстановлених на даний час третіх осіб.
Координація дій учасників здійснювалася через ряд спеціально створених груп в месенджері «Telegram» під назвами: «Отчет паспорт», «Дом», «ФСБ», «Гос отчет».
ОСОБА_8 із ОСОБА_5 , виконували організаційні й координаційні функції, забезпечивши діяльність так званого «колл-центру» у спеціально орендованому та обладнаному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 . Вони надавали вказівки, забезпечували учасників комп`ютерною технікою, засобами електронного зв`язку, програмним забезпеченням, а також файлами та засобами для здійснення конспіративної протиправної діяльності для вчинення протиправних дій відносно потерпілих.
12 листопада в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою АДРЕСА_1 було вилучено ряд техніки, зокрема: навушники в кількості 17 штук, ноутбуки в кількості 21 штука, телефони в кількості 18 штук.
Одразу після закінчення обшуку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпро, жителя м.Івано-Франківськ, українця, громадянина України, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-4 КК України
13 листопада 2026 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-4 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Прокурор зазначив, що у протоколі допиту свідка, на який посилається сторона захисту, дійсно по тексту допущено технічну описку, водночас у тексті протоколу (на початку) правильно зазначено номер кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення або, у разі застосування застави, визначити її у меншому розмірі, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що був присутній під час проведення обшуку та близько 18 год. 12.11.2026 підозрюваному повідомили про намір його затримати. Водночас наголосив, що заявлені стороною обвинувачення ризики є недоведеними, а рішення ЄСПЛ, на які містяться посилання у клопотанні, наведені вибірково та без урахування їх повного змісту. Крім того, захисник звернув увагу на те, що визначений стороною обвинувачення розмір застави є максимальним, при цьому матеріальний стан підозрюваного та його доходи належним чином не досліджувалися. Також зазначив, що у клопотанні відсутні відомості про потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_7 подав письмові заперечення, в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, скільки вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 13.11.2026 року та додані до клопотання матеріали не доводять обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.255-4 КК України. Вказав, що у клопотанні відсутні відомості про жодного потерпілого (громадян України, фізичну чи юридичну особу зареєстровану в Україні чи ЄС; не вказано жодної норми регулятивного законодавства України, яка була порушена або на порушення якої був спрямований умисел підозрюваного; не вказано право власності резидентів рф на території рф (зокрема, отримані ним виплати від страхової компанії «СОГАЗ» та міноборони рф за участь у збройній агресії проти України) не регулюється Цивільним кодексом України і не гарантується ст.41 Конституції України; в матеріалах провадження не зафіксовано жодного факту переходу права власності чи вилучення майна навіть у резидентів рф. Зазначив, що підозра складена з порушенням принципу правової визначеності - складової верховенства права. Покликався на відсутність достатніх доказів, які б обґрунтовували підозру вчинення суспільно небезпечного діяння для застосування запобіжного заходу. Зокрема, захисник додатково повідомив, що ним було скеровано до суду 13.11.2026 року скаргу в порядку ст. 206 КПК однак дійсно у позаробочий час, чи така зареєстрована йому не відомо. Крім того, стороною захисту подано зауваження до протоколів обшуку та затримання скеровані на ім`я керівника слідчого відділу, копії яких долучено до клопотання. Зазначив, що фактично затримання ОСОБА_5 відбулося близько 18 год. 12.11.2026 року, однак повідомлення про затримання не вручалося, а письмове повідомлення про підозру вручено лише о 01:29 год. 13.11.2026 року, у зв`язку з чим особа, на думку захисника, незаконно утримувалася протягом зазначеного часу. Крім того, захисник звернув увагу на порушення порядку проведення обшуків, які одночасно здійснювалися на всіх поверхах будинку за участю лише двох понятих, а також на те, що протоколу огляду комп`ютерної техніки не долучено до клопотання, яке розглядається. Також вказав на невідповідності між правовою кваліфікацією, зазначеною під час затримання та у повідомленні про підозру, відсутність у клопотанні відомостей про потерпілих, а також наявність протоколу допиту свідка, який, згідно з його змістом, допитувався в межах іншого кримінального провадження. З огляду на викладене захисник просив суд врахувати наведені обставини та відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників, зазначивши, що не визнає своєї вини. Пояснення по суті клопотання та обставин викладених в нього не надавав слідчому судді.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, та його захисників, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років; також, підозрюваний, має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які являються в тому числи учасниками організованої злочинної групи; підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може знищити речові докази, які ще не дослідженні, перешкоджати явці свідків, які ще не прибували на виклики; вчинити інші кримінальні правопорушення, а також в подальшому може займатися злочинною діяльністю.
Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання не можливе у вказаному випадку, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, такий запобіжний не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризикам.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 оскільки враховуючи вищенаведені ризики та характеризуючі дані підозрюваного, форму вини вчинення протиправних дій, та те що він зміг організувати протиправну діяльність фактично на відстані.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваного на поруки.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, то застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Разом з тим слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на цей час триває, а обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 , потребують подальшого з`ясування та перевірки. Зокрема, органом досудового розслідування проводиться комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення характеру такої діяльності, її учасників, обставин та можливих наслідків.
Крім того, як убачається з матеріалів клопотання, під час проведення обшуку 12.11.2026 вилучено значну кількість комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації та інших предметів, які можуть містити відомості, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження у даному кримінальному провадженні. Водночас дослідження зазначених предметів та інформації, що на них міститься, потребує проведення відповідних процесуальних дій, за результатами яких можуть бути отримані додаткові відомості щодо характеру інкримінованої діяльності, можливого кола осіб, причетних до неї, наявності інших епізодів та обставин, які на цей час ще не встановлені.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що доводи сторони захисту щодо відсутності у клопотанні відомостей про конкретних потерпілих, а також щодо неповного встановлення всіх обставин кримінального правопорушення необхідно оцінювати з урахуванням стадії досудового розслідування, яке не є завершеним. Саме по собі те, що на момент звернення з клопотанням органом досудового розслідування ще не встановлено всіх осіб, які могли зазнати шкоди (потерпілих), та не з`ясовано остаточно всі обставини події, не є безумовною підставою для висновку про відсутність обґрунтованої підозри.
При цьому слідчий суддя наголошує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вирішується питання про доведеність вини підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а перевіряється наявність обґрунтованої підозри, відповідних ризиків та необхідність застосування до особи певного запобіжного заходу. Остаточна оцінка зібраних доказів, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та надання правової оцінки діям підозрюваного ОСОБА_5 належать до завдань подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Доводи сторони захисту щодо допущених, на її думку, порушень під час затримання та проведення обшуків, а також щодо належності й допустимості окремих доказів, викладені у зауваженнях на ім`я керівника слідчого органу, який надасть також оцінку викладеним обставинам, а також підлягають оцінці з урахуванням усіх матеріалів кримінального провадження та не можуть бути остаточно вирішені в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Щодо скарги поданої в суд 13.11.2026 року в порядку ст.206 КПК України в інтересах підозрюваного (подано іншим захисником - ОСОБА_9 ), то така заява реєструється судом та розприділяється у порядку встановленому законом.
Разом з тим, питання законності затримання є предметом судового контролю з боку слідчого судді під час застосування запобіжного заходу. До матеріалів клопотання долучено Протокол затримання ОСОБА_5 13.11.2026 року о 01:29год, як пояснив прокурор таке затримання відбулося саме після завершення обшуку, вручено підозрюваному та підписано ним, зауважень до протоколу не висловлювалось, копію протоколу також вручено і адвокату підозрюваного. Отже, доводи адвоката ОСОБА_7 про те, що підозрюваний був затриманий в інший час (близько 18 год. 12.11.2026 року) спростовано матеріалами справи, при цьому присутність підозрюваного під час проведення слідчої дії не ототожнюється з фактом затримання особи, про що обов`язково складається відповідний протокол. Пояснення не можуть базуватись на припущеннях без належних доказів.
Щодо необґрунтованості підозри, то також адвокатами не доведено таке.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Розмір застави, у відповідності до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сторона захисту взагалі не доводила розмір доходу підозрюваного покликаючись, що таке має доводити сторона обвинувачення.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень. На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування, з врахуванням і того, що заставодавцем може виступати і інша особа.
Інші доводи сторін не потребують деталізації та не впливають на висновок слідчого судді.
Слідчий суддя зазначає, що у разі зміни обставин кримінального провадження, вподальшому сторона захисту вправі порушити перед судом питання про зміну застосованого запобіжного заходу за наявності підстав.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - 11 січня 2027 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Розмір застави визначити в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають дозвіл виїзду за межі країни.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали - до 11 січня 2027 року включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 16 листопада 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10
Судове рішення № 141528447, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 15.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/22433/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: