Постанова № 14152154, 28.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.02.11Справа №2а-7/11/2770

м. Севастополь

12 год. 15 хв.

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Трігуб Г.В.,

з участю: представника позивача - Севастопольського міського центру зайнятості - Литвиненко - Мінко Ангеліни Володимирівни - довіреність № 4343/08 від 30.10.2009 р.

відповідач - ОСОБА_2 - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомСевастопольського міського центру зайнятостідоОСОБА_2про стягнення суми виплаченого забезпечення у розмірі 14076,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих їй соціальних послуг у розмірі 14076,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та про зайнятість населення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.01.2011 року відкрито провадження в адміністративної справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення у обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не зявився, заперечень на позов до суду не надав, про причини не прибуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховує, що явка в суд є правом, а ні обов'язком відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно до статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" № 803 від 01.03.1991р. (далі - Закон № 803), для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533 від 02.03.2000р.(далі - Закон № 1533), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно статті 12 Закону № 1533, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Вказаний Закон № 1533 містить спеціальні норми щодо порядку сплати, стягнення та застосування фінансових санкцій за порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, і загальні, що стосуються вирішення у суді спорів, що виникають із правовідносин за цим Законом.

Пунктом 2 Положення про Севастопольський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 15.10.1998р., визначено, що основним завданням позивача є реалізація державної політики зайнятості населення. Здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності.

Частинами 1 та 3 статті 1 Закону України № 803 встановлено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: крім іншого, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно статті 2 цього Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Встановлено, що 03.12.2009р. ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання її працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ 091210 від 10.12.2009р. відповідачу надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 10.120.2009р. (а.с. 7, 9)

Наказом № НТ 100909 від 09.09.2010р. відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 06.09.2010р., у звязку із її працевлаштуванням за направленням Державної служби зайнятості, знято її з обліку з 06.09.2010р. відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14.02.2007 року № 219.

Таким чином, виплата відповідачу допомоги по безробіттю фактично здійснювалась з 10.12.2009р. по 05.09.2010р.

За вказаний період ОСОБА_2 Севастопольським міським центром зайнятості нарахована допомога по безробіттю у сумі 14076,01 грн. (включаючи послуги банку).

30.08.2010р. Державним реєстратором Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя надано дані про внесення 01.02.2007р. у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з її банкрутством, яке відбулося тільки 11.01.2010р.

Статтею 12 Закону України № 1533 встановлено, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників

Відповідачем, при реєстрації в Севастопольському міському центрі зайнятості у якості шукаючого роботу, не повідомлено про її реєстрацію у якості фізичної особи підприємця у Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя.

Як вбачається з наданих доказів, у заяві від 10.12.2009р. відповідачем не зазначено, що на той час був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, тобто надано умисно неправдиві дані.

Згідно статті 50 Цивільного кодексу України, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003р. № 755, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, при зверненні до Севастопольського міського центру зайнятості ОСОБА_2 з заявою про вирішення питання працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою по безробіттю відповідач був зареєстрований у якості фізичної особи підприємця Ленінською районної державної адміністрації м. Севастополя.

Відповідно статті 1 Закону № 803, особи які самостійно забезпечують себе роботою, у тому числі підприємців, відносяться до зайнятого населення і не підлягають реєстрації в службі зайнятості у якості шукаючих роботу.

Пунктами 2, 3 статті 36 Закону визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Севастопольським міським центром зайнятості виданий наказ № 251 від 22.10.2010р. «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2».

Як свідчать матеріали справи, 25.10.2010р. за вих. № 4413/05 відповідачу направлений лист з копією вищевказаного наказу та пропозицією добровільно повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих їй соціальних послуг. (а.с. 17).

Вказаний наказ відповідачем оскаржений не був. Відповідачем до суду не надано доказів сплати неправомірно виплачених коштів, як допомога по безробіттю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що допомога по безробіттю з 10.12.2009р. по 05.09.2010р. одержана відповідачем неправомірно, та таким чином позов підлягає задоволенню, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, стягненню.

Відповідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 25.02.2011р.

Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Севастопольського міського центру зайнятості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНПНОМЕР_1) на користь Севастопольського міського центру зайнятості (вул.Руднева,40 в м. Севастополі, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509 ЄДРПОУ 03491145) суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг на загальну суму 14076 (чотирнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 01 коп, з них 1352 (тисяча триста п'ятдесят дві) грн. 63 коп. на (р/р 37176304900001), 12723 (дванадцять тисяч сімсот двадцять три ) грн. 38 коп. на (р/р37174300901006).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяпідписО.В. Мінько

З оригіналом згідно

СуддяО.В. Мінько