Постанова № 14152144, 24.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.02.11Справа №2а-287/11/2770 ,

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуУправління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (пр-т Г. Сталінграду, буд. 56, м. Севастополь, 99059);

доприватного підприємства «Дикари» (вул. П. Дибенко, буд. 1а, м. Севастополь, 99035);

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

24.01.2011 р. Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до приватного підприємства «Дикари» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 1807,78 грн., з яких 1692,90 грн. збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 114,88 грн. збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.01.2011 року відкрито провадження в адміністративної справі № 2а-287/11/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.01.2011 року закінчено підготовче провадження по справі № 2а-287/11/2770, адміністративну справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надала заяву про розгляд адміністративної справи у відсутності позивача, адміністративний позов підтримала у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту Закон України № 1058) та Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97ВР (далі по тексту Закон України № 400).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.01.2011 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 12 Прикінцевих положень Закону України № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 58, 63 Закону України № 1058 та п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, (далі по тексту Положення) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Статтями 64, 106 Закону України № 1058 та п.п. 4, 5 Положення Пенсійному фонду України та його територіальним органам надано право на стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 1 Закону України № 1058 до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Платниками страхових внесків до солідарної системи страхування в силу пункту 1 ст. 14, частин 1, 3 ст. 15 цього Закону є, в тому числі, роботодавці-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, зареєстровані у територіальному органі Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Дикари» є юридичною особою, що включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 37246814, та є платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя.

Згідно зі ст. 14 Закону України № 1058-VI роботодавці підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, є страхувальниками.

Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) роботодавцями є: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п.п. 1, 4 ст. 4 Закону України № 400, п. 4.1 ч. 4 Інструкції № 21-1 розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників складає 33,2 відсотки від обєкта оподаткування суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 2 відсотки суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно з пп. 11 п. 11 Інструкції № 21-1 платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Частиною 6 ст. 20 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058 страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 1 ч. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058 встановлено, що до набрання чинності Закону про спрямування частини страхових внесків у накопичувальний фонд, страхові внески, що перераховуються до солідарної систем, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку визначених цим Законом і в розмірах, передбачених Законом «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» № 400/97 від 26.06.1997 р. (далі по тексту Закон України № 400/97) для відповідних платників збору.

Розділом 5 Інструкції № 21-1 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати і використання, а також незалежно від того, чи були вказані суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної платні (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Таким чином, відповідач зобовязаний самостійно сплатити нараховані суми внесків, вказані в поданих розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: - за жовтень місяць 2010 року на суму 1807,78 грн. до 23.11.2010 року, з яких: 1692,90 грн. збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 114,88 грн. збір із суми загального оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору. Але, відповідачем, у встановлений законом строк, сума страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплачена.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 п. 8 Інструкції № 21-1 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Отже, своєчасно несплачені страхові внески в розмірі 1807,78 грн. були визнані недоїмкою, у відношенні якої позивачем було виписана вимога про сплату боргу № Ю-1080 від 02.12.2010 року. Вказана вимога повернута до позивача з поміткою за закінченням терміну зберігання.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи складає 1807,78 грн.

В рахунок погашення заборгованості відповідача на розрахунковий рахунок позивача, на час розгляду справи по суті, грошові кошти не поступали.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1)Адміністративний позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з приватного підприємства «Дикари» (вул. П. Дибенко, буд. 1а, м. Севастополь, 99035, ідентифікаційний код - 37246814) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (пр-т Г. Сталінграду, буд. 56, м. Севастополь, 99059) заборгованість у розмірі 1807,78 (одна тисяча вісімсот сім грн. 78 коп.), з яких 1692,90 грн. (одна тисяча шістсот девяносто дві грн. 90 коп.) збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників - на р/р 25608705100212; та 114,88 грн. (сто чотирнадцять грн. 88 коп.) збір із суми загального оподаткованого доходу, нарахованого робітнику, відповідно до умов трудового договору на р/р 25604705100313 в МВ № 4548 ВАТ «Ощадбанк» МФО 384027, код ЄДРПОУ 22275002.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

СуддяЮ.В. Лотова