Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 939/2990/26
РІШЕННЯ
Іменем України
16 листопада 2026 рокуБородянський районний судКиївської області в складі: головуючої судді Маслової О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Бородянського районного суду Київської області із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 40018 від 27.01.2019 у розмірі 34 684 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27.01.2019 між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 40018, за умовами якого відповідачці надано кредит у розмірі 6 500 грн. Відповідачка свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконала. 11.03.2020 ТОВ «Займер» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги за цим договором. Заборгованість відповідачки становить 34 684 грн, з яких 6 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1 040 грн - заборгованість за процентами, 27 144 грн - заборгованість за пенею. Позивач також просив стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» відомостей щодо зарахування 27.01.2019 коштів у сумі 6 500 грн на банківську картку № НОМЕР_1 . 26.10.2026 позивач повторно подав клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» тих самих відомостей, виправивши в його прохальній частині описку щодо власника картки.
На запит суду Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 22.09.2026 повідомило, що ОСОБА_1 з 24.03.2012 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Ці відомості підтверджено листом виконавчого комітету Пісківської селищної ради від 17.09.2026 № 1178.
Ухвалою судді від 30.09.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі 30.09.2026 надіслано відповідачці в її електронний кабінет через підсистему «Електронний суд» і доставлено 01.10.2026. Відповідачка відзив на позов не подала, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 27.01.2019 між ТОВ «Займер» (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 40018 (далі - кредитний договір), за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 6 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.1 кредитного договору). Кредит надано строком на 7 днів, тобто до 03.02.2019 (п. 1.2 кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу, тип процентної ставки - фіксована (п. 1.3 кредитного договору). Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.4 кредитного договору).
Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (п. 2.1 кредитного договору). Відповідно до графіка розрахунків, викладеного в додатку № 1 до кредитного договору, за строк кредитування 7 днів при фіксованій процентній ставці 2% за день користування сума процентів становить 910 грн, а загальна сума до оплати - 7 410 грн.
Згідно з п. 4.3 кредитного договору у разі неповернення кредиту в строк, зазначений у п. 1.2 договору, клієнт зобов`язаний сплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення; пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості включно, але в будь-якому випадку не більше 100 календарних днів.
Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 6.1 кредитного договору). У розділі 7 кредитного договору зазначено реквізити клієнта: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_3 , рахунок позичальника № НОМЕР_1 , електронний підпис НОМЕР_4 . Як вбачається з довідки ТОВ «Займер» про ідентифікацію, одноразовий ідентифікатор KL3918 направлено позичальнику 27.01.2019 о 00 год 52 хв на номер телефону НОМЕР_5 , і ним підписано кредитний договір.
Виконання ТОВ «Займер» обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 24.07.2026 вих. № 1255/07, згідно з якою через платіжний сервіс «Platon» 27.01.2019 о 00 год 52 хв проведено успішну транзакцію № 24854-31765-28848 з видачі кредиту в сумі 6 500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітент картки - АТ КБ «ПриватБанк», номер замовлення НОМЕР_6 , опис операції - видача кредиту № 40018. Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами рахунку позичальника, указаними в розділі 7 кредитного договору ( НОМЕР_1 ).
11.03.2020 між ТОВ «Займер» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № ЗК-11032020, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників (п. 1.1 договору відступлення прав вимоги). Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості новий кредитор замінює кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами (п. 1.2 договору відступлення прав вимоги).
Згідно з витягом із реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 40018 від 27.01.2019 на загальну суму 34 684 грн, з яких 6 500 грн - сума основного боргу, 1 040 грн - заборгованість за процентами, 27 144 грн - заборгованість за пенею. Реєстр боржників передано новому кредитору за актом приймання-передачі реєстру боржників від 11.03.2020, підписаним обома сторонами. Оплату за відступлення права вимоги здійснено платіжною інструкцією № 17844 від 11.03.2020 на суму 1 170 101,28 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 40018 від 27.01.2019, складеним ТОВ «Займер», відповідачка платежів на погашення заборгованості не вносила. Проценти за користування кредитом нараховано за період з 27.01.2019 по 03.02.2019 у розмірі 1 040 грн, пеню нараховано з 04.02.2019, нарахування призупинено 16.01.2020; загальна сума пені становить 27 144 грн. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (тут і далі - у редакції, чинній на 27.01.2019). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом».
Кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL3918, направленим на номер її телефону, зазначений у договорі. Прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний код і номер телефону позичальника в кредитному договорі, а також дата народження в довідці про ідентифікацію збігаються з даними відповідачки; адреса, зазначена в договорі, вказує на той самий населений пункт і номер будинку, що й зареєстроване місце проживання відповідачки. Таким чином, кредитний договір укладено в електронній формі з додержанням вимог Закону України «Про електронну комерцію», і за правовими наслідками він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Факт отримання відповідачкою кредиту в розмірі 6 500 грн підтверджено інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 24.07.2026 вих. № 1255/07, яка містить дату, час, суму операції, номер платіжної картки отримувача та посилання на кредитний договір № 40018. Номер картки, на яку перераховано кошти, вказала сама позичальниця при укладенні договору, і він збігається з реквізитами, зазначеними в розділі 7 кредитного договору. Позивач не є банком і не має доступу до відомостей про рух коштів за картковим рахунком відповідачки, які становлять банківську таємницю. Відповідачка доказів, які б спростовували отримання нею коштів, не надала.
Та обставина, що в інформаційній довідці ТОВ «Платежі Онлайн» сайтом торговця зазначено ТОВ «Клай Інвест», а не ТОВ «Займер», не спростовує видачі кредиту саме за кредитним договором № 40018. Номер замовлення CLY40018T90852 містить номер кредитного договору, в описі операції зазначено «видача кредиту № 40018», а сума операції (6 500 грн) і її дата та час (27.01.2019 о 00 год 52 хв) збігаються з розміром кредиту за п. 1.1 кредитного договору та з часом направлення позичальниці одноразового ідентифікатора, яким підписано договір. Крім того, відповідно до п. 1.6 кредитного договору його невід`ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, розміщена на сайті товариства https://www.cly.com.ua/; у розділі 7 кредитного договору електронною поштою ТОВ «Займер» зазначено info@cly.com.ua. Отже, кредит надавався через інформаційну систему кредитодавця на сайті cly.com.ua, що узгоджується з позначенням «CLY» в номері замовлення, зазначеному в довідці платіжного сервісу.
З огляду на це суд не вбачає підстав для задоволення клопотань позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк», поданих разом із позовною заявою та повторно 26.10.2026. Обставина, яку позивач просив підтвердити витребуваними доказами, - перерахування кредитних коштів на картку № НОМЕР_1 , - встановлена наявними у справі доказами в їх сукупності. За таких обставин у задоволенні клопотань про витребування доказів слід відмовити.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020, витяг із реєстру боржників, який містить дані саме кредитного договору № 40018 від 27.01.2019 та відповідачки, акт приймання-передачі реєстру боржників і платіжна інструкція про оплату за відступлення права вимоги підтверджують перехід до позивача права вимоги до відповідачки за кредитним договором. Договір відступлення прав вимоги відповідачкою не оспорювався та недійсним не визнавався. Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є належним кредитором у зобов`язанні.
Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає, що відповідачка отримала кредит у розмірі 6 500 грн і не повернула його у строк, встановлений п. 1.2 кредитного договору, тобто до 03.02.2019. Доказів повернення кредиту матеріали справи не містять. Отже, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 500 грн підлягає стягненню.
Щодо заборгованості за процентами за користування кредитними коштами слід зазначити наступне. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (п. 91) зазначила, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Сторони погодили строк кредитування 7 днів (п. 1.2 кредитного договору) і в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (п. 2.1 кредитного договору), визначили суму процентів за цей строк - 910 грн. Позивач нарахував проценти за 8 днів, з 27.01.2019 по 03.02.2019, у розмірі 1 040 грн, що перевищує суму процентів, погоджену сторонами в графіку розрахунків. Неоднозначність умов договору, складеного кредитодавцем, щодо кількості днів, за які нараховуються проценти, суд тлумачить на користь позичальниці як слабшої сторони договору. Тому стягненню підлягають проценти за користування кредитом у межах строку кредитування в розмірі 910 грн; у стягненні процентів у розмірі 130 грн слід відмовити.
Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Обмеження розміру неустойки, встановлене ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», до спірних правовідносин не застосовується, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 цього Закону (у редакції, чинній на 27.01.2019) його дія не поширювалася на кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Пеня нарахована за період з 04.02.2019 по 16.01.2020, тобто до запровадження карантину та воєнного стану, тому п. 15, 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до неї також не застосовуються.
Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (п. 8.24, 8.25) зазначила: «Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. … Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві».
Пеня, встановлена п. 4.3 кредитного договору, становить 5% від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, що відповідає 1 825% річних. Заявлена до стягнення пеня в розмірі 27 144 грн більш ніж у чотири рази перевищує суму наданого кредиту (6 500 грн). Позивач не навів доказів того, що прострочення відповідачкою виконання зобов`язання завдало кредитодавцю збитків, співмірних із цією сумою. Суд також враховує, що кредит надано фізичній особі - споживачеві фінансової послуги на умовах договору, розробленого кредитодавцем, на 7 днів, а розмір неустойки визначено без урахування засад справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України). За таких обставин стягнення пені в повному розмірі набуло б ознак каральної санкції, а не компенсації можливих втрат кредитора.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір пені до 6 500 грн, що відповідає розміру простроченого основного зобов`язання та забезпечує баланс інтересів сторін. У стягненні пені в розмірі 20 644 грн слід відмовити.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 40018 від 27.01.2019 у розмірі 13 910 грн, з яких 6 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 910 грн - заборгованість за процентами, 6 500 грн - пеня. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке. Позивач просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № 604 від 10.09.2026 на суму 8 000 грн, детальний опис наданих послуг (усна консультація, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви, подання заяви до суду - загалом 6 год 30 хв) та ордер на надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Справа є малозначною, належить до категорії типових спорів про стягнення кредитної заборгованості, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; підготовка позовної заяви не потребувала значного обсягу юридичної та технічної роботи. З огляду на перелік послуг, наданих адвокатом позивачу, зміст позовної заяви та доданих до неї доказів, категорію справи та її складність, суд вважає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову ці витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 40,1% (13 910 грн з 34 684 грн), тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 005,25 грн (5 000 грн ? 13 910 грн : 34 684 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 57305 від 11.09.2026. Пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 067,75 грн (2 662,40 грн ? 13 910 грн : 34 684 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 40018 від 27.01.2019 у розмірі 13 910 грн, судовий збір у розмірі 1 067,75 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 005,25 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 16.11.2026.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Головуюча суддяОльга МАСЛОВА
Судове рішення № 141521635, Бородянський районний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 939/2990/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: