Рішення № 141524901, 13.11.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Дата ухвалення
13.11.2026
Номер справи
569/13435/26
Номер документу
141524901
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №569/13435/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

13 листопада 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено Договір кредитної лінії № 352037365 на суму 30 077,00 грн. Право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» згідно з Договором факторингу № МВ-ТП/29 від 31.03.2025, а в подальшому - до позивача згідно з Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025.

За розрахунком позивача загальна заборгованість становить 108 217,10 грн, з яких: тіло кредиту 30 077,00 грн; проценти 61 597,75 грн; комісія 1 503,85 грн; штрафні санкції 15 038,50 грн. Штрафні санкції позивач до стягнення не заявляє. Він просить стягнути заборгованість у розмірі 93 178,60 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Крім того, позивач подав клопотання про витребування доказів від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ»). Докази потрібні для підтвердження належності відповідачу платіжної картки № 5355-28XX-XXXX-8534 та зарахування на неї кредитних коштів. Ухвалою суду від 14.07.2026 клопотання задоволено.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 26.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 352037365 (продукт «СМАРТ»). Загальний розмір кредиту становить 30 077,00 грн; перший транш у цьому розмірі надається 26.01.2025 (пп. 2.2, 2.3 Договору). Договір діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання (п. 11.1 Договору), строк кредитування - до 1826 днів.

Договором передбачено дисконтний період тривалістю 30 днів, до 25.02.2025 (пп. 3.1, 7.1). Базова фіксована процентна ставка становить 0,98 % на день від залишку кредиту, або 357,70 % річних (пп. 8.2, 8.3). Знижені ставки (дисконтна 0,25 % та індивідуальна 0,88 % на день) застосовуються лише за умови повного погашення кредиту протягом дисконтного періоду або 6 календарних днів після нього (пп. 8.7, 8.11). Проценти за дисконтний період сплачуються не пізніше його останнього дня, а після його закінчення - щоденно (п. 7.4).

Комісія за надання кредиту становить 1 503,85 грн, нараховується одноразово.

Основна сума кредиту повертається протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення, згідно з розділом 5 Паспорту споживчого кредиту.

Відповідно до п. 5.1 Договору кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки № 5355-28XX-XXXX-8534.

Договір укладено в порядку, визначеному п. 4.10 Договору, в Інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через Особистий кабінет позичальника. Паспорт споживчого кредиту відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором "3997", а Договір - одноразовим ідентифікатором "JBQJ"; ідентифікатори відправлено та введено позичальником 26.01.2025.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній формі.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частина друга статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 цього Закону).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно з частинами 1 та 2 статті 6 цього Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що підписання кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора є належним способом укладення правочину в електронній формі, який прирівнюється до власноручного підпису особи.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 03.10.2025 № 352037365/03102025/Э, 26.01.2025 кредитодавець ініціював платіжну операцію № 43790-15420-71743 на суму 30 077,00 грн на рахунок/картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг отримувача - АТ «ПУМБ»); операцію завершено в той самий день.

Видачу кредиту підтверджує також платіжне доручення від 26.01.2025. За ним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало з рахунку в АТ «Райффайзен Банк» 30 077,00 грн ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 з призначенням «Переказ коштів згідно договору № 352037365 від 26.01.2025».

Крім того, перерахування коштів підтверджується відповіддю АТ «ПУМБ» від 04.08.2026 № КНО-07.8.5/13634 БТ на ухвалу суду від 14.07.2026, зі змісту якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку, номер якої збігається з маскою картки, зазначеною в Договорі: № 5355-28XX-XXXX-8534; 26.01.2025 на цю картку зараховано 30 077,00 грн від «Tov Maniveo Shvidka Fi KYIV UA»; номер телефону, що є фінансовим номером телефону за цією карткою, зазначений в анкетних даних відповідача і збігається з номером телефону позичальника, зазначеним у Договорі.

Суд вважає доведеним факт укладення відповідачем Договору та отримання ним кредитних коштів у розмірі 30 077,00 грн від первісного кредитора.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 05.03.2025 відповідач сплатив за Договором 5,00 грн, які зараховано в погашення процентів. Надалі платежі не вносились. Здійснення відповідачем платежу на виконання Договору додатково свідчить про його волевиявлення на укладення Договору та визнання його умов.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

31.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено Договір факторингу № МВ-ТП/29. За його умовами відступається весь обсяг наявних і майбутніх прав грошових вимог за кредитним договором (п. 1.3); наявне право вимоги переходить з моменту укладення Реєстру прав вимоги, а майбутнє - з моменту його виникнення (п. 4.1).

Згідно з витягом із Реєстру прав вимоги від 31.03.2025 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 352037365 на загальну суму 65 478,35 грн. Сторони підписали Протокол узгодження предмета факторингової операції від 31.03.2025. Оплату фінансування за цим Реєстром у повному обсязі здійснено 17.04.2025, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2025.

Повідомленням від 24.08.2025 № ТП/352037365 ТОВ «Таліон Плюс», посилаючись на пп. 7.2.2, 9.1.1.7 Договору та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», повідомило відповідача про дострокове розірвання Договору з 24.08.2025 у зв`язку з простроченням сплати процентів і вимагало сплатити всю суму заборгованості.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено Договір факторингу № 30/0925-01.

За п. 4.1 цього договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 2 від 30.09.2025 та Актом прийому-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 30.09.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 352037365 на загальну суму 108 217,10 грн.

Оплату за відступлення прав вимоги за Реєстром № 2 позивач здійснив платіжною інструкцією № 637 від 06 жовтня 2025 року.

Таким чином, до позивача на підставі послідовних правочинів відступлення перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 352037365 в обсязі та на умовах, що існували на момент його переходу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частина 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» дозволяє кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у разі затримання сплати процентів для кредитів, наданих на строк понад рік, щонайменше на три календарні місяці, якщо таке право передбачено договором.

Проценти за дисконтний період відповідач мав сплатити до 25.02.2025, проте сплатив лише 5,00 грн 05.03.2025, тож станом на 24.08.2025 прострочення тривало понад шість місяців. Кредитор скористався передбаченим пп. 7.2.2, 9.1.1.7 Договору правом вимагати дострокового повернення кредиту, направивши повідомлення від 24.08.2025.

Відповідач порушення не усунув, тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 30 077,00 грн підлягає стягненню в повному обсязі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023) та п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Денна процентна ставка за Договором, укладеним 26.01.2025, становить 0,98 % і це обмеження не порушує.

За розрахунком первісного кредитора проценти за дисконтний період (26.01.2025-25.02.2025) спочатку нараховувались за зниженою ставкою 0,25 % на день. Оскільки відповідач не повернув кредит у дисконтний період і протягом 6 днів після нього, 04.03.2025 згідно з пп. 8.11, 8.12 Договору проценти за дисконтний період перераховано за базовою ставкою 0,98 % на день. Далі проценти нараховувались щоденно за базовою ставкою.

За період до 31.03.2025 первісний кредитор нарахував 18 864,00 грн процентів, з урахуванням сплачених відповідачем 5,00 грн до ТОВ «Таліон Плюс» перейшла заборгованість за процентами 18 859,00 грн. ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало 42 738,75 грн за період з 01.04.2025 по 23.08.2025.

Отже, проценти нараховувались з 26.01.2025 по 23.08.2025, тобто в межах строку дії Договору та до дати пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Загальна сума нарахованих процентів не перевищує максимального розміру, передбаченого Договором за цей період. Після 24.08.2025 проценти не нараховувались. З урахуванням сплачених 5,00 грн заборгованість за процентами становить 61 597,75 грн і підлягає стягненню в повному обсязі.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Первісний кредитор нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання штраф у загальному розмірі 15 038,50 грн, тобто в період дії воєнного стану. Позивач його до стягнення не заявляє. Вимог про стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України (зокрема п. 12.4 Договору), позивач також не заявляв.

Відповідно до пп. 8.4, 8.5 Договору та розділу 4 Паспорту споживчого кредиту сторони погодили одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1 503,85 грн. Вона є складовою загальних витрат за споживчим кредитом, до яких згідно зі ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» включаються комісії кредитодавця. Комісію враховано при розрахунку реальної річної та денної процентної ставки, доведено до відома споживача до укладення договору і нараховано одноразово в дату видачі кредиту.

Відповідач в порушення умов укладеного договору не повернув кредитні кошти, не сплатив проценти за користування кредитом та комісію, у зв`язку з чим виникла зазначена вище заборгованість. Поданий до суду розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. Доказів погашення заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки ТОВ «Таліон Плюс» чи позивача не надано.

Однак, у п. 5 прохальної частини позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 352037365 зазначено, що сума 93 178,60 грн складається з тіла кредиту - 30 077,00 грн та процентів - 61 597,75 грн, без згадки про комісію, а сума цих двох складових становить лише 91 674,75 грн, тому позов підлягає частковому задоволенню в межах позовних вимог, що складається з тіла кредиту - 30 077,00 грн, процентів - 61 597,75 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №41711 від 27.05.2026. Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2619,43 грн (91674,75 *2662,4 / 93178,6) підлягає стягненню з відповідача.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. На підтвердження надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з АБ «Тимошенко та партнери»; Додаткову угоду № 25771379378 від 21.01.2026 щодо боржника ОСОБА_1 ; Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно з Актом вартість послуг становить 7 000,00 грн, з яких: складання позовної заяви - 5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту - 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування доказів - 500,00 грн.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який повинен ґрунтуватись на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Водночас суд наголошує на відсутності обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21). Такий висновок суд може зробити і за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення витрат, оцінюючи їх за критеріями, визначеними ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

ЄСПЛ у рішенні від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише тоді, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи заявлені витрати, суд враховує, що справа є малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, має типовий характер, аналогічний іншим позовам позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, тому оцінка складання позовної заяви у 5 000,00 грн є явно завищеною, вивчення матеріалів справи охоплюється підготовкою позовної заяви. З урахуванням наведеного суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн не відповідає критеріям реальності та розумності і не є співмірним з обсягом і складністю наданих послуг. Обґрунтованим і таким, що підлягає стягненню з відповідача, є розмір таких витрат у сумі 3 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за Договором кредитної лінії № 352037365 від 26.01.2025 у розмірі 91674,75 грн (дев`яносто одна тисяча шістсот сімдесят чотири гривні 75 коп.), що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 30 077 грн (тридцять тисяч сімдесят сім гривень), заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 61 597,75 грн. (шістдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 75 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2619,43 грн (дві тисячі шістсот дев`ятнадцять гривень 43 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн (три тисячі п`ятсот гривень).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор

Часті запитання

Який тип судового документу № 141524901 ?

Документ № 141524901 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141524901 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141524901 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141524901 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141524901, Дубровицький районний суд Рівненської області

Судове рішення № 141524901, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 13.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141524901 відноситься до справи № 569/13435/26

Це рішення відноситься до справи № 569/13435/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141524900
Наступний документ : 141524903