Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 359/12210/26
Провадження № 1-кп/359/798/2026
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12026111100001433, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2026 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за таких обставин.
Так, 01.10.2026 о 15 год. 23 хв. ОСОБА_4 зайшов до магазину «Фокстрот», який розташований в ТРЦ «Аеромол» за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 2/6.
Перебуваючи у магазині «Фокстрот», ОСОБА_4 побачив на торгівельному стелажі відділу комп`ютерної техніки комп`ютер марки COBRA моделі Performance (R5P26500) чорного кольору, після чого у останнього винник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій умисел на таємне викрадення чужого майна, 01.10.2026, о 15 год. 28 хв., в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав комп`ютер марки COBRA моделі Performance (R5P26500) чорного кольору, який належить ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» (код ЄРДПОУ 43890029).
З викраденим майном ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Внаслідок вчинення крадіжки ОСОБА_4 заподіяв ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» майнову шкоду в сумі 59999 грн. 00 коп.
Отже, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Доказами вчинення указаних кримінальних правопорушень, є особисті показання ОСОБА_4 , надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, його захисника та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, що характеризують особу обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні, інкримінованого кримінального правопорушення, визнав повністю, фактичні обставини не оспорював та у судовому засіданні показав обставини їх скоєння, що відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред`явленому обвинуваченні.
Так, ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини, вчиненого злочину, відповідно до викладеного в обвинувальному акті, та показав, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки має інвалідність II групи та отримує незначну пенсію, якої не вистачає для забезпечення всіх життєвих потреб. Зазначив, що давно мріяв мати власний комп`ютер, однак через відсутність коштів не мав можливості його придбати. 01.10.2026, перебуваючи у магазині «Фокстрот» у м. Борисполі, побачив комп`ютер, який вирішив забрати собі. Взявши комп`ютер, вийшов із ним із приміщення магазину, не здійснивши оплати. Через декілька днів до нього прибули працівники поліції, на вимогу яких він видав викрадений комп`ютер. Обвинувачений зазначив, що усвідомлює протиправність своїх дій, визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та просить вибачення у потерпілої сторони.
У суду не викликає сумнівів добровільність та істинність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо дачі ним показань з приводу обвинувачення, оскільки його показання достовірні і послідовні, та знаходять своє відображення в рамках пред`явленого йому обвинувачення.
Також судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
При встановлених обставинах, аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеному кримінальному правопорушенні у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання ОСОБА_4 винним, зважаючи на надані ним покази в ході судового розгляду.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
Тому суд вважає, що ОСОБА_4 повинен бути засудженим:
- за ч. 4 ст. 185 КК України, за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, у межах санкцій визначених ч. 4 ст. 185 КК України.
Судом враховується те, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК відносяться до категорії тяжких злочинів. Також суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є умисним та посягає на право власності.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено. При цьому суд враховує, що обвинувачений повністю визнав свою вину, однак саме по собі визнання вини не свідчить про щире каяття. Викрадений комп`ютер ОСОБА_4 видав на вимогу працівників поліції, а тому підстав вважати таке повернення майна добровільним усуненням заподіяної шкоди немає.
Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, офіційно не працевлаштований, є пенсіонером та особою з інвалідністю II групи, у зв`язку з чим має обмежену працездатність, перебуває у скрутному матеріальному становищі, отримує пенсію незначного розміру, якої недостатньо для забезпечення повсякденних життєвих потреб. На обліку в лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває.
Водночас суд враховує наявні у матеріалах кримінального провадження відомості про стан здоров`я обвинуваченого та встановлену йому інвалідність II групи.
Згідно відомостей, які були встановлені в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування видав працівникам поліції, викрадений ним комп`ютер. В подальшому, викрадений ним комп`ютер був повернутий потерпілому.
Зазначені обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Дана міра покарання щодо обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
Призначення покарання є дискрецією суду та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій передбачений законом спосіб.
Стаття 75 КК України передбачає, що при призначенні низки покарань, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.
Разом з тим, вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обстановку, спосіб і місце його вчинення, розмір заподіяної майнової шкоди, а також те, що викрадений комп`ютер у подальшому був повернутий потерпілому. Суд також бере до уваги форму вини, мотиви вчиненого кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після його вчинення, а також дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , зокрема його вік, стан здоров`я, наявність інвалідності II групи, матеріальний та сімейний стан, спосіб і умови життя. При цьому суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває неповнолітній син, він офіційно не працевлаштований, є пенсіонером та отримує пенсію незначного розміру. Крім того, обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою винуватість та не оспорював фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення. Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, з урахуванням відсутності встановлених обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, проте за умови здійснення контролю за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації. З огляду на викладене суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Водночас, визначаючи тривалість іспитового строку, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, вид і строк призначеного покарання, дані про особу обвинуваченого, зокрема його стан здоров`я, наявність інвалідності II групи, матеріальний та сімейний стан, а також необхідність здійснення належного контролю за його поведінкою з метою виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. З урахуванням сукупності зазначених обставин суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю два роки.
Таким чином, ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, а також керуючись принципами індивідуалізації та співмірності покарання, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Так, на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення судової товарознавчої експертизи, згідно довідки про витрати № СЕ-19/111-26/55315- ТВ, що становлять 1925 грн. 44 коп., що є документально підтвердженим за матеріалами судової справи.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту із визначенням відповідних обов`язків та забороною залишення приміщення за місцем проживання в нічний час, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Слід також вирішити питання про дію заходів забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного та ст. 50, 65-67, 75, 76, ч. 4 ст. 185 КК України, та керуючись ст. ст. 100, 124, 318, ч. 3 ст. 349, ст. 342-351, 358, 363-368, 373, 374, 376 КПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та поклавши на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку судом, тобто з 11.11.2026 року.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_4 , у виді домашнього арешту з визначенням наступних обов`язків: не залишати місця проживання ( АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня, за виключенням повітряної тривоги для слідування в укриття; не залишати регіон проживання без відповідного дозволу одного із зазначених органів: суду, Броварського РУП ГУ НП в Київській області або Бориспільської окружної прокуратури, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Контроль за виконанням домашнього арешту щодо ОСОБА_4 покласти на Броварський РУП ГУ НП в Київській області.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), - на користь держави України (рахунок отримувача: UA858999980313030115000010103; отримувач коштів: ГУК у Київській області; код за ЄДРПОУ: 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів: 24060300, назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженні № 12026111100001433 від 06.10.2026 року, справа №359/12210/26), - 1925 грн. 44 коп., процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів у цьому кримінальному провадженні.
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- DVD-R диск для лазерних систем зчитування з серійним номером «MFP691EC18095409» із відеозаписами з камер відео спостереження, які розміщені на території ТРЦ «Аеромол», за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київськийц шлях, 2/6, в період часу з 09 год. 00 хв. 01.10.2026 по 16 год. 00 хв.01.10.2026 та DVD-R диск для лазерних систем зчитування з серійним номером «MFP691EC18095387» із відеозаписами з камер відео спостереження, які розміщені в магазині «Фокстрот», на території ТРЦ «Аеромол», за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6, в період часу з 15 год. 00 хв. 01.10.2026 по 16 год. 00 хв.01.10.2026 - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження № 12026111100001433, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2026 року;
- Системний блок марки COBRA моделі Performance (R5p26500), який передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 залишити у власності ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ».
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копія вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та надіслати потерпілій стороні.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141521486, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 11.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/12210/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: