Рішення № 141521009, 16.11.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
289/1799/26
Номер документу
141521009
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 289/1799/26

Номер провадження 2/289/1630/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

відповідача ОСОБА_1 , її представника адвоката Закатюка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 27.08.2026 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 84358,31 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 25.05.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3698224, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 13100,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови, передбачені договором. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок утворилась заборгованість в розмірі 65045,18 грн., з яких: 11099,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 53945,20 грн. - заборгованість за процентами.

21.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 21/02/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Лінеура Україна» за кредитними договорами, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 . Станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, тому ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» продовжило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 23.02.2024 по 19.05.2024, станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 83358,31 грн., з яких: 11099,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 73258,33 грн. - заборгованість за процентами.

Ухвалою від 02.10.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 13.10.2026 (а.с.58-59) та було відкладено за клопотанням представника відповідача на 12.11.2026 (а.с.97-98).

Із наданої відповідачем роздруківки із застосунку «Дія» Актового запису про шлюб вбачається, що на підставі свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с.68), що також підтверджується копією актового запису про шлюб №146 від 28.09.2023 (а.с.71).

30.09.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана за клопотанням позивача інформація (а.с.76-78).

01.10.2026 надійшла зустрічна позовна заява від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокатом Закатюком О.А. (81-89), яку ухвалою від 02.10.2026 повернуто заявнику (а.с.91).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності. Також вказав, що у випадку неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі (а.с.4,72).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги визнала частково, а саме тільки в частині заборгованості за тілом кредиту, вважає нараховані відсотки не відповідають вимогам законодавства.

Представник відповідача адвокат Закатюк О.А. в судовому засіданні зазначив, що під час укладення кредитного договору фінансова установа надала позичальнику інформацію не в повній мірі, вважає що відсотки нараховані без врахування ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, тому нараховані відсотки необхідно зменшити вполовину. Також вважає завищеною суму, заявлену на відшкодування правничої допомоги, зазначивши, що справа стандартна, типова, відноситься до категорії малозначних, тому просить зменшити суму до 2000,00 грн.

Суд, заслухавши доводи сторони відповідача, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №3698224 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , сума кредиту складає 13100,00 грн. на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах строку кредиту (а.с.6-17).

Договір №3698224 від 25.05.2023, Додаток №1 до цього договору - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.15 на звороті), Паспорт споживчого кредиту (а.с.17 на звороті-19), а також Анкета-опитувальник, в якій зазначені персональні дані ОСОБА_1 (а.с.19 на звороті-20), підписані останньою за допомогою електронного підпису К289.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з якою укладено договір №3698224 від 25.05.2023, ідентифікована ТОВ «Лінеура Україна»; на номер телефону НОМЕР_2 25.05.2023 був відправлений одноразовий ідентифікатор К289 (а.с.20 на звороті).

Таким чином, відповідач усвідомлено погодилася з умовами договору, включаючи строки кредитування, розмір кредиту та процентної ставки, порядок її нарахування, а також був належним чином поінформована про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «УПР», 25.05.2023 о 10:00:18 було успішно перераховано кошти на суму 13100,00 грн., номер картки НОМЕР_3 (а.с.21 на звороті).

За інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.09.2026 в даному банку на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 25.05.2023 було зарахування коштів на суму 13100,00 грн. (а.с.76,77).

Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач уклала із ТОВ «Лінеура Україна» електронний договір та підписала у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (аналогом ЕЦП одноразовим ідентифікатором К289), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Підписанням договору відповідач погодилася з викладеними в ньому умовами, що відповідає принципу свободи договору з урахуванням рівності статусу сторін такого договору.

В зв`язку з тим, що відповідач належним чином умови договору не виконувала, погашення кредиту не здійснювала, виникла заборгованість, яка станом на 21.02.2024 становить 65045,18 грн., з яких: 11099,98 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 53945,20 грн. - заборгованість за відсотками. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.22-27).

21.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 21/02/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до відповідача (а.с.28 на звороті-35), згідно витягу з реєстру боржників до вказаного договору під номером 2581 зазначено ОСОБА_1 , договір №3698224 від 25.05.2023, загальна сума заборгованості 65045,18 грн. (а.с.34).

Відповідно до сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02.11.2021 № 905/306/17, від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 у справі №2221/2373/12).

Позивачем надано копії договору факторингу, витяг з реєстру прав вимоги, які оформлені та підписані відповідно до договору факторингу, а також докази щодо розміру оплати за договором факторингу, вказані документи є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 19.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 84358,31 грн., з яких: 11099,98 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 73258,33 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.27 на звороті).

За пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу), що відповідає висновкам, які викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

В силу частину 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за Договором №3698224 від 25.05.2023.

У спірних правовідносинах про стягнення кредитної заборгованості саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 25.05.2023 отримала кредитні кошти в розмірі 13100,00 грн., однак в порушення умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, право вимоги якої первісним кредитодавцем переуступлено позивачеві.

За наведених обставин суд прийшов до висновку про те, що відповідач порушила умови кредитного договору та допустила виникнення заборгованості за кредитом, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за договором (борг і проценти) на користь позивача.

Водночас, суд, перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом, не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%; з 22.04.2024 денна ставка - не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Досліджуючи розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом, судом встановлено, що позивачем розмір заборгованості за нарахованими процентами обраховано за період з 26.05.2023 по 19.05.2024, за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом, що не узгоджуються із приписами Закону № 3498-ІХ, якими визначено що, починаючи з 22.04.2024 по 19.08.2024 денна ставка має становити не більше 1,5%.

За таких обставин, суд, реалізуючи свій процесуальний обов'язок вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за відсотками за кредитним договором № 3698224 від 25.05.2023.

За проведеними обчисленнями, з урахуванням максимального розміру денної процентної, судом встановлено, що за період з 22.04.2024 року по 25.05.2024 розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становить 5039,99 грн. (28 днів х 179,99 грн. в день).

Отже, за період з 25.05.2023 по 19.05.2024 загальний розмір заборгованості по процентах становить 72082,60 грн. (67042,61 грн. нараховані проценти за період з 25.05.2023 по 21.04.2024 + 5039,99 грн. проценти за період з 22.04.2024 по19.05.2024).

Відтак загальна сума заборгованості за кредитним договором № 3698224 від 25.05.2023 становить 83182,58 грн., з яких 11099,98 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 72082,60 грн. - заборгованість за відсотками.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025, укладеного між АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (а.с.38 на звороті); копію акту №837 наданих послуг на суму 8000,00 грн. від 07.08.2026 (а.с.39); детальний опис наданих послуг до акту №837 від 07.08.2026 (а.с.39 на звороті), ордер на надання правничої допомоги (а.с.40).

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважає заявлену суму 8000,00 грн. завищеною та необґрунтованою.

У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 викладено висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

На переконання суду, з урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, ціни позову, складання позовної заяви не потребувало від професійного адвоката значних зусиль та витрат часу. При цьому, суд бере також до уваги, що у провадженні адвокатського об`єднання перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.

У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Послуги у виді участі в судових засіданнях адвокат фактично не надавав, представником було подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи викладене, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що справедливим та достатнім буде стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Окрім того, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2625,29 грн. сплаченого судового збору (83182,58 /84358,31 х 2662,40).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 3698224 від 25.05.2023 в розмірі 83182,58 грн. (вісімдесят три тисячі сто вісімдесят дві грн. 58 коп.), а також судові витрати 2625,29 грн. (дві тисячі шістсот двадцять п'ять грн. 29 коп.) - сума сплаченого судового збору та 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.) - витрати на професійну правничу допомогу, а всього 87807,87 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот сім грн. 87 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Часті запитання

Який тип судового документу № 141521009 ?

Документ № 141521009 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141521009 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141521009 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141521009 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141521009, Радомишльський районний суд Житомирської області

Судове рішення № 141521009, Радомишльський районний суд Житомирської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141521009 відноситься до справи № 289/1799/26

Це рішення відноситься до справи № 289/1799/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141521007
Наступний документ : 141521010