Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6853/26 Провадження № 3/552/1250/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.11.2026 суддя Київського районного суду м. Полтави Шиян В.М., за участі захисника адмінпритягуваного адвоката Ванжули Я.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Івано-Франківська область, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КпАП України,
встановив:
09 липня 2026 року о 18 год 31 хв Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Вокзальна, 77, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Mondeo, н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, виражене порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку відмовився. Велась відеофіксація.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з`явився, будучи повідомлений про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні захисник адмінпритягуваного адвокат Ванжула Я.В. підтримав наданні попередньо письмові пояснення та додаткові письмові пояснення. В яких посилався на те, що 23 жовтня 2026 року стороною захисту вже подано письмові пояснення, у яких порушено питання про військовий статус ОСОБА_1 , законність зупинки транспортного засобу, процесуальне оформлення направлення на огляд, ідентифікацію технічного засобу та необхідність доступу до відеодоказів. Після фактичного ознайомлення з відеозаписами, наданими судом, захист отримав можливість конкретизувати ці заперечення за змістом і послідовністю зафіксованого спілкування. Ці додаткові пояснення доповнюють попередню правову позицію, не замінюючи її, та стосуються передусім того, що відбувалося до висловлювань ОСОБА_1 , які працівники поліції інтерпретували як відмову. За результатами ознайомлення із записами захист установив, що початок спілкування між працівником поліції та ОСОБА_1 не містить чіткого та зрозумілого повідомлення всіх установлених законом даних про поліцейського. Представлення здійснювалося нерозбірливо; із зафіксованого не вбачається, щоб поліцейський належним чином та доступно назвав своє прізвище, посаду і спеціальне звання. Саме такі відомості зобов`язує назвати частина третя статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» при зверненні до особи. Отже, йдеться не лише про правила службової ввічливості, а про передбачену законом вимогу персоніфікувати посадову особу, яка застосовує поліцейський захід та висуває вимоги водієві. На наданих судом відеозаписах не зафіксовано безпосереднього моменту зупинки транспортного засобу, подачі сигналу про зупинку та обставин, за яких поліцейські начебто виявили порушення Правил дорожнього руху. Не зафіксовано й повідомлення ОСОБА_1 конкретної причини зупинки з описом фактичної підстави. Водночас у рапорті працівника поліції наведено посилання на пункт 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», тобто на порушення водієм Правил дорожнього руху. Частина третя статті 35 цього Закону зобов`язує повідомляти водієві конкретну причину зупинення з детальним описом її підстави. Формальне посилання на статтю закону не встановлює, який саме пункт ПДР порушено, ким, де, коли та за яких обставин це зафіксовано. Крім того, неповнота відеофіксації початку події ускладнює окрему перевірку самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме в час та в місці, зазначених у протоколі. Для складу правопорушення, інкримінованого як відмова водія, факт керування є юридично значущою обставиною і не може вважатися доведеним лише на підставі припущення про те, що особа перебувала біля автомобіля під час спілкування. На відеозаписах, з якими ознайомилася сторона захисту, працівник поліції не озвучив ОСОБА_1 конкретні ознаки сп`яніння до постановки питання про проходження огляду. Початок розмови з цього питання фактично зводиться до запитання: «Огляд будемо проходити?». Лише в подальшому, реагуючи на вимогу викликати Військову службу правопорядку, поліцейський заявив про нібито виявлені ознаки. Така послідовність має істотне значення, оскільки правоохоронна дія не повинна ґрунтуватися на поясненнях, сформульованих постфактум після заперечення водія, без належного розкриття фактичних підстав первинної підозри. Із конкретних ознак у спілкуванні названо запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук. Захист визнає, що запах алкоголю належить до нормативно передбачених ознак можливого алкогольного сп`яніння. Водночас ця ознака має сенсорний, суб`єктивний характер: звукозапис і відеозображення не здатні безпосередньо підтвердити запах, його інтенсивність або походження. Тому повідомлення про нього потребує оцінки достовірності з огляду на послідовність пояснень поліцейського, його фактичні спостереження й інші матеріали справи. Сам по собі запис у протоколі не є об`єктивним вимірюванням концентрації алкоголю. Щодо тремтіння пальців рук ситуація є ще більш показовою. На наданих записах не видно, щоб працівники поліції здійснювали цілеспрямовану перевірку верхніх кінцівок ОСОБА_1 , пропонували витягнути руки, фіксували відповідну реакцію крупним планом чи іншим зрозумілим способом документували саме виражене тремтіння пальців. Нормативне формулювання відповідної ознаки стосується вираженого тремтіння, а не будь-якого припущення про рух пальців. Відсутність відеофіксації такого прояву за наявності відеозйомки унеможливлює незалежну перевірку повідомленої ознаки у межах доступних записів. Натомість, за спостереженнями сторони захисту, мова ОСОБА_1 на відео є послідовною і зрозумілою, рухи координованими, а видимий колір шкіри обличчя й очей природним. Захист не стверджує, що нормальна мова, рухи або зовнішній вигляд автоматично виключають будь-який стан сп`яніння. Ці факти, однак, мають значення для перевірки переконливості повідомлених поліцейським ознак та відсутності очевидних додаткових проявів. Попередні пояснення захисту звертали увагу на те, що у протоколі серії АБА № 066829 місце роботи ОСОБА_1 помилково зазначено як «тимчасово не працює», хоча відповідно до долученого посвідчення військовослужбовця серії НОМЕР_3 він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 . Після ознайомлення з відеозаписом цей недолік набуває додаткового значення: зі змісту розмови вбачається, що поліцейським було відомо про військовий статус особи, а сам ОСОБА_1 акцентував на цьому увагу. Після запитання поліцейського «Огляд будемо проходити?» ОСОБА_1 відповів вимогою: «Викликайте ВСП». У відповідь працівник поліції заявив: «Ви не військовий, ви водій», після чого послався на нібито виявлені ознаки сп`яніння. Така відповідь свідчить, що питання військового статусу не залишалося невідомим або прихованим від поліцейських: воно безпосередньо обговорювалося до належного завершення процедури пропозиції огляду. Незважаючи на це, із доступних записів не вбачається, щоб поліцейські з`ясовували підстави для залучення ВСП, обставини виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби або можливість застосування спеціального порядку. Попередні пояснення захисту вже містили заперечення щодо оформлення направлення на медичний огляд від 09.07.2026, а саме щодо недостатньої ідентифікації спеціального технічного засобу і відсутності конкретних відомостей про відповідний заклад охорони здоров`я в тексті протоколу. Після ознайомлення з відеозаписами з`явилася підстава оцінити не лише паперове оформлення, а й фактичний характер спілкування поліцейських з ОСОБА_1 з приводу медичного огляду. Зі змісту наданих записів, за спостереженнями сторони захисту, не вбачається, щоб поліцейські у зрозумілій формі запропонували ОСОБА_1 конкретний заклад охорони здоров`я, уповноважений проводити такий огляд, назвали його повне найменування, місцезнаходження та практичний спосіб прибуття для проведення процедури. Замість персоніфікованої пропозиції використовується побутове позначення «наркологія». Такий вислів сам собою не дає змоги перевірити, про який заклад ідеться, чи був він включений до відповідного переліку та чи розуміла особа реальну доступність запропонованого огляду. Наявність заповненого направлення в матеріалах справи не є тотожною доведенню того, що конкретний зміст документа своєчасно повідомили ОСОБА_1 і що він фактично відмовився від запропонованого йому огляду саме у відповідному закладі. На наданих відеозаписах поліцейські не повідомляють ОСОБА_1 про його відсторонення від керування, не пояснюють, що він не може продовжувати рух, не пропонують організувати передачу автомобіля тверезому водієві та загалом не фіксують у спілкуванні застосування відповідного заходу. Просив, закрити провадження щодо ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п. 3 «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 066829 від 09.07.2026, водій ОСОБА_1 09 липня 2026 року о 18 год 31 хв Донецька область, Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Вокзальна, 77, керував транспортним засобом Ford Mondeo, н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, виражене порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у встановленому законом порядку відмовився. Велась відеофіксація. (а.с.1).
Згідно направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2026 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичній установі відмовився (а.с.2).
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КУпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Дослідивши дані протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА № 066829 від 09.07.2026, дані відеозапису, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння від 09.07.2026, рапорт, матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку, що своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, і його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП повністю доводиться дослідженими доказами.
Суд не бере до уваги посилання захисника адмінпритягуваного щодо не повідомлення ОСОБА_1 конкретної причини зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Оскільки, як убачається з рапорту поліцейського взводу № 1, роти № 1 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Дмитра Корнієва від 09.07.2026 року, ОСОБА_1 зупинено у відповідності до п. 1 ст. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію»
Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Таким чином, співробітники поліції, здійснюючи зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , діяли у межах своїх повноважень, що також узгоджується з вимогами ЗУ «Про національну поліцію» та КУпАП.
Крім того, всупереч доводам захисника, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.
Аргументи адвоката з приводу того, що на місце події в порушення порядку здійснення огляду на стан алкогольного сп`яніння не було викликано працівників ВСП, висування ОСОБА_1 поліцейським вимоги щодо проходження огляду на стан названого сп`яніння здійснено з істотним порушенням приписів ст.266-1 КУпАП, підлягають відхиленню.
За змістом ст.266-1 КУпАП ця норма закону підлягає застосуванню лише коли військовослужбовці виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
У той же час, ст.266 КУпАП визначено спеціальний порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння спеціального суб`єкта - водія транспортного засобу.
За змістом ч.1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що цією нормою закону не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння під час керування ними транспортним засобом у загальному порядку як водіями, до того ж, поза межами військової частини та не при виконанні обов`язків військової служби.
При цьому, у відповідності до положень ст.235-1 КУпАП військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п`ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу. Стаття 130 КУпАП до переліку вказаних статей і частин статей не належить.
Зі змісту відеофіксації вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем поза межами військової частини, перебував у цивільному одязі, тобто ОСОБА_1 не виконував обов`язки військової служби.
Перевіркою матеріалів справи встановлено відсутність жодних підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем за вказаних вище обставин, виконував обов`язки військової служби.
Окрім цього, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку (як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я), ОСОБА_1 відмовився, йому було роз`яснено наслідки відмови.
Також ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП.
На підставі наведеного вважаю, що наданий суду відеозапис та долучені до справи докази в повному обсязі відображають обставини вчиненого правопорушення.
Щодо інших доводів, суд не бере їх до уваги, так як зазначені порушення в доводах захисника не є суттєвим та жодним чином не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин клопотання захисника про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суд вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Строк пред`явлення до виконання постанови 3 місяці з дня її винесення.
Суддя В.М. Шиян
Судове рішення № 141523463, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 552/6853/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: