Єдиний державний реєстр судових рішень провадження № 2/631/1603/26
справа № 635/11100/25
У Х В А Л А
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
16 листопада 2026 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: площа Солом`янська, будинок № 2, місто Київ), із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (адреса місцезнаходження: вулиця Мала Житомирська, будинок № 6/5, місто Київ), приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича (адреса місцезнаходження: вулиця Львівська, будинок № 17, 3-й поверх, кімната № 306, місто Київ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія ВІ № 1359187 від 23 грудня 2025 року діє адвокат Доценко Наталія Валеріївна, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернулася до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 136415 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» невиплачених в строк грошових коштів на загальну суму 5842 гривні 24 копійки, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області, постановленою 06 січня 2026 року під головуванням судді Карасави І. О., цивільну справу з єдиним унікальним № 635/11100/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд до Берестинського районного суду Харківської області.
Зі змісту наведеної ухвали суду вбачається, що підставою для передачі справи за підсудністю стало те, що відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Верховний суд у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 наголосив, що виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Отже, законодавець пов`язує місце виконання рішення саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника. Як вбачається з доданої до матеріалів заяви інформації про виконавче провадження від 22 грудня 2025 року № 67939181, 30 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренко А. І. відкрито виконавче провадження № 67939181 з виконання виконавчого напису № 136415, виданого 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості у розмірі 5842 гривні 24 копійки. Як вбачається із відповіді № 2209624 від 05 січня 2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_2 . Таким чином, суддя дійшла висновків, що даних, які б свідчили, що виконавчі дії проводяться на території Харківському районному суду Харківської області, суду не надано та у даному випадку задля дотримання правил підсудності, визначених частиною 2 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, вказану заяву у випадку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника необхідно пред`являти в суд за місцем знаходження боржника, а саме: АДРЕСА_2 , що не відноситься до території, яка підсудна Харківському районному суду Харківської області.
06 жовтня 2026 року за вхідним № 11679/26 з Харківського районного суду Харківської області до Берестинського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 635/11100/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області, постановленою 21 жовтня 2026 року під головуванням судді Рибальченка І. Г., цивільну справу з єдиним унікальним № 635/11100/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.
Як убачається зі змісту наведеної ухвали, підставою для передачі справи за підсудністю є те, що судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що відповідно до інформації, отриманої судом про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, фактична адреса проживання позивача, ОСОБА_1 , є: село Станичне, Старовірівської територіальної громади (колишній Нововодолазький район), що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Нововодолазького районного суду Харківської області з урахуванням постанови Верховної Ради України № 807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
11 листопада 2026 року за вхідним № 7644/26-вх. з Берестинського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа з єдиним унікальним № 635/11100/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд не може погодитись з доводами, наведеними, зокрема, в ухвалі Харківського районного суду Харківської області, постановленою 06 січня 2026 року під головуванням судді Карасави І. О., оскільки стаття 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначає, що: місцем проживання фізичної особи є житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги; місцем перебування особи є житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Механізм здійснення реєстрації місця проживання та перебування осіб в Україні визначений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року.
Так, пункти 3, 7 та 9 вказаних Правил мовлять про те, що реєстрація місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування.
Отже, і місце проживання, і місце перебування будь-якої фізичної особи реєструється у відповідному порядку.
Разом з цим, відповідно до приписів частини 1 статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
За правилом, викладеним у частині 1 статті 4 вказаного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Проте, на підставі наведеного вище пункту 9 Правил реєстрації місця проживання довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Відтак, інформація з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо інформації про внутрішньо переміщену особу не є джерелом підтвердження зареєстрованого місце проживання чи перебування позивача чи місце виконання виконавчого напису нотаріуса, а свідчить лише про факт її внутрішнього переміщення та взяття на облік.
Також, забезпечуючи сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України в своїй постанові, прийнятій 24 червня 2024 року у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справу з єдиним унікальним № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), сформулював висновки, згідно з якими визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи, тому позови, не можуть пред`являтися за фактичним місцем проживання або перебування особи, відмінним від зареєстрованого. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Оскільки як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 має зареєстровану адресу місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально віднесена до юрисдикції Харківського району Харківської області, про що достеменно було відомо як судді Харківського районного суду Харківської області Карасаві І. О. на час постановлення 06 січня 2026 року своєї ухвали, так і судді Берестинського районного суду Харківської області Рибальченко І. Г. на час постановлення 21 жовтня 2026 року своєї ухвали, то справу з єдиним унікальним 635/11100/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню надіслано до Нововодолазького районного суду Харківської області безпідставно, так як даних, які б доводили у законний та процесуальний спосіб, що позивач має зареєстроване місце проживання та місце виконання виконавчого напису нотаріуса здійснюється на території, підсудній цьому суду ані Харківському районному суду Харківської області, ані Берестинському районному суду Харківської області у процесуальний спосіб не отримано.
Статтею 8 та частинами 1 і 2 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обумовлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд та розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
Відповідно до частини 12 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.
Між тим, відповідно до статті 32 цивільного процесуального кодифікованого закону України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи, що нормами цивільного законодавства заборонено спори між судами про підсудність, справа передана з одного суду до іншого повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана, вважаю за необхідне прийняти зазначену справу до провадження та вирішити питання про відкриття провадження.
Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами встановлено, що позовна заява пред`явлена з додержанням вимог статтей 175 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства і вона підсудна Нововодолазькому районному суду Харківської області з урахуванням приписів статті 32 Цивільного процесуального кодексу України.
Істотних недоліків в оформлені матеріалів позову суддею не виявлено.
Підстави, визначені статтями 185 186 Цивільного процесуального кодексу України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Оскільки подані заявником матеріали не містять явних і очевидних перешкод для прийняття позову до розгляду, то провадження у справі належить відкрити.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, зокрема загального або спрощеного позовного провадження. При цьому, спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 2 та 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Як визначено у частині 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина 1 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а згідно частини 2 цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Разом із тим положення частини 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України містять заборону на обрання форми цивільного судочинства та визначають, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, кількість учасників справи та обсяг доказів, з метою правильного вирішення спору, суддя вважає, що цивільну справу належить розглядати в порядку загального позовного провадження.
Клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позову не містить, у тексті позову такого прохання не має.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 19, 31, 31, частиною 5 статті 128, статтями 187, 260, 261, 274, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та відкрити провадження у цивільній справі з єдиним унікальним № 635/11100/25 (провадження № 2/631/1603/26).
Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 09 годину 30 хвилин 09 грудня 2026 року у приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Захисників України, будинок № 1.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до вимог частини 4 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У строк для подання відзиву, відповідно до частини 1 статті 193 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3 5 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідач не пізніше ніж у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, має право надати свої заперечення або письмові пояснення щодо відповіді на відзив, оформлені у відповідності з вимогами частин 3 5 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Запропонувати третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору надати пояснення щодо позову, відповідно до вимог статті 181 Цивільного процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити сторонам та іншим учасникам справи, що відповідно до вимог статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, позивач, особи яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, повинний подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам процесу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т. М. Трояновська
Судове рішення № 141526553, Нововодолазький районний суд Харківської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/11100/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: