Рішення № 141527138, 12.11.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Дата ухвалення
12.11.2026
Номер справи
711/6682/26
Номер документу
141527138
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6682/26

Номер провадження2/711/3599/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Шульга А.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача - за дорученням: Молчанович Н.О.

прокурора: Білик Д.О.

неповнолітнього: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Орган опіки та піклування м. Черкаси в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 3, ЄДРПОУ 05387096), Орган опіки та піклування м. Черкаси в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Благовісна, 170, 04061547), про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач по справі ОСОБА_3 є батьком її малолітнього онука ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Матір`ю дитини є її донька ОСОБА_4 (у шлюбі ОСОБА_4 ), яка померла у жовтні 2024 року .

ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 з 28.09.2012 року по 16.10.2015 року вони проживали за адресою відповідача: АДРЕСА_2 .

Вказує, що під спільного життя батьки ухилялися від виконання батьківських обов`язки щодо виховання дитини і тому у віці 3 місяців (листопад 2012 року) батьки передали дитину на виховання до родини бабусі, тобто, до неї ОСОБА_1 .

До теперішнього часу малолітній ОСОБА_7 проживає разом з її родиною, саме вона забезпечує його, цікавиться лікуванням, розвитком та створює належні умови проживання.

Наказом служби у справах дітей Черкаської міської ради № 258 від 10.06.2026 онука тимчасово влаштовано до її сім`ї.

Після смерті матері ОСОБА_6 відповідач не виявив бажання виконувати свої батьківські обов`язки, не цікавився умовами проживання та подальшою долею дитини. Фактично на протязі усього життя дитини відповідач не бере участі у її вихованні, не спілкується з нею, не цікавиться станом здоров`я, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

ІНФОРМАЦІЯ_6 неповнолітньому ОСОБА_8 виповнюється 14 років. Відповідно до вимог законодавства України, після досягнення 14-річного віку дитина зобов`язана отримати паспорт громадянина України та ідентифікаційний код. Оскільки, відповідач не виконує свої батьківські обов`язки, виникають труднощі у реалізації прав та законних інтересів дитини.

На теперішній час відповідач має іншу смію. Позивачу відомо, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси відповідача позбавлено батьківських прав щодо іншої малолітньої дитини.

Просить позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_3 щодо малолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

25 червня 2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

24 вересня 2026 року ухвалою суду залучено до участі у справі прокурора Черкаської окружної прокуратури.

23 жовтня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити. Зазначила, що дитина проживає в неї 3 трьохмісячного віку і називає її мамою.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце слухання справи був повідомлений шляхом направлення рекомендованого повідомлення за зареєстрованою адресою проживання.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Черкаської міської ради за дорученням Молчанович Наталія Олександрівна в судовому засіданні зазначила, що підтримує думку позивача та просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Також, вказала, що відповідач зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, приводить до своєї квартири людей з сумнівною поведінкою.

Прокурор Білик Дар`я Олексіївна в судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Неповнолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2, 3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 . В графі «мати» вказано - « ОСОБА_1 ».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00058994453 від 11 червня 2026 року, 28 вересня 2012 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу у ОСОБА_4 прізвище - « ОСОБА_4 ».

Тобто, в удовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в жовтні 2024 року ОСОБА_6 померла.

Відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_2 . В графі «батько» вказано - « ОСОБА_3 », в графі «мати» вказано - « ОСОБА_6 ».

10 червня 2026 року Наказом Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 258 від 10.06.2026, влаштовано малолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитину, залишену без батьківського піклування, тимчасово в родину громадянки ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до прийняття рішення про влаштування дитини в сімейні форми виховання.

В матеріалах справи є Висновок Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 16912-01-21 від 20.08.2026, з якого вбачається, що виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_3 щодо малолітнього ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст.32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Приписами ч.3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з положеннями абз.3 ч.2 ст.3СК України дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Положеннями ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991р. (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В ст.7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною належної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.2, 4 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. № 3, надає чітке визначення поняття ухилення від виконання батьківських обов`язків, наприклад не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечуються необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 11.07.2017р. у справі «М. С. проти України» вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не піклується про свого сина, не проявляє зацікавленості в його долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, його навчанням, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

Тобто, судом встановлено, що ОСОБА_3 не виконує покладених законом на батьків обов`язків, не бере педагогічної, матеріальної або будь-якої іншої участі у вихованні дитини.

На думку суду, відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дітей є мінімальною та недостатньою, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Факт не піклування дитиною відповідачем підтверджується Висновком Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 16912-01-21 від 20.08.2026.

ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11, встановив відсутність порушень національними судами російської федерації статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного та сімейного життя), а також зауважив, що, якщо батько значний проміжок часу не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Враховуючи вищевикладене, найкращі інтереси дитини, а також те, що відповідач фактично не виконує свої батьківські обов`язки, суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі ст.ст. 150, 164, Сімейного Кодексу України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 264, 265 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. № 3, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Орган опіки та піклування м. Черкаси в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянута судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб

Часті запитання

Який тип судового документу № 141527138 ?

Документ № 141527138 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141527138 ?

Дата ухвалення - 12.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141527138 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141527138 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141527138, Придніпровський районний суд м. Черкас

Судове рішення № 141527138, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141527138 відноситься до справи № 711/6682/26

Це рішення відноситься до справи № 711/6682/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141527137
Наступний документ : 141527140